Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4372/25
Провадження № 2/279/1972/25
12 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4372/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", в інтересах якого діє представник Памірський М.А., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну та паролю особистого кабінету ввійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту.
08.11.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" відповідачу було направлено пропозицію (оферту) укласти договір № 515565-КС-001 про надання кредиту.
Відповідач шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферти). Заявку на отримання кредиту підтвердила.
Таким чином, між "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір № 515565-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.2.1 договору ТОВ "Бізнес Позика" надає відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язана повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Сторони також встановили графік платежів, який має здійснювати відповідач для належного виконання умов кредитного договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (котру відповідачем вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Відповідач свої зобов'язання за договором № 515565-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 22.06.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 33900 грн., з яких 10000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16900 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 2000 грн. - сума прострочених платежів за комісією та 5000 грн. - сума заборгованості по штрафам.
Оскільки відповідач належним чинном не виконує свої зобов'язання за кредитним договором з повернення отриманої суми кредиту та нарахованих відсотків, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зза договором № 515565-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2024 року у розмірі 33900 грн. та стягнути понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору. Одночасно просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника ТОВ "Бізнес Позика" за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
08.11.2024 року відповідач через веб-сайт позивача https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну та паролю Особистого кабінету, ввійшла до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де зазначила номер свого поточного (карткового) рахунку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 515565-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
Відповідач шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферти). Заявку на отримання кредиту підтвердила.
Таким чином, між позивачем та відповідачем 08.11.2024 року було укладено договір № 515565-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з умовами Договору позивач надає відповідачу на засадах строковості, поворотності та платності грошові кошти в розмірі 10000 грн строком 24 тижні, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах визначених цим Договором та Правил надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес Позика".
Сторони підтвердили застосування стандартної та зниженої процентної ставки у розмірі 1,00 % , яка є фіксованою та залишається незмінною протягом всього строку(терміну) Договору і не може бути збільшена в односторонньому порядку та встановили графік платежу, припускаючи що відповідач буде його дотримуватися. Строк дії договору до 25.04.2025 року. Комісія за видачу Кредиту 2000 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "ПрофітГід" про успішний перерахунок грошових коштів на рахунок клієнта, згідно якої вбачається, що дійсно 08.11.2024 року, на картку № НОМЕР_2 , зазначену відповідачем в договорі, були зараховані кошти в сумі 10000 грн., через надавача платіжних послуг ТОВ "ПрофітГід" (номер транзакції : 43109-16098-28163), призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно до кредитного договору №515565-КС-001 від 08.11.2024, а також інформацією з АТ "Універсал Банк", згідно якої вбачається, що дійсно Банком на ім'я відповідача емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та на яку згідно виписки по картковому рахунку про рух коштів (транзакції) 08.11.2024 року відповідачу було зараховано 10000 грн.
Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої, за розрахунком позивача, станом на 01.07.2025 року становить 33900 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом, 16900 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 2000 грн. - заборгованість за комісією та 5000 грн. - штраф.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися у строки передбачені договором, а саме до 25.04.2025 року.
Факт укладення договору Договір № 515565-КС-001 про надання кредиту та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості судом перевірена, на час розгляду справи відповідачем не оспорена та не спростована.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач увійшла через веб-сайт кредитодавця в мережі інтернет https://my.tpozyka.com., пройшла ідентифікацію та верифікацію особи, заповнивши анкету-клієнта із зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця реєстрації, зазначила реквізити картки для отримання кредиту, підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами договору, правилами надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес Позика", здійснила акцептування договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3591 надісланим на телефонний (мобільний) номер.
Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами договору та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі частинами 1,2 статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом часини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеним договором ТОВ "Бізнес Позика" виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подала.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останньою добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за договором № 515565-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2024 року є правомірною.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування за договором № 515565-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2024 року штрафу у розмірі 5000 грн. з огляду на наступне.
24 лютого 2022 року Указом Презедента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано штраф за кожен день невиконання/ неналежного виконання зобов'язання, а тому в стягненні вимоги щодо штрафу слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 515565-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2024 року в сумі 28900 грн., яка складається з 10000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 16900 грн. - заборгованості за відсотками та 2000 грн. - заборгованості по комісії з видачі кредиту.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2065,10 грн. (85,25%).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", за договором № 515565-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2024 року в сумі 28900 грн., судовий збір в розмірі 2065,10 грн., а всього: 30965,10 (тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 10 копійок.
У решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", місце знаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 , офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ