вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/9486/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тищенко А.І.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" адвоката Савка Р.Я. про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 (повний текст складено 25.11.2024)
та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 (повний текст складено 03.12.2024)
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" від 15 листопада 2024 року про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/9486/24 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 10 690 797,68 грн,
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/9486/24 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/9486/24 задоволено частково.
До Північного апеляційного господарського суду 03.10.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" адвоката Савка Р.Я. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9486/24. Так, заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 03.10.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" адвоката Савка Р.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9486/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко А.І.
Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 у даній справі прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" адвоката Савка Р.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9486/24, розгляд якої постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
24.10.2025 ДП "Гарантований покупець" подано до Північного апеляційного господарського суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній просить суд повернути заяву ТОВ "Павлівська сонячна електростанція" про ухвалення додаткового рішення без розгляду. У випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для розгляду заяви, відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. У випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача, відповідач просить апеляційний суд обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 1 грн.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем подано копії договору про надання правової допомоги №09 від 29.07.2024 (далі - договір №09), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Артема Устюгова" (далі - адвокатське бюро), замовлення №1 від 29.07.2024, договору на надання правової допомоги №1/23 від 05.01.2023 (далі - договір №1/23), укладеного між Адвокатським бюро «Артема Устюгова» (далі - замовник) та Адвокатом Савко Романом Ярославовичем (далі - адвокат), замовлення №28 від 29.07.2024, акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2025 (далі - акт), довіреності сформованої в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" на ім'я Савко Р.Я. від 12.07.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1826122 від 18.02.2025 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №000981 від 23.04.2014.
За умовами пункту 1.1 договору №09 в порядку та на умовах, визначених даним договором адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта, а клієнт зобов'язується належним чином прийняти її та оплатити.
Відповідно до пункту 2.1 договору №09 обсяг правової допомоги, яку замовляє клієнт погоджується сторонами шляхом підписання замовлення.
Правова допомога може надаватися як адвокатським бюро, так і іншими адвокатами та консультантами, котрі на розсуд адвокатського бюро залучаються ним для надання правової допомоги, за умов, що відповідальність за надану правову допомогу несе винятково адвокатське бюро. Умови оплати залучених адвокатів та консультантів погоджуються сторонами у замовленні (пункт 2.3 договору №09).
Згідно пункту 3.1 договору №09, адвокатське бюро зобов'язується: надавати правову допомогу відповідно до погоджених сторонами замовлень; приступати до надання правової допомоги протягом 1-го робочого дня з моменту погодження замовлення сторонами та отримання від клієнта всієї інформації і документації, яка є в розпорядженні клієнта та є необхідною для надання правової допомоги відповідно до замовлення; надавати правову допомогу в терміни, необхідні для ефективного захисту інтересів клієнта; доводити до клієнта інформацію про проблеми, додаткові можливості і будь-яку іншу інформацію, яка може вплинути на спосіб чи на терміни надання правової допомоги відповідно до замовлення; забезпечити збереження і конфіденційність документів клієнта, які не підлягають передачі і розголошенню третім особам без відповідного його (клієнта) погодження.
Пунктом 3.2 договору №09 сторони погодили, що клієнт зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, необхідних для надання правової допомоги, в порядку та строки, визначені у замовленні.
Відповідно до пункту 4.1 та 4.2 договору №09 загальна вартість договору визначається як сума вартості правової допомоги, наданої у відповідності до погоджених сторонами замовлень та підтверджується актами надання послуг, підписаними сторонами протягом строку дії договору. Порядок розрахунків визначається сторонами у відповідних замовленнях на надання правової допомоги.
За умовами пункту 5.1 договору №09 приймання-передача наданої правової допомоги та понесених фактичних витрат здійснюється шляхом підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг (надалі - "акт наданих послуг").
Цей договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01 жовтня 2026 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у відповідності до укладених замовлень (пункт 10.1 договору №09).
За умовами пункту 1 замовленням №1 до договору на надання правової допомоги №09 від 29.07.2024 (далі - замовлення №1) сторонами було погоджено зміст правової допомоги, що надається: підготовка позову про стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь клієнта суми заборгованості за вироблену та відпущену електричну енергію та представництво інтересів клієнта у Господарському суді м. Києва при розгляді судового спору, а також представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді. З метою представництва інтересів клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції під час здійснення судочинства, клієнт доручає адвокату представляти інтереси клієнта з усіма правами, наданими клієнту, та без обмежень у повноваженнях, зокрема: отримувати, підписувати та подавати пояснення, відзиви, заперечення, заяви, скарги, клопотання, сплачувати судовий збір, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, засвідчувати своїм підписом копії документів та довіреностей, підписувати документи, звертатись із заявами про видачу виконавчих документів. Бажаний результат - отримання рішення суду яким стягнуто суму заборгованості. Відповідальний адвокат, що здійснюватиме представництво - Савко Роман Ярославович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000981 від 23.04.2014р.
Відповідно до пункту 2.2.1 замовлення №1 сторони погодили наступну фіксовану вартість послуг: за представництво інтересів в суді першої інстанції - 40000,00 грн; за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції - 20000,00 грн; за представництво інтересів в суді касаційної інстанції - 10000,00 грн.
Пунктом 3 замовлення №1 сторони погодили порядок розрахунків: аванс у розмірі 50% вартості послуг з представництва інтересів у відповідній інстанції клієнт сплачує протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку; решту коштів клієнт сплачує протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (або проміжного акту приймання-передачі наданих послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2023 року між Адвокатським бюро "Артема Устюгова", як замовником, та Савко Романом Ярославовичем, як адвокатом, було укладеного договір на надання правової допомоги №1/23 (далі - договір №1/23), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання за плату надавати правову допомогу клієнтам замовника.
17.06.2024 року між Адвокатським бюро "Артема Устюгова" та адвокатом Савком Романом Ярославовичем на виконання договору про надання правової допомоги №1/23 від 05.01.2023, було укладено замовлення №28 (далі - замовлення №28).
За умовами пункту 1 замовлення №28 клієнтом є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" (код ЄДРПОУ 38816430), контактна особа - директор Леник Ігор Михайлович. Основний договір - договір №09 про надання правової допомоги від 29.07.2024, укладений між ТОВ "Павлівська сонячна електростанція" та замовником.
Пунктом 2 замовлення №28 сторони погодили зміст замовлення, а саме: підготовка позову про стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь клієнта суми заборгованості за вироблену та відпущену електричну енергію та представництво інтересів клієнта у Господарському суді м. Києва при розгляді судового спору, а також представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді. З метою представництва інтересів клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції під час здійснення судочинства, адвокат вправі представляти інтереси клієнта з усіма правами, наданими клієнту, та без обмежень у повноваженнях, зокрема: отримувати, підписувати та подавати пояснення, відзиви, заперечення, заяви, скарги, клопотання, сплачувати судовий збір, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, засвідчувати своїм підписом копії документів та довіреностей, підписувати документи, звертатись із заявами про видачу виконавчих документів.
Відповідно до пункту 4 замовлення №28 оплата за надані послуги здійснюється у відповідності до п. 6.2 договору, на підставі акту наданих послуг.
01.10.2025 між адвокатським бюро та клієнтом було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №2 (далі - акт №2), за умовами якого відповідно до договору №09 про надання правової допомоги від 29.07.2024 та замовлення на надання правової допомоги №1 від 29.07.2024, адвокатське бюро передає, а клієнт приймає надані адвокатським бюро послуги, а саме представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у справі №910/9486/24 за позовом ТОВ "Павлівська сонячна електростанція" до ДП "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості. Вартість наданої правової допомоги відповідно до п. 2.1 замовлення складає 20000,00 грн.
Судом встановлено, що Савко Роман Ярославович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.
У той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, судом враховано, що даний спір не є спором значної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та вузького спеціалізованого законодавства, крім того, спірні правовідносини не передбачають необхідності дослідженню адвокатом і застосуванню великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, оскільки за своїм змістом справа є звичайним розрахунковим спором. До того ж, правовідносини у спорах про стягнення коштів з ДП "Гарантований покупець" за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу електричної енергії, неодноразово ставали предметом судового розгляду у господарських судах, зокрема, проходили касаційний перегляд у Верховному Суді, з огляду на це очевидним є те, що відповідна судова практика є усталеною, що підтверджується численними судовими рішеннями, в яких сформульовано підходи до застосування норм матеріального права в цій категорії спорів.
Разом з тим, суд зазначає, що участь представника позивача у розгляді такої справи не вимагала вчинення значних процесуальних дій, оскільки правові питання вже були предметом дослідження у подібних справах, дії представника позивача зводилася переважно до участі у судових засіданнях та подання заяв по суті спору, що не створює підстав для визнання таких дій надмірними чи такими, що вимагають значних ресурсів.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 15000,00 грн, в решті заявленої суми слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" адвоката Савка Р.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9486/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" (77421, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Павлівка, вулиця Лесі Українки, будинок 14; ідентифікаційний код 38816430) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
3. У задоволенні решти заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівська сонячна електростанція" адвоката Савка Р.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9486/24 - відмовити.
4. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
5. Матеріали справи 910/9486/24 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді А.І. Тищенко
Г.П. Коробенко