Справа № 357/12487/25
Провадження № 2-о/357/361/25
05 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Узинська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, -
У серпні 2025 року адвокат Єфремова Ірина Іванівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Узинська державна нотаріальна контора, в якій просила встановити факт родинних відносин, між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) уродженки с. Блощинці Білоцерківського району Київської області, яка являється донькою померлої матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_1 перебувала в родинних стосунках, а саме вона була її матір'ю. Ще за життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого земельну ділянку члена колективного сільськогосподарського товариства «Мрія», с. Блощинці, площею 3,450 га посвідчену державним актом серії Р2 № 382315 розташовану в межах Острійківської сільської ради заповіла ОСОБА_1 . Звернувшись до Узинської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про спадщину, нотаріусом Лесею Малькевич було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, та складено листа за вих.. № 26/02-14 від 14 січня 2025 року. У вказаному листі зазначено, що 14 серпня 2025 року Узинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 9/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка постійно проживала та була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . З поданих документів до заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , неможливо встановити родинні відносини, а саме те, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки згідно свідоцтва про смерть по батькові померлої зазначено « ОСОБА_5 », а згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у графі відомості про матір: по батькові матері зазначено « ОСОБА_6 », також згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 та повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ім'я дитини « ОСОБА_7 », а згідно паспорта « ОСОБА_7 ». У зв'язку із зазначеним, Узинською державною нотаріальною конторою було запропоновано ОСОБА_1 звернутись до суду за встановленням факту родинних відносин зі спадкодавцем. Таким чином, лише при оформленні спадщини було виявлено розбіжності записів у документах. Протягом тривалого часу, ні померла, ні її діти не звертали уваги на зміну по-батькові матері. ОСОБА_1 , отримала паспорт, в якому було змінено ім'я « ОСОБА_7 » з розмовного на офіційне ім'я « ОСОБА_7 ». Оскільки Свідоцтво про народження ОСОБА_8 було оформлено в с. Блощенці, Узинського району, Київської області, можливо припустити запис новонародженої за ім'ям названим батьками у пестливій формі. В подальшому, при оформлені паспорта ОСОБА_8 , було використано офіційне ім'я - ОСОБА_7 , що відповідало офіційному стилю офіційних документів, а саме: свідоцтво про укладення шлюбу та паспорт громадянина України. З народження ОСОБА_1 мала документ про народження з ім'ям « ОСОБА_7 », інших свідоцтв про народження не мала. У листі державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори також зазначено про невідповідність по-батькові у свідоцтвах про народження дітей, де зазначено по-батькові « ОСОБА_6 », а в паспорті та в свідоцтві про смерть - ОСОБА_5 . Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є одна й та ж сама особа. За життя ОСОБА_4 , яка була записана при народженні як ОСОБА_6 , не звертала уваги на те, що скоротили по батькові, та не придавала тому значення. Однак, при отримані паспорта громадянина України, внесено запис по батькові як ОСОБА_5 , а за виправленням помилки при записі ніхто уваги не звертав. Всі наступні документи вже оформлювались на підставі паспорта, в якому було зазначено по батькові « ОСОБА_5 », що є скороченою формою ім'я « ОСОБА_9 ». Протягом життя мати ОСОБА_1 розповідала, що записали її в паспорті як ОСОБА_5 , що викликало посмішку, до моменту оформлення спадщини. Заявниця весь час спільно проживала із своєю матір'ю, доглядала її. Мати - ОСОБА_4 залишила заповіт на ім'я своєї доньки - ОСОБА_1 . Однак, виникла необхідність звернутись до суду для встановлення родинних відносин із своєю матір'ю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025, головуючим суддею визначено суддю Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 26 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження та призначено судове засідання 05 листопада 2025 року. Витребувано в Узинської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (№ у нотаріуса 9/2025, № у Спадковому реєстрі 73496774).
Судом 22.09.2025 р. за вх..№54170 отримано від державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори Лесі Малькевич, копію спадкової справи №9/2025, заведеної 14.01.2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом 05.11.2025 р. за вх..№54188 отримано заяву, в якій представник заявника - адвокат Єфремова І. І. просила розгляд справи проводити у відсутності заявника та представника за наявними в справі матеріалами. Заяву підтримує та просить задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву, яка була зареєстрована канцелярією суду 05.11.2025 р. за вх..№64187, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин. Також просив врахувати, що він підтверджує, що ОСОБА_1 є його сестрою та їхньою матір'ю була ОСОБА_4 . Майнові спори у них відсутні.
Судом 04.11.2025 р. за вх.. №64095 отримано заяву, в якій заінтересована особа ОСОБА_3 просила розгляд справи проводити без її участі. Проти задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин не заперечує. В заяві підтверджує, що ОСОБА_10 є її рідною сестрою та їхньою матір'ю була ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Фарбоване Яготинського району Київської області, місце смерті м. Біла Церква, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до заповіту від 05.06.2008 року, посвідченого секретарем Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області Дубовик Л. Ф., зареєстрованого в реєстрі за №168, ОСОБА_4 на випадок її смерті зробила розпорядження, а саме: земельну ділянку члена колективного сільськогосподарського товариства «Мрія», с. Блощинці, площею 3,450 га посвідчену державним актом серії Р2 № 382315 розташовану в межах Острійківської сільської ради заповіла ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 звернулася до Узинської державної нотаріальної контори з метою оформлення права на спадщину.
Державний нотаріус Узинської державної нотаріальної контори Леся Малькевич листом від 14.01.2025 р. за №26/02-14 було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину. У вказаному листі зазначено, що 14 серпня 2025 року Узинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 9/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постійно проживала та була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . З поданих документів до заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , неможливо встановити родинні відносини, а саме те, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки згідно свідоцтва про смерть по батькові померлої зазначено « ОСОБА_5 », а згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у графі відомості про матір: по батькові матері зазначено « ОСОБА_6 », також згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 та повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ім'я дитини « ОСОБА_7 », а згідно паспорта « ОСОБА_7 ». При відкритті спадщини нотаріус перевіряє факт смерті, час і місце відкриття спадщини, Узинською державною нотаріальною конторою було запропоновано ОСОБА_1 звернутись до суду за встановленням факту родинних відносин зі спадкодавцем.
З матеріалів спадкової справи №9/2025, щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звенулася ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за заповітом немає. Спадкоємцями, які мають право на обов'язкову частку, що передбачено ст. 1241 ЦК України, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які подали заяви, в якій зазначили, що не претендують на одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин заявник зазначає, що оскільки є невідповідності між свідоцтвом про народження та по батькові матері заявниці, вона позбавлена можливості підтвердити родинні відносини із спадкодавцем та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Так, з наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого с. Блощинці Узинського району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_6 , а/з № 13, вбачається батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Острійківською сільською радою, Білоцерківського району Київської області 09 травня 1981 року, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка с. Блощинці Білоцерківського району Київської області, 09.05.1981 р. зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_13 ».
З копії паспорту серії НОМЕР_4 , виданого MB № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 26 липня 1996 року на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Блощенці Білоцерківського району Київської області.
З відповіді Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 26.02.2025 р. за №30.1-33/384 вбачається, що в архіві відділу зберігаються наступні актові записи: - про народження №13 від 11.11.1958 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_11 , матір'ю - ОСОБА_4 , складений виконавчим комітетом Блощинецької сільської ради Білоцерківського району Київської області; - актовий запис про шлюб № 9 від 09.05.1981 року між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений виконавчим комітетом Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Крім того, в матеріалах справи наявне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого с. Блощинці Узинського району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_8 , з якого вбачається, що ОСОБА_11 , 1926 р.н. та ОСОБА_15 , 1938 р.н. (місце народження с. Фарбоване Яготинського району Київської області) 22 січня 1958 року зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_16 ».
З копії паспорту серії НОМЕР_6 виданого Білоцерківським РВ ГУ МВС України у Київській області вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце народження с. Фарбоване Яготинського району Київської області.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 квітня 2020 року справі № 302/991/19, провадження № 61-1128св20.
Поняття «родинність» розглядається як родинні зв'язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв'язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура.
Враховуючи вищенаведене, судом достовірно встановлений факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_4 , що належним чином підтверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (суд ураховує роз'яснення Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»: "суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину").
Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що Законом не передбачено порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу у заявника немає, суд вважає заяву обґрунтованою та доведеною.
Статтею 129 1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (суд ураховує також роз'яснення Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 256, 259, 263-265, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Узинська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_8 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 .
Заінтересована особа: Узинська державна нотаріальна контора; адреса: вул. Лесі Українки, буд. 72-А, м. Узин, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09161; ЄДРПОУ: 26130013.
Суддя Б. І. Кошель