Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1519/25
Провадження № 2-а/376/72/2025
13 листопада 2025 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Ловінської С.С.,
за участю секретаря Кропивлянської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
21.05.2025 до Сквирського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № БЦ РТЦК/1/173/25 від 28.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАП, яка винесена ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог вказує, що 28.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова № БЦ РТЦК/1/173/25 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних видів мінімуму доходів громадян, що становить 25500 грн, з тих підстав, що він, ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, рекомедованим листом з повідомленням був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 18.03.2025 для уточнення своїх персональних даних, однак не з'явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки. Вважає, що дана постанова є незаконною і підлягає скасуванню. Зазначає, що він з 25.07.2021 знаходиться за кордоном по теперішній час. Про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП від 28.03.2025 йому стало відомо з листа державного виконавця Сквирського ВДВС від 24.04.2025 № 114869, який він отримав 15.05.2025 з постановою про відкриття виконавчого провадження. Просив поновити строк оскарження адміністративної постанови № БЦ РТЦК/1/173/25 від 28.03.2025 та скасувати її, провадження в справі закрити.
Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 04.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачеві визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 13.10.2025 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи, на підставі яких 28.03.2025 було винесено постанову № БЦ РТЦК/1/173/25. Строк виконання ухвали до 28.10.2025. Однак ухвала судді не виконана, причини не виконання ухвали суду не повідомлені.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 відзиву (заперечень) на позов не подав, будь-яких інших заяв та клопотань на адресу суду від відповідача не надійшло.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 28 березня 2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову БЦ РТЦК/1/173/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн (а.с.9).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 28 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що гр. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки від 04 березня 2025 року № 2841652, був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 18 березня 2025 року для уточнення своїх персональних даних, однак не з'явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022, оскільки будучи належним чином оповіщеним про його виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_6 про причини неявки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП під час дії в Україні особливого періоду.
Докази отримання чи надсилання Постанови позивачу в матеріалах справи відсутні.
Постановою старшого державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) від 24.04.2025 (ВП № 77889634) при примусовому виконанні постанови № БЦРТЦК/1/173/25, виданої 28.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 ( а.с.12).
14.05.2025 представником позивача отримано копію матеріалів виконавчого провадження № 77889634 (а.с.27).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На думку суду, причини пропуску звернення ОСОБА_1 до суду є поважними, оскільки оскаржувану постанову представник позивача отримав 14.05.2025, а тому слід поновити йому строк звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України,розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві,зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації,затвердженим Верховною Радою України,свої персональнідані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника,військовозобов'язаного, резервіста,або утериторіальному центрі комплектування тасоціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного),міського (районного у місті,об'єднаного міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки(далі-відповідні районні(міські)територіальні центри комплектування та соціальної підтримки),Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів,взяття на військовий облік,проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності,призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік,комісії з питань направлення для проходження базової військовоїслужби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України,а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборониУкраїни чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади,що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів аб овійськово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідкиУкраїни,розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,відповідно; проходити підготовку довійськової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Крім того, відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на ухилення від явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, в матеріалах справи відсутні докази оповіщення ОСОБА_1 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 18 березня 2025 року для уточнення своїх персональних даних, як зазначено в оскаржуваній постанові.
При визначенні законності підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд повинен бути переконаний, що ОСОБА_1 був обізнаний про явку до РТЦК, але свідомо, без поважних причин, не з'явився за викликом.
За таких обставин, на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк та не доведено умисел «поза розумним сумнівом» на ухилення позивача від явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформления матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 віл 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак і для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до пункту 14 Інструкції, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі, якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, як вбачається з копії постанови, долученої позивачем до матеріалів позовної заяви, жодної відмітки про її отримання ОСОБА_1 не було зроблено.
Аналогічні положення містяться в статті 285 КУпАП, де постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 y справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №642/1199/24).
Тобто, в рамках розгляду ТЦК адміністративної справи щодо можливих порушень законодавства про військовий облік та про мобілізацію, особа все одно має бути повідомлена в рамках правил КУпАП.
Дані факти свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута з порушенням.
Отже доводи позивача є обґрунтованими в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
При цьому суд керується положеннями ч.3ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
За ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, оскільки позов ОСОБА_1 , який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, сплачений ним судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом поважними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № БЦ РТЦК/1/173/25 від 28.03.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя С.С.Ловінська