Справа № 643/13552/24
Провадження № 1-р/643/22/25
13 листопада 2025 року Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 у режимі відеоконференції,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.11.2025 у справі №643/13552/24,-
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , 08.11.2025 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою, у якій просить роз'яснити ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 07.11.2025 у справі №643/13552/24, провадження №1-кс/643/48/25.
В обґрунтування заяви зазначає, що Салтівським районним судом міста Харкова розглянуто скаргу ОСОБА_4 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України. Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.11.2025 скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 від 29.11.2023 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України скасовано. Ухвалене іменем України рішення є не зрозумілим, та винесене з порушенням вимог ст.303 КПК України. Так, законодавець в ст.303 КПК України, вказує: «Територіальний розгляд скарг у порядку ст.303 КПК України здійснюється слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду, але з урахуванням положень глави 303 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до закону, скарга подається до місцевого суду за місцем знаходження органу, який бездіє або вчинив дії чи прийняв рішення, що оскаржуються. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору». Другий слідчий відділ ТУ ДБР м. Полтави, розташований на території Холодногірського, бувшого Ленінського району м. Харкова. Тому скарги такого роду згідно вимог чинного КПК України відносяться за підслідністю Холодногірського районного суду м. Харкова. Враховуючи наведене, йому незрозуміло ухвалене рішення суду від 07.11.2025, при ігноруванні вимог ст.303 КПК України. Тому просив роз'яснити, що саме порушили слідчі ТУ ДБР м. Полтави, і що саме відповідно до вимог чинного КПК України, вони зобов'язані виконати. У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав заяву, зазначив, що порушено територіальний розгляд скарги, оскільки слідчий орган не знаходиться за місцем знаходження Салтівського районного суду міста Харкова, а знаходиться на території Холодногірського району міста Харкова. Також, суддею при розгляді скарги допущені суттєві порушення в інтересах злочинців, які скоїли відносно ОСОБА_4 злочини. Вказав, що йому добре відомо, що Салтівським районним судом міста Харкова вже тривалий час неправомірно з грубими порушеннями вимог ст.303 КПК України розглядається скарги на неправомірні дії слідчих Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що породжувало чергові скарги на неправомірні постанови слідчих. З таким процесуальним свавіллям він, як полковник міліції, стикається за свою практику вперше. Вказував на неправомірні дії посадових осіб Генеральної прокуратури України. Також, зазначив, що слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві працює ОСОБА_6 , яка є дружиною голови Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_7 , хоч до справи ОСОБА_4 це не відноситься, однак, зазначив про це, щоб слідча суддя ОСОБА_1 , не лізла у пекло, щоб потім їй не прийшлося нести встановлену законодавством України відповідальність. Вказав, що йому не зрозуміло ухвалене рішення при ігноруванні вимог ст.303 КПК України, такі дії слідчих суддів Салтівського районного суду міста Харкова дають можливість слідчим ТУ ДБР безкарно ігнорувати вимоги чинного КПК України та порушувати нові обґрунтовані скарги до суду. Тому просить роз'яснити, що саме порушили слідчі і що саме. Відповідно до вимог КПК України вони зобов'язані виконати.
Слідчий, у провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження, у судове засідання не з'явився.
Згідно ч.2 ст.380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність слідчого, який не з'явився та приходить до наступного висновку.
Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у ст.372 КПК України.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів ст.372 КПК України щодо змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст.380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Слідчий суддя вивчивши заяву, звертає увагу на те, що вона не містить посилання на те, що саме є незрозумілим для її виконання або де саме зміст ухвали викликає неоднозначне трактування.
Таким чином, дослідивши матеріали провадження, ухвалу слідчого судді від 07.11.2025, справа №643/13552/24, провадження №1-кс/643/48/25, слідчий суддя не встановив необхідності роз'яснення судового рішення, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.372 КПК України, за своїм змістом є зрозумілою, зміст не містить неоднозначного трактування, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що ухвала слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.11.2025 постановлена в результаті розгляду скарги ОСОБА_4 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, з врахуванням вимог ст.303, 304 КПК України.
Так, посилання заявника про порушення територіальної підсудності при розгляді скарги ОСОБА_4 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, є безпідставним та неспроможним, оскільки відповідно до листа керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_8 №43813-24/15-02-2 від 05.10.2024 з метою оптимізації роботи органів досудового розслідування та з урахуванням зміни місць їх фактичного розташування наказом Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 05.10.2024 №71, визначено місцезнаходження органу досудового розслідування - Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві за адресою: пр-т Героїв Харкова, 145, місто Харків, 61068.
Таким чином, з 05.10.2024 орган досудового розслідування - Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться у межах територіальної юрисдикції Салтівського районного суду міста Харкова.
Щодо вимоги заявника про необхідність вказати в ухвалі слідчого судді, що саме порушили слідчі ТУ ДБР м. Полтави, і що саме відповідно до вимог чинного КПК України, вони зобов'язані виконати в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, слідчий суддя зазначає таке.
Виходячи з ч.5 ст.40 КПК України, слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних процесуальних, слідчих, розшукових дій, адже слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що ОСОБА_4 оскаржував в порядку п.4 ч.1 ст.303 КПК України, постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 від 29.11.2023 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України.
Слідчий суддя відповідно до вимог ч.2 ст.307 КПК України, якою унормовано, що ухвала слідчого за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги, постановив ухвалу, якою скасував рішення слідчого тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заяви про роз'яснення судового рішення та, як наслідок у її задоволенні вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.11.2025 у справі №643/13552/24,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1