вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа№ 911/2402/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Буравльова С.І.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Жигадло І.Б., Литвин П.В.
від відповідача: Бака О.І.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква
на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025, повний текст якого складено та підписано 28.04.2025
у справі № 911/2402/24 (суддя Грабець С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз»
про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
10.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква про стягнення заборгованості в сумі 32 982,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу.
Правовою підставою позову позивач обрав положення статей 509, 525, 526, 549, 610-612, 625, 629 ЦК України, статей 173-175, 193, 216, 218, 222, 230, 231 ГК України.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що ним у цей період було отримано 4,213 куб.м. природного газу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2025 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква про стягнення заборгованості. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 28 726,72 грн боргу, 3 437,79грн пені 355,56 грн 3% річних; 462,24 грн суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 2 422,40 грн витрат на сплату судового збору.
Рішення, з посиланням на ст.ст. 526, 530, 549, 551, 610-612, 626 ЦК України, ст. ст. 174, 173, 193, 218, 230, 231 ГК України мотивоване тим, що оскільки документів, що підтверджували б оплату переданого позивачем природного газу, відповідач суду не надав, тому вимога про стягнення з відповідача 28 727,72 грн. боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Крім того, у зв'язку з встановленням обставин прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд за результатом перевірки розрахунку позовних вимог, задовольнив в повному обсязі і вимоги щодо стягнення пені, інфляції, річних в заявлених розмірах.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/2402/24 та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відмовити.
А саме апелянт посилається на те, що:
- суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо наявності розбіжностей у визначених Оператором ГРМ об'ємах споживання газу та звіту по газоспоживанню;
- ПрАТ «УМАНЬГАЗ» з невідомих причин не внесено даних щодо фактичного обсягу споживання природного газу безпосередньо Відповідачем у вказаний період і без будь - якого корегування подано звіт на «Інформаційну платформу» Оператора ГТС, що відповідно і призвело до порушення прав та законних інтересів Відповідача.
Доводи та заперечення позивача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:
- об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу;
- відповідачу були відомі обсяги, і у разі незгоди він міг звернутися до ПАТ «Уманьгаз» з заявою, корегуванням, скаргою, до суду, тощо.
- позивач як постачальник жодним чином не впливає на відомості Інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС, який за участю оператора ГРМ заповнює інформаційний ресурс даними і несе за це відповідальність, разом з Споживачем.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
08.05.2025 суддя Євсіков О.О. заявив самовідвід від розгляду справи №911/2402/24. Заява судді про самовідвід заявлена з метою недопущення сумнів у його неупередженості, що можуть виникнути у зв'язку з тим, що близька йому особа працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 вказану заяву задоволено. Матеріали апеляційної скарги у справі № 911/2402/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2402/24 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи № 911/2402/24. Копію ухвали надіслано до Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
10.06.2025 недоліки апеляційної скарги усунено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі №911/2402/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 06.08.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 30.07.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 30.07.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2402/24.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 06.08.2025, апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Буравльов С.І., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів. Повідомлено учасників справи про призначення справи №911/2402/24 до розгляду на 13.08.2025.
Розгляд справи відкладався, зокрема до 06.10.2025.
Явка представників учасників справи
Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2025 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні 06.10.2025 заперечили проти доводів апелянта та просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 06.10.2025 представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи міститься відповідний доказ.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач, Постачальник, Постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем у листопаді 2023 р. автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: - листом оператора ГТС від 11.06.2024 № ТОВВИХ-24-8721 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ000084NNZ00P; - інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10); - відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ000084NNZ00P (надається у вигляді принтскрину з особового кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За змістом п. 4.3. договору, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо сторонами це окремо обумовлено).
Відповідно до п. 4.5 договору, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Так, позивач направив відповідачу рахунок на оплату поставленого природного газу, проте відповідач його не оплатив. Відповідних доказів оплати природного газу під час розгляду спору суду також не надав, а тому суд першої інстанції виснував про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 28 727,72 грн основного боргу.
При цьому судом встановлено, що позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, інфляційних та річних, нарахованих у зв'язку із встановленням обставин прострочення виконання грошового зобов'язання, суд визнав означені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи із наступного.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України).
Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як установлено судами попередніх інстанції, на виконання умов договору ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надіслало відповідачу рахунок за постачання природного газу за листопад 2023 року № 37908 та акт приймання-передачі природного газу № 19904 від 30.11.2023, відповідно до якого обсяг поставленого газу становить 989,4 м3 на суму 28 726,72 грн.
Даний об'єм газу визначено позивачем на підставі даних Оператора ГРМ.
Проте, зазначений акт № 19904 від 30.11.2023 відповідачем не підписано. Листом від 27.12.2023 № 3339 відповідач повідомив позивача, що визначені в акті об'єми газу не відповідають спожитим (відібраним) показникам об'єму за звітом про газоспоживання.
У відповідь на цей лист позивач листом від 04.01.2024 № 119/4.1.3-586-2024 повідомив споживача, що ним було визначено показники споживання згідно даних інформаційної платформи Оператора ГТС. У випадку наявності у споживача заперечень щодо об'єму, позивач рекомендував звернутися до оператора, з яким у відповідача укладено договір.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) визначення об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно із абзацом 1 пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об'єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об'єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.
Абзацом 1 пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем передбачено, що визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Згідно положень пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, за наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі не досягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об'єм (обсяг) спожитого (розподіленою) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
З огляду на зазначені норми глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ слід констатувати, що вказаними положеннями визначено чітку послідовність встановлення та фіксації обсягів розподіленого природного газу. Водночас, за наявності спору між споживачем, що не є побутовим, та Оператором ГРМ в частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого природного газу, судам необхідно встановити на підставі поданих сторонами доказів фактичний обсяг (об'єм) споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, за спірний період. Аналогічні правові висновки викладено, у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3866/21 та від 18.04.2024 у справі № 910/5645/23 .
Крім того, Постановою НКРЕКП від 30 09.2015 № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» (далі - Постанова) також закріплено, що функції/повноваження по обліку фактично спожитого природного газу реалізуються Оператором ГРМ та безпосередньо Споживачем, при цьому Постачальники природного газу лише використовують отримані від них відповідні давні.
Зокрема, відповідно до розділу V Постанови, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні. Для визначення об'єму розподілу за споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про спожитий об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього Договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Разом з тим, з метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електронна платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила).
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи).
Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (Encrgy ldcntification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 3 пункту 5 Правил постачання природного газу).
Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб'єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Доступ до платформи здійснюється шляхом застосування персональних логінів і паролів, які надаються Оператором ГТС всім учасникам ринку природного газу. Після запуску платформи - будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема:
1. Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем - вноситься до Платформи Оператором ГРМ у визначені терміни;
2. Постачальники використовують інформацію з Платформи для складання ними Актів приймання - передачі природного газу у звітному періоді Споживачам, зокрема для проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу;
3. Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов'язань перед ним інших учасників ринку природного газу.
Відповідно до Глави 2 розділу IV Кодекс ГТС, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу. ЕІС-коди, видані уповноваженим органом їх видачі за межами України, місцевим видавничим бюро, є дійсними на території України та приймаються оператором газотранспортної системи. ЕІС-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій).
Код ідентифікації суб'єкта ринку природного газу відповідної групи - визначений оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи алфавітно-цифровий код, що ідентифікує суб'єкта ринку природного газу, у тому числі споживача, що приєднаний до газорозподільної системи або код точки комерційного обліку, яка використовується для визначення об'ємів та обсягів природного газу для складання актів приймання-передачі між суб'єктами ринку природного газу та їх взаєморозрахунків.
Відповідно до пункту 12 розділу 11 Правил, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Так, з урахуванням вищезазначених положень спеціального законодавства, яким врегульовано правовідносини з надання послуг розподілу та споживання природного газу, у разі наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов саме договору розподілу природного газу, а у разі не досягнення згоди - у судовому порядку.
Отже саме у межах спору між споживачем, що не є побутовим, та Оператором ГРМ в частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого природного газу, встановлюють фактичний обсяг (об'єм) споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, за спірний період. При цьому, у відповідності до пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, до моменту урегулювання відповідних розбіжностей між Оператором ГРМ та споживачем, зокрема, в судовому порядку, об'єм (обсяг) розподіленого та спожитого природного газу встановлюється постачальником відповідно до даних Оператора ГРМ (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 927/241/24).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач звертався до Оператора ГРМ - ПрАТ «Уманьгаз» з вимогою приведення у відповідність фактичного споживання природного газу за листопад 2023 (лист № 26 від 05.01.2024).
Листом № 220 від 25.01.2024 ПрАТ «Уманьгаз», у відповідь на лист споживача, повідомило про неможливість коригування добового споживання газу об'єкта відповідача за листопад 2023 року. Крім того, Оператор ГРМ повідомив, що у разі якщо невідповідне відображення фактичного споживання природного газу за листопад 2023 року спричинило додаткові витрати для споживача, підприємство готове розглянути можливість їх відшкодування.
Доказів того, що між споживачем та Оператором ГРМ в позасудовому, або в судовому порядку, було врегульовано розбіжності в об'ємах спожитого (відібраного) об'єму газу в матеріалах справи відсутні.
Відповідач в повній мірі не реалізував своє право на врегулювання розбіжностей по об'ємам, у остаточному вирішенні цього питання допустив бездіяльність, до суду із вимогою про зобов'язання Оператора ГРМ здійснити дії з коригування інформації на Платформі Оператором ГРМ не звертався. Станом на час пред'явлення позову у цій справі відомості Оператора ГРМ не змінено, коригування не проведено.
Разом з цим, у відповідності до положень укладеного між сторонами договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2. розділу IV Договору).
Отже, з огляду на зміст приписів пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ та умови чинного між сторонами договору у спірний період, позивач правомірно здійснив визначення об'ємів розподіленого природного газу споживачу за спірний період на підставі відомостей Оператора ГРМ.
Оскільки розмір суми за поставлений природний газ є похідною від обсягу отриманого природного газу споживачем, апеляційний суд вважає, що нарахування основного боргу позивачем в заявленій сумі було здійснено правомірно.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом оцінки обставинам наявності розбіжностей у визначенні фактичних обсягів спожитого природного газу у спірний період не спростовують висновків суду про правомірність визначення цих об'ємів на підставі відомостей Оператора ГРМ.
Зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки доказів належної сплати вартості природного газу відповідач не надав, доводів позивача не спростував, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква заборгованості у сумі 28 726,72 грн підлягають задоволенню. Одночасно колегія звертає увагу на те, що відповідач в рамках вирішення спору щодо врегулювання розбіжностей не позбавлений права пред'явити вимогу про відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 4.5 договору, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг). Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
Оскільки відповідачем вартість відібраного природного газу за спірний період не оплатив, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування до боржника неустойки за порушення грошового зобов'язання.
Суд, здійснивши перевірку нарахованих позивачем пені, інфляційних втрат та річних, погоджується з виснуванням суду попередньої інстанції про задоволення цих вимог в заявлених розмірах, а саме 3 437,79 грн пені; 355,56 грн 3% річних; 462,24 грн інфляційних втрат; нарахованих за період лютий-травень 2024.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі №911/2402/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 13.11.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.І. Буравльов
С.О. Алданова