вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 910/2659/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Сибіги О.М.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 01.10.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (повний текст складено 12.08.2025)
у справі № 910/2659/25(суддя - Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 975 307, 25 грн
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш"
про стягнення 748 736, 15 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 975 307,25 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" про стягнення 748 736,15 грн (240 800,00 грн пені, 131 687,15 грн 7% штрафу та 376 249,00 грн 20% штрафу).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" у позові до Акціонерного товариства "Українська залізниця". Покладено судові витрати на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш". Задоволено повністю зустрічний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" 240 800,00 грн пені, 507 936, 15 грн штрафу, 8 984,83 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 28.08.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2659/25, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 по справі № 910/2659/25 за позовною заявою Товариства з обмеженої відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 975 307, 25 грн та зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженої відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" про стягнення 748 736, 15 грн, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженої відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 975 307, 25 грн задовольнити, а у задоволені зустрічного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженої відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" про стягнення 748 736, 15 грн відмовити.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що Договір укладено за результатами проведення закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», сам Договір та документи, що стосуються цього Договору підписані особами, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченими довіреностями, позивач правомірно вважає заступників начальника виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Рудаса К.В. та Зерніна С.В. уповноваженими на підписання документів, зокрема акта приймання-передачі наданих послуг № 5 від 28.10.2024, як від імені замовника, так і від імені кінцевого одержувача.
Апелянт вказує, що оскільки гарантійні умови починають діяти лише після приймання-передачі наданих послуг, складаючи та підписуючи вище згадані акти-рекламації на верстати токарногвинторізні, які не витримали гарантійного терміну після ремонту, відповідач фактично підтверджує прийняття наданих послуг (виконаних робіт).
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що головний механік виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Олександр Лелека є уповноваженою особою на підписання документів, що стосуються Договору.
Скаржник зазначає, що запропонована виконавцем модернізація токарно-гвинторізних верстатів збільшить довготривалість системи змащення їх механізмів, надійність під час експлуатації верстатів в цілому та зменшить витрати на споживання електроенергії, така модернізація є нічим іншим як покращення якості послуг.
Апелянт вказує, що акт приймання обладнання з ремонту №2 та Акт випробування обладнання №3 були підписані представниками Виконавця, Замовника та Кінцевим одержувачем без зауважень та рекламацій.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2659/25. Витребувано матеріали справи № 910/2659/25 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2659/25 01.10.2025.
04.09.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" Грищенко Олега Володимировича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" Грищенко Олега Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2659/25 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 01.10.2025.
09.09.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що як вбачається із акта приймання-передачі наданих послуг № 5, який є основним документом (п. 5.13 Договору), що підтверджує надання послуг, він підписаний з боку Кінцевого одержувача та Виконавця. З боку Замовника вказаний акт залишається не підписаним, підписи директора та/або заступника/ів відсутні, що свідчить про неприйняття Замовником послуг.
Відповідач у відзиві вказує, що 12.03.2025 комісією з представників Кінцевого одержувача складено акт рекламацію від 12.03.2025 № 1, яким зазначено, що представник ТОВ «НВП «Турбомаш» для усунення недоліків у верстатах токарно-гвинторізних не прибув, про причини не прибуття не повідомив.
Відповідач зазначає, що заміна виконавцем на всіх токарно-гвинторізних верстатах конструкції (вилучення електродвигунів насосів гідростанції та встановлення додаткових шківів для ремінної передачі з основних двигунів) є порушенням Договору та, відповідно, свідчить про те, що роботи не виконані у повному обсязі.
17.09.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш надійшла відповідь на відзив, яка вмотивована тим, що апелянт вважає заступників начальника виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Рудаса К.В. та Зерніна С.В. уповноваженими представниками замовника.
Скаржник вказує, що акт-рекламація та акт про усунення недоліків (дефектів) складалися на підставі умов, передбачених пунктом 2.6 Договору, що вкотре свідчить про прийняття замовником наданих послуг.
У повідомленнях від 12.11.2024 № ПКВЧД-3-14/19/413 та від 05.12.2024 № ПКВЧД-3 Одеса-24/1898, а так само в актах-рекламаціях на верстати токарно-гвинторізні, які не витримали гарантійного терміну після ремонту від 14.11.2024 № 1 та від 09.12.2024 № 1, відсутні претензії щодо проведеної виконавцем модернізації токарно-гвинторізних верстатів.
19.09.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" надійшли заперечення на відповідь, які вмотивовані тим, що у відповідності до абз. другого п. 5.13 Договору, встановлено, що акт приймання - передачі наданих послуг підписується представниками Виконавця та представниками Замовника, визначеними у п. 1.4, і представниками Кінцевого одержувача визначеними п. 1.6 Договору.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що гарантійні зобов'язання виникають після прийняття верстатів з ремонту та початку їх експлуатації. Гарантія якості робіт - це зобов'язання виконавця щодо якості робіт протягом певного строку. Вона передбачає, що результати робіт та використані матеріали відповідають стандартам якості, і у випадку виявлення дефектів протягом гарантійного терміну виконавець зобов'язаний усунути недоліки. А тому використання у назві акту-рекламації № 1 фрази «гарантійного терміну» не надає таким недолікам характеру гарантійних дефектів.
Позивач за зустрічним позовом заперечуючи вказує, що у відповідності до п. 5.7 Положення про філію «ПК» АТ «Укрзалізниця», затверджене протоколом засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 23.10.2023 № Ц-85/66 Ком.т (у редакції протоколу засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 13.05.2024 № Ц-82/29 Ком.т.) встановлено, що будь-які договори, довіреності та інші вихідні документи, зокрема щодо листування з третіми особами (крім банківських документів) від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб виключно в разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, скріплені підписами щонайменше двох уповноважених на це посадових осіб Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (директор, заступники директора Філії, керівники виробничих підрозділів Філії або інша уповноважена на це посадова особа Філії тощо).
У судове засідання, що відбулось 01.10.2025 з'явився представники обох сторін, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в його процесуальних документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.09.2024 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія", як замовник, та товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш", як виконавець, уклали договір № ПК/ВЧД-3/24477/Ю (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець у порядку та умовах визначених цим договором, зобов'язався на свій ризик, власними силами та засобами надати послуги з поточного ремонту верстатів токарно-гвинторізних відповідно до технічного завдання, що є додатком № 1 до цього Договору, а замовник зобов'язався оплатити фактично надані послуги, які прийняті замовником та кінцевим одержувачем.
Відповідно до п. 1.3 Договору замовником послуг є філія "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця".
Зі сторони замовника, з урахуванням вимог статуту замовника, на підписання документів, що стосуються цього договору є щонайменше дві уповноважені особи: директор (особа, що виконує обов'язки) та заступник директора філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" або два заступники директора філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (п. 1.4 Договору).
Кінцевим одержувачем є виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Одеса-Головна філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (пункт 1.5 Договору).
Пунктом 1.6 Договору встановлено, що із сторони кінцевого одержувача на підписання документів, що стосуються цього договору є щонайменше дві уповноважені особи: керівник виробничого підрозділу (особа, що виконує обов'язки) та/або заступник керівника та/або головний інженер та/або головний механік.
Якість наданих послуг має відповідати умовам договору та встановленим нормам та стандартам України відповідного виду послуг (пункт 2.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.4 Договору під час надання послуг виконавець на кожну одиницю комплектуючого виробу повинен надати документи, які підтверджують їх якість, походження, відповідність (сертифікат відповідності або декларація про відповідність, складеної відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006 або інші документи виробника, які підтверджують якість та походження продукції: сертифікат якості, або паспорт якості/ паспорт від виробника), оформлені належним чином і надаються кінцевому одержувачу до моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець несе повну відповідальність за якість комплектуючих виробів, які будуть встановлені/замінені при наданні послуг.
Порядок надання та приймання послуг сторони врегулювали у розділі 5 Договору. Зокрема:
- надання послуг повинно відповідати умовам Договору, технічного завдання та акту передачі обладнання в ремонт, дефектному акту (п. 5.1 Договору);
- надання послуг розпочинається тільки на підставі отриманої виконавцем письмової рознарядки, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого одержувача до приймання послуг. Рознарядка підписується уповноваженими особами, визначеними п. 1.4 та п. 1.6 цього договору та направляється згідно з п. 5.3 цього Договору (пункт 5.2 Договору).
- виконавець зобов'язаний надати послуги впродовж 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту надання кінцевим одержувачем рознарядки, якщо інший термін не визначений у Рознарядці (пункт 5.7 Договору).
- комплектуючі вироби повинні бути новими (не перебували в експлуатації) та виготовленими не раніше 01.01.2023 та мати підтверджуючі документи стосовно дати виготовлення та супровідну документацію щодо їх якості. У разі використання еквіваленту комплектуючих виробів виконавець гарантує їх якість, що має бути не гіршою за якість комплектуючих виробів, що визначені у Технічному завданні, та використовує ті еквіваленти на які є в наявності документи про якість по походження (сертифікати, свідоцтва, декларації, паспорти, довідки тощо), які оформлені належним чином і надаються кінцевому одержувачу до моменту підписання акта наданих послуг (пункт 5.8 Договору);
- замовник та/або кінцевий одержувач у присутності представника виконавця здійснює приймання наданих послуг згідно з договором (пункт 5.11 Договору);
- у момент передачі відремонтованого обладнання сторони підписують акт приймання обладнання з ремонту (додаток № 5 до договору) (пункт 5.12 Договору);
- послуги вважаються наданими в разі здійснення повного обсягу ремонту, що передбачено умовами договору, після проведення пусконалагоджувальних робіт або позитивних випробувань - підписання акта випробування обладнання (додаток № 6 до цього договору), надання виконавцем всіх документів згідно з цим договором та підписанням сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, який є основним документом, що підтверджує надання послуг. Акт приймання - передачі наданих послуг підписується представниками виконавця та представниками замовника, визначеними у п. 1.4, і представниками кінцевого одержувача визначеними п. 1.6 договору (пункт 5.13 Договору).
- кінцевий одержувач та замовник в 10-ти денний термін з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг зобов'язані підписати його або надати мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі наданих послуг сторони складають двосторонній акт в якому перераховуються недоліки і вказується термін їх усунення, який повинен становити не більше 20 (двадцяти) робочих днів (якщо інше не встановлено сторонами), але в межах терміну дії договору. Усунення недоліків проводиться виконавцем за власний рахунок (пункт 5.15 Договору).
Складання документів, які фіксують надання та приймання послуг, зокрема акту приймання-передачі наданих послуг, зумовлює настання обов'язку у замовника щодо оплати. Так, за п. 4.1 Договору, замовник зобов'язаний оплатити фактично надані послуги протягом 45 календарних днів протягом підписання акту приймання-передачі.
Згідно з п. 6.3.3 Договору кінцевий одержувач зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг у разі відсутності зауважень до його змісту щодо кількості та якості наданих послуг та іншої документації наданої виконавцем відповідно до умов цього договору, а також за умови повернення обладнання та демонтованих комплектуючих виробів виконавцем.
Замовник у випадку виявлення допущених у роботі відхилень від умов договору має право відкласти підписання акта приймання-передачі наданих послуг до виправлення виявлених недоліків (п. 6.5.10 Договору).
Відповідно до розділу 9 Договору :
- виконавець до підписання договору зобов'язаний надати забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5% від ціни договору, що становить 94062,25 грн ( п. 9.1 Договору);
- у разі порушення виконавцем умов договору, а саме невиконання та/або неналежне виконання ним своїх зобов'язань за цим договором, замовник має право стягнути забезпечення виконання договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це виконавця в порядку передбаченому договором (п. 9.8 Договору).
На виконання умов розділу товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" (принципал) надало гарантію від 05.09.2024 № DNIG332164154 (далі - Гарантія), згідно з якою акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (Банк) безвідклично зобов'язується сплатити бенефіціару (філія "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця") суму договірного забезпечення (94062,25 грн) протягом п'яти робочих днів після дня отримання письмової вимоги від бенефіціара про сплату суми гарантії, в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов'язань за Договором.
Строк дії Гарантії до 03.02.2025 включно.
У пункті 14.4 Договору сторони погодили, що зміни та доповнення вступають в силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін у письмовій формі та вчинені відповідно до умов цього договору та законодавства України.
Первісні позовні вимоги обґрунтовано тим, що настанням обов'язку зі сплати вартості поточного ремонту позивач посилається на те, що 28.10.2024 верстати токарно-гвинторізні після ремонту передані відповідачу, про що свідчать підписані виконавцем, замовником та кінцевим одержувачем акт випробувань та акт приймання обладнання з ремонту. Оскільки позивач вважає, що він належно та своєчасного виконав Договір, акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", яке є банком-гарантом, неправомірно 04.02.2025 перерахувало на користь відповідача 94062,25 грн гарантії, а тому ці кошти підлягають поверненню позивачу.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" строку виконання робіт (вимога про стягнення пені) та якості робіт (вимога про стягнення штрафу).
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріпленні у главі 63 Цивільного кодексу України (статті 901-907). Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) послуги розглядаються як окремий вид об'єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об'єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).
За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, відповідно до закону, послуга не зводиться до самої дії або діяльності, а розглядається як окреме явище. З огляду на це, для послуг характерним є те, що вони:
- мають нематеріальний характер, а їх результат не набуває уречевлювального вигляду;
- тісно пов'язані з особою виконавця та процесом вчинення ним дій, здійснення діяльності;
- не збігаються із самими діями, здійсненням діяльністю виконавця, а існують як окреме явище.
Для замовника за договором послуга, незважаючи на її нематеріальну сутність, виступає як певне матеріальне благо, заради якого він і вступає у договірні відносини.
Підсумовуючи викладене, послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.
Легальне визначення договору підряду містить ч. 1 ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст. 837 ЦК України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, чітко визначеною метою договору підряду є виконання певної роботи. Це дозволяє провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами про надання послуг.
Аналіз наведених положень закону та доводів, які визначають суть підряду та послуги, свідчить про те, що договір підряду відрізняється від договору про надання послуг своїм предметом.
Зокрема, послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від результату робіт, а сама послуга хоч, як і підряд, і тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається із самими діями, здійсненням діяльності виконавця, а існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду.
В свою чергу, результат виконання підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально-визначених речах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який момент перевірити хід і якість роботи підрядника, не втручаючись в його діяльність. Даний матеріалізований результат знаходить своє відображення і в створенні нової речі, і в поліпшенні якості або інших споживчих властивостях вже існуючої речі.
Якщо за договором про надання послуги дії виконавця не мають вирішального значення, оскільки це спосіб надання послуги, то для договору підряду процес виконання роботи є важливим, порушення якого надає замовнику певні права (ст. 849 ЦК України).
Незважаючи на те, що для опису предмету Договору сторонами використаний термін "послуга", метою Договору є поліпшення якості та інших характеристик трьох верстатів токарно-гвинторізних, і з метою досягнення якої замовник зобов'язався виконати роботи відповідно до переліку, наведеного у технічному завданні (додаток № 1 до Договору). Результати цих робіт не споживають в момент їх вчинення, а матеріалізують у покращених якісних характеристиках обладнання (верстатів).
Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі Договору та ним врегульовані, є підрядом, і, відповідно, цей правочин за своєю правою природою є договором підряду.
26.09.2024 замовник на адресу виконавця надіслав на електронну адресу виконавця рознарядку від 26.09.2024 № ПК-07/2119.
З огляду на умови Договору (п. 5.7 Договору) граничним днем надання послуг є 10.11.2024.
01.10.2024 кінцевий одержувач передав, а виконавець прийняв в ремонт верстати токарно-гвинторізні (16К20 інв. № 1570602003489, 1К62 інв. № 1570419002491, 1К62Д інв. № 1570419002483), про що складено акт передачі обладнання в ремонт (дефектний акт) від 01.10.2024 № 1.
28.10.2024 комісія у складі представників кінцевого одержувача та виконавця підписали акт приймання обладнання з ремонту № 2 та акт випробування обладнання № 3. Відповідно до цих документів зауваження до виконаних робіт відсутні.
Також 28.10.2024 представники кінцевого одержувача та виконавця підписали акт приймання-передачі наданих послуг від № 5. Водночас, представники замовника цей акт не підписали.
07.11.2024 замовник склав акт, який зафіксував результати перевірки повноти виконання ТОВ "НВП "Турбомаш" поточного ремонту верстатів токарно-гвинторізних (16К20 інв. № 1570602003489, 1К62 інв. № 1570419002491, 1К62Д інв. № 1570419002483) у кількості 3 одиниць відповідно до умов Договору, про що складено акт від 07.11.2024.
На момент перевірки документів та обладнання були виявлені такі недоліки:
- неякісно надані послуги відповідно п. 14.2 Технічного завдання (маркування кабелів, проводів на верстаті);
- неякісно надані послуги відповідно п. 18 Технічного завдання (відновлення зовнішнього вигляду, фарбування всіх деталей верстата, бирки містять мову агресора);
- не виконані послуги відповідно п. 15 Технічного завдання (монтаж місцевого LED освітлення з регулятором рівня освітленості зі світловим потоком не менше 500- 600 Лм);
- електродвигун токарно-гвинторізного верстату (16К20 інв. № 1570602003489, зав. № 10725, 1980 р. в.) - візуально відсутні ознаки нового.
- виконавець не в повному обсязі надав документи згідно з п. 2.4 та 5.8 Договору (відсутні підтверджуючі документи стосовно дати виготовлення їх якості та походження);
- частково в первинних документах (ТТН № 01/10 від 10.10.2024) відсутні підписи відповідальних осіб.
Як зазначено вище за умовами Договору (п. 5.13) послуги вважаються наданими в разі здійснення повного обсягу ремонту, що передбачено умовами договору, і акт приймання-передачі наданих послуг є основним документом, що підтверджує надання послуг. Такий акт повинен бути підписаним представниками виконавця, представниками замовника і представниками кінцевого одержувача. Замовник у 10-ти денний термін з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг зобов'язаний підписати його або надати мотивовану відмову (пункт 5.15 Договору).
Отже, оскільки замовник акт приймання-передачі наданих послуг від № 5 від 28.10.2024 не підписав і у встановлений строк надав мотивовані відмову, роботи 28.10.2024 не були прийнятими.
14.11.2024 комісія, до складу якої ввійшли представники кінцевого одержувача та виконавця, склали акт-рекламацію № 1. В акті зазначені недоліки, виявлені замовником та наведені у акті від 07.11.2024. Представники ТОВ "НВП "Турбомаш" підписали акт-рекламацію № 1 без зауважень та заперечень.
У акті-рекламації № 1 у назві міститься посилання на недоліки, які не витримали гарантійного терміну.
Водночас гарантійні зобов'язання виникають після прийняття верстатів з ремонту та початку їх експлуатації. Гарантія якості робіт - це зобов'язання виконавця щодо якості робіт протягом певного строку. Вона передбачає, що результати робіт та використані матеріали відповідають стандартам якості, і у випадку виявлення дефектів протягом гарантійного терміну виконавець зобов'язаний усунути недоліки.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що використання у назві акту-рекламації № 1 фрази "гарантійного терміну" не надає таким недолікам характеру гарантійних дефектів.
15.11.2024 комісією з представників кінцевого одержувача та виконавця склали акт про усунення недоліків (дефектів) від № 1.
Оскільки Договір не містить іншого порядку приймання виконаних робіт, і усунення недоліків є складовою виконання робіт виконавцем, оформлення результатів усунення недоліків повинно здійснюватись на загальних засадах.
Приймання робіт після усунення недоліків не супроводжувалось складанням кінцевим одержувачем та виконавцем акту приймання обладнання з ремонту та акту випробування обладнання.
При прийманні результатів робіт замовник склав акт-рекламацію від 09.12.2024 № 1, у якому зазначив, що електричні двигуни у кількості 8 одиниць та окремі прилади електрообладнання мають ознаки, що вони вже перебували в експлуатації, що є порушенням п. 5.8 Договору. Цей акт представник ТОВ "НВП "Турбомаш" підписав без зауважень та заперечень, що робить його легітимним доказом не завершення робіт станом на це число.
10.12.2024 представник кінцевого одержувача та виконавця складели акт про усунення недоліків (дефектів) від № 2, де зазначено, що електродвигуни у кількості 8 одиниць замінені на нові, надані паспорти якості на кожен електродвигун.
04.02.2025 чергова комісія представників кінцевого одержувача та виконавця склала акт комісійного обстеження товарно-гвинторізних верстатів про усунення зауважень, які було заначено в акті позапланової перевірки ПКВЧД-3 від 30.01.2025. За висновками комісії верстати, а саме: токарно-гвинторізні верстати 16К20 інв. № 1570602003489, 1К62 інв. № 1570419002491, 1К62Д інв. № 1570419002483 знаходяться в працездатному стані. Виконані роботи відповідають технічному завданню.
Водночас, в подальшому ні кінцевий одержувач, ні замовник не прийняти роботи, оскільки на всіх токарно-гвинторізних верстатах виконавцем проведено заміну конструкції: вилучено електродвигун насосу гідростанції, а замість нього встановлено додатковий шків для ремінної передачі з основного двигуна.
У зв'язку з цим 17.02.2025 кінцевий одержувач надіслав лист від 17.02.2025 № ПКВЧД-3 Одеса-24/338 на адресу ТОВ "НВП "Турбомаш" з проханням привести верстати токарно-гвинторізні (16К20 інв. № 1570602003489, 1К62 інв. № 1570419002491, 1К62Д інв. № 1570419002483) у кількості 3 одиниць у відповідності до умов Договору та п. 14.5 технічного завдання.
12.03.2025 комісія з представників кінцевого одержувача склала акт-рекламацію від 12.03.2025 № 1, яким зазначено, що представник ТОВ "НВП "Турбомаш" для усунення недоліків у верстатах токарно-гвинторізних не прибув, про причини не прибуття не повідомив.
Зміна конструкції верстатах токарно-гвинторізних виконавцем мала місце на підставі листа від 08.10.2024 № ПКВЧД-3-12/406/1, підписаного головним механіком ДЕПО кінцевого виконавця, про погодження пропозиції виконавця щодо удосконалення роботи верстатів шляхом вилучення електродвигуна насосу гідростанції та встановлення шести струмкового шківа замість існуючого п'яти струмкового для ремінної передачі з основного двигуна.
Така зміна конструктиву не узгоджується з технічним завданням, умови якого є складовою договірного зобов'язання, що передбачає заміну чотирьох, а не трьох електродвигунів.
Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України).
Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:
- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;
- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб'єктів. У зв'язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.
За загальним правилом договір повинен бути незмінним на весь час протягом його дії, а договірне зобов'язання - виконуватись відповідно до тих умов, які сторони визначили при укладенні договору.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).
За ст. 654 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зміна договору вчинається в тій самій формі, що й договір.
Правовідносини, які виникають між юридичною особою та її органом, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Діяльність представника має здійснюватись у межах повноважень. У зв'язку з чим ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Перевищення повноважень - це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку представляють.
Виходячи з положень ст. 241 Цивільного кодексу України, можливі два варіанта поведінки особи, яку представляють, при представництві з перевищенням повноважень: схвалення правочину або відмова від його схвалення.
За своєю юридичною природою схвалення є одностороннім правочином. У схваленні виражається воля особи, яку представляють, наділити юридичною силою конкретну угоду, укладену для неї з перевищенням повноважень. Схвалення дій представника можливе в різних формах, однак повинно бути повним та безумовним. У зв'язку з цим, незалежно від обраного способу схвалення (шляхом подання заяви, мовчазної згоди, вчинення конклюдентних дій), ці дії повинні бути очевидними і напряму свідчити про прийняття правочину.
Головний механік ДЕПО кінцевого виконавця не є особою, яка як представник діяла при укладенні Договору, і відсутні докази схвалення АТ "Укрзалізниця" змін конструкції, що була ним схвалена у листі від 08.10.2024 № ПКВЧД-3-12/406/1.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заміна виконавцем на всіх токарно-гвинторізних верстатах конструкції (вилучення електродвигунів насосів гідростанції та встановлення додаткових шківів для ремінної передачі з основних двигунів) є порушенням Договору та, відповідно, свідчить про те, що роботи не виконані у повному обсязі.
Враховуючи, що обов'язок з оплати у замовника наступає тільки після виконання робіт виконавцем, факт відсутності такого свідчить про необґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" про стягнення 1 881 245,00 грн вартості виконаних робіт.
28.01.2025 філія "ПК" АТ "Укрзалізниця" звернулась до Банку з письмовою вимогою за банківською гарантією у зв'язку з настанням гарантійного випадку - порушення пункту 5.8 Договору (ряд встановлених комплектуючих виробів мають ознаки таких, що перебували в експлуатації, до яких відносяться 8 двигунів змінного стуму та прилади електрообладнання).
04.02.2025 Банк виконав платіж за Гарантією в сумі 94 062,25 грн.
Правовий інститут забезпечення виконання зобов'язання врегульований главою 49 Цивільного кодексу України, яка передбачає спеціальні міри, що стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником. За загальним правилом підставою для встановлення та застосування певного виду забезпечення виконання зобов'язання є домовленість сторін (правочин). Закон встановлює обов'язкову письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 547 ЦК України).
Оскільки заходи забезпечення виконання зобов'язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов'язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. У відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, бенефіціар (кредитор за основним зобов'язанням) та принципал (боржник за основним зобов'язанням). Гарантія призначена перш за все для того, щоб бенефіціар як кредитор за основним зобов'язанням міг безперешкодно задовольнити свої вимоги за рахунок гаранта, якщо боржник (принципал) належним чином не виконає зобов'язання. У зв'язку з цим у ст. 562 ЦК України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Оскільки зміст гарантії є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму, вона відноситься не до майнових (забезпечуються шляхом одержання, утримання майна), а особистих забезпечень виконання зобов'язань, відповідно до яких кредитор покладається на ділову репутацію, порядність гаранта, від якого має отримати задоволення у разі порушення зобов'язання боржником. Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, завдаток), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факту порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання.
Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та бенефіціаром, а не між бенефіціаром і принципалом. Такий обов'язок, про що судом зазначено вище, настає у випадку порушення боржником зобов'язання, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (бенефіціару) суми, на яку видана гарантія (ст. 568 ЦК України).
Таким чином, оскільки зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" за Договором були порушені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для повернення йому 94 062,25 грн.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт прострочення належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем за первісним позовом не спростований.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до пункту 7.3 Договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) % від ціни договору.
Пунктом 7.4 Договору зазначено, що виконавець за надання послуг неналежної якості сплачує замовнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від ціни цього договору.
Перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 240 800,00 грн пені, 131 687,15 грн 7% штрафу та 376 249,00 грн 20% штрафу.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 975 307, 25 грн та задоволення зустрічних позовних щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" 240 800,00 грн пені, 507 936, 15 грн штрафу.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2659/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Турбомаш" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/2659/25 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 11.11.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Сибіга
О.В. Тищенко