Ухвала від 10.11.2025 по справі 44/459-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.11.2025Справа № 44/459-б (910/12037/24)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "Мрія" (28008, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, м. Олександрія, вул. Софіївська, буд. 10, оф. 312А)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В межах справи № 44/459-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель "Будівельно-інвестиційна група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" (код ЄДРПОУ 33602854)

про визнання банкрутом

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач Бандола О.О. - ліквідатор

Від відповідача Крісак М.В. - представник

Від АТ «Укргазбанк» Лисий М.С. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/459-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012.

01.10.2024 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "Мрія" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господасрького суду м. Києва від 07.10.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "Мрія" про витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду в межах справи № 44/459-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група", позовна заява розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 04.12.2024

24.10.2024 до Господасрького суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою Господасрького суду м. Києва від 04.12.2024 розгляд справи відкладено на 03.03.2025.

У судовому засіданні 03.03.2025 було оголошено перерву до 09.04.2025.

Судове засідання 09.04.2025 не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.

Ухвалою Господасрького суду м. Києва від 10.04.2025 розгляд справи призначено на 16.06.2025.

У судових засіданнях 16.06.2025 та 03.09.2025 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 10.11.2025 судом встановлено, що предметом даного спору є витребування з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "Мрія" кар'єрний самоскид, БЕЛАЗ-7540К, 2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Нормами пунктів 2 і 3 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 містяться наступні правові висновки:

« 54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16 та від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18, ухвалі Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/339/22).

Оскільки позовна заява боржника заявлена до осіб щодо визнання недійсним правочинів та застосування недійсності правочинів (а саме повернення грошових коштів), то такий спір вважається поданим з немайновими та майновими позовними вимогами.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (п.п 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно долучено до позовної заяви копії договору купівлі-продажу № 2/30-08 03.09.2008, укладеного між ТОВ "Алта Укр" та ТОВ "Фінансова лізингова група" вартість транспортного засобу, який є предметом спору становить 2 245 200,00 грн.

Таким чином, розмір судового, який підлягає сплаті за звернення до суду з даним позовом з урахуванням пільги, встановленої ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, становить 26 942,40 грн. Водночас, позивачем сплачено 4 844,80 грн. судового збору.

Отже, враховуючи приписи ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору, який підлягає доплаті становить 22 097,60 грн.

Згідно ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 176 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 164, 176 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху задовольнити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "Мрія" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 44/459-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Лізингова Група" залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом сплати судового збору в розмірі 22 097,60 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

Ухвала набрала законної сили 10.11.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Чеберяк