79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" листопада 2025 р. Справа № 914/2886/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства «Ярина Плюс», №03/11 від 03.11.2025
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025, суддя Горецька З.В., м. Львів,
у справі №914/2886/24
за позовом керівника Франківської окружної прокуратури, м. Львова,
в інтересах держави в особі Львівської міської ради,
до відповідача-1 приватного підприємства «Ярина Плюс»,
до відповідача-2 приватного підприємства «Княжий дар плюс»,
про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення та скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення із закриттям відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи,
рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 позов задоволено. Зобов'язано приватне підприємство «Ярина Плюс» звільнити земельну ділянку площею 0,0120 га за адресою: місто Львів, вул. Виговського, 47 шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення загальною площею 64,7 кв.м. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства «Ярина Плюс» та приватного підприємства «Княжий дар плюс» на нежитлове приміщення загальною площею 64,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 47 (реєстраційний номер майна: 23827365), із закриттям відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи. Стягнуто з приватного підприємства «Ярина Плюс» на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 3 633,60 грн. Стягнуто з приватного підприємства «Княжий дар плюс» на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
04.11.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна приватного підприємства «Ярина Плюс», №03/11 від 03.11.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі №914/2886/24.
Судом встановлено, що у відповідача-2 приватного підприємства «Княжий дар плюс» відсутній електронний кабінет, який відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний його зареєструвати.
Відповідно до ч.7 ст. 42 ГПК України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Зі змісту рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі №914/2886/24, вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є дві немайнові вимоги - звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення та скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення із закриттям відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи.
З апеляційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у даній справі, отже вбачається, що таке оскаржується повністю.
Таким чином, апелянтом за подання апеляційної скарги мало бути сплачено 9 084, 00 грн. (3 028,00 грн. *2) * 150%, натомість останнім судового збору не сплачено.
Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційна скарга в даній справі, скаржником подана через систему електронний суд, відтак, з врахуванням наведеного сума судового збору, яка підлягає сплаті скаржником становить 7 267, 20 грн. (9 084, 00 грн. * 0,8).
За таких обставин, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень ст. 256, п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги приватного підприємства «Ярина Плюс», №03/11 від 03.11.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі №914/2886/24 з підстав визначених в ч.2 ст.260 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Керуючись статтями 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд,
залишити без руху апеляційну скаргу приватного підприємства «Ярина Плюс», №03/11 від 03.11.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі №914/2886/24.
Скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 7 267, 20 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 7 267, 20 грн..
Ухвалу надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко