13.11.2025 року м.Дніпро Справа № 912/3057/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025р. (суддя Глушков М.С., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 25.02.2025р.) у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до: Фермерського господарства "БАЗ.І.С.", сільрада Дмитрівська, Знам'янський район, Кіровоградська область
про стягнення 3 759,62 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарства "БАЗ.І.С.", про стягнення 3 759,62 грн., з яких: заборгованість за розподіл електричної енергії в сумі 2 527,36 грн., пеня в розмірі 976,65 грн., індекс інфляції в сумі 165,61 грн. та 3% річних у сумі 90,00 грн., з покладенням на відповідача судових витрат.
Позов обґрунтований невиконанням Відповідачем умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині оплати за послуги.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025р. у справі № 912/3057/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скарга обґрунтована тим, що згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, однак всупереч процесуальних норм та залишення без розгляду клопотання Відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позов, суд дослідив поданий відзив на позовну заяву, чим, на думку Позивача, порушив норми процесуального права.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував укладення між Позивачем та Відповідачем публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом приєднання останнього до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із зазначенням в заяві-приєднання оператора, з яким укладено договір розподілу електричної енергії АТ"Укрзалізниця", що було встановлено Господарським судом при розгляді справи №912/934/22. Тобто ця обставина не повинна доводитися у справі № 912/3057/24 .
За доводами Апелянта, з боку Оператора системи розподілу всі умови Договору виконувались належним чином, проте споживач з липня 2022 року не виконував свої обов'язки, передбачені п.2.3. Договору, а саме не здійснював оплату за послуги з розподілу електричної енергії.
За твердженнями Апелянта, електронною поштою Відповідачу протягом 2022- 2024 було надіслано рахунки, акти приймання-передачі наданих послуг та акт звіряння розрахунків. Жодного з надісланих актів не було підписано та повернуто Відповідачем всупереч вимогам договору та додатку № 4 до нього. При цьому у разі неповернення Споживачем належно оформленого Акту та за відсутності заперечень останній вважається підтвердженим.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач у відзиві зазначає, що заява-приєднання ним Позивачу не надсилалася, а тому не зрозуміло на яких умовах діють договірні відносини між сторонами на підставі ст. 633 чи 634 ЦК України.
Відповідач вказує, що точка розподілу (передачі) електричної енергії за об'єктом споживача не визначена, у позові відсутнє посилання на точку розподілу. Також, матеріали справи, на підтвердження позиції Позивача, не містять технічних умов на приєднання разом з проектом договору про приєднання, доказів підключення електроустановок Відповідача до електричної мережі, паперового примірника укладеного договору про надання послуг з розподілу та паспорту точки розподілу.
Відповідач стверджує, що згідно договору від 06.12.2012 року № 73 відбувалося постачання електроенергії з неіснуючої Комплектної трансформаторної підстанції - 250/6/0.4, тому будь які рахунки, щодо сплати коштів за передачу електричної енергії Споживачу на умовах вказаного договору є незаконними. Відтак між Споживачем та Оператором системи існує неузгоджене питання щодо визначення і позиціонування Позивача по відношенню до Відповідача Оператором системи розподілу, якому останній зобов'язаний сплачувати кошти за надання відповідних послуг.
На переконання Відповідача, договір розподілу підлягає приведенню у відповідність з фактично наявним обладнанням на балансі ФГ «БАЗ.І.С.», яким користується Оператор системи при наданні послуг. Відповідач зазначає, що у його власності знаходиться КТП-160/6, який являється обладнанням для трансформації та перемикань електроенергії.
Щодо договору про спільне використання технологічних електричних мереж №5302200073, Відповідач вказує, що вся відповідальність за утримання та експлуатацію технологічної електричної мережі, яка знаходиться у власності ФГ "БАЗ.І.С", та яка по факту використовується Оператором системи, невиправдано покладено на балансоутримувача, що для ФГ "БАЗ.І.С" є неприйнятним, з огляду на фактичне користування його обладнанням Оператором системи з метою отримання доходу.
Крім того, Відповідач звертає увагу, що Позивач у позові стверджує про наявність боргу у Відповідача без зазначенням показників/тарифів, які застосовувалися під час вираховування вказаної заборгованості, як це передбачено додатком № 4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, на який посилається Позивач у своєму позові.
Також у відзиві йдеться про те, що суду Позивачем не надані докази про надсилання Відповідачу рахунків та актів приймання передачі, як і не надано доказів фактичного споживання ним електроенергії.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/3057/24.
Матеріали справи № 912/3057/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2025р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025р. у справі № 912/3057/24 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3633,60 грн..
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
06.12.2012 між Одеською залізницею (постачальником) та ФГ "БАЗ.І.С." (споживачем) укладено договір постачання електричної енергії №73, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 87,0 кВт на клас напруги ІІ, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (а.с. 25-28).
Згідно з п. 1 вказаного договору, точка продажу електричної енергії: на контактах підключення кабелів в РЩ-0,4 кВт КТП-250/6 №28.
Строк дії договору погоджено в п. 9.4 до 31.12.2012 з автоматичним продовженням у разі відсутності заяви про його припинення чи перегляд умов.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.02.2014 №200 - підприємства, установи, організації залізничного транспорту загального користування, реорганізовано шляхом злиття та створення публічного акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого закріплюються у державній власності на базі Укрзалізниці.
Відповідно до п. 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (зі змінами та доповненнями), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюється за державною власністю на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ, організацій, залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 №200.
Згідно з зазначеним додатком №1 до складу ПАТ "Українська залізниця" увійшла Одеська залізниця, яке реорганізовано у філію.
31.10.2018 Кабінет Міністрів України прийняв рішення про зміну типу акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне, перейменувавши його в Акціонерне товариство "Українська залізниця".
08.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), прийнято постанову №1395, з урахуванням змін від 07.12.2018, згідно з якою анульовано Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видані відповідно до постанови НКРЕКП від 19.02.2016 №213, на підставі п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" (п. 2 постанови).
Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка (п. 1 постанови).
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" до 01.01.2019 укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії ПАТ "Українська залізниця", та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01.01.2019 (п. 3 постанови).
Пункти 1, 2 постанови набирають чинності з 01.01.2019.
Позивач зазначає, що договірні відносини з Відповідачем з розподілу енергії є підтвердженими матеріалами справи №912/934/22.
Позивачем до позову додано договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ЕЕЦ 230105030073 (а.с. 19-24).
Згідно з умовами вказаного договору визначено наступне:
- Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу (передачі) електричної енергії за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи (п. 2.1.);
- облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт год) (п. 3.1.);
- за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує Постачальник споживача (п. 3.2.);
- визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи (п. 3.5.);
- тариф (ціна) на послуги з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуг зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п. 5.3.);
- Споживач оплачує послуги з розподілу (передачі) Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуг з розподілу (передачі) або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послуги з розподілу (передачі) Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуг з розподілу (передачі) забезпечує постачальник (п. 5.4.);
- Оператор системи має право: на отримання від Споживача своєчасної оплати за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послуги з розподілу (передачі) Споживач здійснює безпосередньо Оператору системи, та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від Постачальника у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу (передачі) Оператору системи здійснює Постачальник (п. 7.1.);
- Споживач зобов'язується: виконувати умови цього Договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу (передачі) безпосередньо Оператору системи здійснювати таку оплату у терміни, передбачені Додатком 4 до цього Договору (п. 6.2.);
- за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послуги з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, Споживач сплачує Оператору системи пеню згідно з додатком 4 до цього Договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 8.5.);
- відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин, що виникли між ними з 01.01.2019. Цей Договір діє до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірваний і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 11.1.).
Згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків":
- сума оплати послуг з розподілу (передачі) визначається виходячи з обсягу електричної енергії, розподіленої Оператором системи розподілу, та тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії, що діяв у розрахунковому періоді (пункт 2);
- тарифи (ціни) за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на ринку електричної енергії встановлюються Регулятором та розміщуються на офіційному веб-сайті Оператора системи розподілу (п. 3);
- Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином: попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно - за 5 днів до початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду, 100 % від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий місяць; остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію та інші платежі згідно з умовами цього Договору здійснюються Споживачем на підставі отриманих у Оператора системи розподілу рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання (п. 5);
- за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п. 5 цього Додатку, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення) за кожен день прострочення включно по день фактичної оплати, та санкції, що сплачуються відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції та 3% річних) (п. 10);
- у разі неотримання Споживачем протягом 2-х робочих днів після останнього дня розрахункового періоду рахунків на оплату в паперовому вигляді Оператор системи розподілу на 3-й день надсилає їх поштовим зв'язком, факсимільним зв'язком або електронною поштою. Споживач зобов'язаний переглядати електронну пошту, визначену в реквізитах Договору та в реквізитах цього додатку до Договору. У разі неотримання Споживачем рахунків протягом 3-хробочих днів після останнього дня розрахункового періоду Споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора системи розподілу на 4-й день після останнього дня розрахункового періоду, у разі не повідомлення Оператора системи розподілу Споживачем рахунки вважаються отриманими. У разі оплати рахунків готівкою в призначені платежу обов'язково вказувати вид заборгованості та згідно з яким рахунком (повний номер рахунку) проводиться оплата (п. 12).
До позову додано рахунки, оформлені за період: серпень 2022, з жовтня 2022 по квітень 2023, з серпня 2023 по листопад 2023, з січня 2024 по квітня 2024, з липня 2024 по серпень 2024 разом з актами приймання - передачі наданих послуг, які не підписані зі сторони відповідача (а.с. 38-55).
Як вказує Позивач, заборгованість виникла за період з липня 2022 року, тому станом на 01.08.2024 заборгованість споживача перед оператором системи розподілу склала 2 527,36 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору у частині оплати наданих послуг, Позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 165,61грн (за загальний період вересень 2022 - жовтень 2024), 3% у сумі 90,00грн, пеня у сумі 976,65грн (за загальний період 08.09.2022 - 22.10.2024 ).
Неоплата Відповідачем вказаних вище сум стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За результатами розгляду позовної заяви місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив зокрема з того, що матеріалами справи не підтверджено факт приєднання Відповідача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ЕЕЦ 230105030073, долученого до справи. Позивачем в установленому процесуальним законом порядку не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими та такими, що здійснені при не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків суду обставинам справи.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання .
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
У силу приписів ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу, зокрема: надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг; забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.
Положеннями ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 N312 (далі - ПРРЕЕ) врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно розділу ІІ ПРРЕЕ результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку (пп. 2.1.1. п. 2.1.).
Оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок. (пп. 2.1.2. п. 2.1.).
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. За ініціативою однієї із сторін договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії оформлюється в паперовій формі. (пп. 2.1.5. п. 2.1.).
У пп. 2.1.7. п. 2.1. ПРРЕЕ унормовано, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Підпунктом 2.1.6. п. 2.1. ПРРЕЕ передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
У даному випадку, суд у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2022 у справі №912/934/22 встановив укладення ФГ "БАЗ.І.С." з АТ "Українська залізниця" договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Вказане рішення набрало законної сили.
У зазначеному рішенні суд виходив з того, що: "Відповідач споживав електричну енергію, що, крім того, в силу підпункту 2.1.7. п. 2.1. ПРРЕЕ, є приєднанням до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування).
Умови відповідно договору з усіма додатками розміщено на сайті оператора за посиланням www.uz.gov.ua, доступ до якого відкритий та не обмежений. За даними вказаного сайту, остання редакція договору уведена в дію наказом філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" від 05.08.2020 № 122.
Відсутність договору в паперові формі не виключає обставини його укладення у наведеному вище порядку. При цьому, в підпункті 2.1.5. пункту 2.1. ПРРЕЕ передбачено, що сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії. Тобто, додатки до договору оформляються за згодою.
АТ "Українська залізниця" мала попередньо укладений з відповідачем договір постачання електричної енергії, який передбачав індивідуальні характеристик об'єкта (електроустановки), а тому використано наявну у нього інформацію."
При цьому відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Отже, встановлена рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/934/22 обставина щодо укладення ФГ "БАЗ.І.С." з АТ "Українська залізниця" договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України, має преюдиційне значення для даної справи про стягнення заборгованості за надані Позивачем послуги з розподілу електричної енергії за таким договором.
Колегія суддів звертає увагу, що у справі №912/934/22 судом було встановлено укладення Відповідачем відповідного договору без посилання на конкретний його номер. Висновки суду першої інстанції про зворотне є помилковими.
При цьому слід зазначити, що у будь-якому випадку, у силу приписів чинного законодавства України номер договору не є істотною умовою, і його відсутність не робить такий договір недійсним або неукладеним.
Також, апеляційний суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази укладення Відповідачем аналогічних договорів з іншим оператором. Зміст наявного у справі договору № ЕЕЦ 230105030073 повністю відповідає змісту договору, розміщеному на сайті та примірнику доданому у справу №912/934/22, що не спростовано Відповідачем.
Як зазначено вище, згідно з ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт. Однак відповідна заява від Відповідача у даному випадку відсутня.
Отже, обставина щодо укладення договору послуги з розподілу електричної енергії між АТ "Українська залізниця" та ФГ "БАЗ.І.С." є доведеною. Докази розірвання вказаного договору або визнання його недійсним у справі відсутні.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до неправильних висновків про відмову у задоволенні позову, з посиланням на відсутність доказів приєднання Відповідача саме до договору №ЕЕЦ 230105030073.
Одночасно колегія апеляційного суду враховує, що згідно з матеріалами справи, АТ "Українська залізниця" виписано ФГ "БАЗ.І.С." рахунки за серпень 2022, з жовтня 2022 по квітень 2023, з серпня 2023 по листопад 2023, з січня 2024 по квітня 2024, з липня 2024 по серпень 2024, на загальну суму 2527,36 грн.
За умовами договору та положень законодавства, обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії визначається Оператором.
Згідно з розрахунком вартості послуги з розподілу, Позивачем застосовано тарифи, які затверджено постановами НКРЕКП для 2 класу напруги . Зазначений клас напруги , у тому числі, визначений у договорі про постачання електричної енергії № 73 від 06.12.2012 та не заперечується Відповідачем.
На офіційному веб-сайті НКРЕКП та на сайті АТ "Укрзалізниця" оприлюднені Постанови НКРЕКП № 2355 від 09.12.2023 та № 1792 (зі змінами) від 21.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги із розподілу електричної енергії АТ"Укрзалізниця".
При цьому у матеріалах справи відсутні докази оскарження чи визнання вказаних вище постанов незаконними у встановленому порядку. Відповідач не наводить нормативних підстав для незастосування вказаних постанов, враховуючи застосування в даному випадку регульованої ціни, встановленої відповідним державним органом.
Відповідно до договору, остаточний розрахунок здійснюється споживачем на підставі отриманих в оператора рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.
Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів надсилання чи іншим шляхом вручення рахунків за спірний період.
Між тим, п. 12 додатку № 4 "Порядок розрахунків" (а.с.24) до договору передбачено, що у разі неотримання споживачем рахунків протягом 3-х робочих днів після останнього дня розрахункового періоду (календарний місяць), споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора системи розподілу на 4-й день після останнього дня розрахункового періоду, у разі не повідомлення Оператора системи розподілу Споживачем рахунки вважаються отриманими.
У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Відповідачем Позивача про неотримання відповідних рахунків, а отже згідно наведених вище правил рахунки вважаються отриманими.
Також, за ПРРЕЕ, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
Матеріали даної справи не містять будь-яких доказів звернення Відповідача до Позивача, з претензіями, скаргами саме щодо неотримання послуги або надання її не в повному обсязі тощо.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Проте, всупереч наведених вище правових норм, на підтвердження своєї позиці Відповідачем не надано належних доказів.
Отже, твердження Відповідача про неотримання послуг від Позивача у спірний період є недоведеними , тому мають декларативний характер.
Разом з тим, докази оплати за надану у спірний період послугу Відповідачем не надані.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи доведення факту укладення сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, отримання Відповідачем послуг, неоплату цих послуг та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідачем заборгованості за надані послуги за загальний період серпень 2022 - серпень 2024 у розмірі 2527,36 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено п.8.5. договору та п. 10 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків", за внесення платежів з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення) за кожен день прострочення включно по день фактичної оплати.
Крім того, за приписами ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, є також правомірною вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Позивачем наведений докладний розрахунок сум неустойки , річних та інфляційних втрат, який відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам договору.
При цьому заперечення саме щодо правильності розрахунків вказаних сум Відповідачем не наведені, власні контррозрахунки не надані.
Доводи, викладені Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
Слід зазначити, що наявність КТП -160/66/0.4 у власності Відповідача, не свідчить про те, що він являється оператором системи розподілу та не впливає на тарифи за послуги з розподілу електричної енергії, що встановлює Регулятор для Позивача.
Обставини щодо укладення / неукладення Відповідачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж не є предметом розгляду у рамках даної справи та не спростовують наявність обов'язку Відповідача з оплати наданих послуг за договором розподілу.
З урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги щодо оскарження судового рішення, а також з огляду на зазначені вище мотиви та норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог АТ"Українська залізниця".
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Стаття 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, утому числі: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване.
10. Судові витрати.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025 у справі №912/3057/24 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства "БАЗ.І.С." на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість за розподіл електричної енергії у сумі 2 527,36 грн., пеню у сумі 976,65 грн., інфляційні втрати у сумі 165,61 грн., 3% річних у сумі 90,00 грн. та 2422,40грн. судового збору. Видати наказ.
Стягнути з Фермерського господарства "БАЗ.І.С." на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. Видати наказ.
Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарського суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін