Ухвала від 11.11.2025 по справі 910/12257/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"11" листопада 2025 р. Справа№ 910/12257/13 (910/18736/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Козир Т.П.

Яценко О.В.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.11.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів Станіка С.Р. та Козир Т.П. про самовідвід від розгляду справи №910/12257/13(910/18736/21)

за позовною заявою Служби безпеки України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна

компанія "Інтербудінвест"

2) Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквія Ойл"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: арбітражний керуючий Тищенко Оксана Іванівна

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Служба зовнішньої розвідки України

третя особа -4: Національний банк України

третя особа -5: ОСОБА_1

про визнання недійсними результатів аукціону

за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквія Ойл"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна

компанія "Інтербудінвест"

2) Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр"

про зобов'язання укласти договір

в межах справи № 910/12257/13

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія

"Інтербудінвест"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яценко О.В., Козир Т.П.) перебуває справа №910/12257/13(910/18736/21).

Головуючий суддя в судовому засіданні 14.10.2025 заявив про самовідвід від розгляду справи № 910/12257/13 (910/18736/21).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/12257/13(910/18736/21).

В судове засідання 11.11.2025 з'явились представники Національного банку, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБФ "АВМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Ойл" .

Також, суддею Козир Т.П. в судовому засіданні 11.11.2025 заявила про самовідвід від розгляду справи № 910/12257/13 (910/18736/21) за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», Національного банку України, Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023.

Під час дослідження матеріалів справи виявлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі № 910/12257/13 було задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Козир Т.П., Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. про самовідвід та відведено суддів Північного апеляційного господарського суду Козир Т.П., Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. від розгляду справи № 910/12257/13.

Крім цього, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/12257/13 було задоволено заяву про самовідвід суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., Козир Т.П. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/12257/13.

В судовому засіданні 11.11.2025 учасники справи висловили свої позиції.

Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Ч. 2, ч. 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Ч. 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі (ч. 1). Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. (ч. 2). Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. (ч. 3). Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. (ч. 4). Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. (ч. 5). Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі. (ч. 6).

Розглянувши у судовому засіданні, заяви головуючого судді Станіка С.Р. від розгляду справи № 910/12257/13, та заяву судді Козир Т.П., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення поданих заяв про самовідвід, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно із ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р., об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У пункті п. 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009р. у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Враховуючи викладене, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів Станіка С.Р. та Козир Т.П. при розгляді справи № 910/12257/13 (910/18736/21), з метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи сторонніх спостерегачів, щодо неупередженості суддів Станіка С.Р та Козир Т.П., забезпечення довіри до судової влади України, заяви головуючого судді Станіка С.Р. та судді Козир Т.П. про самовідвід у справі № 910/12257/13 (910/18736/21) підлягають задоволенню.

Керуючись ст.35, 39, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву про самовідвід головуючого судді Станіка С.Р та судді Козир Т.П. від розгляду справи № 910/12257/13 (910/18736/21) - задовольнити.

2. Відвести головуючого суддю Станіка С.Р. та суддю Козир Т.П. від розгляду справи № 910/12257/13 (910/18736/21).

3. Матеріали справи №910/12257/13 (910/18736/21) передати для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію даної ухвали у справі №910/12257/13 (910/18736/21) надіслати учасникам судового процесу.

Ухвала якою вирішується питання про відвід та самовідвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Т.П. Козир

О.В. Яценко