12.11.2025 Справа № 914/1931/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні
скаргу:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоеталон"
про:визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання скасувати арешт,
у справі:
за позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави (надалі - Прокурор) в особі Львівської міської ради (надалі - Львівська МР або Позивач-1), Західного офісу Держаудитслужби (надалі - Офіс або Позивач-2),
до відповідачів:Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 (надалі - ЛК АТП № 1 або Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоеталон" (надалі - ТОВ "Біоеталон", Відповідач-2 або Скаржник)
про:визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 64'715'976,34 гривень.
В судовому засіданні взяли участь представники:
прокурора: Панькевич Роман Васильович,
позивача-1 (стягувача):не з'явився,
позивача-2:не з'явився,
відповідача-1: відповідача-2 (боржника):не з'яивися, Рішка Діна Сергіївна,
виконавця:не з'явився.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби до Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоеталон" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 64'715'976,34 гривень.
2. ТОВ "Біоеталон" 16.10.2025 подало скаргу на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - Скарга).
3. Ухвалою від 20.10.2025 суд прийняв Скаргу до розгляду та призначив її розгляд у судовому засіданні на 05.11.2025. Розгляд скарги суд відклав на 12.11.2025.
4. Представник ДВС подав до суду клопотання про відкладення розгляду скарги з огляду на неможливість взяти участь у судовому засіданні. Оскілки це клопотання не обґрунтовано жодними доказами, суд відмовив у його задоволенні.
5. В судовому засіданні 12.11.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Біоеталон" про залучення до участі у справі за Скаргою заінтересованою особою АТ "Таскомбанк" як заставодержателя автомобілів, на які накладено арешт.
6. Суд виходив з того, що скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця розглядаються судом у порядку статей 339-343 Господарського процесуального кодексу України, що регламентують судовий контроль за виконанням судових рішень і не містять положень про можливість залучення заінтересованих осіб у такому провадженні. Крім того, банк не є учасником виконавчого провадження та має самостійні правові механізми для контролю за заставним майном на стадії виконавчого провадження.
7. В судовому засіданні 12.11.2025 за результатами розгляду Скарги суд постановив цю ухвалу.
II. АРГУМЕНТИ сторін
Позиція скаржника
8. На виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1931/24 від 27.06.2025 про стягнення з ТОВ "Біоеталон" 64'715'976,34 грн 09.07.2025 головний державний виконавець Рагімовя Ася відкрила виконавче провадження № 78564620 та винесла постанову про арешт усього майна боржника на суму 71'187'869,83 грн, у тому числі трьох автомобілів RENAULT (д. н. з. НОМЕР_1 , KA5263BC, KA5261BC).
9. Однак усі ці транспортні засоби перебувають у заставі АТ "Таскомбанк" за договорами застави від 08.07.2024, 19.07.2024 та 16.08.2024, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Незважаючи на це, державний виконавець не перевірив їх правовий статус і не врахував вимоги статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", яка дозволяє звернення стягнення на заставне майно лише за одночасної наявності трьох умов:
9.1. Застава виникла після ухвалення рішення.
9.2. Вартість предмета застави перевищує борг перед заставодержателем.
9.3. Наявна письмова згода заставодержателя.
10. Оскільки жодна з цих умов не виконана, арешт заставних автомобілів є незаконним.
11. Скаржник просить суд:
11.1. Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асі щодо відмови у скасуванні арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника від 09.07.2025 року у виконавчому провадженні №78564620, з транспортних засобів:
11.1.1. RENAULT, реєстраційний номер KA6324HM, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
11.1.2. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
11.1.3. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .
11.2. Визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Івана Нещадима щодо відмови у скасуванні арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника від 09.07.2025 року у виконавчому провадженні № 78564620, з транспортних засобів:
11.2.1. RENAULT, реєстраційний номер KA6324HM, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
11.2.2. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
11.2.3. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .
11.3. Зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімову Асю скасувати арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 09.07.2025 року у виконавчому провадженні № 78564620, транспортних засобів:
11.3.1. RENAULT, реєстраційний номер KA6324HM, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
11.3.2. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
11.3.3. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .
Заперечення ДВС
12. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає Скаргу безпідставною.
13. Арешт транспортних засобів боржника у межах суми стягнення накладено законно, на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", винятково з метою забезпечення реального виконання рішення суду. Опис чи реалізація майна не проводились, тому права боржника не порушено.
14. Посилання скаржника на статтю 51 Закону "Про виконавче провадження" є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює порядок звернення стягнення на заставлене майно, тоді як у цьому випадку мова йде лише про накладення арешту для збереження майна боржника.
15. Водночас з метою дотримання балансу інтересів сторін державний виконавець скеровував запит до заставодержателя щодо надання згоди або відмови у згоді на реалізацію транспортних засобів.
16. Таким чином, державним виконавцем вжито всі необхідні та передбачені законом заходи, бездіяльність відсутня.
17. Вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб щодо відмови у скасуванні арешту стосуються не виконавчих дій, а відповіді на звернення боржника, що відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
18. Натомість вимога про зобов'язання скасувати арешт могла бути розглянута в порядку статей 339-343 Господарського процесуального кодексу України, але скаржник пропустив десятиденний строк звернення, що є підставою для залишення її без розгляду.
Пояснення Прокурора та Позивачів
19. Прокурор та позивачі не подали письмових пояснень щодо Скарги. Прокурор у судовому засіданні підтримав заперечення ДВС.
Пояснення Відповідача-1
20. Відповідач-1 не подав пояснень щодо Скарги.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Факти
21. Рішенням від 11.12.2024 у справі № 914/1931/24 Господарський суд Львівської області задовольнив повністю позовні вимоги Прокурора:
21.1. Визнав недійсними додаткові угоди № 3 від 18.10.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 18.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 02.12.2021, № 9 від 15.12.2021, № 10 від 21.12.2021, № 11 від 06.01.2022, № 12 від 11.01.2022, № 13 від 14.01.2022, № 14 від 18.01.2022, № 15 від 26.01.2022, № 16 від 28.01.2022, № 17 від 04.02.2022, № 18 від 15.02.2022, № 19 від 18.02.2022, № 20 від 22.02.2022, № 21 від 25.02.2022, № 22 від 02.03.2022, № 23 від 07.03.2022, № 24 від 11.03.2022, № 25 від 15.03.2022, № 26 від 30.03.2022, № 27 від 29.04.2022, № 28 від 01.06.2022, № 29 від 06.06.2022, № 30 від 20.06.2022, № 31 від 24.06.2022, № 32 від 28.06.2022, № 33 від 30.06.2022, № 34 від 12.07.2022, № 35 від 18.07.2022, № 36 від 19.07.2022, № 37 від 22.07.2022, № 38 від 09.08.2022, № 39 від 12.08.2022, № 40 від 19.08.2022, № 41 від 27.08.2022, № 42 від 30.08.2022, № 43 від 16.09.2022, № 44 від 19.09.2022, № 45 від 23.09.2022, № 46 від 13.10.2022, № 48 від 18.10.2022, № 49 від 03.11.2022, № 50 від 02.12.2022, до договору поставки товару № 1-ДП від 30.09.2021, укладені між ЛК АТП № 1 та ТОВ "Біоеталон".
21.2. Стягнув з ТОВ "Біоеталон" до місцевого бюджету територіальної громади м. Львова на користь Львівської МР 64' 715' 976,34 гривень.
21.3. Стягнув з ЛК АТП № 1 на користь Львівської обласної прокуратури 56' 926,40 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
21.4. Стягнув з ТОВ "Біоеталон" на користь Львівської обласної прокуратури 833' 518,12 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
22. Це рішення оскаржувалось в апеляційному порядку. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу ЛК АТП №1 задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі № 914/1931/24 скасовано в частині визнання недійсними додаткових угод. У цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено. В решті частини рішення залишено без змін.
23. На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 суд першої інстанції 27.06.2025 видав накази (том 8, а. с. 103-105).
24. Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою Асею Назимівною 09.07.2025 прийнято постанови:
24.1. Про відкриття виконавчого провадження (№ 78564620) з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.06.2025 про стягнення з ТОВ "Біоеталон" до місцевого бюджету територіальної громади м. Львова на користь Львівської МР 64' 715' 976,34 грн (том 8, а. с. 176-177).
24.2. Про арешт майна боржника (том 8, а. с. 178-179), якою на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (ТОВ "Біоеталон") у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 71'187'869,83 гривень.
25. ТОВ «Біоеталон», вважаючи наявним порушення державним виконавцем вимог статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" під час накладення арешту на належні ТОВ «Біоеталон» транспортні засоби, 03.09.2025 подало до органу державної виконавчої служби клопотання №139 (том 8, а. с. 180-182) про зняття арешту з автомобілів:
25.1. RENAULT, реєстраційний номер KA6324HM, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
25.2. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
25.3. RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .
26. Листом від 23.09.2025 (том 8, а. с. 205-206) орган державної виконавчої служби повідомив ТОВ "Біоеталон", що на адресу АТ "Таскомбанк" було скеровано запит щодо надання згоди або відмови у згоді на реалізацію заставлених транспортних засобів, однак станом на 23.09.2025 відповідь від заставодержателя не отримано. Скаржник отримав цього листа 06.10.2025 (том 8, а. с. 204).
27. Як убачається з матеріалів Скарги, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № Т 06.10.2020 К 3854 та № Т 17.10.2023 К 3853, ТОВ "Біоеталон" передало транспортні засоби в заставу відповідно до укладених договорів застави:
27.1. № T 17.11.2020 І 12778 від 08.07.2024 (RENAULT, реєстраційний номер KA5263BC, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ). Вартість предмета застави 1'466'000,00 грн (том 8, а. с. 188-191).
27.2. № T 17.11.2020 І 12871 від 19.07.2024 (RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 ). Вартість предмета застави 1'472'000,00 грн (том 8, а. с. 192-195).
27.3. № T 17.11.2020 I 12977 від 16.08.2024 (RENAULT, реєстраційний номер KA6324HM, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ). Вартість предмета застави 2'526'000,00 грн (том 8, а. с. 184-187).
28. Інформація про ці обтяження внесена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 8, а. с. 196-201).
29. Згідно з Довідкою АТ "Таскомбанк" № 2181/47.7-Д від 02.09.2025 (том 8, а. с. 202) Загальна заборгованість ТОВ "Біоеталон" перед АТ "Таскомбанк" станом на 31.08.2025 становить 6'440'449,99 грн, у тому числі:
29.1. За кредитним договором № Т 06.10.2020 К 3854 - 413'076,34 гривень.
29.2. За кредитним договором № Т 17.10.2023 К 3853 - 6'027'373,65 гривень.
29.3. За кредитним договором № Т 27.02.2024 К 3927 - 0,00 гривень.
30. Листом від 22.09.2025 (том 9, а. с. 48) ДВС повідомила АТ "Таскомбанк" про арешт заставлених транспортних засобів, просила надати інформацію про фактичний залишок заборгованості боржника перед банком, а також надати згоду на реалізацію цього майна або відмовити в наданні такої згоди. Листом від 09.10.2025 № 78564620/20.1-9 (том 9, а. с. 40-42) банк відмовив у наданні згоди на реалізацію заставленого майна та просив винести постанову про зняття арешту з транспортних засобів.
Право
Щодо підсудності Скарги господарському суду
31. Частина 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
32. Абзацом 2 частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
33. Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
34. Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
35. У поданій скарзі ТОВ "Біоеталон" оскаржує дії начальника відділу примусового виконання рішень, який відмовив у скасуванні постанови державного виконавця про арешт майна. Суд не погоджується з доводами виконавця про те, що такий спір належить до юрисдикції адміністративних судів лише тому, що формально заявник просить визнати протиправною бездіяльності щодо відмови у скасуванні арешту, а не про скасування самого арешту. Тому спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням посадовою особою її владних повноважень.
36. Відмова скасувати постанову про арешт не є окремим управлінським актом поза межами виконавчого провадження. Це процесуальна дія в межах контролю за законністю виконання судового рішення, спрямована на перевірку правомірності постанови державного виконавця.
37. Правовий результат цієї відмови тотожний збереженню чинності арешту, а значить безпосередньо впливає на майнові права боржника так само, як і сама постанова про арешт. Формулювання вимоги "визнання бездіяльності щодо відмови" не змінює суті спору: заявник фактично оскаржує дії (бездіяльність) посадової особи органу виконавчої служби у межах конкретного виконавчого провадження.
38. З огляду на це, такі дії можуть бути оскаржені в порядку статей 339-343 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, а не шляхом звернення з позовом до адміністративного суду.
Щодо строку звернення зі Скаргою
39. Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
40. У цій справі сторони по різному визначають момент, з якого починається перебіг строку на подання скарги. Боржник вважає, що дізнався про порушення свого права лише після отримання 06.10.2025 листа начальника відділу примусового виконання рішень щодо відмови зняти арешт з транспортних засобів.
41. Натомість державний виконавець наполягає, що відлік строку в частині вимог Скарги, що вказані у пунктах 11.1 та 11.3 цієї ухвали, необхідно застосовувати з дати отримання ТОВ "Біоеталон" самої постанови про арешт майна. В матеріалах справи міститься підтвердження, що боржник отримав постанову від 09.07.2025 в електронному кабінеті ЄСІТС 09.07.2025 (том 9, а. с. 50). За такої позиції виконавця останнім днем для звернення зі скаргою з урахуванням вихідних днів є 21.07.2025.
42. Суд з такою позицією виконавця не погоджується.
43. Як убачається з матеріалів Скарги, ТОВ "Біоеталон", не погодившись з арештом, звернулося до начальника відділу примусового виконання рішень із відповідною заявою про його скасування, вказавши на виявлені ним порушення при винесенні постанови про арешт. Тобто боржник реалізував передбачене частиною 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" право на позасудове оскарження дій державного виконавця.
44. Лише після отримання відповіді начальника відділу від 06.10.2025, якою у задоволенні заяви відмовлено, заявник отримав остаточне підтвердження того, що орган ДВС відмовляється усунути порушення та залишає арешт чинним. Саме з цього моменту почався перебіг строку для звернення зі скаргою.
45. Скарга подана Боржником 15.10.2025 (зареєстрована судом 16.10.2025). Отже, Скаржник дотримався десятиденного строку звернення до суду зі Скаргою.
Щодо суті Скарги
46. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
47. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень…
48. Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
49. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
50. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника… (пункт 6 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження).
51. Згідно з частинами 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
52. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина 3 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".
53. Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.
54. Як установив суд (див. пункт 24.2 цієї ухвали), постанова державного виконавця про арешт майна боржника, у тому числі транспортних засобів, була прийнята саме на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчих витрат - 71'187'869,83 гривень.
55. Накладений державним виконавцем арешт не означає переходу до процедури звернення стягнення та не тягне за собою вилучення чи продажу майна. За своєю природою це лише забезпечувальний захід, покликаний запобігти відчуженню або приховуванню майна боржником, і він сам по собі не створює жодних правових наслідків, пов'язаних із реалізацією майна.
56. Частина перша статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачає, що для звернення стягнення на майно виконавець повинен винести окрему постанову. Відсутність такої постанови у матеріалах справи свідчить про те, що виконавець обмежився виключно накладенням арешту як тимчасового забезпечувального заходу.
57. При цьому Закон України "Про виконавче провадження" не містить заборони щодо накладення арешту на заставлене майно.
58. За таких обставин твердження скаржника про порушення державним виконавцем статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованими, адже ця норма застосовується лише у випадках примусової реалізації заставленого майна.
59. Факт скерування виконавцем листа заставодержателю (див пункт 26 цієї ухвали) сам по собі не є достатнім, щоб стверджувати, що виконавець перейшов до процедури звернення стягнення або порушив порядок, визначений статтею 51. Надсилання такого запиту не змінює правової природи арешту як забезпечувального заходу.
60. Звертає на себе увагу і та обставина, що станом на час відмови у знятті арешту (23.09.2025) ДВС ще не мало інформації про відмову банку у наданні згоди на реалізацію заставленого майна.
61. Після отримання листа банку (том 9, а. с. 40-42) ДВС повинно розглянути його та вирішити питання стосовно зняття арешту.
62. З огляду на це Скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоеталон" на дії (бездіяльність) головного державного виконавця та начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.11.2025.
Суддя Рим Т.Я.