вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" жовтня 2025 р. Справа №927/730/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від ОСОБА_1 : Кіча В.В.
від Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК": Майструк Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025
у справі №927/730/25 (суддя Фесюра М.В.)
за заявою ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК"
про забезпечення позову до подання позовної заяви
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Приватному акціонерному товариству "УКРАГРО НПК" (далі - ПрАТ "УКРАГРО НПК") в будь-який спосіб вимагати від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина") виконання будь-яких зобов'язань (в тому числі, грошових) за договором поставки від 28.03.2023 №Р137 та договором оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладеними між ним та СТОВ "Батьківщина", до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- заборони СТОВ "Батьківщина" здійснювати виконання умов договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладених між ПрАТ "УКРАГРО НПК" та СТОВ "Батьківщина", в тому числі щодо сплати грошових зобов'язань за цими договорами, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Заявник вважає, що незастосування зазначених заходів забезпечення позову призведе до настання незворотних наслідків для майнового стану СТОВ "Батьківщина", прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , адже до моменту ухвалення остаточного судового рішення у цій справі ПрАТ "УКРАГРО НПК" або іншими особами можуть бути вчинені протиправні та умисні дії, які унеможливлять або значно ускладнять ефективне поновлення порушених прав ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову задоволено.
Заборонено ПрАТ "УКРАГРО НПК" в будь-який спосіб вимагати від СТОВ "Батьківщина" виконання будь-яких зобов'язань (в тому числі, грошових) за договором поставки від 28.03.2023 №Р137 та договором оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладеними між ним та СТОВ "Батьківщина", до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Заборонено СТОВ "Батьківщина" здійснювати виконання умов договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладених між ПрАТ "УКРАГРО НПК" та СТОВ "Батьківщина", в тому числі щодо сплати грошових зобов'язань за цими договорами, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, зустрічне забезпечення не застосовується.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "УКРАГРО НПК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при неповному з'ясуванні всіх обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що зазначені у заяві обставини не доводять, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання прийнятих судами у справах №927/994/23 та №927/997/23 рішень, поновлення порушених прав і інтересів, за захистом яких ПрАТ "УКРАГРО НПК" зверталося до суду. Викладені у заяві мотиви щодо можливої незаконної поведінки ПрАТ "УКРАГРО НПК" носять умовний, гіпотетичний характер та не спростовують факту розумного ставлення ПрАТ "УКРАГРО НПК" до належного йому майна, вчинення адекватних дій, спрямованих на його збереження. Водночас, позивачем за текстом заяви взагалі не наведено обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення та не надано жодного доказу, в підтвердження вчинення ПрАТ "УКРАГРО НПК" дій, направлених на унеможливлення в подальшому виконати рішення суду про визнання договорів недійсними.
Також, апелянт стверджує, що суд першої інстанції не встановлював узгодженості предмета та підстав позову, з якими позивач звернувся до суду, і заходів до забезпечення позову, що полягають у забороні вчиняти дії з виконання укладених договорів до вирішення справи по суті, вжив заходів до забезпечення позову, які мають ознаки часткового вирішення спору по суті. При цьому, суд першої інстанції не звернув належної уваги, що запропонований заявником спосіб забезпечення позову, виходячи з предмета та підстав позову, має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину. Так, забезпечуючи позов у цій справі, місцевий господарський суд не врахував того, що забороняючи виконувати договори фактично поставив під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та спонукав сторін до невиконання умов договору. Поряд з цим, оскаржені позивачем договори наразі є чинними, а зобов'язання за цими договорами є правомірними та мають виконуватись сторонами. Більше того, умовами договору передбачена відповідальність за невиконання зобов'язань за договором.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "УКРАГРО НПК" у справі №927/730/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північно апеляційного господарського суду від 30.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
05.08.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "УКРАГРО НПК" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.09.2025. Витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/730/25. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.08.2025.
18.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/730/25.
У судовому засіданні 17.09.2025 протокольними ухвалами відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача та заяви СТОВ "Батьківщина" про залучення третьої особи, а також оголошено перерву до 22.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 16.10.2025 на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 для розгляду справи №927/730/25 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПрАТ "УКРАГРО НПК" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Коробенко Г.П. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.10.2025.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
08.08.2025, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ПрАТ "УКРАГРО НПК" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 - без змін.
Так, ОСОБА_1 вважає доводи скаржника необґрунтованими, такими що зводяться до простої незгоди зі змістом оскаржуваної ухвали, а останню заявник вважає законною та обґрунтованою, постановленою відповідно до норм матеріального та процесуального права.
На переконання заявника, у разі стягнення коштів за спірними договорами на користь компанії підсанкційного ОСОБА_2 , існує значний ризик притягнення СТОВ "Батьківщина" та його власників (в тому числі заявника) до кримінальної відповідальності. Це обумовлено не лише прямим порушенням публічного порядку та принципу неможливості фінансування агресора, але й тенденціями законодавства щодо криміналізації обходу санкцій. Виконання такого судового рішення, незважаючи на його законну силу, може бути розцінено як співучасть у фінансуванні агресії, що матиме серйозні правові наслідки, в тому числі кримінально-правового характеру.
Також, заявник вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у справах №927/997/23 та цьому спорі №927/730/25 (після подання позову №927/763/25) є відмінними, зумовлені хоча й пов'язаними проте відмінними обставинами необхідності їх застосування. Такі заходи забезпечення не є аналогічними як стверджує ПрАТ "УКРАГРО НПК" і зумовлені виключно необхідністю забезпечення збалансованості інтересів сторін і можливості захисту прав СТОВ "Батьківщина" до розгляду судом справ №927/997/23 та 927/730/25 (після подання позову №927/763/25) про недійсність договору поставки, стягнення за яким відбувається в межах справи №927/994/23.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що посилання скаржника на часткове вирішення спору судом при постановленні оскаржуваної ухвали є необґрунтованим. Скаржник не вказує яким чином суд частково вирішив цей спір, оскільки його предметом є визнання недійсним спірних договорів, а суд фактично заборонив сторонам цих договорів вчиняти дію на їх виконання, з огляду на наявні ознаки їх недійсності за наявності обґрунтованих підстав та відповідних поданих доказів.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
17.09.2025, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подані додаткові пояснення по суті спору.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
21.10.2025 та 29.10.2025, через систему "Електронний суд", СТОВ "Батьківщина" подані повторні заяви про залучення його до участі у справі як третю особу.
Відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно з частиною 3 статті 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви у цій справі №927/730/25, а не апеляційний перегляд (після подання позову) справи №927/763/25 по суті.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяв СТОВ "Батьківщина" про залучення його до участі у справі як третьої особи.
30.10.2025, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду об'єднаною палатою Верховного Суду справи №927/994/23 і набрання законної сили рішенням за результатами касаційного перегляду справи.
В обґрунтування наведеного клопотання заявник посилається на неможливість розгляду цієї справи до вирішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №927/994/23 і набрання законної сили рішенням за результатами її касаційного перегляду.
Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження, дійшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
В той же час, подане заявником клопотання про зупинення провадження не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення розгляду апеляційної скарги ПрАТ "УКРАГРО НПК" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 про забезпечення позову у справі №927/730/25, в частині об'єктивної неможливості її розгляду до набрання законної сили рішенням в іншій справі за результатами її касаційного перегляду.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 30.10.2025 з'явилися представники ПрАТ "УКРАГРО НПК" та ОСОБА_1 .
Представник ПрАТ "УКРАГРО НПК" у судовому засіданні 30.10.2025 підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 30.10.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
16.07.2025, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:
- заборони ПрАТ "УКРАГРО НПК" в будь-який спосіб вимагати від СТОВ "Батьківщина" виконання будь-яких зобов'язань (в тому числі, грошових) за договором поставки від 28.03.2023 №Р137 та договором оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладеними між ним та СТОВ "Батьківщина", до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- заборони СТОВ "Батьківщина" здійснювати виконання умов договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладених між ПрАТ "УКРАГРО НПК" та СТОВ "Батьківщина", в тому числі щодо сплати грошових зобов'язань за цими договорами, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Обґрунтовуючи вказану заяву ОСОБА_1 зазначає, що у провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/997/23 за позовом ПрАТ "УКРАГРО НПК" до СТОВ "Батьківщина" про стягнення 15 931 707,50 грн основного боргу, 1 447 739,68 грн пені, 191 368,42 грн інфляційного збільшення за договором оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138.
Разом з цим, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 у справі №927/997/23 прийнято зустрічний позов СТОВ "Батьківщина" до ПрАТ "УКРАГРО НПК" про визнання недійсними договору поставки від 28.03.2023 №Р137 (далі - договір поставки) та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138 (далі - договір оренди) (разом - спірні договори), стягнення з відповідача 70 513 986,30 грн переплати за договором поставки та 250 884 621,76 грн збитків (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.02.2024) до спільного розгляду з первісним.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2025 провадження у справі №927/997/23 є зупиненим на час проведення комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи.
ОСОБА_1 , як засновник СТОВ "Батьківщина" і власник 80% частки у статутному капіталі вказаного товариства, у передбаченому законом порядку, вважає за необхідне звернутися в межах цієї справи з позовом про визнання недійсними спірних договорів, а також з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Необхідність звернення до суду з позовними вимогами та подання цієї заяви про забезпечення позову, зумовлені тим, що результати судового розгляду цієї справи безпосередньо матимуть суттєвий вплив на майнові та немайнові права, а також законні інтереси ОСОБА_1 як власника СТОВ "Батьківщина".
Саме з огляду на вищенаведене та наявність обґрунтованих підстав для захисту порушених прав і законних інтересів позивачем буде подана позовна заява до ПрАТ "УКРАГРО НПК" з позовними вимогами про визнання недійсним договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138.
Реалізуючи надане положеннями вищенаведеної норми право, а також зважаючи на безумовну необхідність належного захисту порушених інтересів ОСОБА_1 , він вважає за потрібне звернутися до суду з цією заявою про забезпечення позову.
Отже, до подання відповідної позовної заяви до ПрАТ "УКРАГРО НПК" про визнання недійсними договору поставки від 28.03.2023 Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, заявник, з метою ефективного та своєчасного захисту своїх інтересів, звертається до суду з цією заявою про забезпечення позову.
Посилаючись на приписи, зокрема, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 136, 137 ГПК України, заявник зазначає, що враховуючи характер та предмет заявлених позовних вимог (визнання недійсними спірних договорів), саме застосування заходів, що передбачають заборону відповідачу вчиняти певні дії, а також заборону іншій стороні вчиняти дії щодо предмета спору та виконувати умови спірних договорів, є найбільш адекватними та співмірними заходами забезпечення позову у цій справі, особливо враховуючи недійсність спірних договорів і фінансування держави-агресора - російської федерації, яке прямо порушує засади публічного порядку у випадку виконання СТОВ "Батьківщина" фінансових зобов'язань за цими договорами і як наслідок притягнення заявника як власника СТОВ "Батьківщина" до юридичної (в тому числі кримінальної відповідальності) за фінансування країни-агресора та сприяння обходу ОСОБА_2 санкцій, запровадженим за фінансування російської федерації і її військово-промислового комплексу.
Як стверджує заявник, на сьогодні існують обставини, які беззаперечно свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову зазначених вище у межах цієї справи з огляду на існування наступних обставин.
Так, у межах справи №927/994/23, яка перебуває на розгляді Північного апеляційного господарського суду, розглядається стягнення з СТОВ "Батьківщина" грошових коштів на користь ПрАТ "УКРАГРО НПК" на підставі договору поставки, який в свою чергу визнається недійсним СТОВ "Батьківщина" в межах справи №927/997/23, і позов щодо недійсності якого буде подано заявником, як власником СТОВ "Батьківщина" у цій справі після подання заяви про забезпечення позову.
При цьому, у випадку задоволення позову у справі №927/994/23, на користь ПрАТ "УКРАГРО НПК" будуть стягнуті грошові кошти за спірним договором поставки, недійсність якого встановлюється в межах справи №927/997/23, а також встановлюватиметься у цій справі за позовом власника СТОВ "Батьківщина".
Крім того, заявник зазначає, що предмети справ є цілковито взаємопов'язаними, адже у справі №927/994/23 відбувається стягнення за договором поставки, який визнається недійсним у цій справі за позовом власника СТОВ "Батьківщина". Рішенням у цій справі може бути визнано недійсним договір поставки з огляду на те, що він суперечить публічному порядку України, законодавству про захист економічної конкуренції, правочин за ним був вчинений під впливом тяжкої обставини і під впливом обману, а тому недійсність вказаного договору передбачена статтями 203, 215, 216, 228, 230, 233 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У межах цієї справи будуть досліджуватися питання явного завищення цін на аміак ПрАТ "УКРАГРО НПК", стосовно якого провадиться розслідування Антимонопольним комітетом України щодо дій ПрАТ "УКРАГРО НПК" в контексті порушення економічної конкуренції, порушення публічного порядку з боку ПрАТ "УКРАГРО НПК".
Рішення у цій справі напряму впливатиме на збирання та оцінку доказів у справі №927/994/23, оскільки в силу того, що СТОВ "Батьківщина" через необізнаність не брало участі у суді першої інстанції у цій справі, воно було позбавлене можливості заявити зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки у справі №927/994/23 і надати відповідні докази, а на етапі апеляційного провадження подання таких доказів є процесуально неможливим, що в контексті криміналізації діянь щодо обходу санкцій, напряму впливає на права та інтереси позивача, як власника ТОВ "Батьківщина".
За твердженням заявника, завищення цін на аміак з боку ПрАТ "УКРАГРО НПК" підтверджує аналітична довідка, яка додається до цих пояснень, яка виконана на підставі інформації з відкритих джерел.
Саме з огляду на вказане існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову з метою забезпечення прав власника СТОВ "Батьківщина" до моменту винесення остаточного рішення у цій справі. Стягнення грошових коштів, в межах справи №927/994/23, фактично призведе до фінансування СТОВ "Батьківщина" тероризму і збройної агресії рф, сприянні обходу санкцій ОСОБА_2 і отримання грошових коштів на підставі рішення суду у справі №927/994/23 попри той факт, що питання недійсності договору, стягнення за яким відбувається в межах цієї справи буде не вирішеним, що в свою чергу порушує права заявника, якого за виконання рішення суду у справі №927/994/23 може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Також, заявник вказує, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2024 у справі №927/997/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 і постановою Верховного Суду від 16.09.2024, накладено арешт на грошові кошти ПрАТ "УКРАГРО НПК" в межах ціни зустрічного позову СТОВ "Батьківщина" у розмірі 321 398 608,06 грн.
Заявник зазначає, що накладений у справі №927/997/23 господарським судом арешт є прямим підтвердженням обґрунтованості позиції СТОВ "Батьківщина" у спорі про недійсність договору та заподіяння шкоди правам та законним інтересам СТОВ "Батьківщина", а також створення перешкод у подальшому виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відтак, будь-яке примусове стягнення за оскаржуваними у цій справі договорами є абсолютно неприпустимим, оскільки воно прямо суперечитиме засадам публічного порядку та національній безпеці України, особливо в умовах триваючої агресії.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Пунктом 3 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників ПрАТ "УКРАГРО НПК" та ОСОБА_1 , перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
За приписами частин 1, 2 статті 136 ГПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідно зазначити, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №927/432/19.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17 та від 12.05.2020 у справі №910/14149/19.
За приписами частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Предмет позову, з яким позивач має намір звертатися до суду у цій справі, стосується недійсності договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138. Метою вжиття заявленого заходу забезпечення позову є унеможливлення ПрАТ "УКРАГРО НПК" стягнення коштів з позивача у справах №927/994/23 та №927/997/23.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суду першої інстанції було достеменно відомо про зміст ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2024 у справі №927/997/23, якою накладено арешт на грошові кошти ПрАТ "УКРАГРО НПК" в межах ціни зустрічного позову СТОВ "Батьківщина" у розмірі 321 398 608,06 грн.
Отже, ПрАТ "УКРАГРО НПК" позбавлене можливості ухилитися від виконання судового рішення у випадку визнання договорів недійсними. Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову не потребує додаткового вжиття аналогічних заходів забезпечення позову судом.
Чинним законодавством передбачено та в судовій практиці сформована стала позиція щодо видів заходів забезпечення позову, якщо у спірних правовідносинах між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза унеможливлення чи суттєвого утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Саме лише посилання у заяві на потенційне унеможливлення виконання рішення - не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки у такому разі порушується баланс інтересів сторін, і обраний спосіб захисту шляхом заборони стягувати кошти по справах №927/994/23 та №927/997/23 не відповідатиме критерію співмірності заявленим вимогам (оскарження виключно односторонньої відмови).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "УКРАГРО НПК" стягувати кошти з СТОВ "Батьківщина" у справах №927/994/23 та №927/997/23, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, порушує баланс інтересів між сторонами, оскільки забороняє ПрАТ "УКРАГРО НПК" здійснювати захист своїх прав шляхом звернення з позовом до суду та права на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що прямо перебачено Конституцією України та Законом.
У той же час, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення та не надано жодного доказу в підтвердження вчинення ПрАТ "УКРАГРО НПК" дій, направлених на унеможливлення в подальшому виконати рішення суду про визнання договорів недійсними.
За приписами статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається виключно у випадку наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим без вжиття заходів забезпечення та відповідно ухвала про вжиття заходів забезпечення позову повинна бути мотивована наявністю таких обставин, підтверджених відповідними доказами.
Як зазначалось вище, звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони ПрАТ "УКРАГРО НПК" в будь-який спосіб вимагати від СТОВ "Батьківщина" виконання будь-яких зобов'язань (в тому числі, грошових) за договором поставки від 28.03.2023 №Р137 та договором оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладених між ним та СТОВ "Батьківщина", до набрання законної сили рішенням у цій справі, а також, заборони СТОВ "Батьківщина" здійснювати виконання умов договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладених між ПрАТ "УКРАГРО НПК" та СТОВ "Батьківщина", в тому числі щодо сплати грошових зобов'язань за цими договорами, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Заборона ПрАТ "УКРАГРО НПК" вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов'язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.
Згідно з частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №902/483/18.
Позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом (постанова Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №904/618/19).
Також, слід врахувати висновки Верховного Суду у постановах від 27.12.2022 у справі №916/1324/22 та від 17.01.2022 у справі №902/872/21, відповідно до яких забезпечення позову шляхом заборони відповідачам проводити (здійснювати) будь-які фінансові операції та будь-які роботи (дії) за договором фактично має ознаки вирішення спору по суті, що є недопустимим у розумінні приписів статті 137 ГПК України.
У той же час, суд першої інстанції не звернув належної уваги, що запропонований заявником спосіб забезпечення позову, виходячи з предмета та підстав позову, має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.
Колегія суддів дійшла висновку, що застосування такого заходу забезпечення позову у цій справі, у запропонований позивачем спосіб, фактично ставить під сумнів правомірність укладення оскаржуваних договорів, тоді як статтею 204 ЦК України унормовано презумпцію правомірності правочину та спонукатиме сторони до невиконання умов укладених ними договорів, які наразі недійсними не визнавалися, і які в силу статті 629 ЦК України, є обов'язковими до виконання сторонами.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 визначено, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
На переконання колегії суддів, застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які зобов'язання (в тому числі, грошові) та дії щодо виконання договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138, укладених між ПрАТ "УКРАГРО НПК" та СТОВ "Батьківщина", жодним чином не пов'язані з позовними вимогами, а тому невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, у випадку задоволення позовних вимог та ухвалення судом рішення суду у даній справі про визнання недійсними договорів, виконання такого рішення також не може бути унеможливлено чи ускладнено, оскільки наслідки визнання договору недійсним прямо передбачені статтею 216 ЦК України. У зв'язку з чим вбачається неспівмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
При цьому, суд першої інстанції не врахував ступінь доведеності позивачем зв'язку змісту порушеного права та інтересу із способом та наслідками забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 20.07.2021 у справі №904/1933/21, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.
У постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №922/3274/20 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд жодним чином не обґрунтував, яким чином невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заявником не обґрунтовано існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З огляду на викладене, позивачем у справі не наведено, а судом першої інстанції не встановлено, чим не вжиття зазначеного заходу до забезпечення позову у випадку задоволення позову, забезпечить можливість виконання судового рішення, а також у чому полягає відновлення порушених прав позивача.
У постанові від 30.06.2021 у справі №922/145/21 Верховний Суд вказав, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.
Отже, колегією суддів встановлено недоведеність та необґрунтованість доводів заявника щодо наявності підстав для вжиття обраних останнім заходів забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №904/5876/19 викладено правовий висновок, що вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
У зв'язку з наведеними обставинами, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову у застосуванні заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ПрАТ "УКРАГРО НПК" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2025 у справі №927/730/25 скасувати.
3. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
4. Матеріали справи №927/730/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 13.11.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
Г.П. Коробенко