Справа № 167/581/25
Номер провадження 2-о/167/61/25
04 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ващук О. А.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи Морозюк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року
Стислий виклад доводів заявника та заінтересованої особи.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 04 грудня 2024 року з метою отримання паспорта громадянина України вона звернулась до Управління Державної міграційної служби у Волинській області, однак отримала відмову у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують її проживання на території України, а саме в с. Веселе Луцького району Волинської області.
Зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження її місцем народження є с. Біле Перемишлянського району Львівської області. Після розпаду СРСР вона звернулась до паспортного столу та замовила виготовлення паспорту. Проте не отримала його і з 1991 року проживала на території України без паспорта громадянина України.
Зазначає, що встановлення такого факту їй необхідно для подальшої видачі паспорта громадянина України. Враховуючи наведене, з урахуванням уточнення в судовому засіданні представником заявника вимоги, просить суд встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
25 червня 2025 року представником заінтересованої особи подано пояснення на заяву в яких зазначає, що заявник не надала належних доказів для встановлення факту проживання станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року. Вказує, що 04 серпня 1982 року ОСОБА_1 була документована паспортом громадянина СРСР взірця 1974 року серії НОМЕР_1 Перемишлянським РВ УМВС У Львівській області, виданого на основі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , який в подальшому був знищений у зв'язку із зміною прізвища по шлюбу з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Зауважує, що у наданому заявницею повторному свідоцтві про одруження присутня печатка « ОСОБА_5 обл видан паспорт серії НОМЕР_3 7/ІV 88г.». Зазначає, що згідно відомостей наданих відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС у Волинській області ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована з 19 травня 1992 року за документом, що посвідчує особу VІ-ИГ679236 плесецького РОВД. Разом з цим, згідно наданих відомостей Управління «Центр надання адміністративних послуг» та соціального захисту населення Рожищенської міської ради від 23 червня 2025 року місце проживання ОСОБА_1 в м. Рожище не зареєстровано. Також звертають увагу суду, що 17 травня 1992 року ОСОБА_1 прибула до України з селища дальний плесецького району архангельмької області росія. Крім того, за інформацією начальника відділу з питань громадянства УДМС у Волинській області Андрієвська З. В. з питань набуття громадянства України та документування паспортом громадянина України не зверталася. З урахуванням вищенаведеного просили заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Позиція учасників справи.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала з підстав наведених у ній та просила її задовольнити. Зазначила, що у 1986 році вона виїхала в архангельську область за місцем служби чоловіка та отримала там паспорт. Вказала, що в росії проживала до 1990 року, а з 1990 року постійно проживала в Україні. Пояснила, що повернулась в Україну разом з чоловіком в звя'зку з його переведенням по службі. Покликається на те, що з метою отримання паспорта громадянина України зверталась до компетентних органів у 1992 році і в 2005 році однак паспорт не отримувала.
Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав з підстав наведених у ній та просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України». Зауважив, що відповідно до свідоцтва про народження місцем народження ОСОБА_1 є с. Біле Перемишлянського району Львівської області. Вказав, що заявниця зверталась про отримання паспорта громадянина України, який їй було виготовлено, однак вона його не отримала і, на його думку, ця обставина стверджується записом на звороті свідоцтва про одруження - НОМЕР_4 , Рожище РВ, 15.07.05.
Представник заінтересованої особи Морозюк Я. В. в судовому засіданні просила у задоволенні заяви відмовити. Зазначила, що заявником не надано належних доказів для встановлення факту її постійного проживання натериторії України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року, а відтак правові підстави для задоволення заяви відсутні. Зауважила, що ОСОБА_1 прибула в Україну 19 травня 1992 року та була зареєстрована за документом, що посвідчує особу серії VІ-ИГ679236 плесецького РОВД архангельской обл за адресою: АДРЕСА_1 .
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І. І. від 11 червня 2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2025 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби у Волинській області про встановленя факту постійного проживання на території України передано на розгляд головуючому судді Гармай І. Т.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т. від 08 вересня 2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.
Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Біле Перемишлянського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 18 квітня 1965 року Білецькою сільською радою Перемишлянського району Львівської області.
09 серпня 1986 року сільською радою с. Біле Перемишлянського району Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 17 березня 1988 року. У свідоцтві міститься відбиток печатки на якому зазначено «плесецкий РОВД архангельской обл видан паспорт серії НОМЕР_3 7/ІV 88г.».
За відомостями підрозділу УДМС України у Волинській області від 16 червня 2025 року ОСОБА_1 з 19 травня 1992 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за документом, що посвідчує особу VІ-ИГ679236 плесецького РОВД.
Згідно даних відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС у Волинській області ОСОБА_1 значиться зареєстрованою з 19 травня 1992 року в АДРЕСА_1 по паспорту громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_3 виданого плесецьким РОВД. Будь-яка інша інформація відсутня. З питань набуття громадянства України чи документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 не зверталася.
За обліками Головного управління ДМС у Львівській області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання не значиться, паспортом громадянина України не документувалась. Згідно архівних обліків наявна заява про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР взірця 1974 року серії НОМЕР_1 , виданий 04 серпня 1982 року Перемишлянським РВ УМВС у Львівській області на ім'я ОСОБА_7 .
З заяви про видачу паспорта встановлено, що ОСОБА_1 у зв'язку із зміною прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданий 04 серпня 1982 року Перемишлянським РВ УМВС у Львівській області був знищений плесецьким РОВД архангельської області.
Згідно наданих відомостей Управління «Центр надання адміністративних послуг» та соціального захисту населення Рожищенської міської ради від 23 червня 2025 року № 407/04-06/2-25 відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні.
Листом Луцького відділу № 2 Управління державної міграційної служби України у Волинській області від 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 на її заяву, яка надійшла 04 грудня 2024 року роз'яснено перелік документів, які необхідно подати в Управління державної міграційної служби для документування паспортом громадянина України.
З матеріалів справи убачається, що будь якого документу, який би підтверджував особу заявника, суду не надано.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що у 1992 - 1993 році точно не пам'ятає, заявниця разом з чоловіком приїхали проживати у с. Веселе із архангельської області(так ОСОБА_1 казала). Спочатку проживали на квартирі, на даний час проживають у власному будинку. Відразу по приїзду чоловік заявниці працював у військовій частині, яка знаходилася у с. Уляники, заявниця ніде не працювала, виховувала двох синів. Відтоді як приїхали і поданий час проживають в с. Веселе, нікуди не виїжджали. Зазначила, що на даний час проживає недалеко від будинку заявниці, особисто почала спілкуватися з ОСОБА_1 з 1996 року. Зі слів заявниці їй було відомо, що остання загубила паспорт, однак де загубила та при яких обставинах не знає. Також зі слів заявниці їй відомо, що остання була зареєстрована в м. Рожище.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що заявницю знає відтоді як вона з чоловіком та дітьми приїхали в с. Веселе. На даний час проживає недалеко від заявниці, по сусідству. Зазначила, що в період 90 років вона проживала в м. Луцьку, однак 1-2 рази на тиждень приїжджала в с. Веселе до своєї мами, з 2018 року в с. Веселе проживає постійно. Зазначила, що заявниця в с. Веселе приїхала в 1992 - 1993 роках точно не пам'ятає. Зі слів заявниці їй відомо, що вона до переїзду в с. Веселе проживала чи в м. Рожище чи в с. Дубище, не пам'ятає.
Зміст правовідносин.
Правовідносини виникли щодо встановлення факту постійного проживання заявника на території України для підтвердження належності до громадянства України та отримання паспорта громадянина України.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.
Стаття 1 Закону України «Про громадянство України» дає визначення, зокрема, таких термінів: громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або мають посвідчення біженцячи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.
Законодавство України, яке регулює підстави і порядок набуття громадянства та його припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб розрізняє, зокрема, порядок та процедуру встановлення належності до громадянства України та набуття громадянства України.
Стаття 3 Закону України «Про громадянство України» встановлює належність до громадянства України. Відповідно до цієї статті громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, -з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Встановлення належності особи до громадянства України це - визнання особи громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.
З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту; в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.
Для встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (Нункт 8 Порядку).
Пунктом 25 Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів,що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
З матеріалів справи убачається, що будь якого документу, який би підтверджував особу заявника, суду не надано.
Судом встановлено, що 7 квітня 1988 року ОСОБА_1 в зв'язку з зміною прізвища заявниці плесецким РОВД архангельской обл (росія) був виданий паспорт серії НОМЕР_7 -ИГ679236 7/ІV 88г, який (зі слів заявниці) вона загубила.
Твердження ОСОБА_1 та її представника про звернення до паспортного столу з заявою про отримання паспорта громадянина України суд відхиляє, оскільки з наданої інформації УДМС у Волинській області встановлено, що ОСОБА_1 з питань набуття громадянства України чи документування паспортом громадянина України не зверталася.
Покликання представника заявника про виготовлення у 2005 році ОСОБА_1 паспорта громадянина України та підтвердження данного факту відміткою на звороті свідоцтва про одруження суд вважає неспроможним з огляду на вказану вище інформацію УДМС у Волинській області та відсутність засвідчувального напису відповідальної особи компетеного органу цього словесно-цифрового зазначення.
Факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року не стверджується і поясненями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_1 з сім'єю в с. Веселе Луцького району приїхали проживати у 1992 чи 1993 році.
На переконання суду, заявницею не надано та в процесі розгляду справи судом не здобуто належних та достовірних доказів, що підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року. Більше того, згідно матеріалів справи очевидним є факт, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою в АДРЕСА_1 по паспорту громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_3 виданого плесецьким РОВД з 19 травня 1992 року.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту постійно проживання ОСОБА_1 на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Щодо судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 258, 263, 293, 315, 264-265 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про в становлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 12 листопада 2025 року.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник заявника: Бортнік Олексій Юрійович, адреса: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, місцезнаходження: вул. Градний Узвіз, 4, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 37821586.
Представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України у Волинській області: Морозюк Яна Віталіївна, адреса: вул. Градний Узвіз, 4, м. Луцьк, Волинська область.
Головуючий суддя І. Т. Гармай