Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/664/25 Головуючий у суді І інстанції: Замша О.В.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
12.11.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю:
особи, яка притягнута до відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець, Кіровоградськхї області, громадянина України, з повною зхагальною середньою освітою, який одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 05.09.2025 року об 11 год. 40 хв. в с. Миколо-Бабанка по вул. Лаврова, 3, ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі «KENTAVR МБ 1080ДЕ-8» без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що по перше, у ПДР України відсутній п.п.2.5 а, ПДР., га якій послався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.
«Kentavr МБ 1080ДЕ-8» без номерного знаку є самохідним триколісним механізмом. якого ще називають мотоблок, а не Т3.
До протоколу доданий відео запис здійснений поліцейським технічним засобом записом, боді-камери 5700168, DVD - диск запису містить в собі 2 файла відео та один файл з відео реєстратора службового автомобіля поліцейського.
Відео запис поліцейських повинен бути безперервний, і не повинен перериватися.
Крім того, при складанні протоколу та постанови поліцейським толком не були роз'яснені права і обов'язки .
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, так як мотоблок за протоколом не є транспортним засобом, і з цього приводу є судова практика згідно чинних постанов судів, наприклад:
1. постанова судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області Мумига І.М. від 03.11.2021 року справа № 391/545/21 провадження № 3/391/241/21, відносно гр. ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП https://reyestr.court.gov.ua/Review/100808984;
2. постанова судді судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В. від 23.01.2025 року справа № 404/9810/24 провадження № 33/4809/34/25, відносно гр. ОСОБА_3 , https://reyestr.court.gov.ua/Review/124827523;
3. постанова судді Кропивницького апеляційного суду Широкоряда Р.В., 24.01.2025 року справа № 404/8267/24 провадження № 33/4809/108/25 відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 130 КУпАП, https://reyestr.court.gov.ua/Review/124794979.
4. постанова судді Кропивницького апеляційного суду Ремеза П.М. від гр. Зацерковного 15.04.2025 року. справа № 383/52/25 провадження № 33/4809/224/25 відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 130 КУпАП, https://reyestr.court.gov.ua/Review/126731626.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №844143 від 05.09.2025 року, яким підтверджується, що саме 05.09.2025 року об 11 год. 40 хв. в с. Миколо-Бабанка по вул. Лаврова, 3, мало місце правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого
ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 , наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 05.09.2025 приїхав на мотоблоку «Кентавр» зеленого кольору, при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння, забрав спільного сина, посадив на мотоблок та поїхав у невідомому напрямку. Після цього близько 11год. 40 хв. він знову приїхав на мотоблоку, його спіймали працівники поліції та запропонували пройти огляд, однак він відмовився.
- відеозаписами на DVD-R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серія, на якому зафіксовано рух транспортного засобу - мотоблоку «KENTAVR» до якого приєднано причеп, сидіння для перевезення людей або вантажів. Поліції встановлено особу водія ОСОБА_1 . Виявивши ознаки алкогольного сп'яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки та і в умовах закладу охорони здоров'я. Також, на відеозаписі міститься відмова ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки та і в умовах закладу охорони здоров'я;
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп'яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов'язок водія проходження відповідного огляду.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування
ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме мотоблоком «KENTAVR», до якого приєднано причіп разом із сидіннями придатними для перевезення людей або вантажів, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки та і в умовах закладу охорони здоров'я
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, необхідно зазначити наступне.
Так, диспозиція статті 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи із диспозиції вказаної статті суб'єктом відповідальності за ст. 130 КУпАП є будь які повнолітні особи, які мають цивільну правоздатність і дієздатність та керують транспортними засобом.
Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій, зокрема передбачених статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами та доповненнями, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-ХІ від 24.02.2023.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 13-06 (далі - ПДР України).
Згідно з ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Втім, норма статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Також, нормами статті 130 КУпАП встановлено, що для притягнення для відповідальності за вказаною статтею особа не повинна мати статус водія механічного транспортного засобу в розумінні вимог ПДР України, як особа, яка керує механічними транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до встановлених судом обставин справи, ОСОБА_1 керував мотоблоком KENTAVR НОМЕР_1 -8, до якого приєднано візок разом із сидіннями придатними для перевезення людей або вантажів, потужність двигуна складає 8 кінських сил, що становить 5,96 кВт.
В даному випадку коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність, за наявності для того підстав, за керування ним у стані сп'яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Тому, доводи про те, що до ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовується вищевикладеним.
Необхідно зазначити про те, що працівники поліції у відповідності до покладених до нею завдань Закону України «Про національну поліцію», у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції склали відносно ОСОБА_1 матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він є учасником руху керував транспортним засобом та не підпадає під діє вимог ч. 3 ст. 127 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом й погоничами тварин, які перебувають в стані сп'яніння.
Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров'я виявивши відповідне бажання.
Що стосується доводів про посилання на позиції суддів апеляційного суду, як підставу для скасування рішення суду та закриття провадження у справі, необхідно завчити наступне.
Так, постановою судді Кропивницького апеляційного суду від 24.01.2025 року у справі № 404/8267/24 та постановою судді Кропивницького апеляційного у справа № 383/52/25 закривали провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із змісту вказаних постанов, опублікованих в реєстрі судових рішень, судді перевіривши матеріали справи встановили що, матеріали справи не містять факту керування особою транспортним засобом.
Суддя судової палати у кримінальних справах приймаючи постанову у справі № 404/9810/24 послалась на визначення механічного транспортного засобу, а саме на визначену потужність двигуна понад 3 кВт.
В даному випадку якщо робити перерахунок потужності двигуна KENTAVR МБ 1080ДЕ-8, становить 8 кінських сил (к.с.), що відповідає 5,96 кВт.
При цьому наявність потужності двигуна понад 3 кВт не робить автоматично культиватор механічним транспортним засобом, оскільки його основне його призначення - обробка ґрунту. Однак, якщо до культиватора приєднати сидіння та причіп, він вважається транспортним засобом відповідно до вимог пункту 1.10 Правил дорожнього руху.
Таким чином наведені в апеляційній скарзі рішення суддів апеляційного суду не стосуються безумовного закриття провадження у справі, за відсутності складу адміністративного правопорушення. у випадку керування культиватором.
Прийнята постанова суддею Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2021 року у справі № 391/545/21 не може бути використана, як обов'язкова для застосування судом апеляційної інстанції, оскільки вона не була предметом перегляду суду апеляційної інстанції.
Доводи про закриття провадження у справі з підстав того, що районний суд постилався на порушення вимог ПДР, а саме п. 2.5 а, судом не може бути враховано оскільки вказане є технічною помилкою.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 , не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апеляції про те, що відеозаписи є не безперервними є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписами наявними в матеріалах справи, а саме 2 файла із нагрудної камери та один файл із відео реєстратора службового автомобіля поліцейського. В ході перевірки вищенаведених доводів судом встановлено, що ці відеофайли є безперервними
Посилання на не роз'яснення йому прав під час складання протоколу не може не враховує, оскілки в протоколі зазначено про роз'яснення прав, також поліцейських роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В даному випадку ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.2.5 ПДР мав можливість пройти огляд, та будь-які обмеження щодо можливості проходження огляду як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров'я в ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в умовах закладу охорони здоров'я.
При накладені адміністративного стягнення судом, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук