79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.11.2025 Справа № 914/2393/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк розглянув матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Парай Юрія Романовича, м. Львів,
предмет позову: стягнення 195 436, 32 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань за договором про надання кредиту,
за участю представників:
позивача: Глуховецький Олександр Степанович (в режимі відеоконференції),
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. Господарським судом Львівської області отримано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до Фізичної особи - підприємця Парай Юрія Романовича про стягнення 195 436, 32 грн.
1.2. Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 23.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 12.11.2025.
1.3. Відводів суду сторонами не заявлялось.
1.4. У судовому засіданні 12.11.2025 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача.
1.5. Відповідач в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, заяв, клопотань не подавав. Суд повідомляв відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб надсилання ухвал суду на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Зелена, 225, село Стрільбичі, Львівська область, 82071.
1.6. Відповідач 21.08.2025 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі (штрих -кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0601181359297), надіслану на поштову адресу відповідача; 04.10.2025 відповідач отримав ухвалу суду від 10.09.2025 (штрих - кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0601192092241) та 24.09.2025 (штрих - кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0601196648821).
1.7. Крім того, ухвалу виклик у судове засідання від 10.09.2025, 24.09.2025, 13.10.2025 та 23.10.2025 доставлено на адресу електронної пошти відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що вказана у договорі про надання кредиту.
1.8. Натомість на адресу суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, з ухвалою суду від 13.10.2025 з поштовою довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
1.9. Ухвалу виклик у судове засідання від 23.10.2025 відповідач станом на 12.11.2025 не отримав, що підтверджується відомостями про трекінг поштового відправлення зі штрих - кодовим ідентифікатором R067025670474 на вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта».
1.10. Відповідно до позицій, висловлених у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
1.11. У разі направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
1.12. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.13. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.14. З огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, за відсутності заявл, клопотань від представника відповідача, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а вважає за доцільне вирішити справу в цьому судовому засіданні.
1.15. У судовому засіданні 12.11.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Позивач зазначає, що надав позичальнику грошові кошти в розмірі 45 000,00 грн. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань позичальником позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 195 436, 32 грн, що складається з прострочених платежів по тілу кредиту - 45 000, 00 грн, прострочених платежів по процентах - 143 686, 32 грн і прострочених платежів за комісією - 6 750, 00 грн.
2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, право участі в судових засіданнях не реалізував, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» і Фізична особа - підприємець Парай Юрій Романович 18.12.2023 уклали договір про надання кредиту (електронна форма) в сумі 45 000,00 грн зі строком кредитування 24 тижнів, з фіксованою (стандартною) процентною ставкою 2,00000000, зниженою процентною ставкою 1, 15012661. Договором передбачено також сплату комісії за надання кредиту - 6 750,00 грн, визначено термін дії договору - 03.06.2024 і орієнтовну загальна вартість кредиту 117 000,00 грн (п. 1 договору).
3.2. Договір зі сторони відповідача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1637 18.12.2023.
3.3. Договором (п. 3) встановлено графік платежів щодо повернення суми кредиту в розмірі 45 000,00 грн, комісії в сумі 6 750,00 грн і процентів в сумі 65 250, 00 грн, відповідно до якого позичальник мав здійснити дванадцять платежів по 9 750, 00 грн загального платежу.
3.4. Позивач подав візуальну форму послідовності дій клієнта Фізичної особи - підприємця Парай Юрія Романовича, складену з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію» та Повідомлення Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 про роз'яснення особливостей порядку укладення електронних договорів.
3.5. Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» видано позивачу довідки від 18.12.2023 про успішне проведення платежів на картку Парай Ю.Р. з номером НОМЕР_1 в сумі 20 000, 00 грн та 25 000, 00 грн.
3.6. Акціонерним товариством «Універсал Банк» надано інформацію про отримання Парай Юрієм Романовичем картки з номером НОМЕР_1 та долучено виписку про рух коштів по картці за період з 18.12.2023 по 19.12.2023 включно, в якій відображено, зокрема, відомості про переказ коштів 18.12.2023 в сумі 45 000,00 грн (двома платежами 25 000,00 грн та 20 000,00 грн).
3.7. Відповідно до розрахунку позивача, Фізичною особою - підприємцем Парай Юрієм Романовичем не здійснювались платежі в рахунок погашення заборгованості, що є предметом спору. Платежів в рахунок оплати за кредит від 18.12.2023 позикодавцю у виписці не відображено, а позивачем повідомлено, що таких не здійснено. Відповідачем доказів протилежного не надано.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
4.2. Щодо способу укладення договору та додаткової угоди до нього, то суд зазначає про положення ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, відповідно до яких договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
4.3. Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем регламентований Законом України «Про електронну комерцію». Так, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 11 цього закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
4.4. Крім цього, відповідно до ст. 12 вказаного закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
4.5. Як встановлено вище, відповідач підписував договір із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Тому договір від 18.12.2023 є укладеним в законодавчо встановлений спосіб.
4.6. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.7. Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
4.8. Відповідно до встановлених вище обставин загальний розмір наданого кредиту - 45 000,00 грн, строк кредиту 24 тижні, строк дії договору до 03.06.2024. Факти надання позивачем кредиту підтверджені виписками по рахунку клієнта, а саме платежами від 18.12.2023. Відповідач мав обов'язок повернути позивачу кредит, сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту до 03.06.2024, однак, відповідних платежів не здійснив.
4.9. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
4.10. У матеріалах немає доказів здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення тіла кредиту, тому позовна вимога про стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 45 000, 00 грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
4.11. Крім суми основного боргу, позивач заявляє до стягнення комісію в розмірі 6 750, 00 грн та проценти в розмірі 143 686, 32 грн.
4.12. Щодо заявленої до стягнення суми комісії у розмірі 6 750, 00 грн, суд зазначає, що розмір комісії визначено сторонами у п. 1 кредитного договору, комісія підлягала сплаті трьома платежами, відповідно до графіку: 1 986, 60 грн 01.01.2024, 2 504, 16 грн 15.01.2024, 2 259, 24 грн 29.01.2024. Відсутність оплати комісії за надання кредиту у погодженому розмірі є підставою для стягнення такої з відповідача.
4.1. Щодо заявлених 143 686, 32 грн процентів, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
4.2. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. Саме такі висновки висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 (провадження № 14-154цс18), від 31.102.2018 (провадження № 14-318цс18), від 19.05.2020 (провадження № 12-286гс18).
4.13. Розмір процентів за користування кредитом із заниженою процентною ставкою (що застосовується за умови дотримання графіку) передбачено графіком в п. 3 договору. Крім цього, договором визначено процентну ставку (стандартну) в день - 2,00000000 грн.
4.14. Сторони у п. 2 договору погодили, що протятом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у п. 1 договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 договору і розраховується в порядку, описаному нижче.
4.15. Так, у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в п. 3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочення по кредиту, та строк цього прострочення більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору. Водночас нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3 до договору, та до закінчення терміну дії договору (п. 2.2. договору).
4.16. Суд звертає увагу, що п. 5.1 Правил про надання грошових коштів у кредит Фізичним особам - підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» визначено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
4.17. Позивач здійснив нарахування процентів за користування кредитом у період 18.12.2023 - 01.01.2024 із застосуванням пониженої ставки за кредитним договором 1, 15012661, загальний розмір процентів за цей період склав 7 763, 40, як визначено у п. 3 кредитного договору. У подальшому, з огляду на неповернення кредитних коштів згідно з визначеним графіком, позивач застосовував стандартну проценту ставку - 2, 00000000 в день, що з розрахунку 2% * 45 000, 00 грн, становить 900, 00 грн в день. Розрахунок процентів здійснено включно до 03.06.2024, що є останнім днем строку дії договору, що відповідає згаданим вище приписам законодавства і судовій практиці. Такі нарахування відповідають погодженим сторонами умовам договору, відповідачем не сплачені. За наслідком перерахунку процентів за користування кредитом за період 18.12.2023 - 03.06.2025 суд встановив, що загальний розмір процентів становить 146 363, 40 грн (за період 18.12.2023 - 01.01.2024 7 763, 40 грн + за період 02.01.2024 - 03.06.2024 138 600, 00 грн), однак суд, не виходячи за межі заявлених позовних вимог вважає заявлені позовні вимоги про стягнення суми процентів обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню у заявленому розмірі у загальній сумі 143 686, 32 грн.
4.18. Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи в їх сукупності, перевіривши підстави позову, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум та підстави їх нарахування, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, що не спростовані іншою стороною спору. Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі.
4.19. Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.
4.20. Окрім судового збору позивач також просить суд стягнути з відповідача 10 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4.21. Представництво інтересів позивача у справі здійснював адвокат Глуховецький Олександр Степанович, що діє на підставі довіреності від 01.10.2024.
4.22. Так, до справи позивач долучив договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та Адвокатським об'єднанням «Правовий баланс».
4.23. Умовами договору про надання правової (правничої) допомоги (п.4.4.) визначено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги в її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
4.24. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та Адвокатським об'єднанням «Правовий баланс» підписано акт №Р - 00000238-04-08/25 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 04.08.2025. Зокрема, згідно з актом виконавцем надано правову допомогу згідно розділу 2 договору про надання правової допомоги від 01.10.2024, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця Парай Ю.Р. в розмірі 10 500, 00 грн.
4.25. Адвокатським об'єднанням виставлено рахунок - фактуру № Р - 00000238 від 04.08.2025 позивачу на оплату наданих послуг з професійної правничої допомоги на суму 10 500, 00 грн.
4.26. Відповідно до платіжної інструкції №10648 від 04.08.2025 позивач здійснив оплату 10 500, 00 грн на рахунок адвокатського об'єднання за надану правничу допомогу.
4.27. Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4.28. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.29. Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
4.30. Водночас Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
4.31. Тому суд має обов'язок перевірити обґрунтованість розміру витрат, які підлягають відшкодуванню іншою стороною.
4.32. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
4.33. Усталеною є позиція, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
4.34. Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).
4.35. Тобто суд не має підстав втручатися в договірні відносини між адвокатом і клієнтом, регулювати чи змінювати їхні домовленості. Натомість завдання суду - визначити обґрунтованість розміру витрат на правову допомогу і обсяг наданих адвокатом послуг, відшкодування яких покладається на іншу сторону спору.
4.36. Резюмуючи встановлене вище, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума витрат на правову допомогу відповідає критеріям фактичності, реальності, розумності, обґрунтованості та необхідності в межах справи, що розглядалась судом. Відповідач не сокристався правовом на звернення до суду із запереченнями щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.
4.37. Суд не вбачає підстав визнавати заявлену до стягнення суму судових витрат позивача не обґрунтованою з власної ініціативи, отже понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Парай Юрія Романовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 41084239) 45 000, 00 грн основного боргу, 143 686, 32 грн заборговності за процентами, 6 750, 00 грн комісії, 2 422, 40 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 10 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13.11.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.