ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2025Справа № 910/8461/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Олешківської окружної прокуратури (54000,просп. Богоявленський, буд.314, м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ 0485112024) в інтересах Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (73036,вул. Поповича,буд. 23, м. Херсон,Херсонський р-н, Херсонська обл., код ЄДРПОУ 25899361)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ" (03170, вул. Перемоги, буд.9, АПП,м. Київ, код ЄДРПОУ 35557259)
про стягнення коштів у розмірі 945 000,00 грн
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання;
Олешківська окружна прокуратура в інтересах Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ" (далі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 945 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.12.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ" було укладено додаткову угоду № 3 до договору №4-ВЕГА/23 від 09.11.2023, відповідно до якої пункт 3.1. розділу 3 "Ціна договору" Договору №4- ВЕГА/23 від 09.11.2023 викладено в новій редакції: "Ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни і становить 36 062 559, 72 (тридцять шість мільйонів шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 72 копійки) без ПДВ, згідно пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України". Разом з цим, грошові кошти сплачені в якості ПДВ Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ" на виконання умов договору до укладення додаткової угоди №3 в розмірі 945 000,00 грн повернуті та/або відшкодовані позивачу не були. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що позивач є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю та наділений правом на здійснення захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. Крім того, сам факт звернення прокурора до суду ще не означає автоматичної наявності законних підстав для представництва їх повинен визначити суд, і прокурор має це чітко обґрунтувати. Відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, відповідно існують підстави для повернення позовної заяви Олешківській окружній прокуратурі на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України. 12.12.2024 між Службою та відповідачем було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023, якою сторони змінили пункт 3.1 договору, виклавши його у новій редакції. В оновленій редакції пункту зазначено: «Ціна договору визначається на підставі договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) і становить 36 062 559,72 грн. без ПДВ згідно пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України». Таким чином, позовна вимога щодо повернення 945 000,00 грн. є юридично необґрунтованою, суперечить умовам договору, підтвердженим обома сторонами, положенням ПКУ та офіційній позиції органу податкової політики. До того ж, така вимога свідчить про зловживання правом з боку позивача та намагання змінити умови угоди заднім числом, що прямо суперечить принципам добросовісності, правової визначеності та юридичної сили належно укладених договорів.
31.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано клопотання про долучення доказів.
04.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивачем сформовано відповідь на відзив.
04.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, Олешківською окружною прокуратурою подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на характер даної справи, з метою повного і всебічного дослідження доказів у справі, для ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 розгляд справи призначено на 07.10.2025, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 04.11.2025.
04.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, ТОВ «Компанія Вега КМ» сформувала письмові пояснення у справі.
В судовому засіданні 04.11.2025 представник прокурора підтримав позовні вимоги, представники позивача та відповідача в засідання суду не з'явивлися про розгляд справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 04.11.2025 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02.10.2023 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (далі - Служба, Позивач) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-10-02-011855-a з предметом закупівлі: Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Бобровського, буд. 32, буд. 55, кв. 2, вул. Гусинська, буд. 10, буд. 14, вул. Дєдуха, буд. 25, буд. 52, кв. 1, буд. 63, буд. 65а, буд. 78, буд. 104, вул. Зелена, буд. 42, вул. Перемоги, буд. 9 с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області.
Згідно з протоколом затвердження річного плану закупівель UA-P-2023-10-02-004248- b, який опубліковано в Електронній системі публічних закупівель «Прозорро» джерелом фінансування закупівлі є Державний бюджет України, а очікувану вартість визначено в розмірі 38 648 416,00 гривень.
Відповідно до реєстру пропозицій участь у вказаних відкритих торгах з особливостями прийняв один учасник: ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» (код ЄДРПОУ: 35557259) з пропозицією грн 37 498 936,52 грн з ПДВ.
Відповідно до опублікованого 16.10.2023 в електронній системі публічних закупівель «Прозорро» протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2023-10-02-011855-a зазначено, що ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації та відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі». 20.10.2023 опубліковано повідомлення про намір укласти договір, відповідно до якого переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ», ціна тендерної пропозиції визначена в розмірі 37 498 936,52 грн з ПДВ, джерело фінансування закупівлі: державний бюджет України.
09.11.2023 між Службою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» укладено договір № 4-ВЕГА/23 про закупівлю робіт «Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Бобровського, буд. 32, буд. 55, кв. 2, вул. Гусинська, буд. 10, буд. 14, вул. Дєдуха, буд. 25, буд. 52, кв. 1, буд. 63, буд. 65а, буд. 78, буд. 104, вул. Зелена, буд. 42, вул. Перемоги, буд. 9 с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області» (далі - Договір).
Пунктом 3.1 Договору сторонами передбачено, що ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Договору) i становить 37 498 936 (тридцять сім мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 52 копійки, у тому числі ПДВ 20% - 6 249 822 (шість мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 75 копійок.
Відповідно до п. 3.3. Договору визначено, що фінансування Робіт проводиться відповідно до Плану фінансування робіт, що є додатком до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (Додаток №3 до даного Договору).
Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 договірна ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України. У разі зміни нормативно-правових актів, що стосуються ціноутворення у будівництві, Договір приводиться у відповідність до таких нормативно-правових актів шляхом укладення додаткової угоди.
Відповідно до п. 11.1 договору порядок та строки фінансування за цим договором визначаються чинним нормативно-правовими актами України, умовами цього договору та узгодженими сторонами планом фінансування виконаних робіт (додаток № 3), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 11.2 договору роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до п. 12.1, 12.2 Договору, Розрахунки за виконані Роботи здійснюються Замовником відповідно до взятих бюджетних зобов'язань в межах бюджетних асигнувань (ст.49 Бюджетного Кодексу України), виключно в межах відповідних фактичних надходжень (ст.48 Бюджетного Кодексу України) на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються Замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) Замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів i устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності). Взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт, що зазначені у проектній документації, та їх вартості, визначеній у договірній ціні.
Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач отримав від позивача попередню оплату за роботи із урахуванням ПДВ, при тому що відповідні роботи були звільненні від оподаткування ПДВ у відповідності до пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, відтак зазначені кошти в сумі 945 000,00 грн підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як такі що набуті без достатньої правової підстави.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Звертаючись до господарського суду з позовом та обґрунтовуючи, у чому полягає порушення інтересів держави, прокурор зазначив наступне.
Відповідно до п. 2.1.2., 2.2.2., 2.2.3. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури № Н-52 від 10.02.2025 (далі - Положення), метою діяльності служби є здійснення в межах визначених повноважень заходів з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об'єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами (об'єктів оброблення відходів, полігонів), інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об'єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, військових об'єктів та майна, у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також щодо об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення; виконання в межах повноважень функцій замовника із закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення виконання мети, предмету діяльності та функцій Служби, визначених цим Положенням; виконання з дотриманням законодавства функцій одержувача бюджетних коштів.
Згідно з п.п. 2.3.31, 2.3.33 Положення про Службу з відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області остання наділена владними управлінськими функціями, які делеговані у якості повноважень, щодо забезпечення цільового, ефективного та результативного використання бюджетних коштів відповідно до вимог бюджетного законодавства; організації внутрішнього контролю за цільовим ефективним та результативним використанням бюджетних коштів, що надходять Службі з урахуванням вимог бюджетного законодавства.
Відповідно до п. 3.9 Положення Служба має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інших рахунки в установах банків, рахунків в органах Казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України зі своїм найменуванням та найменуванням Уповноваженого органу управління.
Відповідно до п. 3.10. Положення Служба має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.
Відповідно до п. п. 6.1.2., 6.1.10 Положення Служба має право укладати в установленому порядку контракти (договори); здійснювати самопредставництво інтересів Служби в судах України через уповноважених осіб, у встановленому законодавством порядку, а також забезпечувати представництво Служби через представників у органах державної влади, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності.
Таким чином, Служба є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження бюджетними коштами при реалізації повноважень у сфері будівництва, реконструкції, капітального ремонту, реставрації, інших інженерно технічних заходів та в цілому відновлення та розвитку інфраструктури держави. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади.
Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, який визначає виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 3 ст. 23 названого Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення останніх. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Водночас суд зауважує, що п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Суд зауважує, що перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, у той час як прокурор набуває право на представництво тільки якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
При цьому нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Вирішуючи питання можливості здійснення прокурором захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а також надаючи оцінку доводам щодо наявності у прокурора правових підстав для звернення із цим позовом та визначення ним у якості позивача саме Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
27.05.2025 Олешківською окружною прокуратурою направлено на адресу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області з викладенням виявлених фактичних порушень інтересів держави та з проханням надати інформацію про вжиті самостійні заходи, спрямовані на захист інтересів держави щодо повернення зайво сплачених коштів ПДВ.
30.05.2025 до Олешківської окружної прокуратури надійшла відповідь, відповідно до якої повідомлено, що враховуючи узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, затверджену наказом Міністерства фінансів України 09 серпня 2024 року № 397, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області прийняла рішення внести відповідні зміни до укладених договорів.
В грудні 2024 року були укладені Додаткові угоди до Договорів в яких п.3.1 викладений в новій редакції, а саме договірні ціни були змінені, тобто розраховані без нарахування ПДВ на вартість операції з постачання будівельно-монтажних робіт. По Договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 р. на даний час ведеться претензійно - позовна робота щодо стягнення з ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» зайво сплаченого ПДВ.
20.06.2025 Олешківською окружною прокуратурою повторно направлено на адресу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області запит щодо того, чи було сплачено ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» грошові кошти за їх претензією від 14.05.2025 №11-4/462 та чи планується Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області пред'явлення позову до ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» про повернення безпідставно отриманих коштів ПДВ за договором №4-ВЕГА/23 від 09.11.2023.
23.06.2025 до Олешківської окружної прокуратури надійшла відповідь від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області надійшла відповідь №11-6/672 від 23.06.2025, відповідно до якої ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» не виконало вимоги претензії від 14.05.2025 №11-4/464 та що позовні заяви Службою найближчим часом подаватися до суду не будуть. Зі змісту листа, наданого у відповідь на зазначений запит прокуратури, вбачається, що позивачем самостійно не вживались дієвих заходів щодо повернення зайво сплачених коштів ПДВ та не планується звернення до суду з означеним питанням.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що прокурор підтвердив підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Приписами ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 Цивільного кодексу України).
Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Відповідно до п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Режим звільнення від оподаткування ПДВ за приписами вказаної норми застосовується до операцій, а не до суб'єктів.
Умовами укладеного договору визначено, що замовником будівництва є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, підрядником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ»; предметом договору є будівельні роботи «Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Бобровського, буд. 32, буд. 55, кв. 2, вул. Гусинська, буд. 10, буд. 14, вул. Дєдуха, буд. 25, буд. 52, кв. 1, буд. 63, буд. 65а, буд. 78, буд. 104, вул. Зелена, буд. 42, вул. Перемоги, буд. 9 с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області; фінансування робіт здійснюється коштом державного бюджету.
Відповідач не спростував, що будівництво здійснювалось за державні кошти.
Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Поняття «будівництво житла за державні кошти» у п. 197.15. ст. 197 Податкового кодексу України, слід розуміти як будівництво за грошові кошти, що належать державі.
Поняттю «державні кошти» відповідає інше поняття, яке застосовується у чинному законодавстві «публічні кошти». Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти - кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти суб'єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності тощо.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), юридичні особи, які є установами, організаціями, які забезпечують потреби держави та є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Отже, грошові кошти, що отримані відповідачем як підрядником і надавачем (постачальником) будівельно-монтажних робіт з будівництва житла є державними коштами, отриманими з державного бюджету, що відповідає умовам договору.
Наказом Міністерства фінансів України № 397 від 09.08.2024 затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України» (далі - Узагальнююча консультація), у якій сформовано загальну позицію щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з нового будівництва житла, у разі оплати таких робіт за рахунок державних коштів.
Згідно з положеннями Узагальнюючої консультації генеральний підрядник (платник податку на додану вартість) зобов'язаний відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що були нараховані за операцією з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування податком на додану вартість, за правилами, встановленими статтею 192 розділу V ПКУ, зокрема:
- повернути замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість;
- скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням податку на додану вартість, в якому вказати зі знаком «-» показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником;
- скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування податку (з позначкою «Без ПДВ»).
Предметом договору було виконання будівельних робіт по об'єктам закупівлю робіт «Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Бобровського, буд. 32, буд. 55, кв. 2, вул. Гусинська, буд. 10, буд. 14, вул. Дєдуха, буд. 25, буд. 52, кв. 1, буд. 63, буд. 65а, буд. 78, буд. 104, вул. Зелена, буд. 42, вул. Перемоги, буд. 9 с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області» за рахунок державних коштів, операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти підлягали звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, а отже включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла здійснено без дотримання вимог податкового законодавства.
Суд враховує, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов'язком, а не правом платника податку.
Суд також враховує, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).
Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
За викладених обставин, суд вважає що при укладенні договору сторонами до ціни договору податок на додану вартість було включено неправомірно.
Згідно з п. 12.14 договору замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі, що не перевищує 10% від вартості робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду а саме: 5.501.728,77 грн. у т.ч. на 2023 рік - 2.100.000,00 грн на строк не більше 90 календарних днів.
Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області, на виконання умов Договору 10.12.2023 Замовник сплатив на рахунок ТОВ «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» 5 670 000,00 грн., з них ПДВ 945 000,00 грн, що підтверджується також інформацією з єдиного веб-порталу використання публічних коштів Spending.
З наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області проведено оплати по наступним об'єктам в таких розмірах:
Житловий будинок по вул. Бобровського, 32 виконано роботи на суму 465 878,84 грн, у т.ч. ПДВ 77 646,47 грн;
Житловий будинок по вул. Гусинська, 10 виконано роботи на суму 552 044,17 грн, у т.ч. ПДВ 92 007,36 грн;
Житловий будинок по вул. Гусинська, 14 виконано роботи на суму 464 626,75 грн, у т.ч. ПДВ 77 437,79 грн;
Житловий будинок по вул. Дєдуха,25 виконано роботи на суму 503 003,98 грн, у т.ч ПДВ 83 834,00 грн;
Житловий будинок по вул. Дєдуха,52 виконано роботи на суму 611 316,94 грн, у т.ч. ПДВ 101886,16 грн;
Житловий будинок по вул. Дєдуха,63 виконано роботи на суму 517 667,41 грн, у т.ч. ПДВ 86 277,90 грн;
Житловий будинок по вул. Дєдуха,65а виконано роботи на суму 484 792,27 грн, у т. . ПДВ 80 798,72 грн.
Житловий будинок по вул. Дєдуха, 78 виконано роботи на суму 517 667,41 грн, у т. . ПДВ 86 277,90 грн.
Житловий будинок по вул. Дєдуха,104 виконано роботи на суму 517 667,41 грн, у т. . ПДВ 80 798,72 грн.
Житловий будинок по вул. Зелена, 42 виконано роботи на суму 517 667,41 грн, у т. . ПДВ 86 277,90 грн.
Житловий будинок по вул. Перемоги,9 виконано роботи на суму 517667,41 грн, у т. . ПДВ 86 277,90 грн.
12.12.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» було укладено додаткову угоду № 3 до договору №4-ВЕГА/23 від 09.11.2023, відповідно до якої пункт 3.1. розділу 3 «Ціна договору» Договору №4- ВЕГА/23 від 09.11.2023 викладено в новій редакції: «Ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток « 1 до Договору) і становить 36 062 559, 72 (тридцять шість мільйонів шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 72 копійки) без ПДВ згідно пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України».
Отже, сторони уклавши додаткову угоду № 3 від 12.12.2024 привели умови відповідного пункту договору у відповідність до чинного законодавства та виключили з ціни договору податок на додану вартість.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки у разі, якщо така правова підстава в подальшому відпала, зокрема, визнана недійсною в установленому порядку, або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без правової підстави, передбаченої законом, іншими правовими актами чи правочином.
Враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти за виконані роботи щодо постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла з ПДВ, а відповідні операції на момент укладення договору були звільнені від оподаткування ПДВ, тому суд приходить до висновку, що кошти в сумі 945 000,00 грн набуті відповідачем без достатньої правової підстави, тому підлягають поверненню позивачу.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги Олешківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Херсонської обласної прокуратури. Витрати відповідача на правничу допомогу, залишаються за останнім.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» (03170, вул. Перемоги, буд.9, АПП,м. Київ, код ЄДРПОУ 35557259) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (73036,вул. Поповича,буд. 23, м. Херсон,Херсонський р-н, Херсонська обл., код ЄДРПОУ 25899361) суму у розмірі 945 000,00 грн (дев'ятсот сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» (03170, вул. Перемоги, буд.9, АПП,м. Київ, код ЄДРПОУ 35557259) на користь Херсонської обласної прокуратури (реквізити: одержувач коштів: Херсонська обласна прокуратура, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 04851120; Банк отримувача: Державна казначейська служба України у м.Києві; МФО: 820172; р/р UA568201720343100001000002291; Призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ:2800) судового збору у розмірі 11 340 (одинадцять тисяч триста сорок) грн 00 коп .
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА