Справа № 564/4495/25
13 листопада 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Костопіль клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні “солдат», відповідно до ст. 89 КК України судимості не має, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240030002355 від 25.03.2025 року, за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Зокрема, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період Збройних Сил України, та проходячи військову службу на посаді солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні “солдат» діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, 23.01.2025 близько 09 год. 00 хв. без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 та проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби до 28.02.2025, коли прибув до військової частини НОМЕР_1 (з місцем дислокації в АДРЕСА_2 ) та приступив до виконання службових обов'язків.
Крім цього, солдат ОСОБА_4 , з метою тимчасово ухилитися від військової служби, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 07.04.2025 близько 18 год. повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та проводив службовий час час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував до 14.09.2025, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 та заявив про себе.
Вказав, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: актом службового розслідування за фактами самовільного залишення військової частини, протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
15.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
16 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 14 листопада 2025 року, без права внесення застави.
Підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує, що ризики, які були підставою для застосуваня щодо ОСОБА_7 такого виду запобіжного заходу, не припинили своє існування та не зменшилися.
Зокрема, продовжує існувати реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує, а саме позбавлення волі строком до десяти років, обвинувачений може залишити постійне місце проживання, у незаконний спосіб перетнути кордон, з метою уникнення покарання ухилятися від суду.
Крім того, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи. Перебуваючи на волі, може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу та безпосередньо судом не допитані.
Також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, після самовільного залишення військової частини фактично відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану та у подальшому вибув за межі дислокації військової частини, а отже знизив можливість функціонування підрозділу у випадку надходження наказу про виконання бойового завдання, чим сприяв у підриві обороноздатності Збройних Сил України. Демонстрування ОСОБА_4 перед іншими військовослужбовцями у відкритій формі можливості відмовитися від проходження військової служби вказує на його схильність до вчинення протиправних дій, підбурювання до таких дій інших військовослужбовців.
Будь-який інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вказаних ризиків та належному виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Просив врахувати, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для виконання завдань кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів, без визначення розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини та просив його задовольнити
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні проти вказаного клопотання не заперечували.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 14 листопада 2025 року, без права внесення застави.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Наведене дає підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, ОСОБА_4 може залишити постійне місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інші дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Крім того, існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків, які безпосередньо судом не допитані, будучи раніше судимим, може вчинити новий злочин.
Таким чином встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при застсоуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2025 року, не зменшилися та не відпали.
При цьому суд також враховує обгрунтованість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України, вагомість зібраних у спарві доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Підстав для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено. Інший більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання існуючих ризиків та потреби кримінального провадження на даний час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що відповідає його цілям і меті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що на території України введено воєнний стан, а також наявність обґрунтованих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, вагомість зібраних у справі доказів про вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, суд вважає за вірне не визначати обвинуваченому розмір застави.
Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, неналежною процесуальною поведінкою перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183, 194, ч. 3 ст. 315 КПК України,
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, тобто до 11 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали рахувати з 11 год. 00 хв. 13 листопада 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1