Справа №619/4301/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1341/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
11 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участю секретаря ОСОБА_5 ,
-підозрюваного ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2025 року,-
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, погодженого керівником Дергачівської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , 1986 року народження, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 30 листопада 2025 року.
Заборонено підозрюваному залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Цією ж ухвалою, покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №12025221230000783 від 28.07.2025, окрім як з дозволу та в порядку, визначеному слідчим, прокурором або судом.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що судом не враховані всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме відсутність міцних соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі відсутність у нього утриманців, постійного місця роботи та навчання. Не враховано обставини та стан підозрюваного до моменту вчинення кримінального правопорушення, його репутацію, поведінку після вчинення кримінального правопорушення.
Наголошує, що на час подачі апеляційної скарги в даному кримінальному провадженні не встановлені та не допитані всі свідки.
Зазначив, що судом не враховано, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде достатнім для запобігання існуючим ризикам.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засіданняне з'явився, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
Апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного, захисника, прокурора дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України, При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на інших учасників провадження, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.299 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно ч.ч.1-3 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Однак, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи прокурора про не врахування судом, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде достатнім для запобігання існуючим ризикам, є безпідставними, оскільки слідчим суддею було вірно встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, працевлаштований, характеризується позитивно, раніше не судимий.
Слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту для запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також враховуючи, що ОСОБА_6 раніше не судимий, даних про те, що він раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності відсутні, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має постійне зареєстроване місце проживання, працевлаштований.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той який зазначений у клопотання слідчого.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня щодо ОСОБА_6 та відсутності підстав для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: