Справа № 366/2027/25
Провадження № 3/366/1316/25
Іменем УКРАЇНИ
11 вересня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709890 від 28.06.2025: 28.06.2025 близько 20 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме ображав нецензурною лайкою та кидався в бійку, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол склав інспектор СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ст.лейтенант поліції Правосуд В.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 02.07.2025, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 11.09.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно, належним чином, шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом направлення смс-повідомлення на особистий номер телефону, текст якого доставлено у додаток Viber 28.07.2025.
Позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23).
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
04.09.2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд даної справи без його участі. Також у своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає, розкаюється. При цьому зазначив, що між ним та його дружиною, ОСОБА_1 , дійсно виникла словесна перепалка, у результаті якої дружина викликала поліцію, проте наразі вони примирилися, перед дружиною він вибачився. Звернув увагу суду на те, що до адміністративної відповідальності він притягується вперше, тому просить суд звільнити його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням у відповідності до ст.22 КУпАП.
Також, 04.09.2025 на адресу суду надійшла заява потерпілої, ОСОБА_1 , у якій вона просить суд не застосовувати до її чоловіка адміністративне стягнення та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. При цьому, ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що чоловік перед нею вибачивсь, вони примирились.
За вказаних обставин, враховуючи, що відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП під час розгляду справи не є обов'язковою, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи відносно нього у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709890 від 28.06.2025, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.06.2025 про обставини виникнення конфлікту між ним та його дружиною, ОСОБА_1 , відповідно до яких, він, 28.06.2025 протягом дня вживав спиртні напої та дійсно ображав дружину нецензурною лайкою та кидався в бійку;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.06.2025, відповідно до яких, 28.06.2025 її чоловік, ОСОБА_1 протягом дня вживав спиртні напої та потім почав чіплятись до неї, ображати нецензурною лайкою кричати та кидатись в бійку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.06.2025 близько 20 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме ображав нецензурною лайкою та кидався в бійку, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи[…].
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так, п. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Судом встановлено, що 28.06.2025 близько 20 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , яке полягало у висловлюванні у її сторону нецензурною лайкою також кидався в бійку до неї, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП., а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного та психологічного (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушення, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, особу порушника, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
При цьому, з приводу застосування у даному випадку положень ст.22 КУпАП, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Проте, приміткою до статті 22 КУпАП не передбачено застосування положень вказаної статті до правопорушень, передбачених статтею173-2 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 суд визнає винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, положення ст.22 КУпАП не застосовуються.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи у тому числі з інвалідністю I та II груп.
Відповідно до копій посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.07.2022 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серія НОМЕР_3 , які ОСОБА_1 долучив до своєї заяви від 04.09.2025, він є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому, з огляду на вказані вище приписи Закону, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст. 245, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Текст постанови складено 12.11.2025.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ