вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2025 р. м. Київ Справа №911/1554/25
За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16)
про стягнення 360000,00 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
У травні 2025 Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - відповідач) 360000,00 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Антимонопольний комітет України, розглянувши справу 126-26.13/88-24 про порушення Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 17.10.2024 №386-р, яким було визнано, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» вчинило порушення, передбачене пунктом 15 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання Антимонопольному комітету України недостовірної інформації, та вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації у встановлений строк. За вказані порушення на відповідача накладено штрафи в сукупному розмірі 360000,00 грн, які останнім не були сплачені у встановлений строк. З наведених підстав позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 360000,00 грн за прострочення сплати штрафів (заявлений період прострочення - з 14.01.2025 по 09.04.2025), розмір якої відповідно до частини 5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не перевищує розміру штрафів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі №911/1554/25 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, підготовче засідання призначено на 12.06.2025. Ухвала суду від 14.05.2025 про відкриття провадження у справі доставлена сторонам в їхні електронні кабінети ЄСІТС.
У підготовче засідання 12.06.2025 з'явився позивач, не з'явився відповідач, який про причини неявки суд не повідомив, протокольною ухвалою підготовче засідання було відкладено на 10.07.2025. Про відкладення підготовчого засідання на 10.07.2025 відповідача повідомлено ухвалою суду від 12.06.2025, яка доставлена відповідачу в електронний кабінет.
08.07.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання у справі без участі представника відповідача.
У підготовче засідання 10.07.2025 з'явився позивач. Відповідач в підготовче засідання не з'явився, правом на подання відзиву на позов не скористався. Протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті спору на 21.08.2025. Про призначення справи до судового розгляду по суті відповідача, який не з'явився в підготовче засідання, повідомлено ухвалою суду від 10.07.2025.
У судове засідання 21.08.2025 з'явився позивач, не з'явився відповідач, судове засідання було відкладено на 11.09.2025. Про відкладення судового засідання відповідача повідомлено ухвалою суду від 21.08.2025.
В судове засідання 11.09.2025 сторони не з'явились, при цьому судом були вчинені усі належні дії для повідомлення сторін про розгляд справи.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Також, за приписами частини 1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 1 ст.2 та частини 1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач про наявність справи №911/1554/25 був обізнаний, крім того суд неодноразово повідомляв відповідача про судові засідання у справі шляхом направлення відповідачу ухвал суду у даній справі. Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов на подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв.
Відповідно до частини 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності обох сторін, які були повідомлені про розгляд даної справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
17.10.2024, за результатами розгляду матеріалів справи 126-26.13/88-24 у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення №386-р, яким визнано, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (відповідач у справі №911/1554/25) вчинило порушення, передбачене пунктом 15 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання Антимонопольному комітету України недостовірної інформації, та вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації у встановлений строк.
За кожне з вказаних порушень на відповідача пунктами 2 та 4 вказаного рішення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №386-р накладено штраф у розмірі 180000,00 грн за одне порушення, таким чином сукупна сума накладених на відповідача штрафів становить 360000,00 грн (180000+180000=360000).
Пунктами 1, 2 частини 1 ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 2 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Згідно з пунктом 15 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Також відповідно до пункту 13 ст.50 вказаного Закону неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини 2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинення порушень, передбачених пунктами 13 та 15 статті 50 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Частиною 1 ст.48 цього Закону визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Положеннями абз.1 частини 1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копія рішення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №386-р була надіслана відповідачу разом із супровідним листом від 05.11.2024 та отримана відповідачем 11.11.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303500011249.
Отже, рішення вважається таким, що вручено відповідачу 11.11.2024.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частини 2 та 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Таким чином, відповідач мав сплатити штрафи в сукупному розмірі 360000,00 грн, накладені на нього згідно з рішенням від 17.10.2024 №386-р, до 13.01.2025.
Рішення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №386-р про накладення штрафів на відповідача на час розгляду даної справи є чинним.
Проте відповідач всупереч згаданих приписів закону штрафи в сукупному розмірі 360000,00 грн, накладені рішенням Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №386-р, у встановлений строк не сплатив. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Частиною 5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
За порушення строку оплати штрафів позивачем нарахована пеня за кожний день прострочення відповідачем сплати штрафів у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення з 14.01.2025 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу) по 09.04.2025 (день, до якого позивачем розраховано пеню) в загальному розмірі 464400,00 грн, однак, позивач заявлений ним розмір пені обмежує розміром штрафів, що складає 360000,00 грн, у відповідності до вимог частини 5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якими унормовано, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення, відповідає положенням частини 5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо обмеження розміру пені розміром штрафу, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 360000,00 грн є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення пені.
Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З огляду на зазначене суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 360000,00 грн пені є такими, що підлягають задоволенню як правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, а відповідачем належним чином не спростовані.
У зв'язку із повним задоволенням судом позовних вимог сплачений позивачем судовий збір в сумі 4320,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.2, 4-9, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення 360000,00 грн пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16, код ЄДРПОУ 37199618) в дохід загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, р/р ІВАN UA278999980313090106000026010, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві / Солом'ян. р-н, банк отримувача: Казначейство України) пеню у розмірі 360000 (триста шістдесят тисяч) грн 00 коп.
3. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Антимонопольного комітету України (03035 м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд 45, код ЄДРПОУ 00032767) 4320 (чотири тисячі триста двадцять) грн 00 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2025.
Суддя О.О. Третьякова