8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2590/23 (922/3589/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень"
до Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради
про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" ліквідатор - арбітражний керуючий Іваненко Євген Володимирович
без виклику учасників справи
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 1 274 642,40 грн заборгованості за договором №454 від 19.06.2018.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2025 позовна заява в межах справи про банкрутство передана на розгляд судді Прохорову С.А., справі присвоєно №922/2590/23 (922/3589/25).
Суд зазначає, що 06.12.2024 постановою у справі №922/2590/23 було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" (61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 56, код ЄДРПОУ 36986775) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
При цьому, позовні заяви учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.10.2025 було відкрито провадження у справі №922/2590/23 (922/3589/25). Призначено справу до розгляду в межах справи № 922/2590/23 про банкрутство ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27.10.2025 до Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву.
04.11.2025 до Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив.
У встановлені судом строки інших додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, викладені у відзиві, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом
Так, між ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УРОВЕНЬ» (далі - Товариство/Підрядник/Позивач) та ДЕПАРТАМЕНТОМ БУДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - Департамент) за результатами тендерної (публічної закупівлі) було укладено Договір про закупівлю робіт № 454 від 19 червня 2018 року. (далі - Договір) (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2018-04-20-002189-a-a1).
За умовами Договору про закупівлю робіт № 454 від 19 червня 2018 року Підрядник зобов?язується виконати роботи з Капітального ремонту вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе , доріг ) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх .
Найменування робіт - Капітальний ремонт вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг).
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 94 609 316,40 грн.(дев'яносто чотири мільйона шістсот дев'ять тисяч триста шістнадцять гри. 40 коп.), в тому числі ПДВ 15 768 219,40 грн. (П'ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят вісім тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 40 коп.).
Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 3.2. Договору).
Структура договірної ціни є динамічною і визначається у відповідності п.3.3.16 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з урахуванням доповнень та змін затверджених наказом Мінрегіонбуду України та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668 в межах обсягів асигнувань, визначених за результатами тендерів (п. 3.3. Договору).
Згідно із п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п. 4.6. Договору, замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника.
Згідно з п. 5.1. Договору, Строк виконання робіт - до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до п. 5.2. Договору, місце виконання робіт є 61036, Харківська область, місто Харків, вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренко).
Відповідно до п. 5.5. Договору про закупівлю робіт № 454 від 19 червня 2018 року, Замовник здійснює контроль та технічний нагляд за якістю , обсягами та вартістю ремонту об?єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.
Згідно з п. 6.1.2. Договору, Замовник зобов'язаний приймати виконані роботи згідно з актами виконаних робіт (КБ - 2в, КБ - 3).
Відповідно до п. 10.1. Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов?язань за цим Договором.
Згідно з розділом XII. Додатки до Договору, невід'ємною частиною цього Договору є:
Договірна ціна;
Календарний план виконання робіт.
Упродовж дії Договору Сторони неодноразово вносили зміни до Договору шляхом підписання Додаткових угод
Відповідно до останньої Додаткової угоди № 11 до Договору, Сторони уклали цю додаткову угоду до Договору про таке:
«1. Внести зміни до вступної частини Договору:
У абзаці:
Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в особі директора Бура Віталія Юрійовича, що діє на підставі Положення про Департамент, (далі Замовник), з однієї сторони, і
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Уровень» в особі в.о. директора Певнєва Валерія Сергійовича, що діє на підставі Статуту затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Уровень» №15/02-19У від 15.02.2019 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Бондаренко Г. Ю. 18.02.2019 року, номер запису 14801050022046051 та ліцензії № 19-Л від 04 квітня 2018 року (далі - Підрядник) замінити на:
Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в особі
директора Липового Дмитра Валерійовича, що діє на підставі Положення про Департамент, (далі - Замовник), з однієї сторони, і
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Уровень» в особі директора Єрохіної Марини Вікторівни, що діє на підставі Статуту затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Уровень» №15/02-19У від 15.02.2019 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Бондаренко Г. Ю. 18.02.2019 року, номер запису 14801050022046051 та ліцензії № 19-Л від 04 квітня 2018 року (далі - Підрядник).
2. Відповідно п. 3.2. розділу ІІІ. Ціна Договору зменшується, у зв'язку із цим пункт 3.1. розділу ІІІ Ціна Договору викласти у наступній редакції:
3.1. Ціна цього Договору зменшується на 56952 447 грн. 60 коп. (П'ятдесят шість мільйонів
дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста сорок сім грн. 60 коп.) в тому числі ПДВ - 9492074,60 грн (Дев'ять мільйонів чотириста дев'яносто дві тисячі сімдесят чотири грн. 60 коп.), та становить 37 656 868,80 грн. (Тридцять сім мільйонів шістсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 80 коп.) в тому числі ПДВ 6276 144,80 грн. (Шість мільйонів двісті сімдесят шість тисяч стосорок чотири грн. 80 коп.)
3. Внести зміни у розділ V. Виконання робіт п.5.1. викласти в новій редакції:
5.1. Строк виконання робіт: до 14 грудня 2022 рокую
Початок робіт: червень 2018 р.
Завершення робіт: грудень 2022 р. згідно графіка виконання робіт.
4. Внести зміни у розділ XII. Місцезнаходження та банківські реквізити сторін
Місцезнаходження та банківські реквізити сторін викласти в новій редакції.
5. Договірну ціну викласти в новій редакції.
6. Календарний графік викласти в новій редакції.
7. Інші умови Договору залишаються без змін..»
Підрядник виконав передбачені Договором про закупівлю робіт № 454 від 19 червня 2018 року роботи, про що складено відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), а саме:
1) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 84 за листопад 2018 р.;
2) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 85 за листопад 2018 р.;
3) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 106 за квітень 2019 р.;
4) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 107 за квітень 2019 р.;
5) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 108 за квітень 2019 р.;
6) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 110 за квітень 2019 р.;
7) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 111 за квітень 2019 р.;
8) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 123 за квітень 2019 р.;
9) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 124 за квітень 2019 р.;
10) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 134 за квітень 2019 р.;
11) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 135 за квітень 2019 р.;
12) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 131 за квітень 2019 р.;
13) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 18 за грудень 2019 р.;
14) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 21 за грудень 2019 р.;
15) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 58 за грудень 2019 р.;
16) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 59 за грудень 2019 р.;
17) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 53 за жовтень 2020 р.;
18) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 54 за жовтень 2020 р.;
19) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 103 за квітень 2020 р.;
20) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 104 за квітень 2020 р.;
21) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 105 за квітень 2020 р.;
22) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 106 за квітень 2020 р.;
23) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 107 за квітень 2020 р.;
24) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 121 за квітень 2020 р.;
25) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 61 за квітень 2021 р.;
26) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 76 за квітень 2021 р.;
27) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 92 за квітень 2021 р.;
28) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 55 за червень 2021 р.;
29) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 60 за червень 2021 р.;
30) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 75 за червень 2021 р.;
31) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 93 за червень 2021 р.;
32) Акт приймання виконаних будівельних робіт № 96 за червень 2021 р
Вказані роботи були фактично прийняті, документально оформлені та оплачені зі сторони Замовника (копії платіжних доручення про оплату Відповідачем робіт за вищезазначеними актами додано до позовної заяви).
Поряд з викладеним, за підписом директора Підрядника ТОВ “ДБК “УРОВЕНЬ» Єрохіної М.В., Генпроектувальника, Головного інженеру проекту КП “Харківський архітектурно-проектний центр» Потикун Ю.М. та Технічного нагляду: Інженера технічного нагляду Щербіна А.В. складений дефектний акт про те, що пiд час виконання робiт на об'єктi: «Капітальний ремонт вул.Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)» постала необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту.
Вищезазначеним Дефектним актом також затверджений перелік робіт та їх обсяг.
Про виконання додаткових робіт Підрядником складені Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).
Таким чином, у строки встановлені Договором Підрядником також було виконано додаткові роботи за Договором на загальну суму 1 274 642,40 грн., про що було складено відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) до них.
Ліквідатором було направлено Замовнику примірники Актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за Договором, офіційним листом з описом вкладення, для їх підписання або висловлення Замовником своєї офіційної позиції по додатковим роботам за Договором, що фактично виконанні Підрядником, що й було зроблено останнім згідно з Листом (вих. № 301-2590.2025 від 5 серпня 2025 року) направленим Замовнику.
Даний лист був отриманий Замовником - 20.08.2025 року.
У відповідь Департамент надав Лист від 09.09.2025 р., яким фактично повернув надані Підрядником документи без підписання, зазначивши таке:
«Згідно з укладеним Договором № 454 від 19.06.2018 на виконання будівельних робіт, підрядником були виконані роботи, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), на підставі яких проведено відповідну оплату на загальну суму 37 656 868,80 грн.
У подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду №11 від 14.12.2022 року до вищезазначеного договору, якою передбачено зняття залишку невикористаних коштів за договором та приведення договірної ціни у відповідність до фактично виконаних обсягів робіт.
З наведеного вбачається, що Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради вже були прийняті та оплачені всі виконані роботи Договором № 454 від 19.06.2018 «Капітальний ремонт вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)».
Крім того, укладання додаткової угоди про зменшення ціни Договору до обсягу фактично виконаних робіт, унеможливлює будь-які подальші взаємовідносини за даним договором у зв'язку з його повним виконанням.
Також зазначаємо, що відображені в наданих Вами актах приймання виконаних будівельних робіт КБ -2в , довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ -3 додаткові роботи не входили до предмету вищезазначеного укладеного між сторонами Договору № 454 від 19.06.2018 р…
Крім того, на наданих Вами оригіналах документів відсутні проставлення відміток уповноважених за договорами осіб, що здійснювали контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об'єктів, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам…
…Відсутність підпису на наданих Вами Актах підтвердження виконаних у квітні-грудні 2018-2020 р.р. робіт (без дати підписання) уповноваженої особи, що ймовірно повинна була здійснювати технічний нагляд з проведенням капітального ремонту, додатково підтверджує відсутність виконання робіт, відображених а акті приймання виконаних будівельних робіт КБ -2в з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3.
Необхідним є зазначити, що джерелом фінансування договорів, які укладаються Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради є кошти бюджету Харківської міської територіальної громади. Отже, взаємовідносини Сторін за договорами в питаннях фінансування, встановлення графіку робіт, взяття зобов'язань та оплати регулюються положеннями Бюджетного кодексу України (надалі БКУ ) та іншими підзаконними актами бюджетного законодавства...
… Тобто, бюджетні зобов'язання, у випадку їх виникнення, реєструються при наявності відповідних бюджетних асигнувань та протягом бюджетного періоду, який вони виникли, але не пізніше останнього робочого дня поточного бюджетного періоду.
Таким чином , все вищезазначене унеможливлює прийняття даних документів на підтвердження виконання робіт та підписання їх з боку Замовника, навіть у випадку їх ймовірного виконання.»
Тобто, листом від 09.09.2025 р. Відповідач фактично висловив свою незгоду із підписанням наданих Підрядником документів, повернувши їх назад, без підпису.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Однією із істотних умов договору, що визначає мету, зміст зобов'язань сторін та кінцевий результат виконання договору є предмет договору.
Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору та не можуть виникати зобов'язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.
При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За своєю правовою природою укладений між Сторонами Договір є договором будівельного підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд) та положення параграфу 3 - будівельний підряд.
Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно із частиною 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Поряд з викладеним, до позовної заяви Позивачем був долучений Дефектний акт за підписом директора Підрядника ТОВ “ДБК “УРОВЕНЬ» Єрохіної М.В., Генпроектувальника, Головного інженеру проекту КП “Харківський архітектурно-проектний центр» Потикун Ю.М. та Технічного нагляду: Інженера технічного нагляду Щербіна А.В. про те, що пiд час виконання робiт на об'єктi: «Капітальний ремонт вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)» постала необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту.
Вищезазначеним Дефектним актом затверджений перелік робіт та їх обсяг.
Положеннями статті 877 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність в зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (частина 3 статті 877).
Таким чином, законодавство надає право замовникові та підрядникові в разі виявлення необхідності проведення додаткових робіт збільшити обсяг замовлення.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Щодо узгодження Сторонами необхідності проведення додаткових будівельних робіт шляхом підписання дефектного акту на додаткові роботи, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону України “Про архітектурну діяльність», технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування
Згідно із положеннями статті 11 Закону України “Про архітектурну діяльність», під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури (ст. 11 Закону України “Про архітектурну діяльність»)
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 затверджений Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (далі - Порядок).
Згідно із положеннями вищезазначеного Порядку, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено Загальні умови договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови).
Відповідно до п. 78 Загальних умов, з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством.
Згідно із п. 28 Загальних умов, Замовник має право делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.
Згідно із відомостями, розміщеними на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів за посиланням https://spending.gov.ua/new/disposers/34861610/agreements/1106663760, 27.02.2018 року та повідомленими Позивачем у відповіді на відзив, ДЕПАРТАМЕНТОМ БУДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та КП “ХАРКІВСКИЙ АРХІТЕКТУРНО-ПРОЕКТНИЙ ЦЕНТР» укладено Договір № 45.
Предмет договору - Робочий проект на капітальний ремонт вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) та вартість узгодження кошторисної документації в експертній організації (код за ДК 021:2015-71300000-1- Інженерні послуги).
Відповідно до п. 2 Порядку, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Згідно із п 3 Порядку, Генеральний проектувальник:
залучає у разі необхідності для здійснення авторського нагляду субпідрядні проектні організації, які брали участь у розробленні окремих розділів проектної документації об'єкта архітектури;
здійснює відповідно до договору про розроблення проекту об'єкта архітектури авторський нагляд за підготовкою робочої документації або окремих її розділів у тому разі, коли така документація розробляється іншим суб'єктом архітектурної діяльності;
утворює групу авторського нагляду з числа розробників проекту або уповноважених осіб, на яку покладається здійснення авторського нагляду. До здійснення авторського нагляду за виконанням окремих видів будівельних робіт можуть залучатися представники проектних організацій, які не брали участі у проектуванні.
Склад групи авторського нагляду затверджується генеральним проектувальником на весь період будівництва. Інформація про склад зазначеної групи надсилається замовнику.
Як вбачається із долучених до позовної заяви актів приймання виконання будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), що належним чином прийняті та оплачені Замовником, підтвердження відповідності обсягів виконаних будівельних робіт проектно-кошторисній документації здійснювалося тими ж самими особами, що підписали Дефектний акт - інженером технічного нагляду Щербіною А.В.
Суд зазначає, що технічний нагляд і є представником замовника, якого останній уповноважує контролювати процес будівництва та виконання будівельник робіт на будівельному майданчику, як особу яка володіє відповідними знаннями та має виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, суд вважає належним чином доведеним та не спростованим Відповідачем факт підписання Дефектного акту та узгодження необхідності, переліку та обсягу додаткових робіт уповноваженими ним особами на здійснення технічного та авторського нагляду з проведенням капітального ремонту вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка).
У розумінні ст. 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт. Така правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18.
Зі змісту долученого Позивачем Дефектного акту встановлено, що під час виконання основних робіт настала необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту. У дефектному акті представниками Замовника (Інженером технічного нагляду, Генпроектувальником КП “Харківський архітектурно-проектний центр») та представниками Підрядника також був узгоджений перелік та обсяг необхідних додаткових робіт.
Таким чином, суд вважає належним чином доведеним факт узгодження необхідності проведення додаткових робіт Сторонами шляхом підписання дефектного акту на додаткові роботи.
Відтак, шляхом укладення додаткової домовленості до договору підряду щодо виконання додаткових будівельних робіт, які були необхідними для виконання проекту, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УРОВЕНЬ» було взято на себе зобов'язання з виконання будівельних робіт, а ДЕПАРТАМЕНТОМ БУДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ обов'язок з їх повної оплати.
Виходячи з того, що Підрядник та Замовником на підставі Дефектного акту узгоджено обсяг необхідних додаткових робіт, останній підлягає розгляду в якості додаткової домовленості до договору підряду в порядку частини 3 статті 877 Цивільного кодексу України.
Разом із позовною заявою Позивачем долучено акти приймання виконаних додаткових будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) на загальну суму 1 274 642,40 грн, які було необхідно виконати для досягнення мети договору капітального ремонту вул. Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка) (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг).
Щодо доводів Відповідача про неотримання повідомлення з боку ФОП Щербіна А.В. про виникнення додаткових робіт для подальшого коригування проєктно-кошторисної документації та перезатвердження її у встановленому порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.1. Договору № 899 від 04 вересня 2018 року, долученого Відповідачем до відзиву на позовну заяву, виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд за проведенням робіт по об'єкту: “Капітальний ремонт вул.Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка)» (код за ДК 021:2015 - 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт).
Згідно із п. 4.1.4. Договору № 899 від 04 вересня 2018 року, виконавець зобов'язаний забезпечити технічний нагляд за виконанням робіт відповідно до вимог затвердженої проектно-кошторисної документації, у разі виникнення додаткових робіт письмово повідомити Замовника для подальшого коригування Замовником проектно-кошторисної документації та її перезатвердження у встановленому порядку.
Замовник зобов'язаний до початку робіт на конкретному об'єкті надати Виконавцю у користування затверджену Замовником проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання ним обов'язків за цим Договором. Скоригувати та перезатвердити проектно-кошторисну документацію у разі виникнення додаткових обсягів робіт (п. 4.3.1. Договору № 899 від 04 вересня 2018 року).
Судом встановлено, що положення Договору № 899 від 04 вересня 2018 року не містять обов'язку виконавця (особи, уповноваженої на здійснення технічного нагляду) отримати письмову згоду Замовника у разі виникнення додаткових робіт на їх проведення.
Встановлений п.4.1.4. Договору № 899 від 04 вересня 2018 року обов'язок здійснити письмове повідомлення Замовника не передбачає для останнього можливість відмовитися від додаткових робіт, обсяг та перелік яких узгоджений із уповноваженою ним особою на здійснення контролю за відповідністю обсягів виконаних підрядником робіт проєктно-кошторисній документації.
Згідно зі ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 878 ЦК України, замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Поряд з викладеним, враховуючи вищенаведені положення Договору № 899 від 04 вересня 2018 року, суд доходить до висновку наявності у технічного нагляду Замовника повноважень на визначення та узгодження обсягу необхідних додаткових будівельних робіт для досягнення мети договору - капітального ремонту вул.Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка).
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
У постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 925/400/21 зазначено, що стандарт доказування “вірогідність доказів», на відмінну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд зазначає, що копія Дефектного акту за підписом директора Підрядника ТОВ “ДБК “УРОВЕНЬ» Єрохіної М.В., Головного інженеру проекту КП “Харківський архітектурно-проектний центр» Потикуна Ю.М. та Технічного нагляду: Інженера технічного нагляду Щербіна А.В. була надіслана Замовнику Підрядником разом із листом щодо оформлення виконаних будівельних робіт (вих. № 301-2590.2025 від 5 серпня 2025 року).
Отже, Відповідач щонайменше з 09.09.2025 року був обізнаний про факт укладання уповноваженими ним особами на здійснення технічного та авторського нагляду Дефектного акту про те, що настала необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту.
Проте будь-яких доказів щодо вжиття Замовником заходів зі звернення до уповноважених ним осіб для отримання роз'яснень щодо узгодження ними додаткових будівельних робіт та неповідомлення про такі обставини- Відповідачем надано не було.
Суд також враховує, що Позивачем разом із позовною заявою подано до суду акти приймання виконання будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), які є належним чином прийнятими Замовником та зі сторони технічного нагляду підписані тією ж самою особою, що підписала Дефектний акт, - інженером технічного нагляду Щербіна А.В.
З урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати що уповноважена Замовником особа не здійснювала технічний нагляд за виконанням будівельних робіт або протиправно не виконувала обов'язків за Договором № 899 від 04 вересня 2018 року.
За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку щодо більшої вірогідності обізнаності Відповідача із фактом виникнення додаткових будівельних робіт з капітального ремонту вул.Морозова (від вул. Плеханівської до вул. Федоренка), оскільки уповноважені Замовником особи на здійснення технічного та авторського нагляду є його представниками, діють за його волею.
Суд повторно зазначає, що положення п.п. 4.1.4. та 4.3.1. Договору № 899 від 04 вересня 2018 року підтверджують право уповноваженої особи на здійснення технічного нагляду узгоджувати перелік та обсяг необхідних додаткових будівельних робіт, а відповідний обов'язок надіслати письмове повідомлення у разі їх виникнення не потребує отримання письмового погодження на їх виконання від Замовника, оскільки на останнього покладений лише обов'язок внести зміни до проєктно-кошторисної документації.
Підрядник не є учасником відносин між Замовником та уповноваженими ними особами на здійснення технічного та авторського нагляду, оскільки останні мають виключно внутрішній характер.
Залучення Замовником до здійснення технічного нагляду інших осіб на договірній основі не змінює покладення такого обов'язку саме на Відповідача. Уповноважені особи на здійснення технічного нагляду у правовідносинах з Підрядником виступають представниками Замовника, а тому судом відхиляються доводи Відповідача щодо відсутності погодження із його сторони виконання Позивачем додаткових будівельних робіт як необґрунтовані та малоймовірні.
Суд також відхиляє як необґрунтовані доводи Відповідача щодо відсутності на наданих Позивачем документів відміток уповноважених осіб, що здійснювали контроль та технічний нагляд.
Відповідно до п. 6.2.2 Договору, Замовник має право контролювати та здійснювати технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт з реконструкції даного об'єкту, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, матеріалів, виробів, конструкцій - державним стандартом і технічним умовам.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Згідно із п. 4.3.3. Договору № 899 від 04 вересня 2018 року, Замовник зобов'язаний надати виконавцю Акти виконаних робіт за формою КБ-2в (для перевірки) та довідку за формою КБ-3 (для ознайомлення).
Отже, обов'язок надати уповноваженій особі на здійснення технічного нагляду приймання акти виконання будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) покладається саме на Відповідача, а тому відсутність відміток уповноважених осіб, що здійснювали контроль та технічний нагляд, зумовлене виключно поверненням Замовником таких документів без їх розгляду.
Відповідно до п. 4.7. Договору, Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником в міру надходження коштів. Такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.
Згідно з п. 4.10. Договору, Джерело фінансування - кошти бюджету міста.
Водночас, потрібно враховувати, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення Відповідача від оплати фактично виконаних додаткових будівельних робіт.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі N 11/446, від 22.03.2017 у справі N 905/2358/16).
Згідно з приписами статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у ради необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє її від обов'язку виконати зобов'язання за договором (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду 03.04.2018 у справі N 924/29/17, від 12.04.2018 у справі N 924/22/17).
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі N 910/17876/19, від 31.03.2021 у справі N 910/17881/19, від 08.12.2021 у справі N 910/5953/17, від 15.12.2021 у справі N 910/4908/21 тощо).
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положеннями статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Поряд з викладеним, Відповідачем не надано до суду переконливих доказів власної необізнаності із фактом виконання Позивачем додаткових будівельних робіт, відсутності із його сторони їх погодження з огляду на підписання Дефектного акту уповноваженими ним особами на здійснення авторського та технічного нагляду.
Також Відповідач не посилається на невідповідність обсягів виконаних Позивачем будівельних-робіт узгодженому Сторонами Дефектному акту, завищення їх ціни, виконання їх Підрядником з недоліками тощо.
У судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі N 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі N 916/693/21, від 14.07.2021 у справі N 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі N 905/411/17, від 17.03.2021 у справі N 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі N 921/262/18, від 16.09.2019 у справі N 921/254/18, від 21.08.2019 у справі N 917/1489/18 від 24.10.2018 у справі N 910/2184/18.
Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
Якщо позивач, як підрядник, фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин встановлених судами (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі N 910/18384/20).
Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Поряд з викладеним, Суд також відхиляє доводи Відповідача щодо відсутності у нього обов'язку з оплати фактично виконаних додаткових будівельних робіт з підстав укладення сторонами додаткової угоди щодо зняття залишку невикористаних коштів за договором та приведення договірної ціни у відповідність до фактично виконаних обсягів робіт: як вбачається зі змісту Дефектного акту та не спростовано Відповідачем, визначені ним обсяги та види будівельних робіт не були передбачені у початковому проєкті, тобто були відмінними за своїм видом від тих, що попередньо були узгоджені сторонами, а тому зменшення додатковою угодою сторін ціни основних будівельних робіт не впливає на зобов'язання Відповідача з оплати фактично виконаних додаткових будівельних робіт.
Доказів входження обсягів та видів додаткових будівельних робіт до оплачених Відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) - до суду не надано, Відповідачем такі заперечення у відзиві на позовну заяву надані не були.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на необґрунтовану відмову Замовника у підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), суд доходить до обґрунтованого висновку щодо наявності у Відповідача обов'язку із оплати фактично виконаних додаткових будівельних робіт на суму 1 274 642,40 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 15 295,71 грн.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ДЕПАРТАМЕНТУ БУДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Адреса: Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, Конституції майдан, будинок 7, код ЄДРПОУ - 34861610) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УРОВЕНЬ (адреса 61153, Харківська обл., м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, код ЄДРПОУ 36986775) 1 274 642,40 грн., як вартість виконаних, але не оплачених робіт за Договором.
Стягнути з ДЕПАРТАМЕНТУ БУДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Адреса: Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, Конституції майдан, будинок 7, код ЄДРПОУ - 34861610) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УРОВЕНЬ (адреса 61153, Харківська обл., м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, код ЄДРПОУ 36986775) 15 295,71 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "13" листопада 2025 р.
Суддя С.А. Прохоров