ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/4729/25
Суддя Н. Плотницька, розглянувши матеріали справи
за позовом Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон"
про стягнення пені в розмірі 6 890 410 грн 96 коп.
Представники сторін:
від позивача: Дущак Д.В.;
від відповідача: Вяльченко Д.В.;
15.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" про стягнення 6 890 410 грн 96 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору від 22.08.2022 № СК-77/22 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у строк, визначений договором, у зв'язку з чим позивачем нараховано 9 950 787 грн 05 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/7429/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2025.
08.05.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки).
23.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Ніжинської окружної прокуратури надійшли пояснення та відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 26.05.2025 судом оголошено перерву до 09.06.2025.
06.06.2025 до Господарського суду міста Києва від повідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
09.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 зупинено провадження у справі № 910/4729/25 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4017/24.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/4729/25 та справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 20.10.2025.
У підготовчому засіданні 20.10.2025 судом оголошено перерву до 10.11.2025.
10.11.2025 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява (пояснення).
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Своє клопотання мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Тобто, суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Однак у даній справі САЗ ОРСЦЗ ДСНС України не є державним органом у розумінні наведеної правової норми, оскільки не має державно-владних повноважень. Зокрема такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 09 липня 2025 року в справі № 910/4017/24.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, вказавши, що висновки, до яких прийшов Верховний суд у своїй постанові від 09.07.2025 у справі №910/4017/24 не підлягають застосуванню щодо спірних правовідносин у даній справі №910/4729/25, оскільки вони не є подібними.
Суд заслухавши пояснення представників сторін та, розглянувши подані документи, дійшов наступного висновку.
За частиною 3 статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону "Про прокуратуру".
За змістом абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року в справі № 1-1/99 поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначено, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведене у Кодексі адміністративного судочинства України.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів справи вбачається, що вказаний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
У пункті 1.9. Статуту САЗ ОРСЦЗ ДСНС України визначено, що за організаційно-правовою формою господарювання САЗ є державною організацією і заснований на державній власності.
Відповідно до п. 1.13. Статуту САЗ є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому, згідно 6.4. п. 6 Статуту джерелами фінансування САЗ є: асигнування Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів на виконання окремих програм; кошти, одержані від господарської діяльності, надання платних послуг та виконаних робіт у встановленому чинним законодавством порядку; кошти, одержані за рахунок добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб; кошти, одержані в установленому порядку за авіаційне чергування в єдиній системі проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування; інші джерела надходжень, не заборонені чинним законодавством.
Разом з тим, державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень та не виступають від імені держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2022 року в справі № 676/2301/20.
Судом встановлено, що САЗ ОРСЦЗ ДСНС України за своєю організаційно-правовою формою є державною організацією, а не державним органом.
Крім того, у спірних правовідносинах дана організація діяла як звичайний господарюючий суб'єкт, а не як суб'єкт владних повноважень. Що, зокрема вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви прокурора в якій, останній просив суд стягнути з Товариства на користь САЗ ОРСЦЗ ДСНС України 6 890 410 грн 96 коп. пені, як самостійному господарюючому суб'єкту. Тому пред'явлення позову в інтересах вказаної державної організації є неправомірним, оскільки виходить за межі повноважень прокурорського представництва.
Отже, САЗ ОРСЦЗ ДСНС України не є державним органом у розумінні наведених правових норм. Зокрема, у спірних правовідносинах вказаний позивач є суб'єктом господарювання та не здійснює жодних владно-управлінських функцій по відношенню до Товариства. Тобто, прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 09.07.2025 в справі № 910/4017/24.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18 та в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 19.02.2019 в справі № 925/226/18.
Пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки судом встановлена неправомірність пред'явлення позову прокурором в інтересах САЗ ОРСЦЗ ДСНС України, даний позов підлягає залишенню без розгляду.
За таких обставин позов прокурора в інтересах держави в особі САЗ ОРСЦЗ ДСНС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" про стягнення 6 890 410 грн 96 коп. підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 226, частиною 2 статті 226, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" про стягнення пені в розмірі 6 890 410 грн 96 коп. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Наталя Плотницька