Іменем України
11 листопада 2025 року
м.Харків
справа №629/7187/24
провадження № 22-ц/818/3441/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Смелянець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 березня 2025 року, постановлене суддею Поповим О.Г.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ «Харківобленерго» про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, яке оформлено у вигляді протоколу № 234101 від 23.10.2024.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом невмотивовано відмови у позові, не зазначено доводів відхилення всіх аргументів позивачки. Відеозапис, на якому міститься фіксація факту втручання, була долучена з порушенням норм закону, да і взагалі не спростовує доводів позовної заяви.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги та доводи позивачки не підтверджені належними доказами, натомість складені акти та висновки комісії відповідають вимогам діючого законодавства. Акт про порушення ПРРЕЕ № 234101 від 23.09.2024 позивачкою у встановленому законом порядку оскаржено не було. Також нею не надано будь-яких експертних висновків, які б спростовували як факт порушення у споживанні електроенергії, зафіксований Актом, так і правильність висновків комісії щодо розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Крім того суд зазначив, що доводи позивачки про суттєві порушення при проведенні перевірки та складанні працівниками АТ «Харківобленерго» Акту спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі відеозаписом процесу перевірки.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відносини пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажом, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13.04.2017 № 2019 «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ) та іншими нормативними актами.
Відповідно до ПРРЕЕ для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу оператором системи розподілу (ОСР); про постачання електричної енергії споживачу обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).
З 01.01.2019 АТ "Харківобленерго" надає послуги з розподілу електричної енергії.
Пунктом 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" зі змінами та доповненнями встановлено, що операторам системи розподілу (далі ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії. Однією з умов, коли договір вважається укладеним, є споживання будь-якого обсягу електричної енергії.
09.09.2020 між сторонами у справі за адресою: АДРЕСА_1 укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6050046, який діє до теперішнього часу.
23.09.2024 при проведенні планових та позачергових технічних перевірок приладів обліку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає позивач, представниками ОСР було виявлено порушення п. 8.4.2. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 зі змінами та доповненнями, самовільного підключення відкритим способом, де виконана прокладка кабелю від ввідного комутаційного апарату видимим шляхом, який встановлено до лічильника.
За фактом виявленого порушення представниками ОСР було складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 234101 від 23.09.2024 (далі - Акт), де зафіксоване вищезазначене порушення та накреслена графічна схема виявленого порушення на момент перевірки.
23.09. 2024 складено акт технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії.
Позивач була присутня при складанні Акту, підписала його, заповнила графу: "зауваження до складеного акта", та отримала примірник.
Виявлене порушення було усунене шляхом демонтажу самовільного підключення, схему електроживлення відновлено, що було зафіксовано в акті перевірки усунення порушень ПРРЕЕ від 23.09.2024, який також був підписаний позивачкою.
Відповідальність за вказані порушення передбачена ч. 4 п. 2 ст. 77 Закону та п.п. 8.2.4. ПРРЕЕ у вигляді обчислення та подальшого відшкодування збитків.
Обчислення завданих збитків проводиться у відповідності до глави 8.4. розділу VIII "Порядок розгляду звернень, скарг, претензій та актів порушення цих правил".
На виконання п. 8.2.6 ПРРЕЕ, 23.10.2024 за участю позивача проведено засідання комісії з розгляду Акту, рішення якої було оформлене протоколом № 234101 від 23.10.2024. У протоколі зазначено інформацію про причетність побутового споживача до порушення цих ПРРЕЕ. Також у протоколі зазначено відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти Правил.
На підставі пп. 8.4.11 формули 8 ПРРЕЕ, здійснено нарахування по Акту в розмірі 61939 грн. 14 коп. за період з 28.04.2024. по 23.09.2024.
Спірні правовідносини регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №12 (далі ПРРЕЕ або Правила) та Законом України «Про ринок електричної енергії» (надалі Закон №2019-VIII).
У Законі №2019-VIII наведені наступні визначення:
споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;
Відповідно до Правил договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Відповідно до 2. 2 типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг який укладається між споживачем та постачальником, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №6 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: https://zbutenergo.kharkov.ua, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність.
Відповідно до п.3.5 Типового договору, який укладається між оператором системи розподілу та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua, визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його постачальником.
Згідно порядку, визначеному у ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
У відповідності до п.412, 4.13 розділу ІV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно п.4.3 розділу ІV Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постанова НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716), визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.
Адміністратор точок комерційного обліку (у попередній редакції адміністратор комерційного обліку) функція (роль), що виконує постачальник послуг комерційного обліку електричної енергії у процесі адміністрування даних щодо комерційного обліку у реєстрі точок комерційного обліку (підпункт 7 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу I Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
Відповідно до п. 2.1.1. глави 2.1 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що облік електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку і на підставі цих даних формуються платіжні документи, тобто саме адміністратор комерційного обліку є тією особою, яка здійснює формування (облік) даних щодо обсягу спожитої електричної енергії. Відповідно, саме така особа уповноважена на здійснення перерахунку у разі допущення неправильного обліку електричної енергії.
У зв'язку з відокремленням функцій з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положенням Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року, з 01 січня 2019 року ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 червня 2018 року №505 та постачальником. Універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 жовтня 2018 року №1268.
Правонаступником у частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричною енергією, що діяли до 01 січня 2019 року, залишається АТ «Харківобленерго», яке продовжу виконувати функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 16 листопада 2018 року № 1446 АТ "Харківобленерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) (указана постанова розміщена на офіційному сайті НКРЕКП та є загальнодоступною, режим доступу https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-at-kharkivoblenergo-litsenzii-z-rozpodilu-elektrichnoi-energii-ta-anulyuvannya-litsenziy-z-peredachi-elektrichnoi-energii-mistsevimi-lokalnimi-elektrichnimi-merezham-616da798c1b7b?id=36043).
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач зауважує, що при перевірці та складанні акту представниками відповідача взагалі не було роз'яснено, в чому полягає порушення, крім того, її квартиру не відключали від електроживлення для встановлення порушення. Також вважає, що при проведенні перевірки дотримання нею ПРРЕЕ та складанні працівниками відповідача Акту були допущені суттєві порушення, що виключає можливість визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушенням споживачем ПРРЕЕ, та вказаний Акт, як єдина підстава та єдиний належний доказ її причетності до розкрадання електроенергії, не може бути використаний відповідачем з метою стягнення з нього вартості спожитої, але недолікованої електроенергії
Так, за змістом ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII, «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 березня 2018 року №312, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.
За змістом пункту 53 ПКЕЕН У разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
Судовим розглядом встановлено, що 09.09.2020 між сторонами у справі за адресою: АДРЕСА_1 укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6050046, який діє до теперішнього часу.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» (далі - Закон) споживачами електроенергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, які використовують енергію для власних потреб на підставі договорів про її продаж та купівлю.
Відповідно до статті 26 Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно ст. 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Пунктом 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії зазначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Розмір відшкодування збитків, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562.
Відповідно до пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог правил користування електричною енергією для населення, та в разі виявлення таких порушень правил користування електричною енергією для населення: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому правилами користування електричною енергією для населення, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому правилами користування електричною енергією для населення, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
В п.4 Методики факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН (1357-99-п) оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. Уразі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення.
Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Споживачі та представники енергопостачальника підчас здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото-та відео зйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3. Облік бланків актів про порушення ведеться у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися протягом трьох років від дати оформлення акта про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ (z0417-96). Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення.
23.09.2024 при проведенні планових та позачергових технічних перевірок приладів обліку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає позивач, представниками ОСР було виявлено порушення п. 8.4.2. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 зі змінами та доповненнями, самовільного підключення відкритим способом, де виконана прокладка кабелю від ввідного комутаційного апарату видимим шляхом, який встановлено до лічильник
За результатами обстеження складено Акт про порушення № 234101 від 23.09.2024, яким зафіксовано самовільне підключення до електричної мережі. Виявлені порушення згідно п. 8.4.2 Правил були зафіксовані в акті № 234101.
Під час здійснення обстеження працівниками АТ "Харківобленерго" здійснювалась відеофіксація, на якій зафіксовано факт порушення.
Доказів на спростування наявності порушень виявлених при проведенні перевірки та зафіксованих у встановленому порядку, позивачкою суду не надано.
На виконання п. 8.2.6 ПРРЕЕ, 23.10.2024 за участю позивача проведено засідання комісії з розгляду Акту, рішення якої було оформлене протоколом № 234101 від 23.10.2024. У протоколі зазначено інформацію про причетність побутового споживача до порушення ПРРЕЕ. Також у протоколі зазначено відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти Правил.
На підставі пп. 8.4.11 формули 8 ПРРЕЕ, здійснено нарахування по Акту в розмірі 61939 грн. 14 коп. за період з 28.04.2024. по 23.09.2024.
Відповідно до пункту 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетики та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пунктом 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН) передбачено, що відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач.
Згідно з пунктом 42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача.
Відповідно до пункту 48 ПКЕЕНспоживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Підставами відповідальності споживача електроенергії за пунктом 48 ПКЕЕН, є зокрема порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пунктом 53 ПКЕЕН пункту 4.1 Методики передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Так, згідно з пп «а» п. 3.3 Методики від 04 травня 2006 року № 562 розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.
Порушення правил користування електричною енергією підтверджується наявним у справі актом № 234101 від 23 версеня 2024 року, який містить підписи представників енергопостачальника із зазначенням характеру порушення.
У вказаному акті про порушення є підпис споживача ОСОБА_1 будь-яких зауважень чи заперечень позивач не висловила, один примірник акту отримала.
В Акті було зазначено, що порушення ОСОБА_1 . ПКЕЕН відбулося у зв'язку з безобліковим споживанням електричної енергії, яке було виявлено використання електричних засобів, внаслідок чого електроенергія, що споживається не довраховується приладом обліку.
Тобто, період за який розрахована заборгованість також відповідає вимогам ПКЕЕН.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином позовні вимоги та доводи позивача не підтверджені належними доказами, складений акт, який відповідає вимогам нормативних актів, не був оскаржений позивачем у встановленому законом порядку, будь-яких експертних висновків, які б спростовували як факт порушення, зафіксований актом, так і правильність розрахунку донарахування за актом не надавалось.
Безспірних доказів щодо споживання електричної енергії без порушень матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції. Оскільки ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, то вона повинна нести відповідальність за порушення Правил КЕЕН.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду першої інстанції і не знайшли свого підтвердження.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 11.11.2025 року.