адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
11.11.2025 Справа № 917/1600/25
за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Прогрес", вул. Набережна,12, с. Розумівка, Полтавський район, Полтавська область
до Карлівської міської ради, вул.Полтавський шлях,85, м.Карлівка, Полтавська область,39500
про поновлення договору оренди
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи: Селянське (фермерське) господарства "Прогрес" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Карлівської міської ради про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року, зареєстрований у Карлівській районній державній адміністрації, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 3 від 22 серпня 2002 року (із змінами від 24.10.2012 року, що зареєстровані у відділі Держкомзему у Карлівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2012 року № 5321600004002682) на тих же умовах і на той же строк з 23 серпня 2023 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2025.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.10.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 11.11.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
09 серпня 2023 року ОСОБА_1 - засновник С(Ф)Г «Прогрес», звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з позовною заявою, у якій просив суд поновити Договір оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року, зареєстрований у Карлівській районній державній адміністрації, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 3 від 22 серпня 2002 року (із змінами від 24 жовтня 2012 року, що зареєстровані у відділі Держкомзему у Карлівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 листопада 2012 року № 532160004002682) на тих же умовах і на той же строк з 23 серпня 2023 року.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 20.12.2023 позовні вимоги задоволено. Поновлено договір оренди земельної ділянки від 21.08.2002, зареєстрований у Карлівській районній державній адміністрації, про що у Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 3 від 22.08.2002 (із змінами від 24.10.2012, що зареєстровані у відділі Держкомзему у Карлівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2012 № 532160004002682) на тих же умовах і-на той же строк з 23.08.2023. Стягнуто з Карлівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі № 531/2069/23, після набрання рішенням законної сили, скасовано.
Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області оскаржила рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення районного суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255, п. 4 ч. 1 ст. 374, ст. 377 ЦПК України.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.07.2025 апеляційну скаргу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області задоволено. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2023 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз'яснено, що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки віднесений до юрисдикції господарського суду.
Селянське фермерське господарство «Прогрес», засновником якого є ОСОБА_1 , звернулося до Господарського суду Полтавської області з даною позовною заявою.
Так, 21 серпня 2002 року між Карлівською районною державною адміністрацією в особі голови, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (засновником С(Ф)Г «Прогрес"), було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 47,33 га, в тому числі ріллі - 47,33 га.
Даний Договір був зареєстрований у Карлівській районній державній адміністрації, про що у книзі записів реєстрації договорів вчинено запис № 3 від 22 серпня 2002 року.
Договором № 2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.10.2012 року абзац 3 пункту 1 «Предмет договору» було викладено в такій редакції: «В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 38,71 га, в тому числі: земельна ділянка площею 31,1100 га (кадастровий номер 5321682900:00:003:1805) та земельна ділянка площею 7,6000 га (кадастровий номер 5321682900:00:003:1806) ріллі. Також зміни були внесені до п. 2.3 «Орендна плата», відповідно до яких орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності: ріллі - в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі в рік. Всі інші умови договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року зберігають свою чинність. Даний договір № 2 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Карлівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2012 року № 532160004002682.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку к.н. 5321682900:00:003:1805 № НВ-9922639912023 від 19.06.2023 року площа земельної ділянки 31.1104, нормативна грошова оцінка- 1222765.6 грн.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку к.н. 5321682900:00:003:1806 № НВ-9922701542023 від 19.06.2023 року площа земельної ділянки 7.6001, нормативна грошова оцінка - 298701.67 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року його було укладено терміном на 20 років, починаючи з моменту реєстрації договору. По закінченню терміну договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договору, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором. При переході права власності на землю від Орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.
16.01.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:
"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Отже, поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року має здійснюватися на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" (У редакції, чинній на час укладення договору, тобто станом на 21 серпня 2022 року).
Відповідна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у справі № 926/2720/І1 від 21 вересня 2022 року.
Питання поновлення договору оренди землі відповідно до Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року) врегульовувались статтею 27 даного Закону, в якій зазначалось про те, що після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У самому Договорі оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року зазначається про те, що по закінченню терміну договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення ( п.2.2. Договору)
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України було запроваджено воєнний стан на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Воєнний стан неодноразово продовжувався та станом на сьогоднішній день Законом України № 4524-ІХ від 15.07.2025 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 05 листопада 2025 року до 05 години 30 хвилин.
У зв'язку з введенням воєнного стану Верховна Рада України 24 березня 2022 року прийняла Закон № 2145-ІХ, відповідно до якого Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнено пунктами 27 і 28. Відповідно до підпункту а) підпункту 1 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.
Тобто, станом на 22 серпня 2022 року - дата припинення дії договору оренди земельної дялянки від 21.08.2002 року - даний договір вважався поновленим на один рік без волевиявлення сторін і без внесення відомостей про поновлення договору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, дата закінчення дії зазначеного договору - 22.08.2023 року.
Виходячи із зазначених вище положень чинного законодавства, що почало діяти в умовах введення в Україні воєнного стану, та керуючись положеннями Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року, Бабенком Олександром Миколайовичем 14.02.2023 року (більш ніж за 6 місяців до дати закінчення дії Договору) було подано до Карлівської міської ради заяву про його поновлення.
У відповідь на дану заяву Бабенко О.М. отримав листа від 16.05.2023 року № 12.2-14/1623 за підписом т.в.о. міського голови, секретаря ради С. Бобрицького, в якому було зазначено, що за результатами розгляду, враховуючи рекомендації комісії, у зв'язку з тим, що мною не повідомлено про свої наміри щодо користування земельними ділянками та про бажання продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки у термін, що зазначено в договорі оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року (із змінами від 24.10.2012 року), було повідомлено, що комісією мою заяву залишено без задоволення у зв'язку з невиконанням умови вище зазначеного договору оренди земельної ділянки.
У зв'язку з вищевикладеним 20 червня 2023 року Бабенко О.М. звернувся до Карлівської міської ради з заявою та просив поновити Договір оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року (із змінами від 24.10.2012 року), предметом якого є оренда земельних ділянок площею 31,1104 га (кадастровий номер 5321682900:00:003:1805) та площею 7,6001 га (кадастровий номер 5321682900:00:003:1806) ріллі, терміном на 20 років з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
У відповідь на дану заяву Бабенко О.М. отримав листа від 03.07.2023 року № 12.2-14/2190 за підписом т.в.о. міського голови, секретаря ради С. Бобрицького, в якому було зазначено, що за результатами розгляду, враховуючи рекомендації постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану, яка відбулася 28.06.2023 року, у зв'язку з невиконанням умови договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року (із змінами від 24.10.2012 року), проект рішення по Вашому зверненню не рекомендовано до розгляду на черговому пленарному засіданні Карлівської міської ради. А також, було додатково повідомлено, що земельні ділянки комунальної власності відповідно ст. 134 Земельного кодексу України передаються в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).
Позивач зазначає, що ним було повністю дотримано вимоги чинного законодавства та умови Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року ( із змінами від 24.10.2012 року) щодо процедури продовження його дії, оскільки заяви про поновлення даного Договору оренди були подані до Карлівської міської ради за два місяці до закінчення його дії.
Оскільки Карлівською міською радою двічі у формі листів від 16.05.2023 року № 12.2- 14/1623 та від 03.07.2023 року № 12.2-14/2190 було відмовлено (перший раз заяву залишено без задоволення, другий - проект рішення по зверненню не рекомендовано до розгляду на черговому пленарному засіданні Карлівської міської ради) у поновленні Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2022 року (із змінами від 24.10.2012 року), позивач звернувся з даним позовом до суду.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Відповідно до положень Закону «Про фермерське господарство» №973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Селянське (фермерське) господарство «Прогрес» як юридична особа зареєстроване в установленому законом порядку 30 жовтня 2002 року, вже після реєстрації права оренди на Земельну ділянку к. н. 5321682900:00:003:1805, загальною площею 31,1100 га та к.н. 5321682900:00:003:1806 загальною площею 7,6000 га, а саме: 22 серпня 2002 року, а тому спір підвідомчий господарському суду, оскільки користувачем земельної ділянки є С(Ф)Г «Прогрес».
За частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 973-ІУ право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-ІУ).
Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Зі змісту положень статті 12 Закону № 973-ІУ вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-ІУ можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює Фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року у справі 348/992/16-ц та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц.
Між сторонами виникли правовідносини щодо поновлення договору оренди землі, які врегульовані статтею 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції (чинній на момент укладення договору оренди землі).
Відповідно до частин 1- 5 цієї статті (у відповідній редакції - чинній на момент укладення договору оренди землі) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
16.01.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції. Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Отже, поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року має здійснюватися на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору, тобто станом на 21 серпня 2002 року).
Відповідна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у справі № 926/2720/21 від 21 вересня 2022 року.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди земельної ділянки - 21.08.2002 року) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
У зазначеній вище редакції Земельного кодексу містилася стаття 93, яка врегульовувала питання оренди землі. Так, відповідно до зазначеної статті право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до Закону України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на час укладення Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002, у статті 12 зазначалось, що договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
Відповідно до статті 24 зазначеного Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні із захистом права власності на земельну ділянку, передбаченим законами України.
Стаття 27 зазначеного Закону унормовувала питання поновлення договору оренди землі. Так, у даній статті зазначалось, що після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У зв'язку з введенням воєнного стану Верховна Рада України 24 березня 2022 року прийняла Закон № 2145-IX, відповідно до якого Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнено пунктами 27 і 28. Відповідно до підпункту а) підпункту 1 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, не витребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.
З урахуванням положень чинного законодавства в умовах введення в Україні воєнного стану, та керуючись положеннями Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 року, позивачем 14.02.2023 року (більш ніж за 6 місяців до дати закінчення дії Договору) і було подано до Карлівської міської ради заяву про його поновлення/
У відповідь на вказану вище заяву позивач отримав листа від 16.05.2023 року № 12.2-14/1623, у якому було зазначено, що за результатами розгляду, враховуючи рекомендації комісії, у зв'язку з тим, що ним не повідомлено про свої наміри щодо користування земельними ділянками та про бажання продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки у термін, що зазначено в договорі оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року (із змінами від 24.10.2012 року), було повідомлено, що комісією заяву залишено без задоволення у зв'язку з невиконанням умови вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.
20 червня 2023 року позивач звернувся до Карлівської міської ради з заявою та просив продовжити (поновити) Договір оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року (із змінами від 24.10.2012 року), предметом якого є оренда земельних ділянок площею 31,1104 га (кадастровий номер 5321682900:00:003:1805) та площею 7,6001 га (кадастровий номер 5321682900:00:003:1806) ріллі, терміном на 20 років з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
У відповідь на дану заяву позивач отримав листа від 03.07.2023 року № 12.2-14/2190 за підписом т.в.о. міського голови, секретаря ради С. Бобрицького, в якому було зазначено, що за результатами розгляду, враховуючи рекомендації постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану, яка відбулася 28.06.2023 року, у зв'язку з невиконанням умови договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року ( із змінами від 24.10.2012 року), проект рішення по зверненню позивача не рекомендовано до розгляду на черговому пленарному засіданні Карлівської міської ради. А також, було додатково повідомлено, що земельні ділянки комунальної власності відповідно ст. 134 Земельного кодексу України передаються в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах)
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, волевиявлення ради як органу місцевого самоврядування оформлюється відповідним рішенням, яке приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Суд зазначає, що для вирішення спору про поновлення договору оренди землі суди повинні дослідити, зокрема, дотримання алгоритму дій учасниками правовідносин щодо укладення такого договору. Тому обставинами, що входять до предмета доказування, є, зокрема, наявність чи відсутність рішення органу місцевого самоврядування щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі та зміст такого рішення.
При цьому з урахуванням частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" саме рішення органу місцевого самоврядування може містити фактичні дані, інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування.
Карлівська міська рада, всупереч вимогам норм Закону України «Про місцеве самоврядування», в межах своїх повноважень не прийняла нормативного акту у формі рішення за клопотанням Селянського (фермерського) господарства «Прогрес», зокрема, про відмову у поновленні в договорі оренди землі.
Аналогічні висновки щодо належної форми повідомлення орендодавцем орендаря про прийняте рішення наведені у постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 09.11.2021 у справі №910/4790/20, постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 27.09.2022 у справі № 912/1803/21, постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 09.07.2024 у справі № 921/457/23.
Також судом при розгляді даної справи враховано, що у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19 Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає, як констатував Верховний Суд, прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема, щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 906/1324/21 також викладено такі висновки.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження, що за час користування позивачем земельними ділянками на умовах оренди, він мав якісь зауваження, щодо неналежного виконання умов договору.
Судом встановлено, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства та умови договору оренди земельної ділянки від 21.08.2002 (із змінами від 24.10.2012) щодо процедури продовження його дій, оскільки обидві заяви до Карлівської міської ради було ним подано за два місяці до закінчення терміну його дії.
У свою чергу з боку орендодавця - відповідача не було дій, які б свідчили про добросовісне узгодження запропонованих умов договору та, за наявності заперечень, не було дотримано порядку прийняття у встановлений законом спосіб відповідного рішення про відмову в поновлення договору оренди й повідомлення про це.
Так, відповідачем, у формі листів від 16.05.2023 року та від 03.07.2023 року, було неправомірно відмовлено позивачу у поновленні Договору оренди земельної ділянки від 21.08.2022 року (із змінами від 24.10.2012 року).
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище обставини та вимоги законодавства, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Поновити Договір оренди земельної ділянки від 21 серпня 2002 року, зареєстрований у Карлівській районній державній адміністрації, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №3 від 22 серпня 2002 року (із змінами від 24 жовтня 2012 року, що зареєстровані у відділі Держкомзему у Карлівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 листопада 2012 року №532160004002682) на тих же умовах і на той же строк з 23 серпня 2023 року.
3. Стягнути з Карлівської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 21046549, адреса: вул. Полтавський шлях, 85, м. Карлівка, Полтавської області) на користь Селянського (фермерського) господарства "Прогрес" ( вул. Набережна,12, с. Розумівка, Полтавський район, Полтавська область, 39530, код ЄДРПОУ 32256220) судовий збір у розмірі 3 028,00грн.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 13.11.2025
Суддя Кльопов І.Г.