ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/12585/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, вул. Автозаводська, буд.2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44725823)
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (04073, просп. Степана Бандери, буд.7, м. Київ, код ЄДРПОУ 30019335)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України (03168, м.Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022)
про повернення попередньої оплати та стягнення 3% річних у загальному розмірі 2 562 922 373, 48 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (далі - відповідач) про повернення попередньої оплати та 3% річних у розмірі 2 410 825 714,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Державним контрактом № 22/2-83-EDK-23 на поставку товарів оборонного призначення від 18.12.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну поставку товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 410 035 538,46 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 790 175,59 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" суму попередньої оплати у розмірі 2 453 850 196 грн 90 коп, 3% річних у розмірі 19 076 629 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 89 995 547 грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 847 840 грн 00 коп судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського від 09.09.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі №910/12585/24 залишено без змін.
27.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій скаржник просить визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 24.10.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП № 79426917 від 24.10.2025. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову від 24.10.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП № 79426917 від 24.10.2025.
Ухвалою від 28.10.2025 призначено розгляд скарги на 11.11.2025.
В системі «Електронний суд» 05.11.2025 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заперечення на скаргу на дії державного виконавця.
В системі «Електронний суд» 06.11.2025 скаржником подано додаткові матеріали по скарзі.
В системі «Електронний суд» 10.11.2025 боржником подано заперечення на скаргу.
Представник відповідача та представник органу ДВС, в судовому засіданні 11.11.2025 заперечили проти поданої скарги, представники третьої особи та позивача підтримали подану скаргу.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" подано заяву про примусове виконання рішення - 21.10.2025, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Міністерства юстиції України вх.№ 184047-26-25 від 21.10.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, виконавче провадження відкрито - 24.10.2025, тобто, на третій день після подачі заяви.
Так, на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 79426917 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 по справі № 910/12585/24 про стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"суму попередньої оплати у розмірі 2 453 850 196,90 грн, 3% річних у розмірі 19 076 629,50 грн, інфляційних втрат у розмірі 89 995 547,08 грн та судовий збір у розмірі 847 840 грн.
Матеріалами скарги встановлено, Наказом Мінстратегпром від 22.09.2023 № 200 "Про включення дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану", включено дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (код згідно з ЄДРПОУ 30019335) до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.
Відповідно до абзацу 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Проте, згідно наявної в матеріалах виконавчого провадження інформації, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" не входить до вищевказаного переліку суб'єктів.
Отже, на підставі вищевикладеного вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання даного рішення суду підлягає зупиненню.
Таким чином, ураховуючи викладене, керуючись абзацом 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, 24.10.2025 державним виконавцем винесено правомірно постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Разом з тим, Скаржник у скарзі, посилаючись на норми абз.22 п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону, зазначає, що державним виконавцем протиправно зупинено вчинення виконавчих дій, оскільки, на його думку, стягувач у виконавчому провадженні № 79426917 фактично та юридично є державою, з огляду на те, що виконує функції держави та засноване на державній формі власності.
Суд погоджується з доводами Відділу та боржником, оскільки, за організаціно-правовою формою скаржник є державним підприємством. Той факт, що підприємство створене на базі державної власності та виконує певні функції держави, не означає, що воно є державою. Відмінність полягає в тому, що держава - це суверенне утворення, наділене владними повноваженнями, яке реалізує свої функції через органи державної влади. Державне ж підприємство - це суб'єкт господарювання, який діє у сфері економічних відносин, виконує господарські завдання і не має владних повноважень.
Таким чином, посилання скаржника на абз. 22 п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону є безпідставним, оскільки ця норма стосується безпосередньо держави як суб'єкта владних повноважень, а не юридичних осіб, створених нею для господарської діяльності.
Отже, державне підприємство не може бути прирівняне до держави ні фактично, ні юридично. Відповідно, дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій не порушують законодавства, є правомірними та ґрунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче провадження».
За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Враховуючи наведене та у зв'язку з наявністю прямої заборони щодо здійснення виконавчих дій - до боржника Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт", дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови про зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП №79426917 від 24.10.2025, є правомірними, а вказана постанова - законною та такою, що не підлягає скасуванню.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази, які спростовують вищенаведені висновки суду, зокрема, щодо неправомірності дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином суд, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин скарги в їх сукупності та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до висновку, що скарга Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", є безпідставною та законодавчо необґрунтованою, а відтак такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відмовити.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 13.11.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА