ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"13" листопада 2025 р. Справа № 903/656/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., розглянувши заяву Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7" про продовження строку для усунення недоліку по справі № 903/656/25за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7" на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 07.10.25 у справі № 903/656/25 (суддя Бідюк С.В.)
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир
до Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7"
про зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.10.25 у справі № 903/656/25 клопотання Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7" від 17.09.2025 про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Червоного Хреста, 16, м. Луцьк, 43001). На вирішення експертам поставлено питання: - Чи проводились роботи з "Капітального ремонту будівлі 1/46 (казарма), м. Володимир-Волинський" з дотриманням проектних та технологічних рішень, державних будівельних норм підрядником Приватним підприємством "Західспецбудтранс-7"? - Які причини виникнення тріщин фасаду, цокольної частини, руйнування та відшарування штукатурки, деформації обмостки (бруківки), а також відшарування штукатурного покриття, появи плісняви і грибка на стінах у внутрішніх приміщеннях будівлі №1/46 (казарма) м. Володимир-Волинський? Зобов'язано сторони/учасників судового процесу на вимогу експертів вчинити дії, необхідні для проведення експертизи. Попереджено експертів, які проводитимуть експертизу про те, що вони несуть відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Запропоновано судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання. Зобов'язано Приватне підприємство "Західспецбудтранс-7" провести оплату за проведення судової експертизи на підставі отриманого рахунку експертної установи, докази на підтвердження цього надати суду. Матеріали справи №903/656/25 направлено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Червоного Хреста, 16, м. Луцьк, 43001). В решті клопотання відмоподарського суду Житомирської області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 906/67/25.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 07.10.2025 у справі № 903/656/25 Приватне підприємства "Західспецбудтранс-7" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд змінити ухвалу господарського суду Волинської області від 07.10.2025 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи в частині поставлених на вирішення експертам питань, а саме поставити запитання, що ставились відповідачем у поданому клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи: - Чи сталося потрапляння опадів безпосередньо у фасадні конструкції, порушення герметичності зовнішньої оболонки будівлі, руйнування штукатурки, наявність тріщин елементів фасаду та цокольної частини, деформація бруківки, що вказано у Акті обстеження об'єкту Аудитом від 10.06.2025 року на об'єкті "Капітальний ремонт будівлі 1/46 (казарма), в/м №1", внаслідок невиконання належним чином робіт ПП "Західспецбудтранс-7" визначених у робочому проекті та проектно-кошторисною документацією по вказаному об'єкту? - Чи передбачалося робочим проектом, проектно-кошторисною документацією проведення робіт, які вказано у Акті обстеження об'єкту Аудитом від 10.06.2025 року на об'єкті "Капітальний ремонт будівлі 1/46 (казарма), в/м №1", який проводився згідно договору № 317 від 21.09.2020 року, а саме: герметизація стиків між покрівлею та вертикальними елементами фасаду, встановлення гідроізоляційної мембрани.
Листом №903/656/25 від 20.10.2025 витребувано матеріали справи у Господарського суду Волинської області. 27.10.25 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.25 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.10.2025 у справі №903/656/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.
10.11.25 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про подовження строку на усунення недоліку.
Щодо поданої заяви ПП "Західспецбудтранс-7" про продовження строку для усунення недоліку по справі №903/656/25, суддя-доповідач зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 сформовані наступні правові висновки:
"Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк".
Також апеляційний господарський суд звертає увагу на сформовані правові висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 у справі №910/10965/17:
"Згідно з частиною 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що неусунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 174 ГПК України закріплено крайній строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжений судом. Отже наданий апеляційним судом Відповідачеві ухвалою суду від 26.02.2018 десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути продовжений, що відповідно унеможливлює задоволення заяви Відповідача про продовження строку на усунення недоліків скарги, правильного висновку про що дійшов апеляційний суд, а тому відхиляються аргументи скаржника про позбавлення його доступу до правосуддя через непродовження апеляційним судом строку на усунення недоліків (пункт 7).
Поряд з цим, щодо твердження скаржника про позбавлення його апеляційним судом доступу до правосуддя Суд вважає за необхідне додати таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").
Повернення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не позбавляє скаржника права на повторне звернення із апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене та оскільки скаржником не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 26.02.2018 у встановлений судом строк, апеляційний суд дійшов правильного висновку про існування підстав для повернення апеляційної скарги Відповідача на рішення суду першої інстанції від 19.12.2018.
Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності відмови у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернення апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню".
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 року по справі №910/10939/23 сформовано наступні правові висновки:
"У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків...
З наведеного вбачається, що апеляційний суд одночасно постановив ухвалу про відмову позивачці в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги. Внаслідок цього позивачка була позбавлена можливості дізнатись про те, що їй відмовили у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, та відповідно не змогла сплатити судовий збір і усунути недоліки апеляційної скарги.
Слід зауважити, що апеляційний суд отримав заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору 24 квітня 2023 року, коли до кінця строку на усунення недоліків залишалось чотири дні. Якщо б позивачка дізналась про відмову їй у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору раніше 01 травня 2023 року, в неї була б можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.
Також Велика Палата Верховного Суду враховує, що місцевий суд звільнив позивачку від сплати судового збору на підставі того ж доказу, який був нею доданий до заяви про звільнення від сплати судового збору в апеляційному провадженні. Оскільки місцевий суд визнав цей доказ достатнім для звільнення позивачки від сплати судового збору, вона могла очікувати, що цього доказу буде достатньо і для апеляційного суду.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки апеляційний суд неправильно застосував наведені процесуальні норми ГПК України Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду від 01 травня 2023 року про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду".
Із огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що суд не наділений правом, згідно норм ГПК України, продовжувати процесуальні строки на строк більший, аніж встановлений процесуальним законодавством, що узгоджується з висновками Верховного Суду, адже судом згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.25 апелянту первинно було надано максимальний строк на усунення недоліків, тобто протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги, що ПП "Західспецбудтранс-7" в строк, визначений ГПК України, подало заяву про продовження строку на усунення недоліку, таким чином, у заявника наявні очікування щодо задоволення його заяви про продовження строку на усунення недоліку. Водночас, із мотивів, викладених у даній ухвалі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви.
Таким чином, із урахуванням висновків, сформованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 року по справі №910/10939/23, суд апеляційної інстанції виснує про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліку без одночасного постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги без розгляду з метою надання можливості заявнику ознайомитись з даною ухвалою та усунути недоліки протягом розумного строку, що не може перевищувати 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7" про продовження строку для усунення недоліку по справі № 903/656/25 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Західспецбудтранс-7" на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 07.10.25 у справі № 903/656/25 - відмовити.
2. Запропонувати Приватному підприємству "Західспецбудтранс-7" усунути недолік, протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали:
- подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
3. Ухвалу надіслати учасникам справи № 903/656/25.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскаржненю.
Головуючий суддя Розізнана І.В.