Єдиний унікальний номер: 379/1463/25
Провадження № 2/379/578/25
про залишення позову без розгляду
12 листопада 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 суду в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради, треті особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); приватний нотаріус Дерун Анатолій Андрійович; приватний нотаріус Швець Сергій Петрович; про звільнення спадкового майна з під арешту,
20.08.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Таращанської міської ради, треті особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); приватний нотаріус Дерун Анатолій Андрійович; приватний нотаріус Швець Сергій Петрович; про звільнення спадкового майна з під арешту.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.
26.08.2025 суд постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху.
02.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
08.09.2025 суд постановив ухвалу, якою відкрив провадження в указаній справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 13.10.2025, яке через неявку учасників було відкладено на 12.11.2025.
02.10.2025 від представника відповідача Таращанської міської ради через ЕКЕС надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 54-55, 59, 107-109).
20.10.2025 від третьої особи - приватного нотаріуса Швеця Сергія Петровича надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 112).
31.10.2025 від третьої особи - приватного нотаріуса Деруна Анатолія Андрійовича надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 114).
Третя особа - Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 51, 97, 106)
Позивачці ОСОБА_1 направлялася копія ухвали про відкриття провадження у справі та судова повістка про виклик до суду рекомендованим поштовим відправленням, проте до суду повернулися рекомендовані поштові відправлення (конверти) з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 101, 117).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1, п 1. ч. 2 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною 1 ст. 198 ЦПК визначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Відтак норми частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).
Позивачка ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про судові засідання 13.10.2025 та 12.11.2025, повторно (двічі поспіль) не з'явились в судове засідання, причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило, як і не надходило заяв про розгляд справи без її участі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, керуючись ст. 13, 223, 257, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Таращанської міської ради, треті особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); приватний нотаріус Дерун Анатолій Андрійович; приватний нотаріус Швець Сергій Петрович, про звільнення спадкового майна з під арешту, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.11.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД