вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1067/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове (вх.№02.3.1-02/9614/25 від 04.11.2025 року) про зміну процесуального статусу учасника справи
у справі №907/1067/25
за позовом Берегівської окружної прокуратури, м. Берегове в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна», м. Київ
та до Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове
про визнання недійсною додаткової угоди до Договору та стягнення 473 461,12 грн
За участі: не викликались
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідачів про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 30.07.2024 до договору №110055/2024 від 05.01.2024, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (код ЄДРПОУ 44878589) та КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 01992251) та стягнення 473 461,12 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
04.11.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове (вх.№02.3.1-02/9614/25 від 04.11.2025 року) про зміну процесуального статусу учасника справи.
В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказує на те, що зміна вартості електроенергії була ініційована постачальником та оформлена додатковою угодою. КНП не мало правових або фінансових підстав відмовитися від її підписання, оскільки оплата здійснювалась через Державну казначейську службу України, яка здійснює попередній контроль за використанням бюджетних коштів і не виявила жодних зауважень чи застережень. На момент укладення договору і додаткової угоди жоден контролюючий орган - Держаудитслужба, НКРЕКП, фінансові підрозділи обласної ради - не висловив претензій щодо законності закупівлі чи ціноутворення.
Вважає, що залучення КНП до участі у даній справі у статусі Відповідача є формальним та не відповідає вимогам ст.50 ГПК України, оскільки до КНП не заявлено жодної позовної вимоги, а такі стосуються лише Відповідача 1. Але рішення суду у цій справі в майбутньому може вплинути на права та обов'язки КНП.
Відтак просить змінити процесуальний статус КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегове» Закарпатської обласної ради із відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача.
Проаналізувавши подане клопотання, суд приходить до висновку, що таке підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.
Частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові ОП КГС ВС від 16 лютого 2024 року у справі № 902/1331/22 йдеться про те, що Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).
Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).
Таким чином, враховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та виходячи із системного аналізу змісту положень частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що зазначені процесуальні норми дозволяють суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити первісного відповідача належним відповідачем, причому вказані процесуальні дії суд має право вчиняти лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, тобто не з ініціативи суду, а процесуальним наслідком пред'явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.
Відповідно до вимог ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
2. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.
4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Разом з тим, судом встановлено, що до суду надійшло клопотання про розгляд питання яке не входить до компетенції суду, а саме зміст клопотання полягає в зміні процесуального статусу учасника справи поданого таким учасником.
Таким чином, подане клопотання не містять змісту питання, яке має бути розглянуто судом до якого воно подано.
З урахуванням викладеного, суд встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ст. 170 ГПК України, повертає таке заявнику без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 50, 170, 174, 234 ГПК України, господарський суд
Клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове (вх.№02.3.1-02/9614/25 від 04.11.2025 року) про зміну процесуального статусу учасника справи - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.11.2025.
Суддя О.Ф. Ремецькі