ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа №910/10199/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"
простягнення заборгованості у розмірі 1 443 464,19 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Романюк В.В.
від відповідача:не з'явився
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" про стягнення заборгованості у розмірі 1 443 464,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" вказує, що ним було належним чином виконано підрядні роботи за Договором підряду №23/06-2023 від 23.06.2023 на суму 1 391 612,34 грн, в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" порушено свої зобов'язання із оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у вказаній сумі.
Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором підряду №23/06-2023 від 23.06.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" пені у розмірі 47 276,69 грн та 3% річних у розмірі 4 575,16 грн, нарахованих за період з 23.06.2025 по 01.08.2025.
У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги складають 20 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 відкрито провадження у справі №910/10199/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи; призначено підготовче засідання на 18.09.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 закрито підготовче провадження у справі №910/10199/25; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено судове засідання з розгляду справи №910/10199/25 по суті на 07.10.2025.
07.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" в системі "Електронний суд" сформовано письмові пояснення, в яких позивач на підтвердження здійснених відповідачем оплат по Договору підряду №23/06-2023 від 23.06.2023 просить долучити до матеріалів справи документи.
В судове засідання 07.10.2025 сторони своїх повноважних представників не направили, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 відкладено судове засідання на 21.10.2025; визнано обов'язковою явку представника позивача у наступне судове засідання.
В судове засідання 21.10.2025 з'явилась представник позивача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" явку свого представника в судове засідання 21.10.2025 не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.
Згідно повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду від 08.10.2025 про повідомлення і виклики була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" 08.10.2025 о 17 год. 24 хв., про що судом було отримано інформацію 08.10.2025 о 17 год. 36 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 08.10.2025 вручена відповідачу 09.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача повідомлень щодо неможливості забезпечити явку свого представника у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 долучено до матеріалів справи звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-06-02-007775-а до матеріалів справи.
В судовому засіданні 21.10.2025 судом завершено розгляд справи №910/10199/25 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" (виконавець) укладено Договір підряду №23/06-2023 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого генпідрядник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи на об'єкті: "Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Оленівській, 11 у Подільському районі" (ДК 021:2015 - 45230000-8) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів.
У пункті 1.5 Договору вказано, що замовником будівництва об'єкта є: Комунальна корпорація "Київавтодор". Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" є виконавцем за Договором підряду №29-11 від 22.06.2023.
Згідно п. 2.1 Договору договірна ціна за цим Договором є динамічною та включає всі витрати виконавця пов'язані з виконанням умов цього Договору й викладена у Додатку №1 до цього Договору.
У пункті 5.2 Договору вказано, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються виконавцем та подаються для підписання генпідряднику.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником на підставі документів, визначених пунктом 5.3 цього Договору, за умови наявності оплати від замовника (п. 5.4 Договору).
Відповідно до п. 12.1 Договору передача виконаних робіт виконавцем та приймання їх генпідрядником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3).
Цей Договір вважається виконаним після завершення виконання робіт, здійснення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим Договором та підписання акту технічного приймання об'єкту, який є підставою подальшого оформлення документу (сертифікат, декларація тощо) про готовність об'єкта до експлуатації (п. 12.10 Договору).
Пунктом 15.10 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату робіт, виконаних за цим Договором з вини генпідрядника, що не пов'язана із затримкою оплати від замовника, генпідрядник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
При затримці фінансування генпідрядника на виконання робіт від замовника, штрафні санкції щодо несплати коштів виконавцю за виконані роботи до генпідрядника не застосовуються (п. 15.11 Договору).
У пункті 19.1 Договору вказано, що останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. В частині виконання гарантійних зобов'язань та відповідальності за їх невиконання умови Договору залишаються дійсними впродовж гарантійних строків.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача боргу у розмірі 1 391 612,34 грн з оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" за Договором робіт, а також твердженнями про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" пені у розмірі 47 276,69 грн та 3% річних у розмірі 4 575,16 грн, нарахованих за період з 23.06.2025 по 01.08.2025.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.
Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За приписами ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже за умовами Договору позивач взяв на себе зобов'язання з виконання капітального ремонту дощової каналізації по вул. Оленівській, 11 у Подільському районі.
Позивачем на підтвердження виконання робіт за Договором надано суду акти виконаних робіт №4 від 18.03.2024, №5 від 18.03.2024, №6 від 18.03.2024, №7 від 18.03.2024, №8 від 18.03.2024, №9 від 18.03.2024, №10 від 18.03.2024, №11 від 18.03.2024, №12 від 18.03.2024, №13 від 18.03.2024, №14 від 18.03.2024, №15 від 01.10.2024, №1 від 24.12.2024, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) від 18.03.2024 за березень 2024 року на суму 2 199 657,56 грн, від 01.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 3 368 089,86 грн, від 24.12.2024 за грудень 2024 року на суму 853 541,98 грн.
Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін без жодних зауважень, а відтак суд приходить до висновку, що останні підтверджують виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" робіт за Договором на суму 6 421 289,40 грн.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 252 Цивільного кодексу України унормовано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У пункті 5.2 Договору вказано, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються виконавцем та подаються для підписання генпідряднику.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником на підставі документів, визначених пунктом 5.3 цього Договору, за умови наявності оплати від замовника (п. 5.4 Договору).
Попри наведене, Договір не містить умов, які б визначали строк оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" робіт.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
06.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" із вимогою (вих. №06/06-3 від 06.06.2025) оплатити виконані роботи, що підтверджується описом вкладення у лист №0420529362748 від 06.06.2025 та накладною відділення поштового зв'язку №0420529362748.
Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0420529362748, вимога вих. №06/06-3 від 06.06.2025 була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" 12.06.2025.
Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" повинне було оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" виконані за Договором роботи до 19.06.2025 включно.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).
У статті 629 Цивільного кодексу України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач стверджує, а у суду відсутні обґрунтовані підстави для сумніву у таких твердженнях, що відповідачем було частково оплачено виконані роботи та станом на дату звернення до суду із даним позовом у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" наявний борг у розмірі 1 391 612,34 грн.
В свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" не надано доказів оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" за Договором робіт, зокрема доказів сплати боргу у розмірі 1 391 612,34 грн.
При цьому із звіту виконання договору про закупівлю №UA-2023-06-02-007775-а вбачається, що Комунальною корпорацією "Київавтодор" (замовник будівництва згідно п. 1.5 Договору), було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" як виконавцю за Договором підряду №29-11 від 22.06.2023 за виконання капітального ремонту дощової каналізації по вул. Оленівській, 11 у Подільському районі кошти у загальному розмірі 7 438 850,93 грн.
Тобто замовник будівництва (Комунальна корпорація "Київавтодор") розрахувався з генпідрядником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт") за виконані підрядником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд") роботи з капітального ремонту дощової каналізації по вул. Оленівській, 11 у Подільському районі.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" наявний перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" борг у розмірі 1 391 612,34 грн, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково.
Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" пені у розмірі 47 276,69 грн та 3% річних у розмірі 4 575,16 грн, нарахованих за період з 23.06.2025 по 01.08.2025.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати виконаних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" не навело обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (чинним протягом періоду прострочення) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Пунктом 15.10 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату робіт, виконаних за цим Договором з вини генпідрядника, що не пов'язана із затримкою оплати від замовника, генпідрядник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 зазначила, що на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Формулювання, яке містить ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, у тому числі умови договору (у разі відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором.
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Отже, з пункту 15.10 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожний день прострочення), проте не визначено строк нарахування пені, а відтак строк нарахування пені обмежується піврічним терміном.
Здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням правомірно визначеного позивачем періоду нарахування - з 23.06.2025 по 01.08.2025, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" пені у розмірі 47 276,69 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, суд, здійснивши розрахунок 3% річних у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням правомірно визначеного позивачем періоду нарахування - з 23.06.2025 по 01.08.2025, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 575,16 грн.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 1 391 612,34 грн, пеня у розмірі 47 276,69 грн та 3% річних у розмірі 4 575,16 грн.
Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у розмірі 1 443 464,19 грн.
Відтак за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 17 321,57 грн (1 443 464,19 грн х 0,015 х 0,8).
В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" коштів у розмірі 1 443 464,19 грн сплачено судовий збір у розмірі 17 321,93 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №836 від 08.08.2025.
Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,36 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судовий збір у сумі 0,36 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/10199/24 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд".
Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 17 321,57 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 11; ідентифікаційний код 35624424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інжмонтажбуд" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10-Б, приміщення 110; ідентифікаційний код 45014076) борг у розмірі 1 391 612 (один мільйон триста дев'яносто одну тисячу шістсот дванадцять) грн 34 коп., пеню у розмірі 47 276 (сорок сім тисяч двісті сімдесят шість) грн 69 коп., 3% річних у розмірі 4 575 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн 16 коп. та судовий збір у розмірі 17 321 (сімнадцять тисяч триста двадцять одну) грн 57 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 13.11.2025.
Суддя Р.В. Бойко