Постанова від 30.10.2025 по справі 924/232/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року Справа № 924/232/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора: Іванова І.А. адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВН № 1592481 від 13.10.2025

боржника: Керницької О.В., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія ВХ № 1060227 від 05.01.2024

арбітражного керуючого: Гапіної Н.В.

ПАТ "Хмельницьке АТП 16854": Моісеєва Ю.О. адвоката згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1977537 від 18.08.2025;

ТОВ "Технопарк Комплекс": Моісеєва Ю.О. адвоката згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1977541 від 18.08.2025;

ТОВ "Пріоріті Статус": Моісеєва Ю.О. адвоката згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1977538 від 18.08.2025

ОСОБА_1 : Яроша В.Ю. адвоката згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ № 1069016 від 09.05.2024;

ОСОБА_2 : Яроша В.Ю. адвоката згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ № 1037453 від 13.12.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ "Хмельницьке АТП 16854", ТОВ "Технопарк Комплекс", ТОВ "Пріоріті Статус" на ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 30.07.25р. суддею Субботіна Л.О. о 17:47 у м.Хмельницькому, повний текст складено 06.08.25р. у справі № 924/232/22

за заявою фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича м.Хмельницький

до Акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/232/22 визначено наступний розмір, черговість задоволення та перелік визнаних господарським судом вимог кредиторів для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, зокрема, щодо Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" (м. Хмельницький, вул. Київська, буд. 4, код 03383993), яке є заінтересованим стосовно боржника: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 15789641,77 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Комплекс" (м.Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, код 45362539), яке є заінтересованим стосовно боржника: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 805000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Статус", яке є заінтересованим стосовно боржника: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 950000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Крім того, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/232/22, серед іншого вказано розмір та перелік не визнаних судом кредиторів, зокрема ОСОБА_1 в розмірі 432531,38 грн та ОСОБА_2 в розмірі 40000,00 грн.

Не погодившись із винесеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке АТП 16854" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі № 924/232/22 (якою визнано грошові вимоги ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854") в частині визнання ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" заінтересованим стосовно боржника та прийняти нове рішення, яким визнати ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" таким, що не є заінтересованою особою стосовно боржника. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/232/22 (за результатами попереднього засідання) в частині визнання ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" заінтересованим стосовно боржника та прийняти нове рішення, яким визнати ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" таким, що не є заінтересованою особою стосовно боржника.

Скаржник зазначає, що не погоджується із вказаними ухвалами в частині визнання ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» заінтересованим кредитором щодо боржника з огляду на наступне.

ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» не було створено за участю боржника ПАТ «Проскурів», тому не є заінтересованими стосовно боржника за цією ознакою.

Боржник не є учасником, а також не здійснює будь-якого впливу на ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» доволі тривалий час, що унеможливлює висновок про його заінтересованість як кредитора за цією ознакою.

ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» не здійснює та протягом останніх трьох років не здійснювало контроль над ПАТ «Проскурів», оскільки не володіє і не володіло корпоративними правами боржника.

ПАТ «Проскурів» не здійснює та протягом останніх трьох років не здійснювало контроль над ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854», оскільки не володіє і не володіло корпоративними правами у цьому товаристві.

ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» не може вважатися таким, що перебуває разом з боржником або перебував під контролем ОСОБА_3 протягом останніх трьох років.

ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» не є власником (учасником, акціонером) ПАТ «Проскурів». Керівником боржника є ОСОБА_4 , який не є власником корпоративних прав у ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854».

ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» разом з боржником чи на користь якого не було вчинено правочинів з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності.

Щодо застосування висновків Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які викладено у постанові від 12.06.2025 у цій справі.

У вказаній постанові Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду надавалася оцінка заяві ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854», як ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника станом на 07.06.2022, тобто саме на момент подачі.

Не є релевантним застосовувати висновки, сформовані Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 12.06.2025 у цій справі, оскільки правовідносини досліджувалися і здійснювались висновки Судом станом на 07.06.2022.

На думку скаржника у кредитора - ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854» відсутня заінтересованість стосовно боржника - ПАТ «Проскурів».

Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував поняття «заінтересовані особи щодо боржника» до кредитора - ПрАТ «Хмельницьке АТП 16854».

Крім того, вказує, що фізична особа - КБВ кредитора - не мала вирішального впливу (25% і більше статутного (складеного) капіталу) на боржника, що підтверджується належними доказами у справі, відповідно не є заінтересованою особою щодо боржника.

Грошові вимоги кредитора (особи, яка подає апеляційну скаргу) виникли на підставі господарських договорів, які укладено більше ніж за 6 (шість) місяців до відкриття провадження у справі (29.11.2024).

Крім того, не погодившись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Комплекс" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/232/22 (якою визнано грошові вимоги ТОВ "Технопарк Комплекс") в частині визнання ТОВ "Технопарк Комплекс" заінтересованим стосовно боржника та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Технопарк Комплекс" таким, що не є заінтересованою особою стосовно боржника. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі № 924/232/22 (за результатами попереднього засідання) в частині визнання ТОВ "Технопарк Комплекс" заінтересованим стосовно боржника та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Технопарк Комплекс" таким, що не є заінтересованою особою стосовно боржника.

Скаржник зазначає, що не погоджується із вказаними ухвалами в частині визнання ТОВ «Технопарк Комплекс» заінтересованим кредитором щодо боржника з огляду на наступне.

ТОВ «Технопарк Комплекс» не було створено за участю боржника ПАТ «Проскурів», тому не є заінтересованими стосовно боржника за цією ознакою.

Боржник не є учасником, а також не здійснює будь-якого впливу на ТОВ «Технопарк Комплекс» доволі тривалий час, що унеможливлює висновок про його заінтересованість як кредитора за цією ознакою.

ТОВ «Технопарк Комплекс» не здійснює та протягом останніх трьох років не здійснювало контроль над ПАТ «Проскурів», оскільки не володіє і не володіло корпоративними правами боржника.

ПАТ «Проскурів» не здійснює та протягом останніх трьох років не здійснювало контроль над ТОВ «Технопарк Комплекс», оскільки не володіє і не володіло корпоративними правами у цьому товаристві.

ТОВ «Технопарк Комплекс» не може вважатися таким, що перебуває разом з боржником або перебував під контролем ОСОБА_3 протягом останніх трьох років.

ТОВ «Технопарк Комплекс» не є власником (учасником, акціонером) ПАТ «Проскурів». Керівником боржника є ОСОБА_4 , який не є власником корпоративних прав у ТОВ «Технопарк Комплекс».

ТОВ «Технопарк Комплекс» разом з боржником чи на користь якого не було вчинено правочинів з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності.

Зауважує, що у кредитора - ТОВ «Технопарк Комплекс» відсутня заінтересованість стосовно боржника - ПАТ «Проскурів».

Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував поняття «заінтересовані особи щодо боржника» до кредитора - ТОВ «Технопарк Комплекс».

Зазначає, що фізична особа - КБВ кредитора - не мала вирішального впливу (25% і більше статутного (складеного) капіталу) на боржника, що підтверджується належними доказами у справі, відповідно не є заінтересованою особою щодо боржника.

Також, не погодившись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Статус" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі № 924/232/22 (якою визнано грошові вимоги ТОВ "Пріоріті Статус") в частині визнання ТОВ "Пріоріті Статус" заінтересованим стосовно боржника та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Пріоріті Статус" таким, що не є заінтересованою особою стосовно боржника. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі № 924/232/22 (за результатами попереднього засідання) в частині визнання ТОВ "Пріоріті Статус" заінтересованим стосовно боржника та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Пріоріті Статус" таким, що не є заінтересованою особою стосовно боржника.

Скаржник зазначає, що не погоджується із вказаними ухвалами в частині визнання ТОВ «Пріоріті Статус» заінтересованим кредитором щодо боржника з огляду на наступне.

ТОВ «Пріоріті Статус» не було створено за участю боржника ПАТ «Проскурів», тому не є заінтересованим стосовно боржника за цією ознакою.

Боржник не є учасником, а також не здійснює будь-якого впливу на ТОВ «Пріоріті Статус» доволі тривалий час, що унеможливлює висновок про його заінтересованість як кредитора за цією ознакою.

ТОВ «Пріоріті Статус» не здійснює та протягом останніх трьох років не здійснювало контроль над ПАТ «Проскурів», оскільки не володіє і не володіло корпоративними правами боржника.

ПАТ «Проскурів» не здійснює та протягом останніх трьох років не здійснювало контроль над ТОВ «Пріоріті Статус», оскільки не володіє і не володіло корпоративними правами у цьому товаристві.

ТОВ «Пріоріті Статус» не може вважатися таким, що перебуває разом з боржником або перебував під контролем ОСОБА_3 протягом останніх трьох років.

ТОВ «Пріоріті Статус» не є власником (учасником, акціонером) ПАТ «Проскурів». Керівником боржника є ОСОБА_4 , який не є власником корпоративних прав у ТОВ «Пріоріті Статус».

ТОВ «Пріоріті Статус» разом з боржником чи на користь якого не було вчинено правочинів з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності.

Вказує, що у кредитора - ТОВ «Пріоріті Статус» відсутня заінтересованість стосовно боржника - ПАТ «Проскурів».

На думку скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано застосував поняття «заінтересовані особи щодо боржника» до кредитора - ТОВ «Пріоріті Статус».

У об'єднаному відзиві на апеляційні скарги ПрАТ «Хмельницьке АТП16854», ТОВ «Технопарк Комплекс», ТОВ «Пріоріті Статус» боржник наводить свої міркування щодо поданих апеляційних скарг. Вказує, що у вказаних юридичних осіб відсутні ознаки заінтересованості щодо боржника.

Разом з тим, не погодившись із винесеною ухвалою, скаржник - ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/232/22 скасувати, визнавши грошові вимоги ОСОБА_1 .

Вважає ухвалу в оскарженій частині незаконною, постановленою внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Зауважує, що не погоджується із висновком суду першої інстанції про пропуск визначеного ст. 233 КЗпП України трьох місячного строку для звернення із заявою з грошовими вимогами у розмірі 284 409,13 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу із врахуванням індексації.

Також не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у визнанні вимог у розмірі 145 122,25 грн, як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, оскільки щодо ПАТ "Проскурів" було відкрито провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22, яка на той час була чинною, відповідно про відсутність вини ПАТ "Проскурів" у несвоєчасній виплаті всіх належних ОСОБА_1 сум при звільненні, що виключає можливість застосування ст. 117 КЗпП України.

Щодо грошових вимог ОСОБА_1 у розмірі 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які погашені акціонером ОСОБА_5 вказує, що не погоджується із висновком суду, що таке погашення підтверджує обставини заміни кредитора у зобов'язанні, що виключає можливість пред'явлення будь-яких вимог в порядку ст. 1212 ЦК України, незважаючи на те, що відповідна позиція щодо правомірності здійснення погашення третьою особою грошових вимог заявника викладена також у постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі № 916/4659/23.

На підтвердження своєї позиції вказує на ст.ст. 116, 117, 233, 234 КЗпП, відомості щодо моменту отримання листа з наказом про звільнення, відомості щодо звернення із заявою до суду з грошовими вимогами до ПАТ "Проскурів" 18.06.2024, постанову Верховного Суду від 12.06.2025 у справі №924/232/22, висновки Консультативної ради європейських судів «Практика Великої Палати Верховного Суду: вплив на судову систему».

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 боржник наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскарженій частині. Просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Також, не погодившись із винесеною ухвалою, скаржник - ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/232/22 скасувати, визнавши грошові вимоги ОСОБА_2 .

Вказує, що не погоджується із висновком суду першої інстанції про відхилення його вимог у розмірі 40 000,00 грн як такі, що заявлені передчасно у зв'язку із тим, що заборгованість виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство №924/232/22, відтак - зазначені грошові вимоги є поточними.

Такий висновок сформований судом виходячи із того, що хоча й додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2024 у справі №924/1351/20(924/1245/23), відповідно до якого стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь заявника 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу й було ухвалене до відкриття провадження у справі про банкрутство, втім воно було скасоване постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №924/1351/20(924/1245/23) й ухвалено нове, яким також стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_2 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Проте, вказана постанова набула законної сили уже після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд виходив із того, що грошові вимоги 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу виникли із судового рішення. Однак скаржник вважає такий висновок неправильним.

Зауважує, що незалежно від того, якою інстанцією вирішено питання сплатити відповідну суму коштів, суд розглядав правовідносини, що склалися та врегульовані нормами права на певний момент. У даному разі йдеться - на момент звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення стосовно судових витрат. Адже додаткове рішення суду першої інстанції було скасовано колегією лише внаслідок розгляду питання судом за відсутності повідомлення іншого учасника про відповідне судове засідання.

Таким чином апеляційний суд вирішував правовідносини, які виникли і завершилися до відповідного звернення заявника до суду.

Зазначає, що рішення суду, яке лише підтверджує зобов'язання, не створює нового зобов'язання. Воно лише констатує факт існування вже існуючого зобов'язання та закріплює його юридичну силу. Отже, рішення суду, що підтверджує зобов'язання, має на меті забезпечити виконання вже існуючого зобов'язання, а не створити нове.

Відтак, для кваліфікації грошових вимог, які є витратами на професійну правничу допомогу, конкурсними має значення не момент ухвалення судового рішення щодо них, а момент звернення до суду для їх стягнення, адже інша особа не була позбавлена можливості їх визнати, а тим більше погасити самостійно, керуючись тими ж положеннями закону.

Таким чином, на думку скаржника суд помилково дійшов висновку про виникнення грошових зобов'язань сплатити 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з моменту ухвалення апеляційним судом відповідного рішення, з огляду на, що незаконно відмовив у визнанні цих грошових вимог конкурсними.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 боржник наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскарженій частині. Просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Крім того, боржником були надані письмові пояснення у справі щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 та до них долучено платіжну інструкцію №36 від 29.10.2025 про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 196 000,00 грн та заявлено клопотання про поновлення строку на подачу вказаних доказів, у зв'язку з неможливістю подання відповідних доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки відповідне погашення вимог відбулося лише на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо вказаних додатково поданих документів колегія суддів зазначає таке.

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до правових позицій ВС КГС, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі №909/722/14 та від 1 липня 2021 року по справі 46/603, положення ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Недоведеність таких обставин виключає процесуальні підстави для дослідження апеляційним судом таких додаткових доказів. Положення статті 269 ГПК України є універсальними і застосовуються судом апеляційної інстанції у всіх категоріях спорів.

У висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 зі справи №916/3130/17 та від 18.06.2020 зі справи №909/965/16, від 26.02.2019 зі справи №913/632/17 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Як убачається із матеріалів справи вказані документи не надавались під час розгляду справи судом першої інстанції, отже, подані докази, які вони просять долучити до суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції не досліджувалися. Крім того, як убачається із поданих доказів їх не існувало на момент винесення оскарженої ухвали судом першої інстанції, отже вказана платіжна інструкція є новим доказом.

Одночасно суд бере до уваги висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16 за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов'язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

За наведеного, колегія суддів не бере до уваги подані в суді апеляційної інстанції нові додаткові докази.

Разом з тим, розпорядником майна боржника було подано письмові пояснення щодо апеляційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» по справі № 924/232/22, у яких вказує, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 (про відхилення грошових вимог ОСОБА_2 до АТ «Проскурів» в сумі 40000,00 грн) задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін. Також вказує, що вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Отже, підсумовуючи пояснення, в частині апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Також, вказує, що у кредиторів ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» відсутня заінтересованість стосовно боржника ПАТ «Проскурів», а відтак апеляційні скарги ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» щодо скасування ухвал Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 (про визнання вимог вказаних кредиторів та за результатми попереднього засідання) року по справі № 924/232/22 в частині визнання вказаних кредиторів заінтересованими стосовно боржника підлягають скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення - щодо відсутності заінтересованості.

Разом з тим, у письмових поясненнях щодо апеляційної скарги ОСОБА_2 представник боржника вказує, що заборгованість ПАТ "Проскурів" в сумі 40000,00 грн перед ОСОБА_2 виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство №924/232/22, зазначені грошові вимоги є поточними та підлягають відхиленню, як такі, що заявлені передчасно.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзивів не подали, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.

В судовому засіданні представник скаржників ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» підтримав доводи викладені в своїх апеляційних скаргах та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить їх задоволити.

Представник боржника залишила вирішення апеляційних скарг ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» на розсуд суду, разом з тим надала пояснення щодо вказаних скарг.

Представник ініціюючого кредитора вказав, що не має заінтересованості у вказаних кредиторів ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус», залишив вирішення апеляційних скарг на розсуд суду.

Представник скаржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечив проти апеляційних скарг ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус».

Представник скаржника Полторацького А.Є. підтримав доводи викладені в своїй скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.

Представник боржника та арбітражний керуючий заперечили проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просять відмовити в її задоволенні.

Представник ініціюючого кредитора заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважає ухвалу суду першої інстанції в цій частині законною та обґрунтованою.

Представник скаржників ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» заперечив проти апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу відхилити.

Представник ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.

Представник боржника, арбітражний керуючий, представник скаржників ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» та представник ініціюючого кредитора заперечили проти апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просять відмовити в її задоволенні.

Решта учасників провадження у справі про банкрутство не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь та належним чином.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників інших учасників провадження у справі про банкрутство, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, явка обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення арбітражного керуючого, представників скаржників, ініціюючого кредитора та боржника, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалах місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржених ухвал, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.11.2024 серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за заявою фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича. Визнано грошові вимоги фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" у розмірі 200000,00 грн основного боргу (четверта черга задоволення вимог кредиторів), 24224,00грн судового збору, сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 72000,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга задоволення вимог кредиторів). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПАТ "Проскурів". Введено процедуру розпорядження майном боржника ПАТ "Проскурів" строком на 170 календарних днів. Розпорядником майна боржника ПАТ "Проскурів" призначено арбітражну керуючу Гапіну Наталію Вікторівну. Призначено попереднє засідання суду на 10:00 год. 21 січня 2025 року. Заяву фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду.

З метою виявлення кредиторів боржника суд за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" 29.11.2024 здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 74743.

До суду надійшли заяви із грошовими вимогами до боржника у справі №924/232/22, які прийняті до розгляду в попередньому засіданні господарського суду, що призначене на 10:00 год. 21 січня 2025 року.

Відповідно до ухвали від 21.01.2025 суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 14:15 год. 05 лютого 2025 року та витребував у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо актового запису про смерть ОСОБА_9 .

Згідно з ухвалою від 05.02.2025 суд залишив без розгляду заяву Агрофірми "Проскурів" з грошовими вимогами до боржника ПАТ "Проскурів" від 29.12.2024 (вх.№ 05-06/1686/24) та оголосив перерву в попередньому засіданні суду до 14:10 год. 18 лютого 2025 року.

В попередньому засіданні 18.02.2025 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку попереднього засідання на два місяці на підставі п. 1-6 ч. 1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та про оголошення перерви в попередньому засіданні до 11:00 год. 05 березня 2025 року. Також ухвалою суду від 18.02.2025 закрито провадження за заявою ОСОБА_9 з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Проскурів", поданою в межах справи №924/232/22.

В попередньому засіданні 05.03.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 14:10 год. 19 березня 2025 року.

Згідно з ухвалами від 19.03.2025, які постановлені із занесенням до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 10:00 год. 03 квітня 2025 року.

В попередньому засіданні 03.04.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 10:00 год. 24 квітня 2025 року.

Згідно з ухвалами від 24.04.2025, які постановлені із занесенням до протоколу судового засідання, суд за клопотанням представника фізичної особи - підприємця Крищука М.В. продовжив строк попереднього засідання на 2 місяці, задовольнив клопотання представника боржника від 24.04.2025 та відклав попереднє засідання на 10:00 год. 21 травня 2025 року.

Згідно з ухвалою від 21.05.2025, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 14:15 год. 03 червня 2025 року.

В попередньому засіданні 03.06.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 14:30 год. 12 червня 2025 року.

Згідно з ухвалами від 12.06.2025, які постановлені із занесенням до протоколу судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, зважаючи на приписи ч.1 ст.75 ГПК України та з огляду на визнання представником заявників Ярошем В.Ю. факту сплати коштів та наявність в матеріалах справи документів, що підтверджують сплату коштів акціонером ПАТ "Проскурів", а також оголосив перерву в попередньому засіданні до 15:10 год. 30 червня 2025 року.

В попередньому засіданні 30.06.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в попередньому засіданні до 15:30 год. 09 липня 2025 року.

Відповідно до ухвал від 09.07.2025 суд задовольнив клопотання представника боржника про долучення до матеріалів справи доказів від 09.07.2025, продовжив строк попереднього засідання на один місяць та оголосив перерву до 14:30 год. 29 липня 2025 року, інформація про що занесена до протоколу судового засідання. Також ухвалою суду від 09.07.2025 за клопотанням розпорядника майна продовжено строк процедури розпорядження майном АТ "Проскурів" та повноваження розпорядника майна арбітражної керуючої Гапіної Н.В. на два місяці.

Ухвалою від 29.07.2025, яка винесена із занесенням до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 16:30 год. 30 липня 2025 року.

Згідно з ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025:

- визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" до боржника Акціонерного товариства "Проскурів", яке є заінтересованим стосовно боржника, в розмірі: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 15789641,77 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" до боржника Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 125331,02 грн;

- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Статус" до боржника Акціонерного товариства "Проскурів", яке є заінтересованим стосовно боржника, в розмірі: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 950000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Комплекс" до боржника Акціонерного товариства "Проскурів" , яке є заінтересованим стосовно боржника, в розмірі: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 805000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" до боржника Акціонерного товариства "Проскурів", яке є заінтересованим стосовно боржника, в розмірі: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 4590897,27 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" до боржника Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 68000,00 грн;

- визнано додаткові грошові вимоги фізичної особи-підприємця Крищука Максима Володимировича до боржника Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі: 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 54212,77 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- відхилено грошові вимоги ОСОБА_8 до Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 253160,46 грн;

- відхилено грошові вимоги ОСОБА_7 до Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 173885,79 грн;

- відхилено грошові вимоги ОСОБА_6 до Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 772705,27 грн;

- відхилено грошові вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 432531,38 грн;

- відхилено грошові вимоги фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича до Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 921203,77 грн;

- відхилено грошові вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Проскурів" в розмірі 40000,00 грн.

Фізична особа - підприємець Крищук Максим Володимирович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

- 101068,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;.

- 254212,77 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Розсоша, вул. Центральна, буд. 1/1А, код 43631478), яке є заінтересованим стосовно боржника:

- 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- 4590897,27 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке АТП 16854" (м. Хмельницький, вул. Київська, буд. 4, код 03383993), яке є заінтересованим стосовно боржника:

- 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- 15789641,77 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Статус" (м.Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, код 45408473), яке є заінтересованим стосовно боржника:

- 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- 950000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Комплекс" (м.Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, код 45362539) ), яке є заінтересованим стосовно боржника:

- 4844,80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- 805000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Розмір та перелік не визнаних судом кредиторів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" в розмірі 68000,00 грн, Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке АТП 16854" в розмірі 125331,02 грн, Фізична особа-підприємець Яцишин Олег Володимирович в розмірі 921203,77 грн, ОСОБА_8 в розмірі 253160,46 грн, ОСОБА_7 в розмірі 173885,79 грн, ОСОБА_6 в розмірі 772705,27 грн, ОСОБА_1 в розмірі 432531,38 грн, ОСОБА_2 в розмірі 40000,00 грн.

Як зазначалося вище, скаржники не погоджуються із вказаною ухвалою в частині розгляду питання щодо заінтересованості ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» стосовно боржника Акціонерного товариства "Проскурів" та відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції лише в оскарженій частині щодо розгляду питання заінтересованості ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус» стосовно боржника Акціонерного товариства "Проскурів" та відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З приводу зазначеного суд апеляційної інстанції вказує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

01.01.2025 набрала чинності нова редакція КУПБ згідно з Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 № 3985-IX (Закон № 3985-IX).

Відповідно до абз.13 ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Системний аналіз абз.4-5 ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що під час вирішення питання про включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів суд наділений повноваженнями визначити ознаку такого кредитора, як заінтересованого: "за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника".

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заінтересовані особи стосовно боржника:

юридична особа, створена за участю боржника,

юридична особа, що здійснює контроль над боржником,

юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник,

юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи,

власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника,

головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство,

а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки,

а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими;

для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Граматичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що законодавцем шляхом застосування сполучника "також" сформовано 3 групи з ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме:

I група - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;

II група - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки;

III група - інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства як дає певні конкретизовані ознаки пов'язаності та заінтересованості осіб відносно боржника, так і додатково визначає заінтересованою особою відносно боржника інше необмежене коло осіб - у разі наявності обґрунтованих підстав вважати їх заінтересованими.

Вказана позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №910/9446/23.

Крім того, у відповідності до ч. 1 та 4 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб:

1)посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2)учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами,-

3)юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;

3-1) особою, яка здійснює функції управління таким товариством (у разі передання їй повноважень виконавчого органу товариства у випадках, передбачених законом);

4)іншою особою, визначеною статутом товариства.

Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.

Відповідно до ч. 9 ст. 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства", афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи):

-юридичні особи, одна з яких здійснює контроль над іншою або які перебувають під контролем третьої особи;

-члени сім'ї фізичної особи, а саме чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);

-фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім ї здійснюють контроль над юридичною особою.

У відповідності до пп. "а", "б", пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,

пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

-для юридичних осіб, - якщо одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків;

-для фізичної особи та юридичної особи, - якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;

-для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

За приписами ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Однією з ознак для встановлення обставин заінтересованості кредитора стосовно боржника є перебування, в тому числі і протягом останніх трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, кредитора та боржника під спільним контролем третьої особи.

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності юридичної особи, надавати обов'язкові для виконання вказівки або виконувати функції органу управління або володіння часткою, що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника.

При цьому перелік засобів здійснення контролю не є вичерпним.

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання.

Щодо заінтересованості ТОВ «Технопарк Комплекс» колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Комплекс" є ТОВ "Технопарк Проскурів", який був створений в тому числі ПАТ "Проскурів". ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Технопарк Комплекс" (тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 58,96). Керівником вказаного товариства зазначено ОСОБА_4 .

На момент відкриття провадження у справі про банкрутство та подання ТОВ "Технопарк Комплекс" заяви з грошовими вимогами до боржника кінцевим бенефіціарним власником ПАТ "Проскурів" був також зазначений ОСОБА_3 . Лише 30.06.2025 проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано про відсутність кінцевого бенефіціарного власника. Керівником ПАТ "Проскурів" є ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є близькими родичами (батько та син), що не заперечується учасниками у справі.

Зважаючи на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Технопарк Комплекс" і ПАТ "Проскурів" в межах визначеного ст.1 КУзПБ періоду (протягом останніх трьох років) перебували під спільним контролем ОСОБА_3 , який був кінцевим бенефіціарним власником вказаних юридичних осіб. Крім того, керівником вказаних юридичних осіб є його син ОСОБА_4 .

Також, слід взяти до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 4) повідомлень про виявлення розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, зокрема про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) інформації від Національного банку України про визнання структури власності юридичної особи, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, непрозорою (прозорою).

Таким чином, ПАТ "Проскурів" у разі наявності помилки (невідповідностей) у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що представник боржника вказувала ще під час відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024, не було позбавлене права звернутись до державного реєстратора для внесення відповідних змін.

Разом з тим, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, складеного станом на 30.06.2025 вбачається, що 09.12.2024 здійснювалась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ПАТ "Проскурів". При цьому реєстратором зазначено, що відомості про кінцевого бенефіціарного власника ПАТ "Проскурів" перебувають в актуальному стані.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що ТОВ "Технопарк Комплекс" є заінтересованим кредитором стосовно боржника ПАТ "Проскурів".

Щодо заінтересованості ТОВ «Пріоріті Статус» колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Статус" є ТОВ "Технопарк Проскурів", який був створений в тому числі ПАТ "Проскурів". ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Пріоріті Статус" (тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 58,96). Керівником вказаного товариства зазначено ОСОБА_4 .

На момент відкриття провадження у справі про банкрутство та подання ТОВ "Пріоріті Статус" заяви з грошовими вимогами до боржника кінцевим бенефіціарним власником ПАТ "Проскурів" був також зазначений ОСОБА_3 . Лише 30.06.2025 проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано про відсутність кінцевого бенефіціарного власника. Керівником ПАТ "Проскурів" є ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є близькими родичами (батько та син), що не заперечується учасниками у справі.

Зважаючи на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Пріоріті Статус" і ПАТ "Проскурів" в межах визначеного ст.1 КУзПБ періоду (протягом останніх трьох років) перебували під спільним контролем ОСОБА_3 , який був кінцевим бенефіціарним власником вказаних юридичних осіб. Крім того, керівником вказаних юридичних осіб є його син ОСОБА_4 .

Додатково суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 4) повідомлень про виявлення розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, зокрема про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) інформації від Національного банку України про визнання структури власності юридичної особи, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, непрозорою (прозорою).

Зважаючи на вищевикладені обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що ТОВ "Пріоріті Статус" є заінтересованим кредитором стосовно боржника ПАТ "Проскурів".

Щодо заінтересованості ТОВ «Хмельницьке АТП 16854» колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є акціонером ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854", який володіє 82,6 % від загальної кількості акцій. Також ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником (тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив) та є директором ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854".

На момент відкриття провадження у справі про банкрутство та подання ТОВ "Технопарк Проскурів" заяви з грошовими вимогами до боржника кінцевим бенефіціарним власником ПАТ "Проскурів" був також зазначений ОСОБА_3 . Лише 30.06.2025 проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано про відсутність кінцевого бенефіціарного власника. Керівником ПАТ "Проскурів" є ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є близькими родичами (батько та син), що не заперечується учасниками у справі.

Зважаючи на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" і ПАТ "Проскурів" в межах визначеного ст. 1 КУзПБ періоду (протягом останніх трьох років) перебували під спільним контролем ОСОБА_3 , який був кінцевим бенефіціарним власником вказаних юридичних осіб і є керівником ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854". Крім того, його син ОСОБА_4 є керівником ПАТ "Проскурів".

Обставини пов'язаності ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" та ПАТ "Проскурів" (на момент звернення ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів") були встановлені також у постанові Верховного Суду від 12.06.2025 у справі № 924/232/22, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує повторного доведення.

При цьому і в період, що був предметом розгляду в Верховному Суді, і в трирічний період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" (29.11.2024), ОСОБА_3 не володів встановленим законом відсотком акцій для здійснення вирішального впливу на діяльність ПАТ "Проскурів". Як зазначено представником ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" та підтверджується відомостями із даних бази SMIDA, останній час, коли ОСОБА_3 володів 30% акцій ПАТ "Проскурів" був 2 квартал 2021 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" є заінтересованим кредитором стосовно боржника ПАТ "Проскурів".

Щодо відхилення грошових вимог ОСОБА_2 колегія суддів вказує таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.6 ст.45 Кодексу України з питань банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

З поданої ОСОБА_2 заяви з кредиторськими вимогами до боржника вбачається, що вимоги в розмірі 40000,00 грн виникли на підставі додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2024 у справі № 924/1351/20(924/1245/23), відповідно до якого вирішено стягнути з ПАТ "Проскурів" на користь ОСОБА_2 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2024 у справі №924/1351/20(924/1245/23) стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь ОСОБА_2 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

16 грудня 2024 року ПАТ "Проскурів" звернувся до Північно - західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2024.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.01.2025 у справі №924/1351/20(924/1245/23) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Проскурів" на додаткове рішення у справі №924/1351/20(924/1245/23) від 27.11.2024.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №924/1351/20(924/1245/23), серед іншого, вирішено додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2024 у справі №924/1351/20(924/1245/23) скасувати; ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_2 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з ТОВ "Н2+О" на користь ОСОБА_2 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на додаткове рішення у справі №924/1351/20(924/1245/23) було подано апеляційну скаргу, за результатами якої прийнято постанову від 05.02.2025 про скасування додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2024.

Із заявою про грошові вимоги до ПАТ "Проскурів" в сумі 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 звернувся до суду 30.12.2024, тобто до набрання додатковим рішенням законної сили.

За змістом положень ст. 1 КУПБ, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" (29.11.2024) заборгованість ПАТ "Проскурів" перед ОСОБА_2 , що виникла 05.02.2025 на підставі постанови Північно - західного апеляційного господарського суду належать до категорії поточних, оскільки виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 8 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Або ж заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом виключно у ліквідаційній процедурі після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, що передбачено ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заборгованість ПАТ "Проскурів" в сумі 40000,00 грн перед ОСОБА_2 виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство №924/232/22, зазначені грошові вимоги є поточними та підлягають відхиленню, як такі, що заявлені передчасно.

Оскільки вимоги ОСОБА_2 судом відхиляються, то судом першої інстанції правомірно не надано оцінки обставинам наявності/відсутності заінтересованості у вказаного кредитора, на які звертав увагу боржник.

Щодо відхилення грошових вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вказує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (абз.6 ч. 2 ст. 45 КУзПБ).

Згідно з ч. 6 ст.45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Згідно з ч. 7 ст. 45 КУзПБ заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом.

З поданої ОСОБА_1 заяви з грошовими вимогами до боржника вбачається, що остання заявила грошові вимоги по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу до моменту її поновлення на роботі, залишок яких, з урахуванням індексації та часткового погашення 27.05.2024, складає 284409,13 грн, на підставі ст.117 КЗпП України заявила 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, а також 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Загальна сума заявлених вимог становить 432531,38 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/232/22(686/32122/19) від 18.10.2023, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, було визнано незаконним і скасовано наказ від 30.08.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади корпоративного секретаря ПАТ "Проскурів" на підставі п.5 ст.41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді корпоративного секретаря в ПАТ "Проскурів" з визначеним посадовим окладом та робочим місцем. Стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь ОСОБА_1 745513,69грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 02.09.2019 по 24.07.2023.

У вищевказаному рішенні від 18.10.2023 суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що позивач ОСОБА_1 незаконно була звільнена із займаної посади корпоративного секретаря у ПАТ "Проскурів". Відтак загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 за період з 02.09.2019 по 24.07.2023 становить 745513,69грн. При цьому суд вказав, що податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 06.02.2024 додатково зазначив, що виходячи із розміру нарахованої позивачу заробітної плати за червень та липень 2019 року, визначеного відповідачем, середньоденний розмір заробітної плати працівника становить 829,27 грн. Сумарна кількість днів вимушеного прогулу складає 899 робочих днів.

Середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 в розмірі 829,27 грн відображений також у долученому до матеріалів справи розрахунку, який подавався до суду під час розгляду вищевказаної справи.

Зважаючи на п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 та зміст вищевказаних судових рішень визначений судом середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.09.2019 по 24.07.2023 обрахований без вирахування із вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167, підп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення змін Законом України №415-ІХ від 10.10.2024, з визначеної судом суми середнього заробітку ОСОБА_8 за час вимушеного прогулу підлягав відрахуванню податок з доходів фізичних осіб в розмір 18% та військовий збір в розмірі 1,5 %.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.09.2019 по 24.07.2023, який підлягав виплаті на користь ОСОБА_1 , з вирахуванням податків і зборів, становив 600138,52 грн.

Відповідно до наказу ПАТ "Проскурів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Глеваського В.В. №1-К від 08.02.2024 ОСОБА_1 поновлено на посаді корпоративного секретаря 08.02.2024.

В подальшому на підставі наказу ПАТ "Проскурів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Глеваського В.В. №2-К від 29.03.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади корпоративного секретаря 29.03.2024 у зв'язку з ліквідацією (шляхом застосування процедур банкрутства) ПАТ "Проскурів". У п. 2 наказу визначено здійснити остаточний розрахунок (виплатити заробітну плату, компенсацію за невикористані відпустки) за вирахуванням податків, зборів, інших обов'язкових платежів, в розмірі 4404,44 грн наразі неможливо, оскільки роботодавець перебуває в спеціальному правовому режимі - порушено провадження у справі про банкрутство, відповідно виплату (погашення заборгованості) буде здійснено в порядку та черговості, які визначено Кодексом України з процедур банкрутства.

Вищевказані накази не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомлення останньої із їх змістом.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист та поштової накладної від 29.03.2024 оригінали наказів №1-К від 08.02.2024 та № 2-К від 29.03.2024, а також оригінал трудової книжки були надіслані ОСОБА_1 на адресу: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 8а, офіс 2.

Згідно з платіжною інструкцією №19 від 27.05.2024 ПАТ "Проскурів" сплатило на користь ОСОБА_1 745513,69 грн із призначенням платежу: "Оплата заборгованості згідно рішення від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19)".

Оскільки ОСОБА_1 була поновлена на роботі лише 08.02.2024, то остання заявила грошові вимоги до боржника, зокрема у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу до моменту її поновлення на роботі, залишок яких, з урахуванням часткового погашення в сумі 745513,69 грн та індексації, складав, як вказує заявник, 284409,13 грн. При цьому заявник посилається на ст. 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка регулює питання оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника.

Так, згідно з приписами ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/232/22(686/32122/19) від 18.10.2023, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, поновлено ОСОБА_1 на посаді корпоративного секретаря в ПАТ "Проскурів".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, вищевказане рішення набрало законної сили 06.02.2024.

Відповідно до ст. 241-1 КЗпП України коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 підлягала поновленню на роботі не пізніше 07.02.2024.

Згідно з наказом ПАТ "Проскурів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Глеваського В.В. №1-К від 08.02.2024 ОСОБА_1 було поновлено на посаді корпоративного секретаря 08.02.2024.

Таким чином, зважаючи на викладене, затримка виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 становила лише один день.

Разом з тим, виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація заявником спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Отже, суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, та, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18, від 13.02.2020 у справі № 921/109/19, від 06.11.2023 у справі №910/11324/22.

Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №915/940/18.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, і принципом jura novit curia, необхідно надати належну правову кваліфікацію зазначених спірних відносин, що склались між сторонами, за результатами дослідження та оцінки усіх обставин справи.

Як встановлено рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/232/22(686/32122/19) від 18.10.2023, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, ОСОБА_1 була незаконно звільнена із займаної посади корпоративного секретаря у ПАТ "Проскурів".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №683/1256/22, від 18.08.2023 у справі № 930/2705/20.

У разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 норма права, закріплена у ч. 2 ст. 235 КЗпП України, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.

При цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, бо є заробітною платою. Також позивач не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якщо такі вимоги не розглянуті у справі про поновлення на роботі.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що предметом судового розгляду у справі №924/232/22(686/32122/19) були, зокрема позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.09.2019 по 24.07.2023, а ОСОБА_1 поновлена на роботі лише 08.02.2024, то у останньої виникло право на заявлення вимог про стягнення з боржника середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу до моменту її поновлення на роботі (з 25.07.2023 по 07.02.2024).

Слід зазначити, що Законом України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року, було внесено низку змін до КЗпП України, зокрема стосовно строків звернення до суду.

Так, частиною 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом №2352-ІХ, було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом № 2352-ІХ частини 1 та 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з цим, пунктом 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651).

Таким чином, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст. 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

З урахуванням вказаного, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст.233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то правове регулювання здійснюється так: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період із 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.04.2025 у справі №420/23712/24, від 30.04.2025 у справі № 380/29113/23, від 30.04.2025 у справі №160/29232/23 та ін.

З урахуванням вищевикладеного, при розгляді заяви ОСОБА_1 із грошовими вимогами до боржника у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.07.2023 по 07.02.2024 слід застосовувати приписи ст. 233 КЗпП України у чинній редакції.

Отже, з врахуванням приписів ст. 241-1 КЗпП України право ОСОБА_1 на звернення до суду із вимогами про стягнення вказаного заробітку виникло в останньої з наступного дня після набрання законної сили рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/232/22(686/32122/19) від 18.10.2023, тобто з 07.02.2024.

Саме з цього часу почав обраховуватись визначений ст. 233 КЗпП України трьохмісячний строк, який закінчився 07.05.2024.

ОСОБА_1 звернулася до суду із грошовими вимогами до боржника 30.12.2024, що свідчить про пропуск встановленого тримісячного строку.

Як убачається із матеріалів справи, в поданому до суду зверненні від 23.04.2025 та в попередньому засіданні, яке відбулось 12.06.2025, представник ОСОБА_1 адвокат Ярош В.Ю. просив поновити в тому числі вищевказаний строк.

Суд зазначає, що встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Згідно з приписами ст. 234 КЗпП України у чинній редакції у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

У ст. 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення, оскільки їх поважність має визначатися в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в ч. 1 ст. 233 КЗпП України, є ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2024 у справі № 466/9728/22).

Суд враховує, що на момент, коли ОСОБА_1 дізналась про порушення свого права (незаконне звільнення) ПАТ "Проскурів" було визнано банкрутом та перебувало в ліквідаційній процедурі згідно з постановою Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2023 у справі № 924/232/22, яка на той час була чинною.

Разом з тим, здійснення провадження у справі про банкрутство не позбавляло заявника права звернутись до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах справи про банкрутство.

При цьому будь-яких об'єктивних причин, які б свідчили про неможливість такого звернення заявником не наведено.

Також слід звернути увагу, що при звернені ОСОБА_1 із заявою від 18.06.2024 про грошові вимоги до ПАТ "Проскурів" (під час провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів", відкритого на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі № 924/232/22, яка в подальшому була скасована постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024), строк звернення до суду із відповідними вимогами також уже був пропущений.

Щодо доводів представника заявника про непоширення строків, встановлених ч. 1 ст.233 КЗпП України, на звернення до суду із грошовими вимогами до боржника, то суд зазначає, що трудовий спір - це спір, який стосується порушень трудових прав та обов'язків.

Звернення до суду із заявою про грошові вимоги, що виникли внаслідок порушення трудових прав працівника, не змінює характеру спору, а отже строки, визначені ст.233 КЗпП України, поширюються на такі звернення до суду.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що грошові вимоги у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.07.2023 по 07.02.2024 заявлені із пропуском встановленого законом строку на звернення до суду, тому вказані вимоги слід відхилити.

Також звертаючись до суду із заявою про грошові вимоги до ПАТ "Проскурів", представник ОСОБА_1 здійснив нарахування компенсації на заробіток за весь час вимушеного прогулу на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст. 2 даного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Положення аналогічного змісту закріплені також у п.п. 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок).

Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини роботодавця не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20, від 04.12.2024 у справі № 380/24300/23 та ін.).

Отже, нормативне урегулювання відносин щодо компенсації громадянам втрати частини доходів вказує на те, що така компенсація пов'язана, по-перше, з порушенням встановлених строків виплати таких доходів; по-друге, з виключним переліком доходів як систематичних грошових виплат громадянам; по-третє, з фактом виплати нарахованих доходів. При цьому, підставою для компенсації є затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців. Тому розмір компенсації невід'ємно пов'язаний з видом та розміром невчасно виплаченого доходу, а також з тривалістю часу, протягом якого була затримка його виплати

Суд зазначає, що в зв'язку із незаконним звільненням ОСОБА_1 у ПАТ "Проскурів" виник обов'язок сплатити останній середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за своєю правовою природою є заробітною платою. Такий обов'язок був виконаний (частково) лише після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції. Тому суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період затримки.

За приписами ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом (п. 4 Порядку).

Згідно з ст. 4 вищевказаного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому компенсація буде нарахована, якщо індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком буде перевищувати 100%. Якщо менше 100%, то сума компенсація не нараховується, навіть якщо така зарплата виплачується несвоєчасно більше ніж на 1 місяць.

Зважаючи на вищевикладене, право на виплату суми компенсації за затримку виникає у працівника у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Так, як встановлено судом вище, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягав виплаті на користь ОСОБА_1 відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22 (686/32122/19) за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів, становив 600138,52 грн (745513,69 грн - 19,5%).

Як вбачається із платіжної інструкції № 19 від 27.05.2024 ПАТ "Проскурів" перерахувало на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 745513,69 грн. При цьому в попередньому засіданні, яке відбулось 12.06.2025, представник боржника повідомила, що 600138,52 грн - були сплачені на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19), а 145375,17 грн (745513,69 грн - 600138,52 грн) - як компенсація втрати частини доходів.

Таким чином, з 28.05.2024 ОСОБА_1 дізналась про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до вищевказаного рішення суду (за період з 02.09.2019 по 24.07.2023).

Проаналізувавши здійснений представником заявника розрахунок, суд встановив, що останній проведений без дотримання приписів ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та п.4 Порядку.

Крім того, при визначенні кількості робочих днів, за які здійснювалось нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, представник не врахував положення ч. 6 ст. 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-ІХ, яка передбачає, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої-п'ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки" (немає офіційних святкових та неробочих днів). Вказане призвело до невірного визначення кількості робочих днів у 2022 році, а саме: у квітні (20 замість 21 день), травні (20 замість 22 дні), червні (20 замість 22 дні), серпні (22 замість 23 дні), жовтні (20 замість 21 день) та грудні (21 замість 22 дні) 2022 року.

Разом з тим, зважаючи на приписи ст.14, ч. 2 ст. 237 ГПК України розгляд заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до ПАТ "Проскурів" здійснюється судом в межах заявлених останньою вимог та визначеного періоду нарахування (кількості робочих днів).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок належної до виплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (з врахуванням визначеного заявником середнього заробітку та кількості робочих днів у 2022 році) з яким погоджується суд апеляційної інстанції та встановив, що заявник правомірно заявила грошові вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19), в розмірі 218180,74 грн, а саме:

- 7583,51 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 156,8%);

- 8180,31 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з листопада 2019 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 155,7%);

- 7780,44 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 155,5%);

- 7822,50 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з січня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 155,8%);

- 7780,44 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з лютого 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 155,5%);

- 7476,70 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з березня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 156%);

- 7682,31 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з квітня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 154,8%);

- 7500,06 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з травня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 153,5%);

- 6735,03 грн - на заробіток в розмірі 12683,68 грн за період з червня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 153,1%);

- 7049,46 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з липня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 152,8%);

- 8245,06 грн - на заробіток в розмірі 15353,93 грн за період з серпня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 153,7%);

- 7209,68 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з вересня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 154%);

- 7813,15 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з жовтня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 153,2%);

- 7247,72 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з листопада 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 151,7%);

- 6981,37 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з грудня 2020 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 149,8%);

- 7108,20 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з січня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 148,4%);

- 5897,91 грн - на заробіток в розмірі 12683,68 грн за період з лютого 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 146,5%);

- 6021,41 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з березня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 145,1%);

- 6256,39 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з квітня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 142,6%);

- 6124,22 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з травня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 141,7%);

- 4782,42 грн - на заробіток в розмірі 12016,12 грн за період з червня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 139,8%);

- 5287,10 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з липня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 139,6%);

- 5786,43 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з серпня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 139,4%);

- 5565,47 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з вересня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 139,7%);

- 5580,82 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з жовтня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 138%);

- 4913,26 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 136,8%);

- 5243,03 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з грудня 2021 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 135,7%);

- 5125,54 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з січня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 134,9%);

- 4210,98 грн - на заробіток в розмірі 12683,68 грн за період з лютого 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 133,2%);

- 4152,24 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з березня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 131,1%);

- 3730,34 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з квітня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 125,4%);

- 2897,22 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з травня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 121,7%);

- 2469,98 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з червня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 118,5%);

- 1989,34 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з липня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 114,9%);

- 1976,65 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з серпня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 114,1%);

- 1894,54 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з вересня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 112,9%);

- 1586,13 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 110,8%);

- 1081,45 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з листопада 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 108,1%);

- 1072,11 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з грудня 2022 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 107,3%);

- 925,24 грн - на заробіток в розмірі 14018,81 грн за період з січня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 106,6%);

- 837,12 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 105,7%);

- 667,56 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з березня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 105,0%);

- 522,03 грн - на заробіток в розмірі 15353,93 грн за період з квітня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 103,4%);

- 427,24 грн - на заробіток в розмірі 13351,25 грн за період з травня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 103,2%);

- 414,56 грн - на заробіток в розмірі 15353,93 грн за період з червня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 102,7%);

- 279,04 грн - на заробіток в розмірі 14686,37 грн за період з липня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 101,9%);

- 267,03 грн - на заробіток в розмірі 10681,00 грн (за 16 робочих днів, тобто по 24.07.2023) за період з серпня 2023 року по квітень 2024 року (сукупний індекс інфляції 102,5%).

Нарахована працівнику сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати включається до фонду оплати праці у складі додаткової зарплати (ст. 2 Закону України "Про оплату праці", п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

Основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму, для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати (п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу України). Тобто при виплаті ОСОБА_1 вищевказаного розміру компенсації із такої суми буде утриманий податок з доходів фізичних осіб (18%) та військовий збір.

Щодо строку звернення до суду із вказаними грошовими вимогами, то суд апеляційної інстанції зазначає, що, як встановлено вище, право вимагати виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до судового рішення, виникло у ОСОБА_1 з 28.05.2024.

З врахуванням приписів ч. 1 ст. 233 КЗпП України заявник мала право звернутись до суду за захистом протягом трьох місяців, тобто по 28.08.2024.

Слід зазначити, що після направлення справи на новий розгляд на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2024, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 було відкрито провадження у справі № 924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів".

ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою від 18.06.2024 про грошові вимоги до ПАТ "Проскурів", в тому числі і з вимогами про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до рішення господарського суду.

Разом з тим, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №924/232/22 було скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22. В задоволенні заяви ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" відмовлено. Справу №924/232/24 направлено до Господарського суду Хмельницької області на стадію підготовчого засідання для розгляду наступної поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" в порядку черговості.

В подальшому відповідно до ухвали від 29.11.2024 Господарський суду Хмельницької області відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" за заявою фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича, здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство та встановив строк для заявлення вимог кредиторів.

З огляду на вказане, ОСОБА_1 вимушена була повторно звертатись до суду із заявою про грошові вимоги до боржника, в тому числі і з вимогами про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, що призвело до пропуску встановленого законом строку для звернення до суду.

За таких обставин зважаючи на те, що в червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду в межах встановленого законом строку, і така заява не була розглянута судом з незалежних від заявника обставин (скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство), то суд дійшов висновку, що строк за вимогами у розмірі компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19), був пропущений заявником з поважних причин, тому підлягає поновленню.

Також представник ОСОБА_1 здійснив нарахування компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який визначений заявником після розглянутого господарським судом періоду (з 25.07.2023 по 31.03.2024).

Однак колегія суддів зауважує, що оскільки було відхилено грошові вимоги у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період, в зв'язку із пропуском встановленого законом строку на звернення до суду, то зазначені грошові вимоги в розмірі компенсації, які є похідними, також підлягають відхиленню.

Таким чином, із заявлених ОСОБА_1 грошових вимог до боржника у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням індексації правомірно нараховано лише компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19) в розмірі 218180,74 грн (175635,50 грн з вирахуванням податків і зборів, які підлягали до виплати ОСОБА_1 ).

Решта вимог у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням індексації заявлені із пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Згідно з платіжною інструкцією № 19 від 27.05.2024 боржник сплатив ОСОБА_1 745513,69 грн, з яких 600138,52 - середній заробіток за час вимушеного прогулу на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19), 145375,17 грн - часткова компенсація за затримку виплати стягнутого за рішенням суду середнього заробітку.

Також відповідно до платіжної інструкції № 16 від 02.04.2025 та № 25 від 08.07.2025 боржник сплатив ОСОБА_1 33013,00 грн (компенсація).

Загальний розмір виплаченої компенсації складає 178388,17 грн (145375,17 грн + 33013,00 грн).

Отже, враховуючи вищенаведене, на момент постановлення вказаної ухвали у боржника відсутня заборгованість перед ОСОБА_1 із виплати компенсації в розмірі 175635,50 грн (без податків і зборів).

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для визнання даних грошових вимог.

Щодо грошових вимог, заявлених у розмірі відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, то суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За приписами ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

У постанові від 27.01.2020 у справі № 682/3060/16-ц та від 03.11.2021 № 127/22449/20 Верховний Суд зазначив, що виплата працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм трудового законодавства. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже, строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ураховуючи зазначені положення законодавства України, звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом, зокрема про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст. 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред'являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред'явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту, коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви). Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст. 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у ст. 116 КЗпП України.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі наказу ПАТ "Проскурів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Глеваського В.В. №2-К від 29.03.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади корпоративного секретаря 29.03.2024 у зв'язку з ліквідацією (шляхом застосування процедур банкрутства) ПАТ "Проскурів". У п. 2 наказу визначено здійснити остаточний розрахунок (виплатити заробітну плату, компенсацію за невикористані відпустки) за вирахуванням податків, зборів, інших обов'язкових платежів, в розмірі 4404,44 грн наразі неможливо, оскільки роботодавець перебуває в спеціальному правовому режимі - порушено провадження у справі про банкрутство, відповідно виплату (погашення заборгованості) буде здійснено в порядку та черговості, які визначено Кодексом України з процедур банкрутства.

Вищевказаний наказ не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення із його змістом, оскільки остання була відсутня на роботі у день звільнення.

В зв'язку із вказаним, відповідно до опису вкладення у цінний лист та поштової накладної від 29.03.2024 оригінал наказу № 1-К від 08.02.2024 та № 2-К від 29.03.2024, а також оригінал трудової книжки були надіслані ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , яка була зазначена ОСОБА_1 у листах від 07.02.2024, 19.02.2024 як адреса для листування. Як вказує боржник, поштове відправлення на адресу ПАТ "Проскурів" не поверталося.

Таким чином, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про своє звільнення та про нараховані суми, належні їй при звільненні, які були зазначені у наказі № 2-К від 29.03.2024. При цьому суд приймає до уваги, що чинним законодавством не передбачено форми повідомлення про нараховані суми, що належать працівнику при звільненні, або вимоги щодо необхідності викладення такого повідомлення у вигляді окремого документа.

Після отримання наказу про звільнення № 2-К від 29.03.2024 ОСОБА_1 не зверталась до ПАТ "Проскурів" із вимогою провести з нею розрахунок, як це передбачено ст. 116 КЗпП України. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Лише в червні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про грошові вимоги до ПАТ "Проскурів", що розцінюється судом як пред'явлення визначеної ст. 116 КЗпП України вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжною інструкцією №19 від 27.05.2024 ПАТ "Проскурів" сплатило на користь ОСОБА_1 745513,69 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого за рішенням суду, та частину нарахованих на нього компенсаційних виплат.

Разом з тим, решта суми компенсації, яка належала до виплати ОСОБА_1 на час звільнення, була сплачена лише 02.04.2025 та 08.07.2025, що підтверджується платіжними інструкціями № 16 від 02.04.2025 на суму 23013,00 грн та №25 від 08.07.2025 на суму 10000,00 грн.

Таким чином, ПАТ "Проскурів" не здійснило виплату ОСОБА_1 усіх належних звільненому працівникові сум не пізніше наступного дня після пред'явлення нею вимоги про розрахунок, тобто у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

В зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 заявила грошові вимоги у розмірі відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.

Закріплені у ст.ст. 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

У постанові від 01.05.2024 у справі № 140/16184/23 Верховний Суд зазначив, що, незважаючи на визначення приписами ст. 117 КЗпП України невиплачених працівнику сум як оспорюваних та неоспорюваних, ця обставина не впливає на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки вони прямо пов'язані з обов'язком роботодавця розрахуватися з працівником у строк, встановлений приписами ст. 116 КЗпП України.

У даній справі заява ОСОБА_1 про грошові вимоги була доставлена до електронного кабінету ПАТ "Проскурів" 19.06.2024, що підтверджується квитанцією № 1236563 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС. Отже, розрахунок мав бути проведений не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги, тобто не пізніше 20.06.2024.

Разом з тим, станом на 20.06.2024 щодо ПАТ "Проскурів" було відкрито провадження у справі про банкрутство на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22, яка на той час була чинною.

Згідно з ст. 1 КУзПБ неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";

Таким чином, боржник ПАТ "Проскурів" перебував в особливому правовому режимі, який пов'язаний із об'єктивною неможливістю належного виконання останнім усіх своїх зобов'язань.

Зі змісту ст. 117 КЗпП України вбачається, що відповідальність, визначена даною нормою, настає лише у випадку наявності вини роботодавця у нездійсненні виплати належних звільненому працівникові сум.

Проте оскільки щодо ПАТ "Проскурів" було відкрито провадження у справі про банкрутство, то суд дійшов висновку про відсутність вини ПАТ "Проскурів" у несвоєчасній виплаті всіх належних ОСОБА_1 сум при звільненні, що виключає можливість застосування ст. 117 КЗпП України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що грошові вимоги, заявлені ОСОБА_1 як відповідальність за затримку розрахунку при звільненні слід відхилити.

Щодо грошових вимог ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, то останні виникли на підставі додаткової ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі № 924/232/22, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024.

На виконання вищевказаної додаткової ухвали господарським судом був виданий наказ від 21.06.2024, який стягувачем до виконання не пред'являвся. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідно до наданого до суду представником боржника повідомлення від 15.04.2025, акціонером ПАТ "Проскурів" ОСОБА_5 було виконано зобов'язання ПАТ "Проскурів" перед ОСОБА_1 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок заявника коштів в розмірі 3000,00 грн із призначенням платежу: "Виконання зобов'язання ПАТ "Проскурів" згідно додаткової ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі № 924/232/22", що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки № 0220210036 від 02.04.2025.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 528 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 ст. 516 ЦК унормовано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що акціонер ПАТ "Проскурів" ОСОБА_5 здійснила погашення заборгованості ПАТ "Проскурів" перед ОСОБА_1 , яка виникла на підставі додаткової ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі № 924/232/22, то в силу приписів ч. 3 ст. 528, п. 4 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 516 ЦК України на час розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, відбулась заміна кредитора у вказаному зобов'язанні.

Новим кредитором грошові вимоги до ПАТ "Проскурів" не заявлялись, клопотання про заміну кредитора у поданій заяві не подавалось.

При цьому, в даному випадку не були порушені приписи ст. 41 КУзПБ, оскільки погашення заявлених до визнання грошових вимог не відбулось, а відбулась заміна кредитора у зобов'язанні.

Підставою для визнання судом кредиторських вимог та віднесення цих вимог до відповідної черги реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство є існуюче на момент розгляду судом реальне грошове зобов'язання та надання документів, що таке зобов'язання підтверджують.

Як встановлено судом вище, на даний час у ОСОБА_1 відсутнє право вимоги до боржника кредиторської заборгованості, яка виникла на підставі додаткової ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі № 924/232/22, а у ПАТ "Проскурів", відповідно, обов'язок сплатити 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно відхилив грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи представника ОСОБА_1 щодо можливості пред'явлення в подальшому акціонером ОСОБА_5 вимоги до заявника про повернення безпідставно отриманих коштів, що були сплачені акціонером, жодним чином не спростовують вищевикладених висновків суду. При цьому суд враховує, що наявні в матеріалах справи повідомлення акціонера від 15.04.2025, квитанція від 02.04.2025 та письмові пояснення АТ "Проскурів" від 20.05.2025 підтверджують обставини заміни кредитора у зобов'язанні, що виключає можливість пред'явлення будь-яких вимог в порядку ст. 1212 ЦК України.

Правова позиція щодо правомірності здійснення погашення третьою особою грошових вимог заявника викладена також у постановах Верховного Суду від 03.09.2024 у справі №916/4659/23.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 відхиляються, то суд не надає оцінки обставинам наявності/відсутності заінтересованості у вказаної особи стосовно боржника, на що звертали увагу учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ України у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнанні заінтересованими особами щодо боржника - ТОВ «Хмельницьке АТП 16854», ТОВ «Технопарк Комплекс» та ТОВ «Пріоріті Статус».

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в їх апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на їхній власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвали господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у даній справі та ухвала попереднього засідання господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 в оскаржених частинах прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржниками.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ "Хмельницьке АТП 16854", ТОВ "Технопарк Комплекс", ТОВ "Пріоріті Статус" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.07.25 у справі № 924/232/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.07.25 у справі №924/232/22 в оскаржених частинах залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

4. Матеріали справи № 924/232/22 щодо грошових вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ "Хмельницьке АТП 16854", ТОВ "Технопарк Комплекс", ТОВ "Пріоріті Статус" повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "12" листопада 2025 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Гудак А.В.

Попередній документ

131760703

Наступний документ

131760705

Інформація про рішення:

№ рішення:	131760704
№ справи:	924/232/22
Дата рішення:	30.10.2025
Дата публікації:	17.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (13.10.2025)
Дата надходження:	26.04.2024
Предмет позову:	заява про відкриття провадження у справі про банкрутство (новий розгляд)

Розклад засідань:

Минулі засідання (290)

17.08.2022 10:30	Господарський суд Хмельницької області
17.08.2022 12:00	Господарський суд Хмельницької області
25.08.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
29.08.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
30.08.2022 12:00	Господарський суд Хмельницької області
30.08.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
05.09.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
12.09.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.09.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.09.2022 15:00	Господарський суд Хмельницької області
20.09.2022 10:00	Господарський суд Хмельницької області
20.09.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
26.09.2022 14:00	Господарський суд Хмельницької області
03.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
03.10.2022 11:40	Господарський суд Хмельницької області
03.10.2022 14:00	Господарський суд Хмельницької області
05.10.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
05.10.2022 15:20	Господарський суд Хмельницької області
10.10.2022 10:20	Господарський суд Хмельницької області
10.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
10.10.2022 11:40	Господарський суд Хмельницької області
13.10.2022 12:20	Господарський суд Хмельницької області
20.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
20.10.2022 15:20	Господарський суд Хмельницької області
24.10.2022 10:30	Господарський суд Хмельницької області
24.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
24.10.2022 11:30	Господарський суд Хмельницької області
25.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
27.10.2022 10:15	Господарський суд Хмельницької області
27.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
27.10.2022 11:40	Господарський суд Хмельницької області
02.11.2022 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
02.11.2022 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.11.2022 12:00	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2022 15:20	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2022 15:45	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2022 16:15	Господарський суд Хмельницької області
08.11.2022 14:00	Господарський суд Хмельницької області
08.11.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
08.11.2022 15:00	Господарський суд Хмельницької області
15.11.2022 10:00	Господарський суд Хмельницької області
15.11.2022 11:30	Господарський суд Хмельницької області
15.11.2022 12:15	Господарський суд Хмельницької області
15.11.2022 14:15	Господарський суд Хмельницької області
16.11.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
18.11.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
05.12.2022 12:00	Господарський суд Хмельницької області
05.12.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
05.12.2022 15:20	Господарський суд Хмельницької області
05.12.2022 16:00	Господарський суд Хмельницької області
08.12.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
08.12.2022 12:00	Господарський суд Хмельницької області
08.12.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
08.12.2022 15:30	Господарський суд Хмельницької області
12.12.2022 10:00	Господарський суд Хмельницької області
12.12.2022 10:40	Господарський суд Хмельницької області
12.12.2022 11:40	Господарський суд Хмельницької області
12.12.2022 12:20	Господарський суд Хмельницької області
14.12.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
15.12.2022 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
20.12.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
04.01.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
05.01.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
17.01.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
20.01.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
24.01.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
26.01.2023 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
30.01.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
02.02.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
13.02.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
15.02.2023 14:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.02.2023 14:35	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.02.2023 14:50	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.02.2023 15:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.02.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
01.03.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
02.03.2023 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
02.03.2023 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.03.2023 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.03.2023 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.03.2023 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.03.2023 16:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
20.03.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
24.03.2023 10:40	Господарський суд Хмельницької області
24.03.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
03.04.2023 09:10	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.04.2023 09:50	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.04.2023 10:35	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.04.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
04.04.2023 10:50	Господарський суд Хмельницької області
05.04.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
06.04.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
10.04.2023 12:40	Господарський суд Хмельницької області
17.04.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
18.04.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
24.04.2023 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.04.2023 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.04.2023 11:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.04.2023 12:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.04.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
03.05.2023 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.05.2023 12:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
17.05.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
31.05.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
12.06.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
13.06.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
15.06.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
15.06.2023 11:40	Господарський суд Хмельницької області
26.06.2023 14:00	Господарський суд Хмельницької області
27.06.2023 10:20	Господарський суд Хмельницької області
27.06.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
27.06.2023 11:30	Господарський суд Хмельницької області
06.07.2023 13:00	Касаційний господарський суд
13.07.2023 11:15	Касаційний господарський суд
18.07.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
18.07.2023 11:30	Господарський суд Хмельницької області
18.07.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
18.07.2023 12:30	Господарський суд Хмельницької області
25.07.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
26.07.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
01.08.2023 10:45	Касаційний господарський суд
02.08.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
08.08.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
11.08.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
16.08.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
16.08.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.08.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
21.08.2023 14:00	Господарський суд Хмельницької області
21.08.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
29.08.2023 11:00	Касаційний господарський суд
30.08.2023 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
30.08.2023 14:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.09.2023 15:30	Господарський суд Хмельницької області
05.09.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
06.09.2023 15:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
08.09.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
12.09.2023 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.09.2023 12:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
13.09.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.09.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
15.09.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.09.2023 11:30	Господарський суд Хмельницької області
18.09.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
18.09.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
18.09.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
20.09.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
22.09.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
25.09.2023 12:15	Господарський суд Хмельницької області
25.09.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
04.10.2023 15:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.10.2023 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
09.10.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
10.10.2023 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.10.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
18.10.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
23.10.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
24.10.2023 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
31.10.2023 10:00	Касаційний господарський суд
08.11.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
08.11.2023 15:00	Господарський суд Хмельницької області
20.11.2023 11:30	Господарський суд Хмельницької області
20.11.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
22.11.2023 12:15	Касаційний господарський суд
22.11.2023 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2023 15:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2023 15:50	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.11.2023 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.11.2023 10:50	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.11.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
27.11.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
04.12.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
11.12.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
13.12.2023 12:15	Касаційний господарський суд
09.01.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
11.01.2024 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.01.2024 12:45	Касаційний господарський суд
17.01.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
22.01.2024 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.01.2024 10:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.01.2024 11:40	Господарський суд Хмельницької області
24.01.2024 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
30.01.2024 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
30.01.2024 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
31.01.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
06.02.2024 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
07.02.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
19.02.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
27.02.2024 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.02.2024 11:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
28.02.2024 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.03.2024 12:00	Господарський суд Хмельницької області
12.03.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.03.2024 12:00	Касаційний господарський суд
13.03.2024 12:10	Касаційний господарський суд
20.03.2024 12:00	Касаційний господарський суд
26.03.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
03.04.2024 12:50	Касаційний господарський суд
08.05.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
14.05.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
14.05.2024 15:00	Касаційний господарський суд
15.05.2024 12:30	Касаційний господарський суд
15.05.2024 12:40	Касаційний господарський суд
23.05.2024 15:00	Господарський суд Хмельницької області
28.05.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
29.05.2024 09:30	Господарський суд Хмельницької області
03.06.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
03.06.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
13.06.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
14.06.2024 11:30	Господарський суд Хмельницької області
18.06.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.06.2024 12:00	Господарський суд Хмельницької області
12.08.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
21.08.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
27.08.2024 15:00	Господарський суд Хмельницької області
29.08.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
09.09.2024 14:00	Господарський суд Хмельницької області
09.09.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
16.09.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.09.2024 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.09.2024 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.09.2024 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.09.2024 14:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.09.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.09.2024 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.09.2024 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
25.09.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
03.10.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
21.10.2024 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.10.2024 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.10.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.10.2024 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
24.10.2024 14:30	Господарський суд Хмельницької області
07.11.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.11.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
21.11.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
26.11.2024 10:00	Господарський суд Хмельницької області
29.11.2024 14:00	Господарський суд Хмельницької області
23.12.2024 11:30	Господарський суд Хмельницької області
21.01.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
22.01.2025 11:45	Господарський суд Хмельницької області
22.01.2025 15:20	Господарський суд Хмельницької області
04.02.2025 11:00	Касаційний господарський суд
06.02.2025 09:10	Господарський суд Хмельницької області
17.02.2025 14:15	Господарський суд Хмельницької області
18.02.2025 12:30	Касаційний господарський суд
18.02.2025 14:10	Господарський суд Хмельницької області
20.02.2025 10:15	Касаційний господарський суд
20.02.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
24.02.2025 10:30	Господарський суд Хмельницької області
25.02.2025 11:30	Господарський суд Хмельницької області
04.03.2025 09:15	Господарський суд Хмельницької області
04.03.2025 14:10	Господарський суд Хмельницької області
05.03.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
05.03.2025 14:10	Господарський суд Хмельницької області
06.03.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.03.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.03.2025 11:30	Касаційний господарський суд
19.03.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
19.03.2025 14:10	Господарський суд Хмельницької області
27.03.2025 09:10	Господарський суд Хмельницької області
27.03.2025 10:45	Касаційний господарський суд
03.04.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
08.04.2025 09:30	Господарський суд Хмельницької області
10.04.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
24.04.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
15.05.2025 10:45	Касаційний господарський суд
15.05.2025 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
21.05.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
03.06.2025 14:15	Господарський суд Хмельницької області
12.06.2025 09:30	Касаційний господарський суд
12.06.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
30.06.2025 15:10	Господарський суд Хмельницької області
09.07.2025 15:30	Господарський суд Хмельницької області
10.07.2025 09:20	Касаційний господарський суд
29.07.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
30.07.2025 16:30	Господарський суд Хмельницької області
20.08.2025 12:40	Касаційний господарський суд
02.09.2025 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.09.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
02.10.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
08.10.2025 12:30	Касаційний господарський суд
13.10.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
22.10.2025 11:30	Господарський суд Хмельницької області
29.10.2025 12:30	Касаційний господарський суд
30.10.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
30.10.2025 10:40	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.11.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
05.11.2025 11:30	Господарський суд Хмельницької області
05.11.2025 15:30	Господарський суд Хмельницької області