справа № 278/3114/24
12 листопада 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТзОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із позовом в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 134 108,58 грн. У обґрунтування заявленого ТзОВ «ФК «ЄАПБ» повідомило, що ОСОБА_1 із рядом первісних кредиторів укладені кредитні договори на підставі яких відповідач зобов'язався повернути грошові кошти. У подальшому право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, однак ОСОБА_1 самоусунувся від виконання взятих на себе зобов'язань у зв'язку із чим виникла вищевказана заборгованість за стягненням якої позивач вимушений звернутися до суду.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року, що постановлена суддею Татуйком Є.О., в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згодом, матеріали цієї справи у зв'язку із відставкою головуючого судді Татуйка Є.О. передані судді Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецькому В.І., які прийняті суддею до свого провадження відповідною ухвалою від 16 грудня 2024 року. Окрім цього, судом вирішено продовжувати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач ОСОБА_1 , у свою чергу, скерував до суду відзив на позовну заяву в якому повністю заперечив вимоги ТзОВ «ФК «ЄАПБ». У обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що він не укладав жодних кредитних договір за якими позивачем пред'явлені вимоги в межах цього провадження та не отримував на їх підставі будь-яких грошових коштів. Окрім цього, ОСОБА_1 також зауважує, що проценти за використання кредитних коштів обраховані позивачем поза межами строків кредитування, що є недопустимим.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
14 червня 2021 року між ТзОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 14/06/21 за умовами п. 1.1 якого у цьому договорі фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою та проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. У п. 1.2 цього договору передбачено, що перехід права вимоги заборгованості до боржників від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 44-45).
28 липня 2021 року та 21 грудня 2023 року між сторонами вказаного договору факторингу підписано додаткову угоду № 2 та № 14 (а.с. 46).
17 липня 2023 року ОСОБА_1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТзОВ «Мілоан») скерована заявка на утримання кредиту № 8600877 в якому останній висловив бажання отримати кредит в сумі 12 900 грн строком на 90 днів. Окрім цього, кредитні кошти ОСОБА_1 просив перерахувати на його платіжну картку № НОМЕР_1 . Разом із тим, у розділі контактних даних позичальник зазначив ряд номерів мобільних телефонів для зв'язку із ним, а саме: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (а.с. 27).
Того ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТзОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № № 8600877 (далі - Договір № 8600877) за умовами якого останній отримав кредиту в розмірі 12 900 грн (п. 1.2 Договору № 8600877) строком на 100 днів (п. 1.3) із пільговим періодом 10 днів та поточним періодом 90 днів (п.п. 1.3.1 та 1.3.2 Договору № 8600877) та сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 1,50% від фактичного залишку за кожен день користування кредитними коштами і протягом поточного періоду в розмірі 3% фактичного залишку за кожен день користування кредитними коштами. Поміж іншого, умовами п. 1.5.1 Договору № 8600877 передбачено, що за надання кредиту слід сплатити комісію в сумі 1 290 грн.
Також положеннями п. 2.3 Договору № 8600877 передбачено право боржника пролонгувати дію зазначеного договору, але за умови вчинення ряду дій, зокрема у випадку сплати певної частки заборгованості та направлення кредитодавцеві відповідного повідомлення.
У п. п. 6.1 та 6.2 Договору № 8600877 передбачено, серед іншого, що він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства, або ж через відповідний мобільний додаток. Також відповідь про прийняття пропозиції щодо укладення цього договору надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальник, а останній використовує одноразовий ідентифікатора для підписання кредитного договору.
У п. 10 Договору № 8600877 відображені персональні дані сторін правочину, зокрема РНОКПП, серія та номер паспорта, номер мобільного телефону, адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . Також цей договір підписаний останнім 25 липня 2023 року об 22 годині 07 хвилин одноразовим ідентифікатором V20628 (а.с. 20-25).
16 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТзОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСОВ НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 укладений договір позики № 76575292 (далі - Договір № 76575292) за умовами якого він отримав кредит в сумі 9 000 грн (п. 2.1 Договору № 76575292) строком на 14 днів (п. 2.2 Договору № 76575292) та сплатою процентів за використання кредитних коштів в розмірі 2,5% на день. Окрім цього, п. 1 Договору № 76575292 вказує на те, що грошові кошти передаються позичальнику шляхом перерахування їх на банківський рахунок відповідно до реквізитів електронного платіжного засобу останнього. Пункт 6 цього договору передбачає, що позичальник може пролонгувати умови зазначеного договору шляхом електронного звернення до позикодавця із подальшим укладанням додаткової угоди. Також у п. 20 Договору № 76575292 передбачено, що він укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Пункт 28 Договору № 76575292 містить персональні дані сторін правочину, зокрема дату народження, РНОКПП, серію та номер паспорта, номер мобільного телефону, адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та номер його картки № НОМЕР_6 . Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «jwSCfrac38» (а.с. 41-42).
25 липня 2023 року ОСОБА_1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» скерована заявка на утримання кредиту № 102663787 в якому останній висловив бажання отримати кредит в сумі 8 500 грн строком на 98 днів. Окрім цього, кредитні кошти ОСОБА_1 просив перерахувати на його платіжну картку № НОМЕР_7 *71. Разом із тим, у розділі контактних даних позичальник зазначив ряд номерів мобільних телефонів для зв'язку із ним, а саме: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (а.с. 18).
Того ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладений договір про споживчий кредит № 102663787 (далі - Договір № 102663787) за умовами якого останній отримав кредиту в розмірі 8 500 грн (п. 1.2 Договору № 102663787) строком на 98 днів (п. 1.3) із пільговим періодом 8 днів та поточним періодом 90 днів (п.п. 1.3.1 та 1.3.2 Договору № 102663787) та сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 1,05% від фактичного залишку за кожен день користування кредитними коштами і протягом поточного періоду в розмірі 3% фактичного залишку за кожен день користування кредитними коштами. Поміж іншого, умовами п. 1.5.1 Договору № 102663787 передбачено, що за надання кредиту слід сплатити комісію в сумі 595 грн.
Також положеннями п. 2.3 Договору № 102663787 передбачено право боржника пролонгувати дію зазначеного договору, але за умови вчинення ряду дій, зокрема у випадку сплати певної частки заборгованості та направлення кредитодавцеві відповідного повідомлення.
У п. п. 6.1 та 6.2 Договору № 102663787 передбачено, зокрема, що він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства, або ж через відповідний мобільний додаток. Також відповідь про прийняття пропозиції щодо укладення цього договору надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальник, а останній використовує одноразовий ідентифікатора для підписання кредитного договору.
У п. 10 Договору № 102663787 відображені персональні дані сторін правочину, зокрема РНОКПП, серія та номер паспорта, номер мобільного телефону, адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . Також цей договір підписаний останнім 25 липня 2023 року об 22 годині 07 хвилин одноразовим ідентифікатором V20628 (а.с. 11-16).
30 липня 2023 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСОВ НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 4215374 (далі - Договір № 4215374) за умовами якого він отримав кредит в сумі 5 000 грн (п. 2.1 Договору № 4215374) строком на 10 днів (п. 2.2 Договору № 4215374) та сплатою процентів за використання кредитних коштів в розмірі 2,5% на день. Окрім цього, п. 1 Договору № 4215374 вказує на те, що грошові кошти передаються позичальнику шляхом перерахування їх на банківський рахунок відповідно до реквізитів електронного платіжного засобу останнього. Пункт 6 цього договору передбачає, що позичальник може пролонгувати умови зазначеного договору шляхом електронного звернення до позикодавця із подальшим укладанням додаткової угоди. Також у п. 20 Договору № № 4215374 передбачено, що він укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Пункт 28 Договору № 4215374 містить персональні дані сторін правочину, зокрема дату народження, РНОКПП, серію та номер паспорта, номер мобільного телефону, адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та номер його картки № НОМЕР_6 . Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «j20A0aBYNY9» (а.с. 51-52,54).
31 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (далі- ТзОВ «МАНІФОЮ») та ОСОБА_1 укладений договір позики № 5933766 (далі - Договір № 5933766) відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 1 500 грн (п. 2.3.3 Договору № 5933766) строком на 60 днів (п. 2.3.4 Договору № 5933766) та сплатою процентів 2,49% на день (п. 2.4.2 Договору № 5933766). Окрім цього, у п. 4.2 зазначеного договору вказано, що він може бути пролонгований лише шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Умови п. 9.1 Договору № 5933766 вказують на те, що він укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником ляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем Договору у відповідне поле. Пункт 11 Договору № 5933766 містить персональні дані сторін правочину, зокрема РНОКПП, серію та номер паспорта, номер мобільного телефону, адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «b86151» (а.с. 65-69).
28 листопада 2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 28112023. Зокрема, умовами п. 1.2 цього договору визначено, що перехід права вимоги заборгованості до боржників від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 29-31).
Того ж дня між сторонами зазначеного договору факторингу підписаний акти прийому-передачі реєстру боржників № 1 та № 2 до договору факторингу № 28112023 від 28 листопада 2023 року (а.с. 33).
Із витягів зазначених реєстрів боржників вбачається, що ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 102663787 на загальну суму 32 759 грн та за договором №8600877 на суму 49 216,08 грн (а.с. 34-35).
13 грудня 2023 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 13-12/2023. Так, умовами п. 1.2 цього договору визначено, що перехід права вимоги заборгованості до боржників від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 75-76).
Того ж дня між сторонами зазначеного договору факторингу підписаний акти прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 13-12/2023 від 13 грудня 2023 року рок (а.с. 77).
Із витягу з зазначеного реєстру боржників вбачається, що ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 3359911957 на загальну суму 4 123,50 грн (а.с. 78).
21 грудня 2023 сторонами зазначеного договору факторингу підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників № 13 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 48).
Із витягу з зазначеного реєстру боржників вбачається, що ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 76575292 на загальну суму 30 510 грн (а.с. 49).
24 лютого 2024 року між ТзОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСОВ НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» підписано додаткову угоду № 20 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 56).
27 лютого 2024 сторонами зазначеного договору факторингу підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників № 19 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 57).
Із витягу зазначеного реєстру боржників вбачається, що ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 4215374 на загальну суму 17 500 грн (а.с. 58).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приписи ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою та другою ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" унормовує, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною першою ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частина друга ст. 1081 ЦК України визначає, що грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Згідно з положеннями ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року по справі № 381/1647/21 виснувано, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Так, позивач з метою захисту своїх порушених прав, що знайшли своє відображення у порушенні відповідачем умов кредитного договору та взятих на себе зобов'язань, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, як одним із способів та видів такого захисту. Також, суд встановив, що тривале порушення боргових зобов'язань у причинно-наслідковому зв'язку потягнуло за собою появу вищевказаної заборгованості.
Разом із тим, стосовно доводів сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 не підписував вищевказаних кредитних договорів суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року в справі № 212/10457/21 відображений правовий висновок щодо того, що без введення логіна і паролю в інтернет-банкінгу (де обслуговується позичальник), які відомі виключно останньому, здійснення його верифікації, передання ним та отримання кредитором персональних даних від позичальника з метою укладення договору, є неможливим.
Так, за умовами усіх перелічених вище договір їх сторони фактично дійшли згоди, що для підписання зазначеного договору відповідачем використовуватиметься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що відповідає положенням до Закону України «Про електронну комерцію».
Також матеріалами справи підтверджується наявність у договорах та заявках на отримання кредиту персональних даних відповідача, а саме: номеру та серії паспорта громадянина України, дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, який присвоєний Гданському В.В., а також адреси його зареєстрованого місця проживання. Також у всіх кредитних договору контактний номер ОСОБА_1 вказаний як НОМЕР_5 , і який відповідач у подальшому вказуватиме у відзиві на позовну заяву як особистий номер мобільного телефону. Окрім того, матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо протиправності дій третіх осіб стосовно відповідача, як і незаконності заволодінням його персональними даними з метою подальшого укладення зазначених кредитних договорів.
Із вищевикладеного можливо дійти висновку, що зазначені договори підписані саме відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора (електронний підпис з одноразовим ідентифікатором) і є укладеними у порядку Закону України «Про електронну комерцію», що повністю відповідає положенням зазначеного Закону та приписам ЦК України. Окремо суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять і сторонами у встановленому процесуальним законом порядку суду не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений договір визнаний недійсними. Тобто, за таких обставин, діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена.
Разом із тим, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За правилами ч.ч. 1-2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Нормою ст. 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положенням ч.ч. 1-2 ст. 95 ЦПК України вказують на те, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Разом із тим, попри вищевказані приписи процесуального законодавства та правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року по справі № 381/1647/21 ТзОВ «ФК «ЄАПБ» не надало суду доказів за допомогою яких суд міг би пересвідчитися у тому, що первісними кредиторами на виконання вимог відповідних кредитних договорів дійсно перераховувалися на його картковий рахунок кредитні кошти.
Причини ненадання ТзОВ «ФК «ЄАПБ» таких доказів, як і не подання відповідного клопотання про їх витребування суду невідомі, хоча останній не був жодним чином обмежений у вчиненні цих процесуальних дій на стадії відкриття провадження по справі або ж на стадії її судового розгляду по суті.
Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 6 ст. 12 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вимушений відмовити у задоволенні цього позову в зв'язку із не доведенням ТзОВ «ФК «ЄАПБ» достовірними доказами факту перерахування первісними кредиторами ОСОБА_1 грошових коштів.
Ураховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову в зв'язку із недоведеністю позивачем факту надання кредитних коштів, то відсутня необхідність надавати подальшу оцінку решті доводів сторони відповідача.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення пропорційно розміру позовних вимог понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення 12 листопада 2025 року.
Суддя Віктор Мокрецький