Справа №295/12989/25
Категорія 38
2/295/4580/25
13.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Ведмідь Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18.09.2025 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №457290-КС-001 від 11.12.2022 в розмірі 29021,08 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн, суми прострочених за відсотками 18671,08 грн, суми прострочених платежів за комісією 1350 грн, та судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначено, що 11.12.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір №457290-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, який визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача.
Позивач посилається на те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти в установлений графіком строк не повернув, станом на 04.09.2025 заборгованість за кредитним договором становить 29021,08 грн, яку просить стягнути на свою користь.
Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 22.09.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомленням сторін; задоволено клопотання ТОВ «Бізнес Позика» та витребувано з АТ Комерційний банк «Приватбанк» письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 11.12.2022 по 02.04.2023.
13.10.2025 АТ Комерційний банк «Приватбанк» на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2025 направило документи, які витребовував суд (а.с. 72-73).
Представник позивача в позовній заяві просила розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні без виклику осіб.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів неодноразово направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою про вручення ОСОБА_1 25.10.2025 року, а відтак на підставі п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Заяви по суті справи до суду також не надходили.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст.11ЦКУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 11.12.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 в електронній формі укладений договір №457290-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця (а.с. 17-31).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 9000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Строк, на який надано кредит становить 16 тижнів. Занижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15715961, фіксована. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,0000000, фіксована. Комісія за надання кредиту становить 1350,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 9000,00 грн. Термін дії Договору: до 02.04.2023. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 18880,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка: 12031,85.
Сторони в п. 3.2.3 договору кредиту погодили «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5247.
До позовної заяви долучено візуальну форму послідовності дій ОСОБА_2 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №457290-КС-001 від 11.12.2022 (а.с. 35-36).
В анкеті клієнта ОСОБА_2 відображена інформація стосовно бажаного кредиту, фінансовий номер телефону, номер банківської картки та інші дані Позичальника (а.с. 37).
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало в повному обсязі та надало позичальнику грошові кошти в розмірі відповідно 9000,00 грн шляхом перерахування 11.12.2022 на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану ним при заповненні анкетних даних особисто, яка емітована в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_2 , що підтверджується змістом виписки по банківському рахунку (а.с. 73).
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти.
Зі змісту розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування чужими коштами в повному обсязі не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_2 станом на 31.07.2025 становить 29021,08 грн, яка складається з наступного: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 18671,08 грн, суми прострочених платежів за комісією 1350,00 грн (а.с. 14-19), який суд визнає правильним, таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та вимогам чинного законодавства. Відсотки нараховані відповідачем в межах строку кредитування по 02.04.2023 відповідно до умов договору.
Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру вказаної суми заборгованості, відповідач не скористався своїм правом і не подав до суду заперечень проти позову.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, оскільки наявність такої суми заборгованості підтверджена належними доказами, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №457290-КС-001 від 11.12.2022 про надання кредиту, в розмірі 29021,08 грн, а також стягнути судовий збір в розмірі 2422, 40 грн., всього 31443,48 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, оф. 411; код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.В. Ведмідь