Справа № 357/9769/25
Провадження № 2-а/357/290/25
13 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
Короткий зміст позовних вимог.
У червні 2025 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.
19.06.2025 року поліцейським ТОР роти 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом поліції Ляшенком Вячеславом Юрійовичем було винесено постанову серії ЕНА №5012257 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5012257 від 19.06.2025 року вказано, що 19.06.2025 року 00:49:27 у місті Біла Церква, бульвар Олександрійський 127 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та не надав для повного ознайомлення, чим порушив п. 2.1. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування. Враховуючи вищезазначене, на підставі ч.1 ст. 126 КУпАП відносно Позивача було складено оскаржувану постанову та накладено штраф у розмірі 425,00 гривень.
Указану постанову Позивач вважає незаконною, стверджує, що він не порушував Правила дорожнього руху України оскільки транспортним засобом він не керував. Посилаючись на приписи ст.ст. 287, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 6, 17, 19, 162, 171-2 КАС України, Позивач просив суд вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Рух справи.
07.07.2025 року ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі було постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 16-17).
11.07.2025 року до канцелярії суду представником Відповідача Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що поліцейським було вказано відео з нагрудного портативного реєстратора Motorola VB 400 №477034. О 00 год. 00 хв. під час несення служби в складі наряду «Вулкат Т-1» було отримано виклик на службовий планшет про адміністративне правопорушення, в якому заявниця зазначає, що в дворі її будинку за адресою: м. Біла Церква Київської області, бульвар Олександрійський 127, автомобіль здійснює рух заднім ходом, з якого гучно грає музика, чим заважає відпочивати. О 00 год. 09 хв. було виявлено транспортний засіб «Volkswagen Tiguan», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого намагався припаркувати його у дворі будинку, а після й водія, який при появі службового транспортного засобу та увімкнення проблискових маячків вийшов з власного авто. На вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб згідно з п. 2.4 та 2.1. ПДР України, водій зазначив, що у нього їх немає. О 00 год. 11 хв. за номерним знаком KІ0600АН транспортного засобу «Volkswagen Tiguan» через службовий планшет по Інформаційному порталу Національної поліції було встановлено водія і власника транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_1 , що останній згодом підтвердив. У ході діалогу з водієм, на запитання поліцейського, чому водій здійснює керування в алкогольному сп'янінні, останній зазначив, що «бувають моменти». Після чого подію було доведено, то за це передбачена адміністративна відповідальність та в подальшому буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення та оформлюватися відповідні матеріали, на що водій здійснив спробу вирішити дану проблему незаконним шляхом та уникнути адміністративної відповідальності та запитав у поліцейського «Скільки треба?» для того щоб поліцейські не витягали водія за адміністративні правопорушення. О 00 год. 16 хв. поліцейський знову повторно з'ясовував причину здійснення руху заднім ходом водієм ОСОБА_1 , при цьому перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, на що водій зазначив, що «просто перепив та й так вийшло» за що перепросив у поліцейського та знову зазначив, що «дасть скільки треба» аби уникнути адміністративної відповідальності. Після чого водій визнав свою провину та зазначив, що вчинив не правильно. О 00 год. 18 хв. на повторну вимогу пред'явити посвідчення відповідної категорії згідно з п. 2.4 та 2.1. ПДР України позивач знову зазначив, що документи відсутні та пред'явити їх він не може. О 00 год. 20 хв. 49 сек. водій вказує, що йому невідома причина по якій він здійснював рух та спробу паркувати транспортний засіб оскільки був п'яний. О 00 год. 35 хв. відповідачем було оголошено про початок розгляду справи, згідно чинного законодавства ознайомлює з його правами, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. О 00 год. 47 хв. повторно визнавши факт вчинення адміністративних правопорушень, водій ОСОБА_1 почав задаватись питанням, навіщо все ж було сідати за кермо та їхати. Після чого повторно намагався вирішити питання іншим шляхом. О 01 год. 14 хв. водій спробував переконати поліцейського у малозначності свого правопорушення тим, що «не сильно ганяв та не сильно порушував». Окрім того поліцейським було встановлено контакт зі свідком та заявником даної події, яка зазначила, що їй відомі обставини, які мають значення для справи, покази якої викладені в письмовій формі на бланку пояснення та відео (а.с. 27-31).
23.09.2025 року до канцелярії суду Позивачем було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2025 року по справі №357/9802/25 (а.с. 35).
23.09.2025 року до канцелярії суду Позивачем було подано пояснення, у яких останній зазначив, що на доданому до відзиву на позовну заяву відео відсутні докази керування Позивачем транспортним засобом (а.с. 40-41).
24.09.2025 року до канцелярії суду представником Відповідача було подано відповідь на пояснення Позивача, у якій останній зазначив, що матеріали даної справи містять усі необхідні докази на підтвердження факт вчинення Позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення (а.с. 47).
30.07.2025 року, 24.09.2025 року судові засідання було відкладено за клопотанням сторін (а.с. 19, 42).
30.10.2025 року у судове засідання сторони/їхні представники не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника Відповідача про розгляд даної справи без його участі.
30.10.2025 року ухвалою суду було постановлено перейти до розгляду даної справи в порядку письмового провадження (а.с. 52).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як убачається з наданої суду Позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5012257 від 19.06.2025 року, 19.06.2025 року поліцейським ТОР роти 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом поліції Ляшенком Вячеславом Юрійовичем було винесено постанову серії ЕНА №5012257 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5012257 від 19.06.2025 року вказано, що 19.06.2025 року 00:49:27 у місті Біла Церква, бульвар Олександрійський 127 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та не надав для повного ознайомлення, чим порушив п. 2.1. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування. Враховуючи вищезазначене, на підставі ч.1 ст. 126 КУпАП відносно Позивача було складено оскаржувану постанову та накладено штраф у розмірі 425,00 гривень. (а.с. 10).
Утім, Позивач своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає, зазначає, що він не керував транспортним засобом та просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.
07.08.2025 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/9802/25 провадження по справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрито. Дане судове рішення набрало законної сили 19.08.2025 року (а.с. 36-39).
Указаним судовим рішенням встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 19.06.2025 року о 00 годині 05 хвилин, за адресою Київська область, м. Біла Церква, по бульвару Олександрійський 127, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagеn Tiguan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Водій від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддею переглянуто відеозапис з диску, доданого до матеріалів справи, на якому відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки засобом Volkswagеn Tiguan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Отже, особа, яка складала даний протокол і на яку законом покладений обов'язок щодо збирання доказів (абзац 2 статті 251 КУпАП) не надала суду доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Згідно з поясненнями ОСОБА_2 від 09.07.2025 року 19.06.2025 року об 11:30 (ночі) вона стала свідком наступних подій: водій чорного кольору машини голосно слухав музику, чим заважав відпочивати, на деякий час від'їхав, потім повернувся і продовжив гучно слухати музику, при цьому намагався припаркувати свій транспортний засіб у хаотичному порядку. З даного приводу, вона викликала поліцію. Через декілька хвилин прибув наряд поліції та зупинив цей транспортний засіб. На момент зупинки поліцейським транспортного засобу водій вийшов з авто і намагався зникнути з місця події (а.с. 32).
Судом, у межах розгляду даної справи, було досліджено відеозапис події та констатовано відсутність на ньому підтвердження керування Позивачем транспортним засобом Volkswagеn Tiguan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.34).
Нормами матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в суді у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Системний аналіз приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, дозволяє зробити висновок про те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст.ст.72-74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.
При цьому, ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
За приписами ч. 1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Висновки суду.
Як вбачається з наведених правових норм відповідальність за приписами ч. 1 ст.126 КУпАП передбачена саме за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться, зокрема, в посвідченні водія відповідної категорії.
Проте, Відповідач не надав суду доказів того, що Позивач здійснював керування транспортним засобом Volkswagеn Tiguan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Наданий Відповідачем відеозапис події, не підтверджує обставин, які зазначено в оскаржуваній постанові.
Суд критично оцінює наявні у матеріалах справи пояснення ОСОБА_2 , оскільки їх було надано не суду, а інспектору поліції Петухову С.С. 09.07.2025 року у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, який у свою чергу було завершено винесенням оскаржуваної постанови 19.06.2025 року (тобто через 20 днів після розгляду справи про адміністративне правопорушення). Окрім того з даних пояснень не вбачається за можливе встановити хто саме і яким транспортним засобом керував у день події.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях Позивача складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Ураховуючи згадані норми чинного законодавства України, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню. Постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5012257 від 19.06.2025 року - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.11.2025 року.
СуддяВ. П. Цукуров