Справа № 366/1903/25
Провадження № 3/366/1261/25
Іменем УКРАЇНИ
22 липня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709888 від 19.06.2025: 19.06.2025 близько 20 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в бік ОСОБА_2 внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 26.06.2025, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Судове засідання призначено на 22.07.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що у нього з ОСОБА_2 існує конфлікт за будинок. Того дня, він дійсно йшов по АДРЕСА_1 та побачив ОСОБА_2 , яка розмовляла з ОСОБА_3 та яка перша зачепила його, тому він і відповів у сторону останньої нецензурною лайкою.
Проте фізичною розправою він їй не погрожував.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709888 від 19.06.2025, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, стаття, якою передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.06.2025, відповідно до яких вона перебувала біля помешкання сусіда ОСОБА_4 в с. Сукачі та до них підійшов ОСОБА_1 у п'яному вигляді та з невідомих причин почав ображати її нецензурною лайкою, тому ОСОБА_4 викликав поліцію;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.06.2025, у яких він повідомляє, що 19.06.2025 проходячи повз будинок АДРЕСА_2 почав з невідомих причин ображати нецензурною лайкою ОСОБА_4 ;
- письмові пояснення ОСОБА_4 від 19.06.2025, відповідно до яких він перебував біля свого подвір'я в с. Сукачі разом із сусідкою ОСОБА_2 та до них підійшов ОСОБА_1 у п'яному вигляді та з невідомих причин почав ображати її нецензурною лайкою, тому він викликав поліцію.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 19.06.2025 близько 20 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
За положеннями ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи[…].
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини, у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).
Опосередковано поняття громадського місця визначено також у ст. 178 КУпАП: це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709888 від 19.06.2025, складеному відносно ОСОБА_1 , особою, що його склала зазначено, що «19.06.2025 близько 20 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян».
Зазначені обставини також підтверджені письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Таким чином, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме вчинення дрібного хуліганства, що порушило громадський порядок та спокій громадян.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Як зазначено у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 по справі К/800/17615/16: «По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. … для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних і превентивних цілей».
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке не містить великої суспільної небезпеки та не завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам, не спричинено значної шкоди суспільним інтересам, а дії ОСОБА_1 , які підпадають під ознаки адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП за обставин, які відображені у матеріалах справи, не є такими, що вимагають для виховання останнього накладати на нього адміністративне стягнення, суд вважає за можливе обмежитись відносно ОСОБА_1 усним зауваженням, тим більше, що обмежень щодо застосування ст.22 КУпАП до правопорушень за ст.173 КУпАП, примітка до ст.22 КУпАП - не містить.
Разом з цим суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (матеріали справи не містять відомостей про те, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності, а обов'язок щодо збирання таких відомостей у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення).
Частиною другою ст.284 КУпАП передбачено, що у разі оголошення особі, що притягається до адміністративної відповідальності усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому у даному випадку стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7,9, 22, 23, 173, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та в силу положень ст. 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ