Справа № 366/3581/25
Провадження № 2-а/366/115/25
про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий представником, адвокатом Голуб Тетяною Іванівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови № 81/1 від 20.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
Представник позивача звернулась із зазначеним адміністративним позовом до суду, у якому просить суд: скасувати постанову № 81/1 від 20.01.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 25 500 грн.; провадження у справі закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддею встановлено, що адміністративний позов подано з порушенням вимог КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідні за змістом положення, наведені також у ст. 289 КУпАП.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, оскаржувана позивачем постанова № 81/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 20 січня 2025 року.
Представник позивача звернулась із зазначеним позовом до суду 06.11.2025, тобто зі значним порушенням строків звернення до адміністративного суду, передбачених ч. 2 ст. 286 КАС України (10 днів).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, у позовній заяві представник позивача просить поновити строк на подання адміністративного позову щодо оскарження постанови від за № 81/1 від 20.01.2025 як пропущений з поважних причин, в обґрунтування зазначаючи, що з оскаржуваною постановою позивач ознайомився лише 08.09.2025 після отримання представником відповідача відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_5 на її адвокатський запит, у тому числі і копії оскаржуваної постанови. Також зазначає, що з 14.07.2025 позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації та є діючим військовослужбовцем, а тому не міг покинути військову службу, відповідно і пропустив строк звернення до суду.
Враховуючи викладене, просить вважати зазначене поважною причиною пропуску звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Судом встановлено, що на підтвердження поважності причин пропуску звернення до суду з адміністративним позовом представником позивача надано до суду копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на її адвокатський запит датовану 08.09.2025. Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив 19.09.2025.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, представником позивача, не наведено, доказів не надано.
Суддя звертає увагу, що положення ч.3 ст.123 КАС України пов'язують обчислення строку для звернення до адміністративного суду не лише з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але і з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з усталеної практики Верховного Суду, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Чинним процесуальним законодавством визначений порядок вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, а також застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №607/15025/21).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №160/22256/21, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У постанові від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відтак, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим, обов'язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Представник позивача, зазначаючи, що позивач ознайомився із оскаржуваною постановою 08.09.2025, звертається до суду з даним позовом 06.11.2025, тобто після закінчення строків, установлених законом (10 днів), вказуючи при цьому на перебування ОСОБА_1 на військовій службі, як на поважну причину пропуску звернення до суду. Проте, вказане судом не береться до уваги, адже позивач реалізував своє право на звернення до суду через свого представника. Доказів, які б підтверджували поважність пропуску подання до суду даного адміністративного позову саме адвокатом Голуб Т.І., до суду не надано.
За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби .
Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19, 28.04.2020 у справі № 460/2864/18.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відтак, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим, обов'язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем, клопотання про поновлення строків на оскарження вищезазначеної постанови заявлялось, належні докази, які б підтверджували те, що він пропустив процесуальний строк на звернення до адміністративного суду з поважних причин, до суду не надані.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам КАСУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, ст.ст. 248, 294-295 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий представником, адвокатом Голуб Тетяною Іванівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови № 81/1 від 20.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: inbox@iv.ko.court.gov.ua.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ