ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2025Справа № 910/13704/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємці Харкевич Іванни Святославівни про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи-підприємці Харкевич Іванни Святославівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-швейне обладнання»
про стягнення 103809,29 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
04.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємці Харкевич Іванни Святославівни з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-швейне обладнання» про стягнення 103809,29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 відкрито провадження у справі №910/13704/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
12.11.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на розрахунковий банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-швейне обладнання», а також на всі інші виявлені його рахунки у межах ціни позову, що становить 103809,29 грн. та орієнтовних судових витрат - 11633,51 грн. (витрати на правничу допомогу - 8000 грн., судовий збір 2422,40 грн. та 1211,11 грн.), а всього накласти арешт на кошти у межах суми, що становить 115442,80 грн.
Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-швейне обладнання», порушуючи вимоги законодавства України, ухиляється від виконання своїх обов'язків, передбачених договором надання послуг перевезення вантажів.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємці Харкевич Іванни Святославівни про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, зважаючи на наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до усталеної практики господарських судів при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Суд зазначає, що позивачем (заявником) не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Зокрема, єдиним обгрунтуванням вжиття заходів забезпечення позову, наведеним у заяві, є те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-швейне обладнання» ухиляється від виконання своїх обов'язків, передбачених договором надання послуг перевезення вантажів.
Втім, суд зазначає, що наведені позивачем обставини не свідчать про те, що грошові кошти, наявні у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення виконання рішення суду у даній справі (у випадку його задоволення).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємці Харкевич Іванни Святославівни про забезпечення позову у справі №910/13704/25.
У разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, заявник не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
За таких обставин, керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємці Харкевич Іванни Святославівни про забезпечення позову у справі №910/13704/25.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Спичак