вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2025 р. Справа№ 906/1191/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : не з'явився;
від відповідача : Махинько О.О.;
від третіх осіб : ОСОБА_1 ; Сачок А.В.; ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича та Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025
у справі №906/1191/24 (суддя - Н.І. Зеленіна)
За позовом Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян", ОСОБА_2
про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу від 21.06.2024 №1866/5
Фізична особа - підприємець Петров Євгеній Леонідович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України №1866/5 від 21.06.2024 "Про часткове задоволення скарги".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №906/1191/24 у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, Фізична особа - підприємець Петров Євгеній Леонідович подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує, що у Міністерства юстиції України були відсутні правові підстави для скасування рішення Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С., що призвело до позбавлень позивача гарантій того, що у разі задоволення позову по справі №906/952/23 рішення суду фактично буде виконане.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2025.
Також, не погоджуючись з указаним рішенням, Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24, об'єднано апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича та Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24 в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2025.
26.08.2025 через систему «Електронний суд» Міністерством юстиції України було подано відзив на апеляційні скарги у якому відповідач просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" та ОСОБА_2. подали письмові відзиви на апеляційні скарги у яких заперечували проти їх задоволення та просили суд залишити оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів відзначає, що Фізична особа-підприємець Петров Євгеній Леонідович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" 4064016,24 грн., з яких: 3 478 601,66 грн. основного боргу, 50 886,22 грн. 5% річних, 52 051,92 грн. інфляційних, 482 476,44 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023 №278/431/24, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, накладено арешти на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян"; на майно, що зареєстроване на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян"; на нерухоме майно, що зареєстроване на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян", а саме: земельну ділянку, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський рн., Житомирська обл.
15.12.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 та цього ж дня винесено постанову про арешт майна боржника.
18.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. здійснено державну реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі речових прав (спеціальний розділ) номер запису про обтяження: 52987790 та обтяжено майно/права боржника ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" визначені ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023, а саме: земельну ділянку, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський рн., Житомирська обл.
24.01.2024 до Міністерства юстиції України звернувся ОСОБА_2 зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.
21.06.2024 наказом Міністерства юстиції України №1866/5 скаргу ОСОБА_2. задоволено частково, рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 18.12.2023 №70752401 визнано таким, що прийнято з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано; в іншій частині скарги відмовлено.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає, що вказане рішення порушує його права, оскільки у разі позитивного вирішення господарської справи №278/431/24, спірне майно являлось забезпечувальним інструментом для виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).
Судом встановлено, що ФОП Петров Євген Леонідович звернувся до суду з даним позовом вважаючи свої права порушеними, оскільки скасоване спірним наказом рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 18.12.2023 №70752401, було прийнято виконавцем в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, у якому стягувачем є Петров Євген Леонідович , а боржником - ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян".
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав i поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та ix обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та ix обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з пунктом 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2011 № 1141 (далі - Порядок № 1141), пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права, обтяження речових прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, здійснюється за одним aбo кількома ідентифікаторами, передбаченими абзацами другим - шостим пункту 20 цього Порядку, а також за такими ідентифікаторами: 1) суб'єкт речового права, обтяжувач: для фізичних осіб: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності); номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; реєстраційний номер облікової картки платника податків; реквізити документа, що посвідчує особу: серія документа; номер документа; для юридичних осіб: повне найменування юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України); податковий номер, присвоєний контролюючим органом відповідно до законодавства України (для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства іноземної держави); для територіальних громад: найменування органу місцевого самоврядування; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ органу місцевого самоврядування; для держави: повне найменування органу державної влади, що здійснює управління (розпоряджання) об'єктом речових прав; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ органу державної влади, що здійснює управління (розпоряджання) об'єктом речових прав. У разі коли органом державної влади, що здійснює управління об'єктом речових прав, є Кабінет Міністрів України чи Верховна Рада України, для цілей ведення Державного реєстру прав зазначаються повне найменування юридичної особи, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, та її ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. Під час формування заяви обирається один a6o декілька із передбачених цим підпунктом параметрів залежно від типу суб'єкта речового права, обтяження; 2) номер відомостей про речове право, обтяження речового права в Державному реєстрі прав.
Пунктом 20 Порядку № 1141 встановлено, що пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється за одним a6o кількома такими ідентифікаторами: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна; ідентифікатор об'єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва; кадастровий номер земельної ділянки; адреса об'єкта нерухомого майна; код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі. Пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав у разі відкликання такої заяви здійснюється виключно за реєстраційним номером відповідної заяви.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав має бути відмовлено, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та ix обтяженнями.
Частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника від 15.12.2023, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, боржником є ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян".
Згідно з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023 у справі № 906/952/23 за позовом Петрова Євгенія Леонідовича до ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" про стягнення 4 064 016, 24 грн. власником земельної ділянки є ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян".
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та ix обтяження, а також внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.
Пунктом 5 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV встановлено, що державний реєстратор, зокрема, вносить до відкритого розділу aбo спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та ix обтяження.
Абзацом одинадцятим частини третьої статті 13 Закону № 1952-IV передбачено, що у разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості розділу в Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та cyб'єкта (cyб'єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, якщо така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
18.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. здійснено державну реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі речових прав (спеціальний розділ) номер запису про обтяження: 52987790 та обтяжено майно/права боржника ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" визначені ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023, а саме: земельну ділянку, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський рн., Житомирська обл.
Розділ № 1243016718220 у Державному реєстрі прав був відкритий на земельну ділянку 11.05.2017, однак приватним виконавцем Дідківським А.С. відомості про арешт на земельну ділянку внесено до спеціального розділу.
Окрім того, згідно з даними Державного реєстру прав станом на 18.12.2023 право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 ще 15.12.2023.
Так, ОСОБА_2 15.12.2023 на підставі договору купівлі-продажу з ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" придбав земельну ділянку, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський рн., Житомирська обл.
Отже, на момент прийняття рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 18.12.2023 №70752401 були наявні суперечності між відомостями про власника земельної ділянки, що містилися у Державному реєстрі прав, та відомостями, що містилися у постанові про арешт майна боржника від 15.12.2023, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення.
Таким чином приватним виконавцем Дідківським А.С. перед прийняттям вказаного рішення не було здійснено відповідно до пунктів 20, 21 Порядку № 1141 пошук відомостей про зареєстровані права і обтяження на земельну ділянку.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 18.12.2023 №70752401 було прийнято з порушенням Закону № 1952-IV, а відтак наказ Міністерства юстиції України від 21.06.2024 №1866/5 у відповідній частині є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, а отже в позові належить відмовити повністю.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича та Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 906/1191/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Фізичну особу - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича та Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран