Справа №278/3803/25
Категорія 38
2/295/4483/25
(заочно)
Іменем України
13.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Ведмідь Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100001064 від 21.01.2025 в розмірі 32614,14 грн.
Обґрунтовуючи вимоги вказує, що 21.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит у розмірі 13000,00 грн строком на 140 днів, дата повернення кредиту 09.06.2025, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1 % за один день, процентна ставка фіксована незмінна, комісія 15% від суми, неустойка 130,00 грн за кожен день невиконання /неналежного виконання зобов'язання.
Позивач в позові вказує, що в порушення умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 32614,14 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 12389,64 грн; заборгованість за нарахованими відсотками 13984,50 грн, неустойка - 6240,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Згідно з ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.09.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомленням сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів неодноразово направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою про вручення ОСОБА_1 23.10.2025 року, а відтак на підставі п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав (а.с. 32-33, 35-36).
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Заяви по суті справи до суду також не надходили.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст.11ЦКУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В частинах 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно доч.ч.1,2статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 21.01.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір № 21.01.2025-100001064 шляхом підписання на сайті кредитодавця в електронному вигляді відповідно до умов Закону України "Про електронну комерцію" пропозиції про укладення кредитного договору (оферту), заявки до кредитного договору № 21.01.2025-100001064, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) (а.с. 16-22).
Пропозиція про укладення кредитного договору, заявка до кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції підписані відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором Е337.
Згідно з п. 3.1. договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту - на банківський рахунок споживача НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Кредит наданий на таких умовах: датою надання/видачі кредиту є 21.01.2025, сума кредиту - 13000,00 грн, строк кредитування - 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 09.06.2025, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, неустойка 130,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання.
У заявці до кредитного договору зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів: 5375-23ХХ-ХХХХ-3166 (а.с. 19).
На виконання умов договору 21.01.2025 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 13000,00 гривень шляхом здійснення переказу на банківський рахунок за договором кредиту № 21.01.2025-100001064 з використанням системи LIQPAY на картку НОМЕР_2 (а.с. 11).
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі, який визначений договором. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання про повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, який суд визнає правильним, таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та вимогам чинного законодавства, заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем за кредитним договором № 21.01.2025-100001064 від 21.01.2025 становить: 12389,64 грн - заборгованість за тілом кредиту з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості, 13984,50 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими в межах строку кредитування (а.с. 13).
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивач, окрім стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією, просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 6240,00 грн.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст.611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.
Кредитний договір укладений ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Аналогічний правовий висновок, щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 зазначив, що тлумачення п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.
Отже, суд вважає, що нарахування неустойки за невиконання грошових зобов'язань в період дії воєнного стану є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12389,64,00 грн, відсотками за користування кредитом 13984,50 грн, що разом становить 26374,14 грн. В задоволенні вимоги про стягнення неустойки суд відмовляє за безпідставністю.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1959,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100001064 від 21.01.2025, яка становить 26374,14 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 1959,00 грн.
В задоволенні вимоги про стягнення неустойки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Н.В. Ведмідь