майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
12 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/786/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Починок О.І., ордер серії СА №1125709 від 17.06.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД"
до Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ"
про стягнення 1826932,33 грн (згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 19.09.2025).
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ" про стягнення 1730197,81 грн, з яких 1180088,94 грн основного боргу, 35955,00 грн 3% річних, 332880,69 грн пені та 181273,18 грн інфляційних витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки від 08.03.2024 №08/03/24 зобов'язань з оплати товару своєчасно та у повному обсязі (а.с.1-12, 15-24).
Ухвалою від 23.06.2025 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання усіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також належних доказів їх відправлення відповідачу.
03.07.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 30.06.2025, у якій останній просив прийняти дану заяву та відкрити провадження у справі №906/786/25 за позовною заявою ТОВ "ЕОЛ ЛТД" до ПП "СЛОБОДИЩЕ" про стягнення 1730197,81 грн, з яких 1180088,94 грн основного боргу, 35955,00 грн 3% річних, 332880,69 грн пені та 181273,18 грн інфляційних витрат. До вказаної заяви додано документи в обґрунтування позовних вимог, а також новий примірник позовної заяви про стягнення з ПП "СЛОБОДИЩЕ" на користь ТОВ "ЕОЛ ЛТД" заборгованості за договором поставки від 08.03.2024 №08/03/24 у розмірі 1927368,04 грн, з яких 1180088,00 грн основного боргу, 35156,00 грн 3% річних, 324177,82 грн пені, 165931,97 грн інфляційних витрат та 222013,25 грн штрафу у розмірі 5% (а.с.28-136).
Ухвалою від 14.07.2025 суд прийняв позовну заяву від 17.06.2025 вх.№839/25 до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21.08.2025. Позовна заява у новій редакції від 30.06.2025 (а.с.31-47) судом до розгляду не приймалася. Суд роз'яснив, що у разі необхідності зменшення/збільшення розміру позовних вимог, зміни предмета/підстав позову позивач має право подати відповідну заяву в порядку та строки, визначені ст.46 ГПК України.
01.08.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання від 30.07.2025 про долучення до матеріалів справи оригіналів документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, для їх огляду в ході дослідження письмових доказів (а.с.140-144).
Ухвалою від 21.08.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 22.09.2025.
22.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог від 19.09.2025, згідно з якою останній донарахував станом на 19.09.2025 на непогашену суму боргу та просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 8535,00 грн та пеню у розмірі 88199,52 грн, що у загальній сумі разом із вже заявленими вимогами становить 1826932,33 грн, з яких 1180088,94 грн основного боргу, 44490,00 грн 3% річних, 421080,21 грн пені та 181273,18 грн інфляційних витрат (а.с.160-165).
Ухвалою від 22.09.2025 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "ЕОЛ ЛТД" про збільшення позовних вимог від 19.09.2025; закрив підготовче провадження та призначив справу №906/786/25 до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 12.11.2025.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином шляхом доставлення ухвали суду в електронній формі до електронного кабінету ПП "СЛОБОДИЩЕ" (а.с.170); будь-яких заяв відповідача з повідомленням причин неявки його представника у засідання, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву в порядку ст.165 ГПК України не скористався.
Суд у межах наданих йому повноважень створив усі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву не перешкоджають розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви немає, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.202 ГПК України.
У засіданні 12.11.2025 представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його у повному обсязі з урахуванням збільшених позовних вимог, заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд оглянув оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та долучив копії рахунків, доказів реєстрації податкових накладних, банківських виписок до матеріалів справи.
12.11.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГРК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
08.03.2024 між ТОВ "ЕОЛ ЛТД" (далі - постачальник, позивач) та ПП "СЛОБОДИЩЕ" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №08/03/24 (далі - договір) (а.с.48-50), відповідно до предмета якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару, по кількості, вартості, якості, найменуванню та на умовах поставки відповідно до специфікацій до нього, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.2.1 договору, загальна кількість товару, асортимент, ціна, строки поставки товару, що постачається за даним договором, визначаються сторонами у специфікаціях до нього, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.2.3 договору, партією товару вважається кількість товару, поставлена за одним транспортним документом (залізничною накладною при поставці залізничним транспортом, товаротранспортною накладною при поставці автомобільним транспортом).
Відвантаження товару відбувається згідно з графіком відвантаження, вказаним у специфікаціях по кожній партії товару (п.3.2 договору).
Право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту передання йому товару. При цьому, переданням товару вважається вручення його представнику покупця у пункті вивантаження (п.3.3 договору). Датою передачі товару вважається дата здачі товару представнику покупця, яка зазначається в товаротранспортній накладній (п.3.4 договору).
Згідно з п.3.5 договору, постачальник зобов'язаний передати покупцеві такі документи: видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою постачальника, оформлюються на підставі транспортних документів; податкові накладні, підписані та скріплені печаткою постачальника; сертифікат (паспорт) якості товару, виданий виробником товару; товарно-транспортна накладна.
Умови щодо приймання товару по кількості та якості погоджені сторонами у п.п.3.6 - 3.10 договору. Зокрема, у п.3.8 договору визначено, що по факту приймання покупець робить відмітку в товарній накладній постачальника, підписує, ставить печатку і повертає один екземпляр накладної разом з дорученням на отримання товару постачальнику по пошті, або передає уповноваженому представнику постачальника, що є підтвердженням приймання покупцем поставленої йому партії товару.
Відповідно до п.4.1 договору, оплата товару здійснюється покупцем не пізніше двох банківських днів з дня отримання відповідного рахунка постачальника, якщо інше не передбачено даним договором або додатками чи додатковими угодами до нього. Оплата за товар здійснюється у національній валюті України - гривні. Покупець має право зробити попередню оплату вартості всієї партії товару.
Ціни на товар та загальна вартість партії товару встановлюються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Якщо сторони протягом терміну дії договору додатково передбачають строки поставки товару на наступні періоди, то разом із тим будуть встановлені ціни (п.4.3 договору). Ціна включає погрузку у автомобіль та транспортні витрати на доставку товару покупцю. Також ціна включає податок на додану вартість (п.4.4 договору).
Загальна сума договору складає суму всіх підписаних специфікацій до нього. Загальна сума договору може змінюватись шляхом підписання сторонами додаткових специфікацій чи зменшення/збільшення погодженої ціни товару (п.4.5 договору).
Відповідно до п.п.4.6 - 4.8 договору, розрахунки по цьому договору здійснюються покупцем в національній валюті України - гривні в безготівковому порядку на поточний рахунок постачальника, що вказаний у цьому договорі та у виставленому рахунку-фактурі. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару (в тому числі ПДВ), визначену у специфікації до цього договору. За згодою сторін розрахунок за поставлений товар може бути виконаний в іншій формі та в іншому порядку, що не суперечить діючому законодавству України, узгоджується сторонами в кожній окремій специфікації.
Згідно з п.5.4 договору, за порушення строків оплати товару понад 7 (сім) днів від терміну, вказаного у п.4.1 цього договору покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожен день такого прострочення. Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань, визначених у п.4.7 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Цей договір і всі його додатки вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та їх скріплення печатками сторін (п.8.1 договору). Строк дії цього договору до 31 грудня 2024 року або в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.2 договору). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.8.3 договору).
Відповідно до умов даного договору між сторонами укладено ряд специфікацій:
- специфікація №1 від 08.03.2024 на поставку мінеральних добрив КАС - 32 (налив) у кількості 25,0 т, ціною 18500,00 грн за 1 т з ПДВ, на загальну суму 462500,00 грн, у т.ч ПДВ - 77083,33 грн. Термін поставки товару: 13.03.2024 - 15.03.2024 (а.с.51);
- специфікація №2 від 01.04.2024 на поставку мінеральних добрив КАС - 32 (налив) у кількості 25,0 т, ціною 18700,20 грн за 1 т з ПДВ, на загальну суму 467505,00 грн, у т.ч ПДВ - 77917,50 грн. Термін поставки товару: 03.04.2024 - 04.04.2024 (а.с.52);
- специфікація №3 від 23.04.2024 на поставку мінеральних добрив КАС - 32 (налив) у кількості 25,0 т, ціною 18000,00 грн за 1 т з ПДВ, на загальну суму 450000,00 грн, у т.ч ПДВ - 75000,00 грн. Термін поставки товару: 24.04.2024 - 25.04.2024 (а.с.53);
- специфікація №4 від 01.05.2024 на поставку мінеральних добрив КАС - 32 (налив) у кількості 50,0 т, ціною 17800,20 грн за 1 т з ПДВ, на загальну суму 890010,00 грн, у т.ч ПДВ - 148335,00 грн. Термін поставки товару: 02.05.2024 - 1 авто; 07.05.2024 - 1 авто (а.с.54);
- специфікація №5 від 07.05.2024 на поставку мінеральних добрив КАС - 32 (налив) у кількості 24,7 т, ціною 18460,20 грн за 1 т з ПДВ, на загальну суму 455966,94 грн, у т.ч ПДВ - 75994,49 грн. Термін поставки товару: 07.05.2024 - 1 авто. Також сторони погодили п.4.1 договору викласти у редакції, згідно з якою розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше терміну остаточного розрахунку, що зазначений у специфікації до даного договору, та на підставі рахунку-фактури, що виставлений постачальником. Термін остаточного розрахунку покупця: 01.08.2024 (а.с.55);
- специфікація №6 від 09.05.2024 на поставку мінеральних добрив КАС - 32 (налив) у кількості 75,0 т, ціною 18260,10 грн за 1 т з ПДВ, на загальну суму 1369507,50 грн, у т.ч ПДВ - 228251,25 грн. Термін поставки товару: 10.05.2024 - 2 авто; 13.05.2024 - 1 авто. Також сторони погодили п.4.1 договору викласти у редакції, згідно з якою розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше терміну остаточного розрахунку, що зазначений у специфікації до даного договору, та на підставі рахунку-фактури, що виставлений постачальником. Термін остаточного розрахунку покупця: 01.08.2024 (а.с.56).
З викладених у позовній заяві обставин та матеріалів справи слідує, що позивач поставив відповідачу добрива рідкі азотні (КАС-32) (налив) на загальну суму 4060039,88 грн, про що свідчать:
- накладна №Е-00005 від 18.03.2024 на суму 451955,00 грн, у т.ч. ПДВ - 75325,83 грн, за поставку 24,430 т товару ціною 15416,67 грн/т, товарно-транспортна №30851 від 18.03.2024 НН №207-593 та сертифікат якості №С207-580 від 18.03.2024 (а.с.57-59);
- накладна №Е-00009 від 03.04.2024 на суму 462268,94 грн, у т.ч. ПДВ - 77044,82 грн, за поставку 24,720 т товару ціною 15583,50 грн/т, товарно-транспортна №31958 від 03.04.2024 НН №207-790 та сертифікат якості №С207-760 від 03.04.2024 (а.с.60-62);
- накладна №Е-00019 від 25.04.2024 на суму 444240,00 грн, у т.ч. ПДВ -74040,00 грн, за поставку 24,680 т товару ціною 15000,00 грн/т, товарно-транспортна №33418 від 25.04.2024 НН №822532 та паспорт якості №648 від 25.04.2024 (а.с.63-65);
- накладна №Е-00020 від 02.05.2024 на суму 439486,94 грн, у т.ч. ПДВ - 73247,82 грн, за поставку 24,690 т товару ціною 14833,50 грн/т, товарно-транспортна №33695 від 02.05.2024 НН №823292 та паспорт якості №29 від 02.05.2024 (а.с.66-68);
- накладна №Е-00021 від 07.05.2024 на суму 444649,00 грн, у т.ч. ПДВ - 74108,17 грн, за поставку 24,980 т товару ціною 14833,50 грн/т, товарно-транспортна №33780 від 07.05.2024 НН №823666 та паспорт якості №72 від 07.05.2024 (а.с.69-71);
- накладна №Е-00022 від 07.05.2024 на суму 455966,94 грн, у т.ч. ПДВ -75994,49 грн, за поставку 24,700 т товару ціною 15383,50 грн/т, товарно-транспортна №33817 від 07.05.2024 НН №823786 та паспорт якості №66 від 07.05.2024 (а.с.72-74);
- накладна №Е-00023 від 10.05.2024 на суму 453580,88 грн, у т.ч. ПДВ - 75596,81 грн, за поставку 24,840 т товару ціною 15216,75 грн/т, товарно-транспортна №33884 від 10.05.2024 НН №823975 та паспорт якості №92 від 10.05.2024 (а.с.75-77);
- накладна №Е-00024 від 10.05.2024 на суму 453946,09 грн, у т.ч. ПДВ - 75657,68 грн, за поставку 24,860 т товару ціною 15216,75 грн/т, товарно-транспортна №33901 від 10.05.2024 НН №824014 та паспорт якості №92 від 10.05.2024 (а.с.78-80);
- накладна №Е-00025 від 13.05.2024 на суму 453946,09 грн, у т.ч. ПДВ - 75657,68 грн, за поставку 24,860 т товару ціною 15216,75 грн/т, товарно-транспортна №33926 від 10.05.2024 НН №824055 та паспорт якості №100 від 10.05.2024 (а.с.81-83).
Договір та специфікації до нього, вказані вище накладні, товарно-транспортні накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.
Також до справи долучено копії рахунків постачальника на оплату товару №Е-0004 від 08.03.2024, №Е-0009 від 01.04.2024, №Е-0012 від 23.04.2024, №Е-0014 від 03.05.2024, №Е-0015 від 07.05.2024, №Е-0016 від 10.05.2024 (а.с.175-180).
За фактами поставок товару відповідачу за вказаними вище накладними позивач склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (а.с.84-95, а.с.181-192).
Відповідач зі свого боку здійснив лише часткову оплату за поставку добрив рідких азотних (КАС-32) у розмірі 2279950,94 грн, що підтверджується банківськими виписками за рахунками постачальника (а.с.96-123, 196-213).
Відтак станом на 28.05.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 1780088,94 грн, про що свідчить підписаний між сторонами та скріплений їх печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період з 11.03.2024 до 28.05.2024 (а.с.124).
Як повідомив позивач, у травні 2024 року на прохання відповідача сторони домовилися, що відповідно до п.5 специфікації від 07.05.2024 №5 та п.5 специфікації від 09.05.2024 №6, які є невід'ємними частинами договору поставки від 08.03.2024 №08/03/24, термін на погашення відповідачем боргу у розмірі 1780088,94 грн продовжено до 01.08.2024. Попри це станом на 01.08.2024 заборгованість погашена не була.
08.11.2024 відповідач переказав на рахунок позивача кошти у розмірі 300000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 08.11.2024 №1133 та 06.12.2024 - 300000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 06.12.2024 №1931 (а.с.208 на звороті, 210 на звороті), у зв'язку з чим заборгованість склала 1180088,94 грн.
З метою врегулювання спору у досудовому порядку позивач 27.03.2025 направив на адресу відповідача претензію №00007/25 від 20.03.2025 з вимогою про виконання зобов'язань за договором поставки №08/03/24 від 08.03.2024 належним чином, сплату залишку заборгованості, пені та суми інфляційного збільшення за порушення строків оплати товару (а.с.125-132, 193-194).
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідач отримав претензію 03.04.2025 (а.с.195), однак відповіді не надав, вимоги позивача не виконав.
За наведених обставин, з метою захисту своїх порушених майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивач змушений був звернутися з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.663 ЦК України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч.1 ст.664 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товару на загальну суму 4060039,88 грн. Претензії з якості або кількості товару, відповідні акти, заяви щодо виявлення будь-яких недоліків, згідно з п.п.3.9, 3.10 договору, відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Як встановлено судом та зазначалось вище, у п.5 специфікації від 07.05.2024 №5 та п.5 специфікації від 09.05.2024 №6 до договору сторони погодили термін остаточного розрахунку відповідача - 01.08.2024.
Однак відповідач не оплатив товар у повному обсязі в обумовлений сторонами строк, здійснив часткові оплати, у результаті чого залишок боргу станом на час розгляду даної справи склав 1180088,94 грн.
Жодних документально обґрунтованих заперечень щодо наведених обставин та наявності заборгованості перед позивачем відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст.ст.76, 77, 79, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорій стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
У даному випадку кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі надати пояснення та докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати переконливість поданих доказів та позицій у справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості суду не надав.
З огляду на встановлені вище фактичні обставини справи, які відповідачем не спростовані, виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності (ст.3 ЦК України), беручи до уваги принцип змагальності сторін та стандарт переваги більш вагомих доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимоги про стягнення з відповідача 1180088,94 грн основного боргу.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Як зазначалось вище, відповідальність покупця за порушення строків оплати товару у вигляді нарахування пені передбачена п.5.4 договору.
Окрім того, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).
Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого товару встановлено судом вище та відповідачем не спростовано.
Доказів відсутності правових підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат або власного контррозрахунку з обґрунтуванням його правильності та повноти на спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС "LIGA 360" розрахунок позивача (а.с.19 на звороті - 21, 161), враховуючи відсутність у суду повноважень виходити за межі пред'явлених позовних вимог (ч.1 ст.14, ч.2 ст.237 ГПК України), суд погоджується із заявленими позивачем розмірами пені, інфляційних витрат і 3% річних в межах визначеного ним періоду, а відтак позов в частині вимог про стягнення 421080,21 грн пені, 181273,18 грн інфляційних витрат та 44490,00 грн 3% річних підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, за висновком суду, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, відповідають нормам чинного законодавства та підтверджені належними й допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З матеріалів справи слідує, що позивач під час подання до суду позовної заяви від 17.06.2025 та заяви про збільшення позовних вимог від 19.09.2025 в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи сплатив судовий збір у розмірі 23791,00 грн, про що свідчать платіжні інструкції №170 від 17.06.2025, №13 від 19.09.2025 (а.с.14, 162).
Враховуючи висновок суду про задоволення позову, судовий збір, відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, покладається на відповідача в сумі 21923,19 грн (1826932,33 грн х 1,5% х 0,8, де - 1826932,33 грн - ціна позову; 1,5% - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру; 0,8 - передбачений ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Водночас суд роз'яснює, що позивач має право повернути на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" з Державного бюджету України суму судового збору, сплачену у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 1867,81 грн, у разі подання відповідного клопотання. Станом на час ухвалення даного рішення таке клопотання до суду не надходило.
Питання розподілу витрат ТОВ "ЕОЛ ЛТД" на професійну правничу допомогу наразі судом не вирішується з огляду на необхідність подання позивачем доказів їх понесення в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ" (вул. Карпенка, буд. 1, с. Слободище, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13330, код ЄДРПОУ 33708198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД" (вул. Рози-Люксембург, буд. 8, кв. 15, м. Черкаси, Черкаська обл., 18005, код ЄДРПОУ 14213892) 1180088,94 грн основного боргу, 44490,00 грн 3% річних, 421080,21 грн пені, 181273,18 грн інфляційних витрат та 21923,19 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.11.25
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу;
- сторонам, представнику позивача (до ел.каб.).