Справа № 273/1771/25
Провадження № 2/273/1159/25
12 листопада 2025 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Баранівського районного суду від 24.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди - залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
06.11.2025 на виконання ухвали суду ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що у зв'язку із здобуванням освіти магістра у Київському національному університеті будівництва і архітектури на денному відділенні - позивач не працює. На підтвердження викладених обставин подає довідки ОК5 та ОК7.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
При цьому, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Особа, що порушує питання саме про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду вимог заяви по суті.
За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.
Заявником до своєї заяви не додано доказів скрутного фінансового становища скаржника, або доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Верховний Суд в ухвалі від 20.02.2023 у cправі №914/2441/15 зазначив, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону «Про судовий збір», є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Таким доказом також можуть слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік у фізичної особи, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, докази на підтвердження наявності/відсутності у заявника рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, докази непрацездатності особи чи незадовільного стану здоров'я, наявності на утриманні непрацездатних членів сім'ї тощо. Таких доказів заявником не надано.
Досліджуючи подані позивачем документи, зокрема, довідки форми ОК-5 та К-7, в обґрунтування заяви, суд встановив, що вони не містять відомостей про доходи за попередній календарний рік, а включають лише дані за 2017-2022 роки.
Таким чином, позивачем не доведено наявність обставин, які б мали виключний характер та свідчили про наявність поважних підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Отже, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору слід відмовити.
Згідно приписів ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю.
Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 24.10.2025.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд також звертає увагу позивача на те, що системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;
Норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад цивільного судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання вимог ЦПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ЦПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 7 статті 185 ЦПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 273/1771/25 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною і повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Бєлкіна Д.С.