вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/5335/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Станіка С.Р.
Сотнікова С.В.
розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" та ОСОБА_1 про забезпечення позову при розгляді апеляційних скарг
на постанову Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 (повний текст складено 29.09.2025) про визнання боржника банкрутом
у справі № 910/5335/21 (суддя Яковенко А.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс"
до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
про банкрутство,
Господарський суд міста Києва своєю постановою від 20 серпня 2025 року вирішив:
1. Припинити процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул.Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334).
2. Припинити повноваження розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул.Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1747 від 05.11.2015).
3. Визнати банкрутом Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334).
4. Відкрити ліквідаційну процедуру.
5. Призначити ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1057 від 04.07.2013).
6. Відмовити арбітражним керуючим Абрамову В,В., Забаріну А.Ф., Комлику І.С. та Данчук І.О. у задоволенні заяв про участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".
7. Підприємницьку діяльність банкрута завершити.
8. Строк виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав 20.08.2025.
9. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
10. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) банкрутом, текст якого додається.
11. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 20.08.2025.
12. Ліквідатору:
- забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та належне виконання заходів, передбачених ст.ст. 62 - 64 Кодексу України з процедур банкрутства, спрямованих на задоволення вимог кредиторів;
- здійснювати продаж майна з неухильним дотриманням норм Кодексу України з процедур банкрутства;
- за результатами проведеної роботи, згідно зі ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення; пояснювальну записку ліквідатора до ліквідаційного балансу, тощо).
13. Зобов'язати Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та відомості про ліквідатора банкрута.
14. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
15. Копію постанови направити сторонам, ліквідатору, органу державної податкової служби, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору за місцезнаходження боржника для виконання.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2025.
Також не погоджуючись з прийнятою постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2025.
Крім цього, не погоджуючись з прийнятою постановою суду, ОСОБА_1 20.10.2025 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2025.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" було подано заяву про забезпечення позову, у якій воно просить з метою забезпечення позову у справі №910/5335/21 заборонити відчужувати майно ПрАТ "Енергополь-Україна" (згідно переліку) до винесення рішення Північним апеляційним господарським судом в справі №910/5335/21 за апеляційними скаргами ТОВ "КУА "ІФ", та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будьякі дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) на вищезазначене нерухоме майно, що належить ПрАТ "Енергополь-Україна".
Заява мотивована тим, що новопризначений ліквідатор ПрАТ "Енергополь-Україна" користуючись не відкриттям апеляційного провадження в апеляційній інстанції здійснює незаконні дії щодо швидкого та дешевого продажу активів боржника з метою продажу високоліквідного майна за найнижчою ціною, що безумовно приведе не лише до неотримання коштів кредиторами, але й надасть покупцю майна перевагу та вигоду при подальшому його перепродажу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" також подало заяву про забезпечення позову, у якій просить з метою забезпечення позову у справі №910/5335/21 заборонити відчужувати майно ПрАТ "Енергополь-Україна" (згідно переліку) до винесення рішення Північним апеляційним господарським судом в справі №910/5335/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія з управління активами "Діалог Плюс", та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) на вищезазначене нерухоме майно, що належить ПрАТ "Енергополь-Україна".
Заява мотивована тим, що новопризначений ліквідатор ПрАТ "Енергополь-Україна" користуючись не відкриттям апеляційного провадження в апеляційній інстанції здійснює незаконні дії щодо швидкого та дешевого продажу активів боржника з метою продажу високоліквідного майна за найнижчою ціною, що безумовно приведе не лише до неотримання коштів кредиторами, але й наддасть покупцю майна перевагу та вигоду при подальшому його перепродажу. Окрім того, передчасний продаж без розгляду в апеляційній та касаційній інстанції скарг на Постанову та Ухвалу Господарського суду міста Києва в справі №910/5335/21 від 20.08.2025 року призведе до незворотних наслідків на шкоду усіх кредиторів.
ОСОБА_1 також подав заяву про забезпечення кредиторських вимог у справі про банкрутство (забезпечення позову), у якій просить заборонити ліквідатору ПрАТ "Енергополь-Україна" арбітражному керуючому Ткаченко Денису Володимировичу відчужувати майно ПрАТ "Енергополь-Україна" (згідно переліку) до винесення рішення Північним апеляційним господарським судом в справі №910/5335/21 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАКС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІМІДЖ ФІНАНС", ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 20.08.2025, та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) на вищезазначене нерухоме майно, що належить ПрАТ "Енергополь-Україна".
Заява мотивована тим, що на Прозорро Продажі ліквідатор ПрАТ "Енергополь-Україна" арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович оголосив два аукціони з продажу майна ПрАТ "Енергополь-Україна", однак продаж майна ліквідатором ПрАТ "ЕнергопольУкраїна" призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів в контексті їх правомірних очікувань на задоволення майнових вимог до боржника за рахунок продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.
Ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" - арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович подав заперечення проти заяви про забезпечення позову ТОВ "КУА "Діалог Плюс", в яких просить відмовити у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що Кодекс України з процедур банкрутства виключає можливість накладення арешту на майно банкрута, а Господарський процесуальний кодекс України забороняє будь-яке втручання у, в тому числі, продаж майна боржника на аукціоні у справі про банкрутство. Станом на даний час ліквідаційна процедура у даній справі триває. ТОВ "КУА "Діалог Плюс", звертаючись із заявою про забезпечення позову, не вказав, в межах якого саме позову просить накласти арешт на майно банкрута, а лише узагальнююче вказав "на розгляді Північного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга ТОВ "КУА "Діалог Плюс" від 02.09.2025 на постанову Господарського суду міста Києва від 20.08.2025". Ця апеляційна скарга розглядається саме в основній справі про банкрутство ПрАТ "ЕнергопольУкраїна", а не є позовом в межах справи про банкрутство. Також зазначає, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких була б можливість дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття.
Розглянувши заяви ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс", ТОВ "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" та ОСОБА_1 про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини шостої статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду.
Так, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство, зокрема на стаді апеляційного оскарження судового рішення, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував правовий висновок, за яким господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.
Такі процесуальні дії господарського суду, в тому числі на стадії апеляційного перегляду судового рішення, відповідають принципу судового контролю у справі про банкрутство, адже можуть бути засобами забезпечення як справедливого балансу між інтересами кредиторів і боржника, так і законності здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень у відповідній судовій процедурі банкрутства, в тому числі щодо продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі.
Також у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі на стадії ліквідаційної процедури, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна з а змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити кредиторам у справі про банкрутство реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з заявою у справі про банкрутство, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у досягнені мети процедури банкрутства.
Оцінивши аргументи заяв про забезпечення позову, додані до них докази, заперечення ліквідатора, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову на даній стадії судового процесу, оскільки заявниками не доведено, що невжиття обраних ними засобів забезпечення позову призведе в подальшому до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів апелянтів, захищаючи які вони оскаржили до апеляційної інстанції постанову про визнання боржника банкрутом
Керуючись ст. 136, 137, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, 40 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" та ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді С.Р. Станік
С.В. Сотніков