04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 920/26/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"
на рішення Господарського суду Сумської області (Вдовенко Д.В.)
від 03.06.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Яценко О.В., Гончаров С.А., Хрипун О.О.)
від 16.09.2025 (повний текст складений 17.09.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК",
про стягнення 1054314,20 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"
про стягнення 341354,06 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" (далі - Позивач за первісним позовом, Скаржник) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК" (далі - Відповідач за первісним позовом) про стягнення 497510,30 грн попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024, укладеного між сторонами.
2. Натомість Відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з Позивача 72576,21 грн заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024, 268777,85 грн штрафу відповідно до договорів поставки №30/01/24 від 30.01.2024, №01/04/24 від 01.04.2024, №03/06/24 від 03.06.2024, укладених між сторонами.
3. 13 березня 2025 року Позивач за первісним позовом подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив суд стягнути з Відповідача 1054314,20 грн, в тому числі: 21309,46 грн пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 11200,28 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 28777,02 грн пені відповідно укладеного між сторонами до договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024; 497510,30 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 47578,25 грн інфляційних втрат, 9346,45 грн 3% річних, 438592,44 грн штрафу відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №03/06/2024 від 03.06.2024.
4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №920/26/25:
- первісний позов задоволено частково: до стягнення з Відповідача на користь Позивача присуджено 11200,28 грн попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024; 497510,30 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 47578,25 грн інфляційних втрат, 9346,45 грн 3% річних відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024; 6787,62 грн витрат по сплаті судового збору, у задоволенні первісного позову в іншій частині - відмовлено;
- зустрічний позов задоволено частково: до стягнення з Позивача на користь Відповідача присуджено 72576,21 грн заборгованості за товар за договором поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 49336,14 грн штрафу відповідно до договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 34556,87 грн штрафу відповідно до договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024; 1877,63 грн витрат по сплаті судового збору, у задоволенні зустрічного позову в іншій частині - відмовлено;
- відповідно до частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягали стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів та присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 409166,06 грн та 4909,99 грн судового збору.
5. 06 жовтня 2025 року Скаржник (Позивач) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на вищезазначені рішення, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2025 року у справі №920/26/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Позивача до Відповідача та в частині задоволення зустрічних позовних вимог Відповідача до Позивача і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 року у справі №920/26/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" пеню за договором поставки №30/01/24 від 30.01.2024 року у розмірі 21309,46 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" пеню за договором поставки №01/04/24 від 01.04.2024 року у розмірі 28777,02 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" штраф за договором поставки №03/06/24 від 03.06.2024 року у розмірі 438 592,44 грн;
- зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес ТСК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" про стягнення коштів залишити без задоволення, у зв'язку з її незаконністю та необґрунтованістю.
6. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 12 ГПК України).
9. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
10. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
11. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.
12. Предметом первісного позову у справі є вимога про стягнення 1054314,20 грн, а предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 341354,06 грн, що в загальному розмірі (1395668,26) становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (500 х 3028,00 грн = 1514000, 00 грн).
13. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
14. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на Скаржника.
15. Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності, Верховний Суд не вправі самостійно тлумачити касаційну скаргу та визначити зі змісту доводів скаржника конкретну(і) підставу(и) з переліку пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
16. У цьому контексті Суд зауважує, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, яка реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
17. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
18. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 №R (95) 5 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
19. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
20. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.
21. Верховний Суд дослідив та оцінив предмет і ціну позову, складність справи. Водночас касаційна скарга не містить посилань на підпункти "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України з наведенням відповідного обґрунтування, відтак Скаржник не дотримався умов допуску до касаційного оскарження.
22. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду лише тому, що Скаржник вважає його незаконним. Настання відповідних наслідків у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним (передбачуваним) процесом.
23. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №920/26/25, оскільки вони не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №920/26/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова