12 листопада 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1133/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Друг и Ко» до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди таким, що відбувся (вх. № 15690/25 від 07.11.2025) у справі № 915/1133/25 за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Друг и Ко» про стягнення 487119,42 грн., -
Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Друг и Ко» про стягнення коштів в загальній сумі 487119,42 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 6659 кв.м з кадастровим номером 4810136900:01:017:0042, розташованою по пр. Богоявленському, 21-Г, в м. Миколаєві.
В обґрунтування позову заявник посилається на те, що між ним та Миколаївською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів на підставі рішення позивача від 19.11.2014 № 44/45 було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.06.2015 № 10897, який зареєстровано у Миколаївській міській раді у книзі реєстрації договорів оренди за № 10897 від 18.06.2015 р. Відповідно до п. 3.1 договору він діяв протягом 3 років з дати його державної реєстрації (до 24.06.2018 р.) та в подальшому продовжений не був.
За ствердженнями позивача, відповідач 22.03.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу № 246 набув право власності на нерухоме майно (автостоянку) за адресою по пр. Богоявленському, 21-Г у м. Миколаєві, що знаходиться на земельній ділянці площею 6659 кв.м з кадастровим номером 4810136900:01:017:0042, яка належить до комунальної власності Миколаївської міської ради. Так, позивач вказує, що відповідач за період з 22.03.2018 по теперішній час як фактичний землекористувач не сплачував кошти до міського бюджету за користування вказаною земельною ділянкою, чим порушив права позивача як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки внаслідок неодержання останнім коштів за час безоплатного використання відповідачем земельної ділянки у період з 24.06.2018 по 01.03.2025, що є підставою для стягнення вказаних коштів в загальній сумі 487119,42 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 р. вказану позовну заяву Миколаївської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1133/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 12.09.2025 р. о 12:00.
05.09.2025 р. від представника відповідача - адвоката Кошевенко-Писарєвої В.А. до господарського суду поштою надійшла заява (вх. № 12710/25), згідно з якою заявник просив суд відкласти слухання справи на іншу дату, оскільки представник відповідача приймає участь в іншій судовій справі в Печерському суді м. Києва.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2025 у справі №915/1133/25 підготовче засідання відкладено на 08 жовтня 2025 року о 11:30.
В підготовче засідання, призначене на 08.10.2025 р., представник відповідача не з'явився. При цьому направлені на адресу відповідача копії ухвали суду про відкриття провадження від 14.08.2025 та ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 12.09.2025 повернуті до суду без вручення з відміткою АТ “Укрпошти» про відсутність адресата за вказаною адресою.
Крім того, в підготовчому засіданні 08.10.2025 судом встановлено необхідність надання позивачем обґрунтованого деталізованого розрахунку заборгованості за існуючий період з наданням відповідних платіжних документів про часткову сплату відповідачем коштів за користування спірною земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2025 у справі № 915/1133/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 03 листопада 2025 року о 16:15, також зобов'язано позивача подати до суду обґрунтований розрахунок заборгованості за існуючий період заборгованості та платіжні документи про часткову сплату відповідачем за користування спірною земельною ділянкою.
23.10.2025 р. від відповідача через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14964/25), в якому відповідач визнає позовні вимоги Миколаївської міської ради та просить стягнути заборгованість в сумі 487119,42 грн., відстрочивши сплату на один рік.
28.10.2025 р. від відповідача через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди між Миколаївською Міською радою та ТОВ “Друг и Ко» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:01:017:0042, загальною площею 6659 кв.м для обслуговування нерухомого майна (автостоянки) за адресою: місто Миколаїв, проспект Богоявленський, 21-Г, таким, що відбувся строком на 25 років із зобов'язанням нотаріального оформлення згідно до вимог чинного законодавства України (вх. №15125/25).
30.10.2025 р. від представника відповідача - Вердиш В.В. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання (вх. №15264/25), в якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази часткової сплати боргу в сумі - 59930 грн. - платіжну інструкцію від 29.10.2025 р. № 1.377051541.1
03.11.2025 р. від представника позивача - Курбанової А.В. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №15399/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.11.2025 р. у справі № 915/1133/25 повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Друг и Ко» до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди таким, що відбувся (вх. № 15125/25 від 28.10.2025).
У підготовчому засіданні суду 03.11.2025 року по справі № 915/1133/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 13 листопада 2025 року о 13 год. 40 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
07.11.2025 р. від відповідача через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди між Миколаївською міською радою та ТОВ «Друг и Ко» відносно земельної ділянки за кадастровим номером - 4810136900:01:017:0042, загальною площею 6659 кв.м для обслуговування нерухомого майна (автостоянки) за адресою місто Миколаїв, проспект Богоявленський, 21-Г, таким, що відбувся строком на 25 років із зобов'язанням нотаріального оформлення згідно до вимог чинного законодавства України (вх. №15690/25).
Разом з цим у вказаній зустрічній позовній заяві відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для подання зустрічного позову, визнавши його поважним. Клопотання про поновлення строку мотивовано тим, що ні копії позовної заяви, так і ухвали суду про відкриття провадження та призначення слухання справи та ухвалу про відкладення підготовчого засідання відповідач не отримував. Крім того, відповідач зазначає, що у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та постійними обстрілами, а місто Миколаїв набув статусу - прифронтового, керівництво та працівники ТОВ «Друг и Ко», вимушені були згорнути роботу та покинути місто Миколаїв та Україну. До теперішнього часу керівник ТОВ «Друг и КО» знаходиться за межами України, тому відповідачем вчасно не було отримано процесуальних документів по справі та пропущено наданий процесуальний строк встановлений законом для подання відзиву та зустрічного позову по даній справі.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви (вх. №15690/25 від 07.11.2025) та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Так, ухвалою господарського суду від 14.08.2025 р. про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу надати до суду відзив на позов у 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду.
Поряд з цим згідно ч. 8 ст. ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, надіслана судом копія ухвали суду від 14.08.2025 р. на юридичну адресу ТОВ “Друг и Ко», яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду без вручення з довідкою АТ “Укрпошта» від 29.08.2025 р. про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи з 05.09.2025 року, оскільки представником відповідача - адвокатом Кошевенко-Писарєвою В.А. до господарського суду була подана заява про відкладення слухання справи на іншу дату (вх. № 12710/25 від 05.09.2025). Відтак, враховуючи, що фактично з 05.09.2025 р. ТОВ “Друг и Ко» було обізнано про відкриття провадження у даній справі, відповідно 15-деннний строк на подачу відзиву на позов, а також зустрічної позовної заяви сплив 22.09.2025 року (з урахуванням припадання останнього дня строку на 20.09.2025, що є вихідним днем).
Отже, з огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що відповідачем -ТОВ “Друг и Ко» дану зустрічну позовну заяву про визнання договору таким, що відбувся, було подано до суду 07.11.2025 року з пропущенням встановленого законом процесуального строку для такого звернення.
Щодо заявленого ТОВ «Друг и Ко» клопотання про поновлення строку на подачу зустрічного позову суд зазначає наступне.
Так, вказане клопотання відповідача про поновлення строку мотивовано тим, що ні копії позовної заяви, так і ухвали суду про відкриття провадження та призначення слухання справи та ухвалу про відкладення підготовчого засідання відповідач не отримував. Крім того, відповідач зазначає, що у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та постійними обстрілами, а місто Миколаїв набув статусу - прифронтового, керівництво та працівники ТОВ «Друг и Ко», вимушені були згорнути роботу та покинути місто Миколаїв та Україну. До теперішнього часу керівник ТОВ «Друг и Ко» знаходиться за межами України, тому відповідачем вчасно не було отримано процесуальних документів по справі та пропущено наданий процесуальний строк встановлений законом для подання відзиву та зустрічного позову по даній справі.
Наразі суд зазначає, що відповідач був обізнаний про наявність у провадженні Господарського суду Миколаївської області справи №915/1133/25 за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Друг и Ко» про стягнення 487119,42 грн. оскільки, як було зазначено вище, представником відповідача - адвокатом Кошевенко-Писарєвою В.А. до господарського суду була подана заява про відкладення слухання справи на іншу дату (вх. № 12710/25 від 05.09.2025).
Наразі щодо доводів відповідача про неотримання копії позовної заяви суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було зареєстровано електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС ще 02.10.2025, а тому мав можливість ознайомитися з матеріалами позовної заяви в підсистемі «Електронний суд». Крім того, ухвала суду від 08.10.2025 була доставлена 10.10.2025 о 20:24 год. відповідачу до наявного зареєстрованого в підсистемі “Електронний суд» електронного кабінету в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 13.10.2025.
Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Разом з тим відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 2-5 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд приймає до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні міститься обґрунтування причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Наразі суд зазначає, що клопотання про поновлення строку на подачу зустрічного позову ТОВ «Друг и Ко» обґрунтовано зокрема тим, що керівництво та працівники ТОВ «Друг и Ко», вимушені були згорнути роботу та покинути місто Миколаїв та Україну та до теперішнього часу керівник ТОВ «Друг и Ко» знаходиться за межами України. Водночас, до зустрічного позову (вх. №15690/25) відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Також заявлене ТОВ «Друг и Ко» клопотання про поновлення строку на подачу зустрічного позову не містить посилань на інші обставини, які є саме істотними перешкодами чи труднощами, для вчинення цієї процесуальної дії у встановлений судом строк.
Водночас слід зазначити, що у тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України) можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку.
При цьому суд зауважує, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, слід зазначити, що, розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Враховуючи наведене, процесуальна бездіяльність заявника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Враховуючи наведене, вбачається, що саме від волі заявника залежала реалізація ним своїх процесуальних прав.
Таким чином, з урахуванням тривалості судового провадження, обізнаності відповідача з наявністю судового провадження ще з 05.09.2025, суд вважає, що матеріали справи і зустрічного позову не містять достатнього обґрунтування та належних доказів, які б свідчили про неможливість ТОВ «Друг и Ко» у визначений законом строк звернутись до суду із зустрічним позовом.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для поновлення ТОВ «Друг и Ко» процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви.
Поряд з цим відповідно до частини ч. 2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Так, предметом первісного позову є стягнення коштів за безоплатне користування земельною ділянкою на підставі ст. 1212 ЦК України, водночас, предметом зустрічного позову є визнання договору оренди таким, що відбувся, який не стосується спірного періоду нарахування коштів. Тобто позови виникають з різних правовідносин, і тому задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про те, що обидва позови не взаємопов'язані і спільний їх розгляд є недоцільним.
Таким чином, вказане свідчить, що зустрічна позовна заява подана ТОВ «Друг и Ко» з порушенням вимог, встановлених ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи
Враховуючи те, що зустрічна позовна заява ТОВ «Друг и Ко» подана з порушенням вимог, встановлених ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України, вказана зустрічна позовна заява до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди таким, що відбувся підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 165, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Друг и Ко» у поновленні процесуального строку на подачу зустрічної позовної заяви.
2. Повернути зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Друг и Ко» до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди таким, що відбувся (вх. № 15690/25 від 07.11.2025).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 12.11.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва