адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
12.11.2025 м. Полтава Справа № 917/1719/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Захисників України, буд. 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 05541083
до 1. Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 21053182;
2. Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 37504366;
про солідарне стягнення 18 676,05 грн,
без повідомлення та виклику сторін,
ухвалив рішення про наступне:
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Даний спір виник через невиконання відповідачем-1 (власником опалювального об'єкта, визнаного відумерлою спадщиною) та відповідачем-2 (розпорядником коштів Лубенської міської ради), своїх зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Позивач, Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго», здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та є виконавцем послуги з постачання теплової енергії у м. Лубни Полтавської області, зокрема у опалювальні періоди 2023-2025 років, що вбачається з Розпорядження Лубенського міського голови від 19.10.2023 № 513р, Рішень виконавчого комітету Лубенської міськради від 27.03.2024 за № 79, від 04.04.2025 № 97, від 26.03.2025 № 69 (а. с. 38-40).
2.2. З метою надання послуг та укладення відповідних договорів про надання послуг, позивач, 01.10.2021, опублікував на власному офіційному веб-сайті: http:lubnyteplo.com.ua, текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830 (а. с. 41-44).
2.3. Позивач надає послугу з постачання теплової енергії в м. Лубни, зокрема, і у будинку № 3 по вул. Бєлоруса Владислава в м. Лубни, що підтверджується актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 19.05.2023 (а. с. 35).
2.4. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 42,6 кв.м у вказаному будинку було зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 373806194 від 11.04.2024 (а. с. 16).
2.5. Система опалення квартири АДРЕСА_1 є невід'ємною частиною внутрішньобудинкової системи централізованого опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Опалювальна площа квартири складає 42,6 кв.м.
Облік кількості відпущеної теплової енергії споживачу - ОСОБА_1 здійснювався за особовим рахунком НОМЕР_1 .
2.6. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, після її смерті відкрилася спадщина за місцем знаходження: АДРЕСА_3 , що за територіальною приналежністю відноситься до Лубенської територіальної громади, інтереси якої представляє Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області.
2.7. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 539/4696/24 від 14.11.2024, яке набрало законної сили 17.12.2024, вищезазначена квартира визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (а. с. 30-31).
2.8. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 413112057 від 13.02.2025, право власності на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстроване 11.02.2025 за Лубенською міською радою Лубенського району Полтавської області.
2.9. Особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 , був переоформлений позивачем на Лубенську міську раду.
2.10. Позивач сформував Лубенській міській раді рахунки на оплату спожитих послуг з постачання теплової енергії за період з 15.09.2023 по 31.12.2024 на загальну суму 17 252,40 грн (а. с. 20-24), які направив відповідачу-1. Зокрема, 31.12.2024 були направлені рахунки на оплату послуги з постачання теплової енергії в період з 15.09.2023 по 30.11.2024, а також 11.08.2025 рахунки за грудень 2024 року - березень 2025 року, разом з листом № 117/654 від 11.08.2025 про необхідність оплати заборгованості за надані послуги (а.с. 20, 24).
2.11. В свою чергу відповідач у листі № 01-18/722 від 26.08.2025 надав позивачу відповідь, що витрати, пов'язані з оплатою енергоносіїв та комунальних послуг за об'єкти житлового фонду, які визнані судом відумерлою спадщиною, несе Орган Управління (Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради) за рахунок коштів, виділених на утримання комунального майна, за період з дати набрання чинності рішення суду до передачі даних об'єктів у користування, або відчуження, пославшись при цьому на рішення Лубенської міської ради від 20.03.2025 "Про внесення змін до Порядку виявлення, обліку, зберігання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Лубенської територіальної громади" (а. с. 25).
2.12. Натомість, 20.03.2025 між Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради та ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» 10.09.2025 укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 14150133 КО за адресою: АДРЕСА_3 на суму 7191,57 гривень за період січень - березень 2025 року.
2.13. Проте, виставлені позивачем рахунки на оплату послуг з теплопостачання квартири АДРЕСА_4 за період з 15.09.2023 по 31.12.2024 не були оплачені, що зумовило звернення позивачем до суду з позовом, який розглядається у даній справі.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно: заборгованість по оплаті за послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за період з 15.09.2023 по 16.12.2024 у розмірі 17 252,40 грн; суму інфляційних втрат у розмірі 800,97 грн; 3% річних від простроченої суми у розмірі 280,89 грн; пеню 0,01% за кожен день прострочення у розмірі 341,79 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 182, 525, 526, 530, 610, 612, 1277 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідачів в частині невиконання умов договору по оплаті вартості спожитої теплоенергії.
3.4. Крім цього, позивач у відповіді на відзив на заперечення Лубенської міської ради про те, що вона не є спадкоємцем попереднього споживача, зазначає що він керується правовим висновком наведеним у Постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 335/12292/19, згідно з яким, незважаючи на те, що набуття суб'єктивного права у територіального громади на відумерлу спадщину пов'язується з відповідним висновком суду про відумерлість такої спадщини, для територіальної громади такою самою мірою діятиме принцип, що відумерла спадщина належить територіальній громаді з моменту відкриття спадщини.
3.5. Щодо звернення з позовними вимогами до двох відповідачів солідарно позивач пояснив, що розпорядником бюджетних коштів на оплату комунальних послуг за об'єкти житлового фонду, які визнані судом відумерлою спадщиною є Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, відповідно до Рішення Лубенської міської ради від 17.11.2022, саме тому Управління залучено як другого відповідача, солідарно.
3.6. Крім того, позивач посилається на ухвалу Верховного Суду від 31.03.2025 по справі № 539/362/23, у якій розглядалася заява ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу про стягнення на користь ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 на Лубенську міську раду. У вказаній заяві Верховним Судом зроблено висновок, що суди першої та апеляційної інстанції зробили обґрунтований висновок про задоволення вказаної заяви.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ ВІДПОВІДАЧІВ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ.
4.1. Відповідач-1, Лубенська міська рада, у відзиві позов заперечує, посилаючись на такі обставини.
4.1.1. Так, відповідач-1 вважає безпідставним посилання позивача про необхідність застосування до правовідносин, щодо стягнення заборгованості з комунальних послуг норм ЦК України, які регулюють порядок прийняття спадщини. Оскільки Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради, в розумінні ч.1 ст. 1222 ЦК України, не є спадкоємцем ОСОБА_1 та не приймала спадщину, що відкрилась після неї, тому на територіальну громаду не розповсюджуються норми законодавства, які регулюють спадкові правовідносини. Дана правова позиція викладена також в постанові Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 925/1244/23.
4.1.2. Тобто Лубенська міська рада не мала правових підстав набувати обов'язків, пов'язаних з постачанням теплової енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у період, за який стягується заборгованість (з 15.09.2023 року по 16.12.2024 року) відповідно не будучи ні споживачем вказаних послуг, ні власником вказаного майна. Єдиним обов'язком територіальної громади є обов'язок звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
4.1.3. Таким чином, Лубенська міська рада стала повноправним власником квартири АДРЕСА_4 , і у неї виник обов'язок сплачувати кошти за постачання теплової енергії лише з моменту набрання чинності рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14.11.2024 по справі № 539/4696/24.
4.2. В свою чергу відповідач-2, Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що вищевказана квартира у власності Управління не перебуває та не обліковується на балансі, а тому оплачувати борг з 15.09.2023 по 16.12.2024 Управління не має підстав.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання суду відзиву на позов (15 днів з дня вручення цієї ухвали) і заперечень (5 днів з дати отримання відповіді на відзив), а позивачу - для подання відповіді на відзив (10 днів з дня отримання відзиву).
5.2. Сторони отримали ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 09.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а. с. 64-66).
5.3. Від Лубенської міської ради через Електронний суд 15.09.2025 і від Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради 16.09.2025 таким же чином до суду надійшли відзиви на позов.
5.4. В свою чергу позивач через Електронний суд 19.09.2025 подав відповіді на відзиви.
5.5. Також 22.09.2025 від Лубенської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що питаннями, на які суд має дати відповідь для правильного вирішення спору є питання:
- чи дійсно з 15.09.2023 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії?
- якщо так, чи було порушено відповідачем-1 умови індивідуального договору і які наслідки настають у разі такого порушення?
- у разі ствердної відповіді на попередні два питання, чи є підстави для солідарної відповідальності відповідачів?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідачі - негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО УКЛАДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГИ З ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ.
7.1. Розглянувши матеріали даної справи та доводи позивача, господарський суд приходить до висновку про те, що позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії у м. Лубни Полтавської області, надає послугу з постачання теплової енергії в м. Лубни, зокрема, і у будинку № 3 по вул. Бєлоруса Владислава в м. Лубни, що підтверджується актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 19.05.2023 (а. с. 35).
7.2. З матеріалів справи вбачається, що до 15.09.2023 позивач надавав послуги з постачання теплової енергії по опалювальному об'єкту - квартира АДРЕСА_5 , споживачу - ОСОБА_1 за особовим рахунком НОМЕР_1 згідно індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021, який є договором приєднання (п. 2.3-2.6. даного рішення).
7.3. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі 539/4696/24 від 14.11.2024, яке набрало законної сили 17.12.2024, квартира АДРЕСА_5 визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міські ради Лубенського району Полтавської області (п. 2.7., 2.8. даного рішення).
7.4. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що зобов'язання з оплати послуг з постачання теплової енергії у вказаній квартирі є зобов'язанням, що входить до складу спадщини.
7.5. Так, відповідно до ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
7.6. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов'язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1277 ЦК України).
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина друга статті 1277 ЦК України).
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна (частина третя статті 1277 ЦК України).
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (частина четверта статті 1277 ЦК України).
7.7. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).
7.8. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).
До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину (стаття 1231 ЦК України).
7.9. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року, справа № 335/12292/19, провадження № 61-10042св21 наведено наступний правовий висновок.
Верховний Суд визначив, що потрібно враховувати, що територіальна громада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте територіальна громада є учасником спадкових відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права, так і обов'язки, що належали спадкодавцю. Відумерле майно, на яке правомірно вправі претендувати територіальна громада, складає уся спадкова маса, яка залишилася без спадкоємців за законом або заповітом. Тобто спадщина визнається відумерлою в цілому, а не лише стосовно певного об'єкта нерухомості.
Тож територіальна громада виступає так званим екстраординарним спадкоємцем, тоді коли ординарних спадкоємців такого майна (за заповітом чи за законом) немає. Оскільки до територіального громади переходять як права, так і обов'язки, її правовий статус є таким самим, як і у спадкоємців.
Незважаючи на те, що набуття суб'єктивного права у територіального громади на відумерлу спадщину пов'язується з відповідним висновком суду про відумерлість такої спадщини, для територіальної громади такою самою мірою діятиме принцип, що відумерла спадщина належить територіальній громаді з моменту відкриття спадщини.
7.10. Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
7.11. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що квартира № 5 площею 42,6 кв.м в будинку № 3 по вул. Бєлоруса Владислава в м. Лубни належить Лубенській територіальній громаді Полтавської області в особі органу місцевого самоврядування - Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, з моменту відкриття спадщини, тобто з 15.09.2023.
7.12. Таким чином, з 15.09.2023 споживачем послуги теплопостачання в кв. 5 буд. № 3 по вул. Бєлоруса Владислава в м. Лубни є Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області.
Тобто, взаємовідносини між сторонами спору регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830.
7.13. Так, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 “Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
7.14. Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
7.15. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
7.16. Так, з обставин справи вбачається, що текст такого договору розміщено на офіційному сайті позивача (п. 2.2. Рішення суду)
Згідно умов Індивідуального договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http:lubnyteplo.com.ua (п. 1., п. 2, Індивідуального Договору).
7.17. Враховуючи викладене, слід зазначити, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
7.18. Отже, враховуючи факт опублікування тексту договору на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуального договору.
7.19. Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
7.20. Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
7.21. Крім того, відповідно до п. п. 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі - Правила ПКТЕ), для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію.
Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
7.22. Так, з огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем-1 заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, зокрема:
- забезпечення позивачем багатоквартирного будинку за адресою: місто Лубни Полтавської області, вул. Бєлоруса Владислава, буд. 3, тепловою енергією від системи централізованого теплопостачання;
- ведення позивачем обліку теплової енергії у вказаному будинку,
суд приходить до висновку, що факт приєднання відповідачем-1 до Індивідуального договору підтверджується фактом отримання ним послуги від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ УМОВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОГОВОРУ ВІДПОВІДАЧЕМ-1.
8.1. Враховуючи відсутність будь-яких доказів з боку відповідача-1 на підтвердження виконання умов Індивідуального договору про оплату наданих позивачем послуг, суд приходить до висновків про порушення умов даного договору відповідачем-1.
8.2. Так, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
8.3. Пунктом 5 Індивідуального договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
8.4. Як вбачається з умов Індивідуального договору, оплата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті позивача http:lubnyteplo.com.ua.
За цим же посиланням, опубліковано вартість послуги - тарифу на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 30, п. 31 Індивідуального договору).
8.5. Згідно з встановленим Індивідуальним договором порядку розрахунків, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу, який надається на паперовому носії та має бути оплачених споживачем не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (пункти 32-34 Індивідуального договору).
8.6. Відповідно пункту 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 Індивідуального договору).
Так, як вбачається з матеріалів справи обсяг наданих відповідачу-1 послуг з постачання теплової енергії розраховано позивачем з застосуванням зазначеної Методики на основі показників, які знімалися позивачем в опалювальних сезонах щомісяця.
8.7. Згідно обставин справи, позивач сформував рахунки на оплату спожитих послуг з постачання теплової енергії відповідачу-1 за період з 15.09.2023 по 31.12.2024 на загальну суму 17 252,40 грн, які залишилися неоплаченими.
8.8. За порушення умов Індивідуального договору позивач нарахував відповідачу:
- суму інфляційних втрат у розмірі 800,97 грн за період з 01.02.2025 по 01.09.2025;
- 3% річних від простроченої суми у розмірі 280,89 грн за період з 01.02.2025 по 01.09.2025;
- пеню 0,01% за кожен день прострочення у розмірі 341,79 грн за період з 03.02.2025 по 01.09.2025.
8.9. Цивільний кодекс України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611).
8.10. Відповідно до умов Індивідуального договору споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу - сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (підпункти 3, 6, пункту 41 Індивідуального договору).
Пунктами 44, 45 Індивідуального договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуального договору).
Така ж міра відповідальності встановлена ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
8.11. Крім того, законом встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
8.12. Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
8.13. Перевіркою наданих розрахунків пені, річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем арифметичні розрахунки зроблені правильно.
8.14. Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом частково, в частині стягнення 152 911,76 грн, в тому числі: 138 502,28 грн заборгованості за постачання теплової енергії, 1521,94 грн пені, 8756,54 грн 3% річних та 4131,00 грн інфляційних втрат. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СОЛІДАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІДПОВІДАЧІВ.
9.1. Так, згідно ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок, або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
9.2. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
9.3. Позивачем заявлено солідарні вимоги до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, як споживача за Індивідуальним договором, та до Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, як розпорядника бюджетних коштів.
При цьому, позивач посилається на рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 17.11.2022 "Про затвердження Порядку виявлення, обліку, зберігання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Лубенської територіальної громади в новій редакції" (далі - Порядок), згідно п. 3 якого організацію виконання цього рішення покладено на Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.
9.4. При цьому, суд зазначає, що з вказаного рішення Лубенської міської ради та затвердженого ним Порядку не вбачається зобов'язання Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради нести витрати пов'язані з наданням комунальних послуг на об'єктах, які визнані відумерлою спадщиною.
9.5. Разом з цим судом враховано, що рішенням Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 20.03.2025 "Про внесення змін до Порядку виявлення, обліку, зберігання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Лубенської територіальної громади" було внесено зміни до п. 7.4.3. Порядку, згідно якого витрати, пов'язані з оплатою енергоносіїв та комунальних послуг за об'єкти житлового фонду, які визнані судом відумерлою спадщиною, несе Орган Управління (Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради) за рахунок коштів, виділених на утримання комунального майна, за період з дати набрання чинності рішення суду до передачі даних об'єктів у користування або відчуження.
Проте, вказані зміни до Порядку були внесені після виникнення спірних правовідносин між сторонами, які охоплюють період з 15.09.2023 по 31.12.2024.
9.6. Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у відповідача-2 солідарного обов'язку зі сплати заборгованості по Індивідуальному договору на постачання теплової енергії.
9.7. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
9.7. Враховуючи вказане, суд задовольняє позов частково, в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості по оплаті за послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за період з 15.09.2023 по 16.12.2024 у розмірі 17 252,40 грн; інфляційних втрат у розмірі 800,97 грн; 3% річних від простроченої суми у розмірі 280,89 грн та пені у розмірі 341,79 грн. А в частині позовних вимог до відповідача-2 відхиляє позов як необгрунтований.
9.8. Серед іншого, при ухваленні даного рішення судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене суд не вбачає необхідності надання оцінки кожному доводу сторін у справі у межах розгляду даної справи, оскільки вищенаведені аргументи господарського суду, на переконання судді є самостійною та достатньою підставою для ухвалення даного рішення.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відшкодування заявлено суму судових витрат, які складаються з витрат на оплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
10.2. Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір саме в заявленій для відшкодування сумі - 3 028,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 29.08.2025 № 0000003868.
10.3. Так, однією з основних засад (принципами) господарського судочинства є, зокрема: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).
10.5. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, згідно якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, згідно ч. 9 тієї ж статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача-1, а також те, що понесені позивачем витрати на сплату судового збору є мінімальними, суд вбачає за можливе покласти вказані судові витрати на відповідача-1 у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 21053182) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (код ЄДРПОУ 05541083; вул. Захисників України, 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500):
- 7 252,40 грн основного боргу;
- 800,97 грн інфляційних втрат;
- 280,89 грн 3% річних;
- 341,79 грн пені;
- 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.11.2025.
Суддя Юлія БАЙДУЖ