Справа № 167/722/25
Номер провадження 2/167/427/25
(заочне)
12 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючої судді Шептицької Н.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Ващук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ, позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Стислий виклад позовних вимог.
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №435781149 на суму 7 250,00 грн (далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора MNV4FD79.
У кредитному Договорі сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно умов кредитного Договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та 29.03.2021 року перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі - 7 250,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 136 від 01.06.2021 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2).
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним Договором.
Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 788,25 гривень.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним Договором.
Станом на 07.07.2025 року на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 25 788,25 грн, яка складається з: 7 250 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18 538,25 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також судові витрати по справі, понесені при сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 гривень.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд».
2. Рух справи в суді.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 122).
Ухвалою головуючої судді від 01.09.2025 року позовна заява прийнята до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.10.2025 року (ас 123-124), який ухвалою суду від 15.10.2025 року відкладено на 12.11.2025 року (ас 131-132).
Учасники справи, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 137, 138, 139), в судове засідання не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (ас 8зв).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.1 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України, на підставі статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частин 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є 12.11.2025 року - дата складення повного судового рішення.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.
Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 29.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №435781149 на суму 7 250,00 грн у формі електронного документа.
Договір №435781149 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатор MNV4FD79.
Встановлено, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного Договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно Паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №435781149 від 29.03.2021 року, умови Договору наступні:
- сума/ліміт кредиту: 7 250,00 грн (п. 3.);
- строк кредитування: 30 днів (з можливістю продовження строку) (п. 3.);
- мета отримання кредиту - на споживчі цілі (п. 3.);
- процентна ставка, процентів річних - 237,25 % фіксована (може бути змінена за згодою сторін) (п. 4.);
- реальна річна процентна ставка, процентів річних - 235,95% (п.4.);
- процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 839,50% річних (п. 6.).
Первісний кредитор виконав свій обов'язок та 29.03.2021 року перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер - АТ КБ №Приватбанк», грошові кошти у розмірі - 7 250,00 грн на банківську карту № 4149-49XX-XXXX-8774 відповідача, яку він вказав у заявці при укладенні кредитного Договору.
Таким чином, позивачем доведено, що відповідач дійсно отримав кредит в сумі 7 250,00 гривень. Зазначену обставину відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.
Згідно з розрахунками заборгованості, сформованими первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс», заборгованість відповідача за період з 29.03.2021 по 31.08.2023 становить 25 788,25 грн, яка складається з: 7 250,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 18 538,25 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.
В судовому засіданні встановлено, що 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 136 від 01.06.2021 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним Договором.
Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 788,25 гривень.
Встановлені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: Паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 435781149 від 29.03.2021 року (ас 12), Договором № 435781149 від 29.03.2021 року з додатком (ас 13-15), Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (ас 16-21), заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 29.03.2021 року (ас 22), алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору від 2019 року (ас 23-28), довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 13.09.2023 року (ас 29), алгоритмом дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів (ас 30-31), платіжним дорученням № bb78b841-16ce-46ba-adc8-1f3e1434fa26 від 29.03.2021 року (ас 32), довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025 року (ас 34), переліком позичальників з даними про транзакції щодо яких запитується інформація (ас 40), договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатками (ас 41-46), додатковою угодою № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (ас 46зв), додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатками (ас 47-51), додатковою угодою № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (ас 52), додатковою угодою № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (ас 52зв), додатковою угодою № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (ас 53), реєстром прав вимоги № 136 від 01.06.2021 року (ас 54-55), актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 136 від 01.06.2021 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (ас 56), протоколом узгодження факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 року (ас 56зв), договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року з додатками (ас 57-61), додатковою угодою №2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (ас 61зв), додатковою угодою №3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (ас 62), реєстром прав вимоги №11 від 31.08.2023 року (ас 63-64), договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року з додатками (ас 65-69), протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року (ас 70), платіжною інструкцією в національній валюті № 4586 від 31.08.2023 року (ас 70зв), реєстром боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року (ас 71-72), актом прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу № № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року (ас 73), платіжною інструкцією в національній валюті № 483 від 25.06.2025 року (ас 74), платіжною інструкцією в національній валюті № 467 від 10.06.2025 року (ас 74зв), платіжною інструкцією в національній валюті № 468 від 10.06.2025 року (ас 75), платіжною інструкцією в національній валюті № 469 від 11.06.2025 року (ас 75зв), платіжною інструкцією в національній валюті № 470 від 11.06.2025 року (ас 76), платіжною інструкцією в національній валюті № 478 від 19.06.2025 року (ас 76зв), платіжною інструкцією в національній валюті № 479 від 19.06.2025 року (ас 77), розрахунком заборгованості від 29.03.2021 року (ас 78), розрахунком заборгованості від 29.03.2021 року (ас 79), випискою з особового рахунку за кредитним договором № 435781149 від 29.03.2021 року (ас 80), інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» (ас 114), випискою за договором № б/н за період 29.03.2021 - 03.04.2021 (ас 114зв).
4. Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (правонаступником якого у кредитних взаємовідносинах за Договором є позивач) за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ст.64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Згідно частиною першою ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Матеріалами справами підтверджено той факт, що відповідач 29.03.2021 року подав до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит, де вказав свої персональні дані, адресу проживання та свою банківську картку № НОМЕР_1 .
Тобто, позивачем доведено факт укладення 29.03.2021 року Договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем. Даний договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV4FD79.
29.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало коштів в сумі 7 250,00 грн за Договором на надану відповідачем платіжну картку.
Відповідач, уклавши з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний Договір, був ознайомлений з умовами кредитування, строком надання кредиту, терміном повернення коштів, процентами за користування кредитними коштами. Підписавши Договір шляхом виготовлення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач схвалив умови кредитування, що були запропоновані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»
З наданої суду виписки АТ КБ «Приват Банк» за Договором вбачається, що 29.03.2021 на карту відповідача № 4149-49XX-XXXX-8774були перераховані кошти в сумі 7 250,00 гривень.
Всупереч умов укладеного кредитного Договору, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Встановивши, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію кредитного Договору, який укладений між сторонами, договори факторингу, а також розрахунки, що підтверджують користування відповідачем кредитними коштами, які останнім не повернені, суд доходить висновку, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем, як новим кредитором за Договором факторингу 3.
Позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених Договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і дослідждені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ є підставними, обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
7. Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Оскільки позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подано через підсистему «Електронний суд», то при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ.
Щодо заявлених позивачем, в особі представника, витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із копій: Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року з додатком (ас 81-82), додатковою угодою № 25770561775 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року (ас 83), акту прийому-передачі наданих послуг № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року (ас 84), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 (ас 85), судом встановлено, що адвокатом Тараненко А.І. надавалася правнича допомога ТОВ у цій справі. Загальна вартість послуг складає 7 000,00 гривень.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд доходить висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №435781149 від 29.03.2021 року у розмірі 25 788 (двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок, що складається з: 7 250,00 (сім тисяч двісті п'ятдесят) гривень заборгованості по тілу кредиту; 18 538 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 7 000,00 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається відповідачем протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 12.11.2025 року.
Головуючий суддя Шептицька Н.В.