вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа № 911/1611/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача (у режимі відеоконференції): Рильцова Є. Ю. (адвокат - довіреність № 144 від 12.12.2024 р.);
від відповідача: Корнєєв Є. Л. (самопредставництво - відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), Потоскуєв О. В. (самопредставництво - керівник - відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», м. Переяслав, Бориспільський район, Київська область
про стягнення 40 732 643, 94 грн
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про стягнення 40 732 643, 94 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений природний газ згідно з договором № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/1611/25 за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про стягнення 40 732 643, 94 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 11.06.2025 р.
06.06.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 06.06.2025 р., у якій він просив суд провести судове засідання за його участю в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2025 р. заяву б/н від 06.06.2025 р. ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено.
11.06.2025 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 02.07.2025 р.
01.07.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшла заява № 312 від 01.07.2025 р. про відстрочку, у якій він просить суд відстрочити виконання рішення суду на один рік.
02.07.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, що долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 06.08.2025 р.
06.08.2025 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 20.08.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2025 р. постановлено, що 20.08.2025 р. судове засідання у призначений судом час відповідно до протоколу судового засідання Господарського суду Київської області від 06.08.2025 р. не відбулось у зв?язку із тимчасовою втратою працездатності судді і призначено проведення судового засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 17.09.2025 р.
17.09.2025 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості визнав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, та просив суд відстрочити виконання рішення суду на один рік.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
23.09.2022 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. постачальник зобов?язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1) пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
1.2. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Згідно з п. 2.1. договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 4153, 559 тис. куб. метрів.
Відповідно до п. 3.1. договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймаиня-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 13.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності), а в частині зобов'язань Постачальника щодо передачі природного газу відповідно до п. 2.1. Договору - після настання відкладальних обставин згідно зі ст. 212 Цивільного кодексу України, а саме: укладання Споживачем договорів/додаткових угод (додаткових договорів) про договірне списання з поточних банківських рахунків, на які надходять кошти у вигляді плати за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ, строком дії до повного виконання зобов'язань Споживача за всіма договорами, укладеними з Постачальником, або повного погашення заборгованості за такими договорами, та виконання п. 5.2 цього Договору.
Договір діє до «31» березня 2023р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємного згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
26.10.2022 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р.
31.10.2022 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р., згідно з умовою п. 1. якої сторони дійшли згоди змінити п. 2.1. договору та викласти його у наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 4423, 559 тис. куб. метрів.».
22.02.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р.
24.04.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 4 до договору № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р.
24.04.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 5 до договору № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р.
На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2022 р. по квітень 2023 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу природний газ на загальну суму 40 732 643, 94 злотих, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за грудень 2022 р. від 31.12.2022 р., актом приймання-передачі природного газу за жовтень 2022 р. від 31.10.2022 р., актом приймання-передачі природного газу за листопад 2022 р. від 30.11.2022 р., актом приймання-передачі природного газу за лютий 2023 р. від 28.02.2023 р., актом приймання-передачі природного газу за січень 2023 р. від 31.01.2023 р., актом приймання-передачі природного газу за березень 2023 р. від 31.03.2023 р., актом приймання-передачі природного газу за квітень 2023 р. від 30.04.2023 р., розрахунком заборгованості, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 40 732 643, 94 грн, що підтверджується договором № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р., додатковими угодами до нього, актами приймання-передачі природного газу за грудень 2022 р. від 31.12.2022 р., актом приймання-передачі природного газу за жовтень 2022 р. від 31.10.2022 р., актом приймання-передачі природного газу за листопад 2022 р. від 30.11.2022 р., актом приймання-передачі природного газу за лютий 2023 р. від 28.02.2023 р., актом приймання-передачі природного газу за січень 2023 р. від 31.01.2023 р., актом приймання-передачі природного газу за березень 2023 р. від 31.03.2023 р., актом приймання-передачі природного газу за квітень 2023 р. від 30.04.2023 р., розрахунком заборгованості, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений вищевказаний товар згідно з договором № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 40 732 643, 94 грн за договором № 3528-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу від 23.09.2022 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Крім того, відповідач у своїй заяві № 312 від 01.07.2015 р. про відстрочку просить суд відстрочити виконання рішення суду на один рік.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Пунктом 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Пунктом 7.2. цієї ж постанови передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 та ст. 331 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять його неможливим, а саме відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, незадовільний фінансовий стан підприємства, заявлену суму загальної кредиторської заборгованості підприємства, а також не було надано суду усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, з настання яких суттєво поліпшиться його майновий стан, тощо.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач не зазначив обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, та не надав суду усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять його неможливим, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували неможливість виконання рішення суду у інший спосіб, ніж виконання відповідачем рішення суду шляхом перерахування позивачу грошових коштів, що відповідач не зазначив обставини і не обґрунтував можливість виконання рішення суду саме відповідно до запропонованого моменту - на один рік, то у суду відсутні будь-які правові підстави для реалізації його права на відстрочення виконання рішення суду, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду без задоволення.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (08400, вул. І. Мазепи, 33, м. Переяслав, Бориспільський район, Київська область; ідентифікаційний код 20598264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, вул. Шолуденка, 1, м. Київ; ідентифікаційний код 42399676) 40 732 643 (сорок мільйонів сімсот тридцять дві тисячі шістсот сорок три) грн 94 (дев?яносто чотири) коп. основної заборгованості та судові витрати 488 791 (чотириста вісімдесят вісім тисяч сімсот дев?яносто одна) грн 73 (сімдесят три) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
13 листопада 2025 р.