Справа № 276/1929/25
Провадження по справі 2-н/276/15/25
12 листопада 2025 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося до Хорошівського районного суду Житомирської області із вказаною заявою, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 23794,08 грн. та судовий збір.
Підставою звернення ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до суду із заявою про видачу судового наказу стало те, що п.1.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500, визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, що затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Як зазначає заявник у заяві про видачу судового наказу, природний газ був спожитий боржником, як споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2022 по 30.09.2025, а відповідно боржником лишився неоплаченим у розмірі 23794,08 грн.
З огляду на викладене, ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» просить суд видати наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 23794,08 грн. на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, а також судовий збір в сумі 242,24 грн.
Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Відповідно до положень ч. 1 ст.167 ЦПК України, розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України,судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Частиною 1 ст. 162 ЦПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Пунктами 3,4 ч.3 ст.163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (втому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 66, 67, 162 ЖК України передбачено, що за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Тобто, саме на власників майна покладено тягар його утримання.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163цього Кодексу.
Як встановлено суддею із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, не долучено, такого обов'язкового для належного розгляду заяви документа, як копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Водночас із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, заявником додано лише бланк Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та бланк заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», однак, вказані бланки документів не містять анкетних даних боржника ОСОБА_1 , також останньою не підписані (відсутній як рукописний підпис, так і електронний цифровий підпис) та не містять дати їх укладення.
Водночас інформація по особовому рахунку № НОМЕР_2 безумовно не свідчить про наявність між заявником та боржником договірних відносин, а також не замінює собою копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Доказів того, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , в матеріалах справи не має.
Заявником до заяви не надано доказів на підтвердження користування ОСОБА_1 наданими послугами за вищевказаною адресою, а відповідно виникнення права вимоги до останньої.
Відтак, суддя дійшов висновку, що заява подана з порушеннями вимог ст.163 ЦПК України, а тому, згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.
Оскільки суддею відмовлено ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу, тому, керуючись положеннями ч. 2 ст. 164 ЦПК України, сплачена сума судового збору заявнику не повертається. Водночас, у разі пред'явлення заявником позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ч.3 ст. 163, ч.2 ст.164, п.1 ч.1 ст.165, ч.2 ст.167, ст.258, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.М.Збаражський