вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
10 листопада 2025 рокуСправа № 912/2506/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2506/25
за позовом Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури
до Аджамської сільської ради
та до Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича
про визнання недійсним рішення, додаткової угоди, зобов'язання повернути земельні ділянки,
представники:
від прокуратури - Лагода О.В., посвідчення від 01.03.2023 № 075371;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - Ткач О.І. особисто;
від відповідача 2 - Усатенко В.Ю., ордер від 07.10.2025.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави, яка містить вимоги до Аджамської сільської ради та Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича про таке:
- визнати недійсним рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 "Про укладення додаткової угоди до договору оренди водного об'єкту" в частині заміни сторони орендаря Козленка Олександра Васильовича на фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича у договорі оренди водного об'єкта від 29.05.2015, об'єктом якого є: вода (водний простір) водного об'єкта площею 11,5398 га та земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га;
- визнати недійсною додаткову угоду від 01.08.2024 про внесення змін до договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015 в частині заміни сторони орендаря Козленка Олександра Васильовича на фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича у договорі оренди водного об'єкта від 29.05.2015, об'єктом якого є: вода (водний простір) водного об'єкта площею 11,5398 га та земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути Аджамській територіальній громаді в особі Аджамської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га з розташованим на них водним об'єктом, з покладанням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що з огляду на недотримання конкурентних засад та передачу водного об'єкта в комплексі із земельними ділянками комунальної власності в оренду всупереч вимогам закону, рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 та додаткова угода про внесення змін до договору оренди водного об'єкта від 01.08.2024 не відповідають вимогам чинного земельного законодавства, а земельні ділянки разом із водним об'єктом підлягають поверненню у комунальну власність.
Ухвалою від 25.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2506/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.10.2025 на 11:00 год.
10.10.2025 до господарського суду надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича від 09.10.2025, у якому відповідач 2 не визнає позов прокурора у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2, зокрема, зазначає, що у відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду висловленого у постанові від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23, вимога прокурора про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту. За твердженням Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича до нього перейшло право на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря (Козленка О.В.), як до особи, яка використовувала спірну земельну ділянку разом з орендарем і виявив бажання стати орендарем. Прокурор у позові посилається на ст. 51 Водного кодексу України, але орендар не передавав Фізичній особі-підприємцю Ткачу Олександру Івановичу права на оренду водного об'єкта, так як, орендар помер і до Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича перейшло право на оренду земельної ділянки. Прокурор також посилається на ст. 124, 134 Земельного кодексу України щодо передачі земельних ділянок в оренду, але Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем не передавалась земельна ділянка в оренду, до нього перейшло право на оренду земельної ділянки, яка була передана в оренду Козленку О.В. Тобто, до Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича перейшло право на оренду земельної ділянки, яке у встановленому порядку отримав Козленко О.В. Додатковою угодою від 01.08.2024 про внесення змін до Договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015 оформлено перехід права на оренду земельної ділянки, яке у встановленому порядку отримав Козленко О.В. Прокурор просить зобов'язати Фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича повернути земельні ділянки. При цьому, прокурор не вказує що буде вважатись поверненням земельних ділянок, тобто які дії має вчинити Фізична особа-підприємець Ткач Олександр Іванович на виконання такого рішення. Земельні ділянки не огороджені, доступ до них не обмежений, а тому, якщо суд прийме рішення про скасування додаткової угоди від 01.08.2024 про внесення змін до договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015, то земельна ділянка з дати державної реєстрації припинення права оренди вважається переданою орендарем орендодавцю.
14.10.2025 до господарського суду надійшла відповідь на відзив Кіровоградської обласної прокуратури від 14.10.2025, в якій прокурор просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Прокурор зазначає, що відповідач 2 помилково вважає, що такий спосіб захисту є неефективним. Крім того, прокурор не погоджується із доводами відповідача про те, що до Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича перейшло право оренди на земельну ділянку, яке у встановленому порядку отримав Козленко О.В. Так, за умовами договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015 Козленко О.В. набув прав та обов'язків щодо використання водного об'єкта (ставка) та двох земельних ділянок. Відповідно таке використання регулюється безпосередньо договором оренди та Земельним і Водним кодексами України. Умовами Договору (п. 42) передбачена можливість переходу права оренди на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря і лише до осіб, які використовували цю ділянку разом з орендарем. Єдиним доказом, на який посилається відповідач, є договір про спільну діяльність від 10.02.2016 (у відзиві на позов вказана дата 10.02.2026, однак такий доказ до суду та сторонам не надано). У той же час, такий договір від 10.02.2016 не підтверджує факт спільного використання Козленком О.В. та Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем об'єктами оренди - водним об'єктом та земельними ділянками. Після смерті орендаря - Козленка О.В. (13.12.2022) та до прийняття оспорюваного рішення минуло 1,5 роки, відповідно у Аджамської сільської ради були відсутні правові підстави фактичної передачі водного об'єкта та земельних ділянок у користування у спосіб, що не визначений діючим законодавством - заміною сторони у правочині, що припинився. Також прокурор зазначив, що у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення та правочину без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов.
22.10.2025 суд відкрив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брали участь прокурор, відповідач 2 (особисто) та його представник.
Ухвалою від 22.10.2025 господарський суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 10.11.2025 на 09:30 год.
10.11.2025 господарський суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брали участь прокурор, відповідач 2 (особисто) та його представник.
Відповідач 1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, відповідача 2 (особисто) та його представника, дослідивши в судовому засіданні докази, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про визнання недійсним рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 "Про укладення додаткової угоди до договору оренди водного об'єкту" в частині заміни сторони орендаря Козленка Олександра Васильовича на фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича у договорі оренди водного об'єкта від 29.05.2015, об'єктом якого є: вода (водний простір) водного об'єкта площею 11,5398 га та земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га; додаткової угоди від 01.08.2024 про внесення змін до договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015 в частині заміни сторони орендаря Козленка Олександра Васильовича на фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича у договорі оренди водного об'єкта від 29.05.2015, об'єктом якого є: вода (водний простір) водного об'єкта площею 11,5398 га та земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га, а також зобов'язання Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути Аджамській територіальній громаді в особі Аджамської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га з розташованим на них водним об'єктом, в інтересах держави звернувся Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури.
Згідно ч. 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Подання прокурором вказаної позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні законодавства України при розпорядженні земель комунальної власності.
За твердженням прокурора, орган місцевого самоврядування - Аджамська сільська рада діяла всупереч інтересам територіальної громади. Воля територіальної громади, як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У відповідності до положень пункту "а" ч. 2 ст. 83 та п. 24 Розділу X Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507, 3522585400:02:000:7505 та водний об'єкт, розташований на них, знаходяться в межах Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; організація землеустрою.
За положеннями ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Аналіз норм Конституції України, Земельного кодексу України свідчить, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у цивільні та господарські правовідносини з юридичними та фізичними особами.
Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання законодавчого порядку їх відчуження, а також у визнанні та захисті законних форм землекористування.
Незаконна передача земельної ділянки у користування іншим особам та підписання незаконних додаткових угод порушує зазначені державні інтереси та перешкоджає законному розпорядженню земельними ділянками.
Прокурор зазначає, що Аджамська сільська рада є органом, яким прийнято оспорюване рішення, та є стороною додаткової угоди, яка є предметом спору. Відповідно, Аджамська сільська рада є відповідачем у справі.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, у разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж є самі джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів.
У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави, зокрема і від імені територіальної громади як власника земельної ділянки. Оскаржуючи рішення органу місцевого самоврядування прокурор вправі звернутись до суду як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього).
При чому, процедура, передбачена абз. 3, 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (попереднє повідомлення суб'єкта владних повноважень), застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, і не передбачається якщо прокурор звертається до суду як самостійний позивач.
З огляду на викладене, на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор самостійно представляє інтереси держави, правомірно та виправдано звертається до суду як позивач, з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні законодавства України при розпорядженні землями комунальної власності.
Господарський суд встановив, що 29.05.2015 між Кіровоградською обласною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та Козленком Олександром Васильовичем (далі - Орендар, Козленко О.В.) було укладено Договір оренди водного об'єкта (далі - Договір, а.с. 31-38).
За умовами п. 2 Договору об'єктом оренди є:
- вода (водний простір) водного об'єкта 192,60 тисяч кубічних метрів площею 11,5398 га;
- земельні ділянки під водним об'єктом площею 11,5398 га, під пасовищами (прибережна захисна смуга) площею 2,5350 га, під гідротехнічною спорудою - 0,1950 гектарів (кадастрові номери 3522580300:02:000:7507, 3522585400:02:000:7505).
Договір укладено строком на 10 років, а після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк (п. 8 Договору).
Відповідно до п. 20, 28 Договору після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду.
Передача орендарем права на оренду водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання забороняється.
Згідно п. 39, 42 Договору його дія припиняється у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи - орендаря або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (п. 39 договору). Дія договору припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Перехід права користування на об'єкт оренди, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Перехід права користування на об'єкт оренди до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Договір набрав чинності після його державної реєстрації - 21.01.2016 (а.с. 23-28).
Таким чином, Козленко О.В. отримав у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб (ставок площею 11,5398 га, розташований на території Аджамської та Новоолександрівської сільських рад Кропивницького району) та дві земельні ділянки площею з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 та 3522585400:02:000:7505 загальною площею 14,27 гектар (п. 2 Договору).
З 27.05.2021 за правилами п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, відповідно спірні земельні ділянки з розташованим на них водним об'єктом знаходяться в межах Аджамської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області.
Відповідно до актового запису про смерть від 19.12.2022 № 300 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 66, 67).
За інформацією Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області заяви про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини не подавались, свідоцтво про спадщину не видавалось, спадкова справа не заводилась (а.с. 63,64).
Фізична особа-підприємець Ткач Олександр Іванович 02.05.2024 звернувся до Аджамської сільської ради із заявою про укладення додаткової угоди до Договору (а.с. 50) та надав, серед іншого, копію Договору про спільну діяльність від 10.02.2016, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем та Козленком О.В. (а.с. 55-58).
За умовами Договору про спільну діяльність від 10.02.2016 сторони підтверджують, що інтересам кожної з них відповідає спільна узгоджена діяльність у сфері риборозведення на водних об'єктах, які передано у строкове платне користування Козленку О.В. на підставі договорів оренди водного об'єкта від 29.05.2015.
Під водними об'єктами, де сторони домовились здійснювати спільну діяльність є ставок площею 11,5398 га, розташований за межами с. Молодецьке Кіровоградської області на території Аджамської та Новоолександрівської сільських рад (земельні ділянки під водним простором з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507, 3522585400:02:000:7505). Сторони зобов'язуються здійснювати спільні дії у вищевказаній сфері з метою реалізації загальних інтересів і досягнення спільних цілей.
За згодою сторін Договору про спільну діяльність від 10.02.2016 ведення та координація справ з метою спільної господарської діяльності доручається Фізичній особі-підприємцю Ткачу Олександру Івановичу, фінансове забезпечення функціонування водних об'єктів покладається теж на Фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича, у свою чергу Козленко О.В. наділений повноваженнями лише щодо виконання технічних функцій (забезпечення охорони водних об'єктів, підтримання їх територій в належному природоохоронному стані, здійснення заходів пов'язаних з рибопродуктивністю та за згодою іншої сторони проведення заходів по вилову водних живих ресурсів).
Строк дії Договору про спільну діяльність від 10.02.2016 передбачений до 21.01.2026 або до закінчення терміну дії договорів оренди водних об'єктів. Зміна, доповнення і розірвання цього договору допускаються лише за взаємною згодою сторін. Сторони домовились про те, що цей договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.
Зміни і доповнення до договору оформляються окремою письмовою угодою, якщо така зміна або доповнення здійснюються за взаємною згодою сторін.
Перехід права користування на водні об'єкти від Козленка О.В. до другої сторони (в період чинності договорів оренди водних об'єктів) не є підставою для зміни умов, або розірвання договору.
Сторони домовились про те, що у разі смерті однієї зі сторін або тяжкої хвороби, яка є несумісною з провадженням діяльності за даним договором, спадкоємці сторони, яка померла не вправі вимагати від другої сторони фінансових виплат, які були отримані від спільної діяльності.
Таким чином, предметом спільної діяльності є риборозведення, вкладом в яку зі сторони Козленка О.В. були водні об'єкти за договором від 29.05.2015, а від Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича - фінансове забезпечення функціонування водних об'єктів, ведення та координація справ з метою спільної господарської діяльності.
Рішенням Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 замінено в Договорі оренди водного об'єкта сторону "Орендодавець" з Кіровоградська обласна державна адміністрація на Аджамську сільську раду; замінено сторону "Орендар" з Козленка О.В. на Фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича згідно з договором про спільну діяльність від 10.02.2016; доручено сільському голові підписати додаткову угоду до договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015; зобов'язано фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича у місячний строк укласти і зареєструвати додаткову угоду до договору оренди землі у встановленому порядку та подати до сільської ради відповідний витяг (а.с. 59).
На підставі зазначеного рішення 01.08.2024 між Аджамською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015 (а.с. 60).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.10.2024 зареєстровано зміни щодо власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га - Аджамської сільської ради та орендаря - Ткача Олександра Івановича (а.с. 61).
Ураховуючи положення ст. 51 Водного кодексу України, ст. 116, 124, 134 Земельного кодексу України, прокурор вважає, що з огляду на недотримання конкурентних засад та передачу водного об'єкта в комплексі із земельними ділянками комунальної власності в оренду всупереч вимогам закону, рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 та додаткова угода про внесення змін до договору оренди водного об'єкта від 01.08.2024 не відповідають вимогам чинного земельного законодавства, а земельні ділянки разом із водним об'єктом підлягають поверненню у комунальну власність.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ст. 14 Конституції України землі є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам належить право комунальної власності на землю.
За приписами ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Аджамська сільська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок, виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 вказаного кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами ст. 51 Водного кодексу України передача орендарем права на оренду водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання забороняється.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено перелік підстав, коли договір оренди землі припиняється у разі, серед іншого, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.
Частина 1 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) визначала, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
Тобто законодавець передбачив можливість переходу права оренди до двох категорій осіб, перша з них - це спадкоємці.
Як вище було зазначено, за інформацією Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 31.07.2025, заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 та про відмову від прийняття спадщини не подавались, свідоцтво про спадщину не видавалось, спадкова справа не заводилась.
Інший передбачений законом випадок - це перехід у даному випадку права оренди лише на земельні ділянки до осіб, які використовують їх разом із орендарем.
За умовами Договору орендарем водного об'єкта та земельних ділянок був лише ОСОБА_1 , при цьому діючим законодавством передбачена заборона на передачу права на оренду водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання (ст. 51 Водного кодексу України).
Крім того, орендар земельної ділянки наділений правом передавати земельну ділянку в суборенду виключно, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (ст. 8 Закону України "Про оренду землі").
Господарський суд зазначає, що єдність земельної ділянки з водним об'єктом на ній означає нерозривний зв'язок між землею та водою, що утворюють єдиний комплекс, який підлягає окремому правовому регулюванню відповідно до Земельного та Водного кодексів України.
Така єдність проявляється у встановленні спеціальних режимів використання, охорони та права власності на ці території, де водний об'єкт може бути частково або повністю розташований на земельній ділянці, що впливає на подальшу юридичну долю.
З урахуванням наведених обставин, Договір укладений між Кіровоградською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , є припиненим на підставі ст. 7, ст. 31 Закону України "Про оренду землі" та ст. 608 Цивільного кодексу України.
У той же час, наданий Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем Договір про спільну діяльність від 10.02.2016 не є підтвердженням спільного використання орендарем Козленком О.В. та відповідачем 2 об'єкта оренди за Договором: води (водний простір) водного об'єкта 192,60 тисяч кубічних метрів площею 11,5398 га; земельних ділянок під водним об'єктом площею 11,5398 га, під пасовищами (прибережна захисна смуга) площею 2,5350 га, під гідротехнічною спорудою - 0,1950 гектарів.
На переконання господарського суду, Договір про спільну діяльність від 10.02.2016 не доводить законності підстав використання земельних ділянок Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем разом з орендарем.
Крім того, спільна діяльність між Козленком О.В. та відповідачем 2 полягала у спільному використанні водних об'єктів, які перебували у строковому користуванні (оренді) з метою риборозведення. Фактично без фізичної особи-орендаря та безпосередньо водного об'єкта (ставка) така діяльність неможлива.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ст. 608 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Ураховуючи викладене, договір про спільну діяльність припинив свою дію 13.12.2022.
Крім того, статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" надано визначення поняттю "суб'єкт рибного господарства", яким може бути юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства. Рибогосподарська діяльність - це діяльність юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.
Тобто, землі водного фонду для рибогосподарських потреб можуть бути передані у користування лише спеціальному суб'єкту (юридичній особі або фізичній особі-підприємцю), який має право на зайняття господарською діяльністю у сфері риборозведення.
Видами діяльності Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича є: неспеціалізована оптова торгівля (основний), вантажний автомобільний транспорт, виробництво олії та тваринних жирів, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, транспортне оброблення вантажів, складське господарство.
Відтак, у сільської ради були відсутні законодавчі підстави для автоматичної заміни орендаря у правовідносинах.
Ураховуючи викладене, рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 прийнято всупереч вимогам ст. 124, ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки відбулась передача в оренду земельних ділянок водного фонду в комплексі із розташованим на них водним об'єктом не на конкурентних засадах.
Судова практика також підтверджує можливість набуття права оренди земель комунальної власності лише на конкурентних засадах.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц зазначено, що неконкурентне надання землі у користування не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності та судом зауважено, що законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі.
Отже, нормами чинного земельного законодавства України не передбачено можливості вільного або автоматичного переходу права оренди на земельні ділянки водного фонду без дотримання передбаченої законом процедури.
Водночас, Закон України "Про оренду землі" та Земельний та Водний кодекси України містять чітку заборону на відчуження прав на такі землі без проведення земельних торгів, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, у разі якщо орган місцевого самоврядування своїм рішенням змінює сторону у вже чинному договорі оренди, фактично допускаючи перехід права оренди від одного суб'єкта до іншого без дотримання конкурентної процедури - він виходить за межі наданих законом повноважень та порушує вимоги публічного земельного порядку.
Такі дії не лише суперечать принципам прозорості та конкретності, встановленим у ст. 134 Земельного кодексу України, порушують засади ст. 19 Конституції України, а й створюють ризики незаконного відчуження прав на землю, чим завдають шкоди інтересам територіальної громади.
З огляду на викладене, заміна сторони у договорі оренди на підставі рішення органу місцевого самоврядування без проведення земельних торгів та без дотримання встановленого законом порядку є неправомірною, створює передумови для зловживань, порушує принципи публічного управління земельними ресурсами.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За умовами п. в, г, д ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч. 10 вказаної статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Щодо заявленої позовної вимоги прокурора про визнання недійсним рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 "Про укладення додаткової угоди до договору оренди водного об'єкту" (в частині заміни сторони орендаря), господарський суд ураховує заперечення відповідача викладені у відзиві та зазначає, що оспорюване рішення відповідача 1 є актом ненормативного характеру.
За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп).
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 року у справі № 922/614/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 року у справі № 912/2797/21, від 22.01.2025 року у справі № 446/478/19).
Оспорюване рішення Аджамської сільської ради від 11.07.2024 № 2565 "Про укладення додаткової угоди до договору оренди водного об'єкту" (в частині заміни сторони орендаря) вичерпало свою дію виконанням (на підставі цього рішення укладено додаткову угоду від 01.08.2024 про внесення змін до Договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015).
За встановлених у цій справі обставин, спрямованість заявлених прокурором вимог позову на повернення майна територіальній громаді, заявлені вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача 1 є неефективними, оскільки її задоволення не приведе до відновлення права, яке прокурор вважає порушеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23.
В той час, відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за укладення угод з порушенням земельного законодавства.
Визнання правочину (договору) недійсним є одним із способів захисту цивільного права на землю.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Постановою Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18 визначено, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.
Одним із визначених цивільним законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Верховний Суд у постановах від 13.12.2023 у справі № 914/1258/22, від 12.09.2023 у справі № 914/1262/22 та від 14.02.2024 у справі № 914/1259/22 зазначив, що задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконано, та скасування державної реєстрації без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов.
Нормами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" імперативно передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендарю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Отже, наведені норми з урахуванням обставини справи, відповідно до ст. 16, 21, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України дають підстави для визнання спірної додаткової угоди недійсною та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, шляхом повернення земельної ділянки.
Щодо інших заперечень відповідача 2, викладених у відзиві, які зводяться до того, що:
- до Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича перейшло право оренди на земельну ділянку, яке у встановленому порядку отримав Козленко О.В.;
- прокурор у позові не вказує що буде вважатись поверненням земельних ділянок, тобто які дії має вчинити Фізична особа-підприємець Ткач Олександр Іванович на виконання такого рішення, господарський суд зазначає таке.
Як вище було зазначено, за умовами Договору Козленко О.В. набув прав та обов'язків щодо використання водного об'єкта (ставка) та двох земельних ділянок. Таке використання регулюється безпосередньо договором оренди та Земельним і Водним кодексами України.
Умовами Договору (п. 42) передбачена можливість переходу права оренди на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря і лише до осіб, які використовували цю ділянку разом з орендарем.
Єдиним доказом, на який посилається відповідач, є Договір про спільну діяльність від 10.02.2016.
У той же час, такий Договір від 10.02.2016 не підтверджує факт спільного використання Козленком О.В. та Фізичною особою-підприємцем Ткачем Олександром Івановичем об'єктами оренди - водним об'єктом та земельними ділянками.
Після смерті орендаря - Козленка О.В. (13.12.2022) та до прийняття оспорюваного рішення минуло 1,5 роки, відповідно у Аджамської сільської ради були відсутні правові підстави передачі водного об'єкта та земельних ділянок у користування у спосіб, що не визначений діючим законодавством - заміною сторони у правочині, що припинився.
Одним із способів захисту порушених прав орендодавця відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За правилами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Таким чином, визнання недійсними правочину без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у постановах від 13.12.2023 у справі № 914/1258/22, від 12.09.2023 у справі № 914/1262/22 та від 14.02.2024 у справі № 914/1259/22.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно норм ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду від 01.08.2024 про внесення змін до договору оренди водного об'єкта від 29.05.2015 в частині заміни сторони орендаря Козленка Олександра Васильовича на фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича у договорі оренди водного об'єкта від 29.05.2015, об'єктом якого є: вода (водний простір) водного об'єкта площею 11,5398 га та земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Ткача Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Аджамській територіальній громаді в особі Аджамської сільської ради (27620, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Аджамка(пн), вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 04365135) земельні ділянки з кадастровими номерами 3522580300:02:000:7507 площею 10,39 га та 3522585400:02:000:7505 площею 3,88 га з розташованим на них водним об'єктом.
Стягнути з Аджамської сільської ради (27620, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Аджамка(пн), вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 04365135) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4; код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткача Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4; код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 7 570,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, Аджамській сільській раді, представнику Фізичної особи-підприємця Ткача О.І., адвокату Усатенку В.Ю. до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Повне рішення складено 13.11.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко