65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3264/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Каланжова А.О.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - Буцан С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення штрафу за договором оренди земельної ділянки у розмірі 1261342,94 грн.,-
Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» про стягнення штрафу за договором земельної ділянки у розмірі 1261342,94 грн., посилаючись на наступне. Як вказує позивач, 20.08.2024 р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фокус +» укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5110137600:50:004:0028, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 73/2, загальною площею 1,7563 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, строком на 15 років. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 20.08.2024 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1657. При цьому позивач зазначає, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.04.2024 р. НВ-1800242372024 датою державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки є 06.04.2016 р. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.02.2025 р. № 412128513 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:50:004:0028 зареєстровано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради 20.08.2024 р.
Наразі позивач зауважує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.07.2025 р. № 434000601 право власності на нежитлові будівлі загальною площею 4393,80 кв.м зареєстровано за ТОВ “Фокус +» на підставі технічного паспорту від 29.04.2024 р. номер ТІ01:6932-5689-7174-0379, витягу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси від 26.04.2024 р. № AR01:4760-8938-2817-0787 та свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення виробничо-технічного призначення від 05.11.2012 р. серії CAE № 799812.
Також позивач наголошує, що відповідно до п. 4.3 розділу 4 договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на відповідний рахунок.
Крім того, позивач посилається на п. 4.4 розділу 4 договору, відповідно до якого орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
При цьому позивач вказує, що п. 4.7 розділу 4 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк, зокрема, сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором.
Так, за ствердженням позивача, ТОВ “Фокус +» нараховано орендну плату: за серпень 2024 р. (з 20.08.2024 р.) у сумі 40688,48 грн., кінцевий термін сплати 30.09.2024 р.; за вересень 2024 р. у сумі 105111,91 грн., кінцевий термін сплати 30.10.2024 р.
Однак, як вказує позивач, відповідно до виписок по рахунку № UA 468999980334129812000015744 від 08.10.2024 р. кошти у сумі 105111,91 грн. надійшли 07.10.2024 р., від 31.10.2024 р. кошти у сумі 105111,91 грн. надійшли 30.10.2024 р., від 12.11.2024 р. кошти у сумі 40688,48 грн. надійшли 11.11.2024 р., від 23.11.2024 р. кошти у сумі 105111,91 грн надійшли 22.11.2024 р.
Таким чином, позивач наголошує, що ТОВ “Фокус +» порушило умови п. 4.3 розділу 4 договору, а саме сплатило кошти у розмірі 105111,91 грн. лише 07.10.2024 р., тобто з порушенням строку, встановленого договором, внаслідок чого Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради (правонаступник - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради) на підставі п. 4.7 розділу 4 договору нараховано штраф у сумі 1261342,94 грн.
Так, внаслідок неналежного виконання орендарем обов'язку по своєчасній сплаті орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу відповідача - ТОВ “Фокус+» направлено претензію від 30.10.2024 р. № 01-13/2064 щодо необхідності сплати штрафу у розмірі 1261342,91 грн. за договором оренди.
Наразі позивач зазначає, що договір, укладений між Одеською міською радою та ТОВ “Фокус+», відповідає типовому договору оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, та який передбачає наявність у договорі умови про сплату штрафу у розмірі 100% річної орендної плати у випадку несвоєчасної її оплати.
Як вказує позивач, враховуючи зазначене, за несвоєчасне внесення ТОВ “Фокус+» орендної плати за вищевказаним договором Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано суму штрафу з урахуванням нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:50:004:0028, що відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.03.2024 р. № НВ-5100551292024 складає 25226858,85 грн.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору орендна плата за земельну ділянку площею 1,7563 га розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 1261342,94 грн. на рік, натомість п. 4.7 розділу 4 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором.
Так, позивач зауважує, що листом від 17.07.2025 р. № 01-19/246 Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради повідомив про те, що платіж від 07.10.2024 р. у розмірі 105111,91 грн. враховано в рахунок сплати за серпень 2024 р. (у сумі 40688,48 грн.) та за вересень 2024 р. (у сумі 64423,43 грн.); платіж від 30.10.2024 р. у сумі 105111,91 грн. враховано в рахунок сплати за вересень 2024 р. (у сумі 40688,48 грн.) та за жовтень 2024 р. (у сумі 64423,43 грн.); платіж від 11.11.2024 р. у сумі 40688,48 грн. враховано в рахунок сплати за жовтень 2024 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2025 р. вказану позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3264/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 04.09.2025 р. о 12:30 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85; код ЄДРПОУ 20992104).
Також 14.08.2025 Одеською міською радою подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус +» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус +», у межах розміру позовних вимог на загальну суму 1261342,94 грн.;
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус +» у межах розміру позовних вимог 1261342,94 грн. лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2025 р. задоволено заяву Одеської міської ради (вх. 2-1292/25 від 14.08.2025) про забезпечення позову у справі № 916/3264/25: накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус+» (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 10; код ЄДРПОУ: 35767907) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус+», у межах розміру позовних вимог на загальну суму 1261342,94 грн.; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус+» (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 10; код ЄДРПОУ: 35767907) у межах розміру позовних вимог 1261342,94 грн. лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
19.08.2025 р. від Одеської міської ради до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 25918/25), відповідно до якої представник позивача просить суд видати уповноваженій особі Одеської міської ради оригінал ухвали Господарського суду Одеської області від 18.08.2025 р. у справі № 916/3264/25.
19.08.2025 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» - Тарановського Дмитра Сергійовича до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. № 25805/25).
29.08.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26848/25) у якому відповідач не визнає позов та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на наступне. Так, відповідач зазначає, що ним дійсно прострочена оплата по п'яти договорам оренди землі, в тому числі по договору оренди землі за кадастровим номером 5110137600:50:004:0028, на 7 календарних днів.
Однак, як стверджує відповідач, зазначене прострочення зумовлено тим, що 13.09.2024 р. російською федерацією було атаковано об'єкти критичної інфраструктури, зокрема, через відсутність електроенергії залишились 13745 родин.
Так, відповідач вказує, що 18.08.2025 р. Адвокатським об'єднанням “ТДС ГРУП» було направлено адвокатський запит до АТ “ДТЕК Одеські електромережі» відповідно до якого, відповідач просив надати відповідь на наступні питання:
1. “Чи були наявні збої в роботі електромереж та/або наявності графіків відключень за адресою роботи офісу за адресою: м. Одеса, вул. Ганса Германа, 1/5 у період з серпня 2024 по жовтень 2024 року?»
2. “Якщо так, надати інформацію в які саме дні та години були наявні зазначені збої/графіки відключень?»
Так, за ствердженням відповідача, 25.08.2025 р. надійшла відповідь АТ “ДТЕК Одеські електромережі» про продовження розгляду запиту до 20 календарних днів.
В подальшому, як стверджує відповідач, 18.08.2025 р. Адвокатським об'єднанням “ТДС ГРУП» було направлено адвокатський запит до ПАТ АБ “Південний» з наступними питаннями:
1.“Надати інформацію чи були наявні збої в роботі системи дистанційного обслуговування ПАТ АБ “Південний» у період з серпня 2024 по жовтень 2024 року?»
2. “Якщо так, надати інформацію в які саме дні та години були наявні зазначені збої?»
Проте, як зазначає відповідач, станом на дату написання відзиву, відповідь на адвокатський запит не надійшла, яку буде подано пізніше після отримання.
При цьому відповідач вказує, що листом від 27.11.2024 р. № 27112024/02 ТОВ “Скайлайн телеком» повідомив ТОВ “Фокус+», що за адресою надання послуг м. Одеса, вул. Ганса Германа (вул. М. Гефта, пров. Петренко), буд. 1/5, за договором № 010921/01 від 01.09.2021 р. дійсно був відсутній зв'язок з 30.09.2024 р. по 05.10.2024 р. з причини відновлення магістральних кабельних ліній, пошкоджених внаслідок повітряних атак країни-агресора по інфраструктурі м. Одеса. Листом від 16.01.2025 р. ТОВ “Фокус+» повідомив Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про те, що за адресою місцезнаходження віддаленого сервера (м. Одеса, вул. Ганса Германа, 1/5) був відсутній інтернет зв'язок з причини відновлення магістральних кабельних ліній, пошкоджених внаслідок повітряних атак країни-агресора у період з 30.09.2024 р. по 05.10.2024 р. 18.08.2025 р. Наразі відповідач зазначає, що адвокатським об'єднанням “ТДС ГРУП» було направлено адвокатський запит до ТОВ “Скайлайн телеком» з наступними питаннями:
1.“Надати інформацію коли і за якою адресою були пошкоджені магістральні кабельні лінії, що унеможливило надання послуг зв'язку за адресою: м. Одеса, вул. Ганса Германа, 1/5 у період з серпня 2024 по жовтень 2024 року.»
2. “Чи складались Вами будь-які акти стосовно зазначених подій? Якщо так, надати відповідні копії 22.08.2025 р.
Так, на адресу адвокатського об'єднання надійшла відповідь від ТОВ “Скайлайн Телеком», відповідно до якої зазначено, що 13 вересня 2024 року Одеса зазнала масованого удару від рф, що призвело до значних перебоїв електроживлення на майданчику ТОВ “Скайлайн телеком», розташованому за адресою провулок Газовий, і свого боку це дало надвелике навантаження на генератор, який почав працювати 24/7 і вийшов з ладу 15 вересня 2024 р., що призвело до неможливості надання послуг доступу до мережі Інтернет з даного майданчики. Вже 16 вересня 2024 р. клієнтам було запропоновано перейти на ГПОН, але роботи по переходу на технологію ГПОН зайняли 10 днів та завершились 26 вересня 2024 року. Проведення цих робіт ускладнила також атака на припортову інфраструктуру Одеси 20 вересня 2024 р. (в результаті даної атаки був пошкоджений магістральний кабель по провулку Газовий). По другому питанню було повідомлено, що ТОВ “Компанія “Скайлайн телеком» здійснює діяльність у сфері електронних комунікацій з 2007 року. За весь час жодного разу компанія не отримувала відшкодування витрат на аварійні відновлення, а оформлення актів та взаємодія з відповідними органами займає час та потребує додаткових витрат на проведення експертиз.
Так, відповідач зазначає, що ТОВ “Фокус+» дійсно здійснив прострочення оплати на 7 днів з незалежних від ТОВ “Фокус+» обставин: масований обстріл рф території України, яким, зокрема, було уражено підстанції в с. Усатове, що забезпечує електроенергією м. Одеси і це є загальновідомим фактом.
При цьому відповідач повідомляє, що Одеською міською радою подано до ТОВ “Фокус +» 5 аналогічних позовів, загальна сума штрафів за якими складає 2004171,28 грн., що заявлені ОМР до стягнення.
Також відповідач зауважує, що відповідно до довідки з ПАТ “Банк Восток» від 15.08.2025 р. № 3317606434 у ТОВ “Фокус+» у зазначеному банку відкрито 2 рахунки, залишки по яким складають 13016,18 грн. та 177,77 грн., при цьому згідно з довідкою ПАТ АБ “Південний» від 15.08.2025 р. № 1538/1501/22731/2025 у зазначеному банку відкрито 2 рахунки, залишок на яких складає 6672,39 грн. та 63,12 грн.
Таким чином, відповідач стверджує, що ТОВ “Фокус+» наразі через воєнний стан знаходиться у скрутному становищі та не в змозі сплатити зазначені кошти, а також зазначає про неспівмірність нарахованого відповідачу штрафу, який в 12 разів перевищує розмір простроченого зобов'язання по сплаті орендної плати за серпень 2024 року та стягнення якого в повному обсязі не може вважатися пропорційним допущеному відповідачем порушенню умов договору, не відповідає принципам розумності, справедливості та, по суті, виступає каральною санкцією для боржника у зобов'язанні відповідача у справі, покладаючи на нього несправедливо непомірний тягар, який є невідповідним обсягу порушеного зобов'язання та замість стимулювання до виконання основного грошового зобов'язання орендарем виступає джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків орендодавцем, якому, очевидно, стає невигідним належне виконання основного зобов'язання боржником.
Так, 01.09.2025 р. від Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист (вх. № 27019/25), відповідно до якого направлено постанову від 29.08.2025 р., винесену при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Одеської області від 18.08.2025 р. у справі № 916/3264/25.
01.09.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус+» до господарського суду надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу (вх. № 27014/25), відповідно до якого посилаючись на норми чинного законодавства та судову практику, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99%, а саме до 12613,43 грн.
03.09.2025 р. від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради надійшли пояснення на позовну заяву (вх. № 27283/25). Як вказує департамент, договір, укладений між Одеською міською радою та ТОВ “Фокус+», відповідає типовому договору оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220. Крім того, Департамент зазначає, що типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Також третя особа посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, в якій касаційний суд вказав, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 ЦК України.
Відтак, третя особа стверджує, що сума штрафу за несплату орендної плати та умови його нарахування зазначені в договорі оренди землі та встановлені законодавством, а отже, має чітко встановлені межі, є пропорційною та має на меті стимулювання сторони вчасно виконувати свої зобов'язання. Наразі третя особа зазначає, що ТОВ “Фокус+» нараховано орендну плату: за серпень 2024 року (з 20.08.2024) у сумі 40688,48 грн., кінцевий термін сплати 30.09.2024; за вересень 2024 року у сумі 105111,91 грн, кінцевий термін сплати 30.10.2024, однак кошти у сумі 105111,91 грн. надійшли 07.10.2024, у сумі 105111,91 грн. надійшли 30.10.2024, у сумі 40688,48 грн. надійшли 11.11.2024, у сумі 105111,91 грн. надійшли 22.11.2024.
Таким чином, за ствердженням департаменту, ТОВ “Фокус+» порушило п. 4.3 договору, внаслідок чого департаментом на підставі п.п. 4.7 договору нараховано штраф у сумі 1261342,94 грн.
Крім того, як зазначає департамент, невиконання зобов'язань за договорами оренди землі комунальної форми власності, або невчасне їх виконання, негативно впливає на наповнення бюджету територіальної громади Одеси, як наслідок ключові бюджетні напрямки отримують недофінансування.
Разом з тим, третя особа зауважує, що листом від 30.10.2024 № 01-13/2064 повідомив ТОВ “Фокус+» про порушення умов договору та необхідність сплатити штраф, даний лист отримано останнім 08.11.2024.
04.09.2025 р. від Одеської міської ради до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 27387/25), в якій позивач додатково вказує, що відповідач був обізнаний про наявність пункту 4.7 розділу 4 договору та про відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору та її розмір, які встановлені останнім. Також позивач звертає увагу на те, що договір, укладений між Одеською міською радою та ТОВ “Фокус+», відповідає типовому договору оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, який передбачає наявність у договорі умови про сплату штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати у випадку несвоєчасної її оплати.
При цьому позивач стверджує, що оскільки ТОВ “Фокус+» не виконало належним чином обов'язок за договором, що підтверджується самим відповідачем у поданому відзиві, щодо своєчасної сплати орендної плати, що прямо суперечить вищенаведеним положенням законодавства та договору, позовні вимоги Одеської міської ради є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, щодо твердження відповідача про те, що з незалежних від ТОВ “Фокус+» обставин останній був позбавлений можливості здійснити відповідний платіж за договором оренди у безготівковій формі, позивач наголошує, що суб'єкти господарювання в Україні мають право здійснювати розрахункові операції як у готівковій, так і в безготівковій формі. Так, наразі не існує законодавчої заборони на проведення готівкових операцій. Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій.
Стосовно пояснень ТОВ “Фокус+», що товариство наразі знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не в змозі сплатити зазначені кошти, позивач зазначає, що жодних доказів на підтвердження вищевказаної інформації суду не надано, тому на думку Одеської міської ради вказані доводи не можуть бути враховані при прийнятті рішення у даній справі.
Між тим позивач вказує, що відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності виняткових обставин, які би слугували підставою для зменшення штрафних санкцій, а посилання відповідача на скрутне фінансове становище через запровадження в України воєнного стану не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на Одеську міську раду як позивача у даній справі, оскільки остання знаходиться з відповідачем у рівних економічних умовах і в одній державі.
Також позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, в якій Велика Палата вказала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення».
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 04.09.2025 р. по справі № 916/3264/25 протокольно оголошено перерву до 26 вересня 2025 року об 11:00 год.
15.09.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 28664/25), відповідно до якого відповідач просить суд долучити до матеріалів справи № 916/3264/25 відповідь на адвокатський запит від АТ “ДТЕК Одеські Електромережі» від 04.09.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2025 р. відкладено підготовче засідання на 15 жовтня 2025 р. об 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 06 листопада 2025 р. о 10:30 год.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 06.11.2025 р. позивач та третя особа підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради № 2945-VIII від 16.04.2025 р. припинено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради шляхом ліквідації, натомість створено Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради та визначено, що останній є правонаступником повноважень зазначених вище виконавчих органів, що припиняються.
20.08.2024 року між Одеською міською радою, що діє від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фокус +» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі Закону України “Про оренду землі» № 161-ХІV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради № 2356-VІІІ від 26.06.2024 року надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 1,7563 га, кадастровий номер 5110137600:50:004:0028, яка розташована за адресою: місті Одеса, вулиця Головатого отамана, 73/2 (сімдесят три дріб два), вид цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
В п. 2.1 договору від 20.08.2024 р. закріплено, що в оренду передається земельна ділянка площею 1,7563 га, у тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 1,7563 га.
Відповідно до п. 2.2 договору від 20.08.2024 р. на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення виробничо-технічного призначення, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус +» на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 05 листопада 2012 року, право власності на які зареєстровано Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 18.12.2012 року в книзі: 115неж-90, номер запису: 3598, реєстраційний номер: 38655183. Інженерне забезпечення об'єкту - від існуючих міських мереж.
Пунктом 2.3 договору від 20.08.2024 р. встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить: 25226858 (двадцять п'ять мільйонів двісті двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 85 копійок, згідно з витягом № НВ-5100551292024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних, сформованого 27.03.2024 року.
Положеннями п. 3.1 договору від 20.08.2024 р. встановлено, що договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років, до реалізації планувальних рішень території, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Згідно з п.п. 3.1.1 договору від 20.08.2024 р. цим договором встановлюється умова про його поновлення, та після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії цього договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії цього договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Відповідно до п. 3.2 договору від 20.08.2024 р. у разі наявності відповідної заяви про виключення з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди землі, поданої однією зі сторін договору, відповідно діючого законодавства України, орендар має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (укласти па новий строк).
Приписами п. 4.1 договору від 20.08.2024 р. визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 1,7563 га, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 1261342 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча триста сорок дві) гривні 94 копійки на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.
В п. 4.3 договору від 20.08.2024 р. погоджено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, податкового (звітного) місяця на Банк Казначейства України (ЕАН), МФО 899998 код ЄДРПОУ 37607526 на рахунок одержувача - ГУК в Одеській області (м. Одеса), № UA46899998011412981200001, код бюджетної класифікації 18010600.
Згідно з п. 4.4 договору від 20.08.2024 р. орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
Орендар надає виконавчому органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин копію платіжного документу щодо внесеної орендної плати за його вимогою (п. 4.6 договору від 20.08.2024 р.).
Пунктом 4.7 договору від 20.08.2024 р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором; стягується пеня у розмірі, розмір якої визначається Податковим кодексом України.
Положеннями п. 5.1 договору від 20.08.2024 р. визначено, що земельна ділянка передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Фокус +» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Умовами п. 5.2 договору від 20.08.2024 р. передбачена категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Положеннями п. 5.3 договору від 20.08.2024 р. закріплені наступні умови збереження стану об'єкта оренди: забезпечення належного санітарного, протипожежного, екологічного стану земельної ділянки, будинків і споруд, що розташовані на ній та охорони зелених насаджень.
За положеннями п. 6.1 договору від 20.08.2024 р. об'єкт оренди за цим договором вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
Пунктом 9.1 договору від 20.08.2024 р. визначено, що орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (підп. 9.1.2).
В п. 9.4 договору від 20.08.2024 р. передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватися вимог, встановлених Законом України “Про оренду землі», виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України (підп. 9.4.1); самостійно щороку обчислювати суму орендної плати станом на 01 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і до 20 лютого поточного року подавати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію) (підп. 9.4.2); забезпечувати, у разі виникнення аварійних ситуацій, вільний доступ на земельну ділянку до інженерних комунікацій спеціалістів експлуатаційних служб та організацій, а також представників виконавчого органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин і інших служб для здійснення контролю за використанням земельної ділянки (підп. 9.4.5); своєчасно вносити орендну плату (підп. 9.4.9).
Згідно з п. 12.1 договору від 20.08.2024 р. зміна його умов здійснюється за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно з законами України. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 13.1 договору від 20.08.2024 р.).
Відповідно до п. 14.1 договору від 20.08.2024 р. договір набирає чинності після підписання сторонами та його нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Відомості про поновлення договору із зазначенням строку, передбаченого договором, обов'язково вносяться до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації такого права.
Вказаний договір оренди землі від 20.08.2024 р. підписаний представниками сторін та містить відтиск печатки орендодавця, а також посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1657.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 412128513 від 07.02.2025 року, 20.08.2024 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фокус +» проведено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2992020751101) за кадастровим номером: 5110137600:50:004:0028, загальною площею 1,7563 га.
При цьому відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 434000601 від 03.07.2025 року, ТОВ “Фокус +» на праві власності належать закінчений будівництвом об'єкт - нежитлові будівлі, загальною площею 4393,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Головатого отамана, буд. 73/2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2928345351100.
Як встановлено судом, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1800242372024 від 15.04.2024 р. містяться наступні відомості щодо земельної ділянки, площею 1,7563 га, із кадастровим номером: 5110127600:50:004:0028, що розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Отамана Головатого, 73/2, цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
При цьому в матеріалах справи наявний додаток до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1800242372024 від 15.04.2024 р. - “Кадастровий план земельної ділянки із кадастровим номером: 5110137600:50:004:0028».
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Так суд зазначає, що за своєю юридичною природою договір оренди землі від 20.08.2024 р. є договором найму (оренди) комунального майна.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, договір оренди землі від 20.08.2024 р. став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Згідно з вимогами ч. 1, ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За приписами ст. 13 Закону України “Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з п. 4.4 розділу 4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
Статтею 24 Закону України “Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця, зокрема, право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Вказане також кореспондується з п.п. 9.1.2 п. 9.1 розділу 9 договору, в якому встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Так, Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради нараховано ТОВ “Фокус+» орендну плату у наступних розмірах: за серпень 2024 р. (з 20.08.2024 р.) у сумі 40688,48 грн. з кінцевим терміном сплати - 30.09.2024 р.; за вересень 2024 р. у розмірі 105111,91 грн. з кінцевим терміном оплати - 30.10.2024 р.
Відповідно до виписки по рахунку від 08.10.2024 р. ТОВ “Фокус+» 07.10.2024 р. здійснило оплату у розмірі 105111,91 грн. з призначенням платежу: “орендна плата за землю за адресою вул. Отамана Головатого, 73/2».
Згідно з випискою по рахунку від 31.10.2024 р. ТОВ “Фокус+» 30.10.2024 р. здійснило оплату у розмірі 105111,91 грн. з призначенням платежу: “орендна плата за землю за адресою вул. Отамана Головатого, 73/2».
Відповідно до виписки по рахунку від 12.11.2024 р. ТОВ “Фокус+» 11.11.2024 р. здійснило оплату у розмірі 40688,48 грн. з призначенням платежу: “орендна плата за землю за адресою вул. Отамана Головатого, 73/2».
Згідно з випискою по рахунку від 23.11.2024 р. ТОВ “Фокус+» 22.11.2024 р. здійснило оплату у розмірі 105111,91 грн. з призначенням платежу: “орендна плата за землю за адресою вул. Отамана Головатого, 73/2».
Як встановлено судом, Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради у листі № 01-19/246 від 17.07.2025 р. повідомив Юридичному департаменту Одеської міської ради про те, що згідно з даними моніторингової бази департаменту платіж від 07.10.2024 р. у сумі 105111,91 грн. враховано в рахунок сплати за серпень 2024 р. (у сумі 40688,48 грн.) та вересень 2024 р. (у сумі 64423,43 грн.); платіж від 30.10.2024 р. у сумі 105111,91 грн. враховано в рахунок сплати за вересень 2024 р. (у сумі 40688,48 грн.) та жовтень 2024 р. (у сумі 64423,43 грн.); платіж від 11.11.2024 р. у сумі 40688,48 грн. враховано в рахунок сплати за жовтень 2024 р.
Наразі судом встановлено, що ТОВ “Фокус+» порушило умови п. 4.3 розділу 4 договору, а саме сплатило орендну плату за серпень 2024 р. у розмірі сумі 40688,48 грн. лише 07.10.2024 р., тобто з порушенням строку, оскільки відповідно до умов договору відповідач мав здійснити відповідно оплату до 30.09.2024 р. включно. Вказане також не заперечується та визнається відповідачем.
При цьому п. 4.7 розділу 4 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк, зокрема, сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором.
Приписами п. 4.1 договору від 20.08.2024 р. визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 1,7563 га розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 1261342 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча триста сорок дві) гривні 94 копійки на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.03.2024 р. № НВ-1800242372024 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 5110127600:50:004:0028 складає 25226858,85 грн.
Відтак, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради (правонаступник - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради) на підставі п. 4.7 розділу 4 договору правомірно нараховано штраф у сумі 1261342,94 грн.
Так, внаслідок неналежного виконання орендарем обов'язку по своєчасній сплаті орендної плати Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради звернувся до ТОВ “Фокус+» з претензією від 30.10.2024 р. № 01-13/2064, в якій повідомив про необхідність сплати штрафу, нарахованого відповідно до п. 4.7 договору оренди землі від 20.08.2024 р., у розмірі 1261342,94 грн. у 10-денний строк.
При цьому ТОВ “Фокус+» у листі від 27.11.2024 р., адресованому Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, вказало, що не мало можливість виконати свої обов'язки зі сплати орендної плати за земельні ділянки за серпень 2024 року у передбачений договором строк у зв'язку з тим, що у період з 30.09.2024 року по 05.10.2024 р. за адресою місцезнаходження віддаленого сервера (м. Одеса, вл. Ганса Германа, 1/5) був відсутній інтернет зв'язок з причини відновлення магістральних кабельних ліній, пошкоджених внаслідок повітряної атаки російської федерації по інфраструктурі міста Одеса.
На підтвердження викладеного відповідачем надано лист ТОВ “Скайлайн Телеком» за вих. № 27112024/02 від 27.11.2024 р., в якому останній повідомив відповідача, що за адресою надання послуг: м. Одеса вул. Ганса Германа 1/5 за договором № 010921/01 від 01.09.2021 був відсутній зв'язок з 30.09.2024 по 05.10.2024 з причин відновлення кабельних ліній, пошкоджених внаслідок повітряних атак країни-агресора по інфраструктурі Одеси, а також лист-довідку за вих. № 22082025/02 від 22.08.2025 р., в якій ТОВ “Скайлайн Телеком» повідомило, що 13.09.2024 р. масований ракетний удар по місту Одеса призвів до перебоїв електроживлення на їхньому майданчику, розташованому за адресою: провулок Газовий, 8, що в свою чергу дало велике навантаження на генератор, що вийшов з ладу 15 вересня 2024 р., що призвело до неможливості надання послуг доступу до мережі Інтернет з даного майданчика. При цьому роботи по переходу на технологію ГПОН зайняли 10 днів та завершилися 26.09.2024 року. Проведення цих робіт також ускладнила атака на припортову інфраструктуру м. Одеса 20.09.2024 р., в результаті чого був пошкоджений магістральний кабель по провулку Газовий.
Разом з тим господарським судом не приймаються до уваги доводи відповідача про неможливість здійснення оплати у зв'язку з відсутністю інтернету у відповідача з 30.09.2024 по 05.10.2024 з огляду на наступне.
Як встановлено судом, відповідно до інформації, наявної в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 1670507 від 14.08.2025 р.), місцезнаходженням відповідача зазначено: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 10, однак відповідачем не надано підтвердження відсутності інтернет зв'язку за даною адресою.
Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи відповідь АТ “ДТЕК Одеські Електромережі» № 21/635 від 04.09.2025 р., в якій товариство вказало, що АТ “ДТЕК Одеські Електромережі» надає відповідачу послуги з розподілу електричної енергії за адресою: м. Одеса вул. Ганса Германа, буд. 1; при цьому електроенергія була відсутня: 19.08.2024 з 20:00 до 21:30 год, 20.08.2024 з 22:00 до 22:45 год, з 22:00 год 27.08.2024 по 01:00 год. 28.08.2024, 29.08.2024 з 10:00 по 15:05 год, 02.09.2024 з 19:00 по 22:00 год та 06.09.2024 з 04:00 по 07:00 год.
Водночас дані доводи не приймаються до уваги судом, оскільки відповідач відповідно до п. 4.3 оренди землі мав сплатити орендну плату за серпень 2024 року протягом 30 календарних днів, тобто до 30.09.2025 р., відтак у відповідача було достатньо часу для здійснення оплати.
З огляду на викладене, відповідач не довів, що за його місцезнаходженням за адресою: м. Одеса вул. Варненська 10, був відсутній інтернет і електроенергія, що зашкодило йому сплатити орендну плату за договором в безготівковій формі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутності його вини у порушенні зобов'язання, а також не довів, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).
В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У відповідності до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Враховуючи те, що відповідачем не було виконано зобов'язання за договором оренди землі від 20.08.2024 р. щодо здійснення орендної плати, передбаченої п. 4.1, 4.3 договору, а саме орендар не виконав обов'язок щодо своєчасної орендної плати у строк до 30 вересня 2024 року, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф відповідно до п. 4.7 договору від 20.08.2024 р.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 99%, а саме до 12163,43 грн. господарський суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначає, що орендує у позивача 5 земельних ділянок, відповідно позивач подав до Господарського суду Одеської області 5 аналогічних позовів щодо стягнення штрафу за несвоєчасне сплату орендної плати:
1) Справа № 916/3387/25; ціна позову 52990,81 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:50:004:0023; головуючий суддя: Литвинова В.В.;
2) Справа № 916/3373/25; ціна позову 79012,15 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:50:004:0024; головуючий суддя: Мусієнко О.О.;
3) Справа № 916/3331/25; ціна позову 79939,47 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:50:004:0025; головуючий суддя: Литвинова В.В.;
4) Справа № 916/3332/25; ціна позову 530885,91 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:50:004:0027; головуючий суддя: Шаратов Ю.А.;
5) Справа № 916/3264/25; ціна позову 1261342,94 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:50:004:0028; головуючий суддя: Петров В.С.
Таким чином, як вказує відповідач, загальна сума штрафу, яку Одеська міська рада намагається стягнути з ТОВ “Фокус+», складає 2004171,28 грн.
Згідно з довідкою з ПАТ “Банк Восток» від 15.08.2025 р. № 3317606434 у ТОВ “Фокус+» у зазначеному банку відкрито 2 рахунки, залишки по яким складають 13016,18 грн. та 177,77 грн. Між тим відповідно до довідки ПАТ АБ “Південний» від 15.08.2025 р. № 1538/1501/22731/2025 у зазначеному банку у відповідача відкрито 2 рахунки, залишок на яких складає 6672,39 грн. та 63,12 грн.
Також відповідачем надано до суду договір № бк/2/15238-790 про обслуговування клієнта за допомогою програмно-технологічного телекомунікаційного комплексу “банк-клієнт» від 24.04.2008 р., укладеного між Акціонерним банком “Південний» та ТОВ “Фокус+».
Таким чином, ТОВ “Фокус+» зазначає, що наразі через воєнний стан знаходиться у скрутному становищі та не в змозі сплатити зазначені кошти, а також зазначає про неспівмірність нарахованого відповідачу штрафу, який в 12 разів перевищує розмір простроченого зобов'язання зі сплати орендної плати за серпень 2024 року. Крім того, відповідач вказує, що такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженням від належно виконаних господарських зобов'язань. Також відповідач зазначає, що допустив прострочення оплати на 7 днів з незалежних від нього обставин. Крім того, товариством надано скріншоти новинних ресурсів щодо наслідків атаки російською федерацією міста Одеси безпілотниками у ніч на 13 вересня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначається відповідачем, останній в подальшому сплачував своєчасно та в повному обсязі орендну плату за земельну ділянку площею за адресою: вул. Отамана Головатого, 73/2, на підтвердження чого ТОВ “Фоксу+» надано наступні платіжні доручення: № 2005 від 07.10.2024 р. на суму 105111,91 грн.; № 2028 від 30.10.2024 р. на суму 105111,91 грн.; № 2035 від 05.11.2024 р. на суму 40688,48 грн.; № 2056 від 22.11.2024 р. на суму 105111,91 грн.; № 2079 від 17.12.2024 р. на суму 105111,91 грн.; № 2119 від 24.01.2025 р. на суму 1,00 грн.; № 2124 від 28.01.2025 р. на суму 105111,91 грн.; № 2154 від 26.02.2025 р. на суму 12612,43 грн.; № 2161 від 27.02.2025 р. на суму 117725,34 грн.; № 2187 від 26.03.2025 р. на суму 117725,34 грн.; № 2231 від 19.05.2025 р. на суму 117725,34 грн.; № 2251 від 20.06.2025 р. на суму 117725,34 грн.; № 2304 від 18.07.2025 р. на суму 117725,34 грн.; № 2330 від 14.08.2025 р. на суму 117725,34 грн.
Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.
Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас закріплений законодавцем в статті 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 викладено висновок про те, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам справи. Так, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас, тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).
Також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладені, зокрема, такі висновки:
- розмір неустойки у зобов'язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування: характером неустойки (договірний або встановлений законом); підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано); складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових; умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов'язання, зокрема, у разі заподіяння збитків;
- отже, у правовідносинах, хоча і подібних між собою (тотожних) або навіть за участі одних і тих самих сторін, за відмінності, зокрема, в умовах договору, хоча б одного із наведених чинників, якими обумовлюється застосування неустойки за порушення зобов'язання, різниця у розмірі неустойки в кожних конкретних правовідносинах закладається вже на етапі формулювання умов виконання зобов'язання та виникнення зобов'язання;
- у силу положень статті 3 ЦК України застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора;
- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;
- у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер;
- категорії “значно» та “надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником;
- чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30);
- а тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду;
- поряд з тим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
Отже, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках. Також чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань передбачених ст. 230 ЦК України санкцій за порушення грошового зобов'язання є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань.
Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 905/1409/21).
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд наголошує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
З урахуванням конкретних обставин даної справи, які мають юридичне значення, господарський суд враховує:
- ступінь виконання боржником основного зобов'язання - відповідачем повністю сплачена сума орендної плати за серпень 2024 року;
- строк прострочення - 7 днів, що не є великим періодом прострочення відповідача невиконання грошового зобов'язання;
- відсутність доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору;
- відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання;
- очевидну неспівмірність заявлених до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання;
- правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Таким чином, дослідивши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, а також приймаючи до уваги відсутність доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору оренди землі від 20.08.2024 р., враховуючи те, що відповідач не звертався із заявою про розстрочення виконання порушеного ним грошового зобов'язання, а саме сплати штрафу, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру штрафу на 50% від розрахованої позивачем, а не на 99% як просив відповідач. Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. На думку суду, стягнення з відповідача такої суми штрафу компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строку оплати орендної плати, стягнення ж з відповідача штрафу у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Отже, з відповідача підлягає стягненню штраф за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди землі від 20.08.2024 р. у розмірі 630671,47 грн. (1261342,94 грн. / 50%).
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося частково на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 15136,11 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1514,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, виходячи з заявленої до стягнення суми заборгованості та без урахування зменшеного розміру нарахованого штрафу.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення штрафу за договором оренди земельної ділянки у розмірі 1261342,94 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 10; код ЄДРПОУ 35767907) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська (Біржова), буд 1; код ЄДРПОУ 26597691; реквізити: Одеська міська територіальна громада, отримувач - ГУК в Одеській області /м. Одеса/, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA278999980314080544000015744, код класифікації доходів бюджету - 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - “Інші надходження») штраф за договором оренди землі від 20.08.2024 року у розмірі 630671/шістсот тридцять тисяч шістсот сімдесят одна/грн. 47 коп.
3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 10; код ЄДРПОУ 35767907) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська (Біржова), буд 1; код ЄДРПОУ 26597691; рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA198201720344290213000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 15136/п'ятнадцять тисяч сто тридцять шість/грн. 11 коп., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1514/одна тисяча п'ятсот чотирнадцять/грн. 00 коп.
4. У задоволенні решти частини позовних вимог Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокус +» відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 13 листопада 2025 р.
Суддя В.С. Петров